Хумулін НПХ 100 МО/мл суспензія для ін'єкцій 3 мл шприц-ручка КвікПен №5 Lilly France (Франція)

Хумулін НПХ (Humulin NPX) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина: ізофан-інсулін людський (ДНК-рекомбінантний);

• 1 мл суспензії містить 100 МО ізофан-інсуліну людського (ДНК-рекомбінантний);

допоміжні речовини: метакрезол; гліцерин; фенол; протаміну сульфат; натрію гідрофосфату гептагідрат; цинку оксид; кислота хлористоводнева, 10% розчин; натрію гідроксид, 10% розчин; вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Суспензія для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: біла суспензія, яка при відстоюванні дає білий осад і безбарвну або майже безбарвну рідину, що спливає на поверхню. Осад легко суспендується легким струшуванням.

Фармакотерапевтична група

Протидіабетичні засоби. Інсуліни та аналоги середньої тривалості дії. Код АТХ А10А С01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Хумулін НПХ є препаратом інсуліну середньої тривалості.
Основна дія інсуліну полягає у регулюванні метаболізму глюкози. Крім того, інсулін впливає на деякі анаболічні та антикатаболічні процеси в різних тканинах. У тканинах м'язів до таких ефектів відносяться посилення синтезу глікогену, жирних кислот, гліцерину та білка, а також збільшення поглинання амінокислот з одночасним пригніченням процесів глікогенолізу, глюконеогенезу, кетогенезу, ліполізу, катаболізму білків та вивільнення амінокислот.

Нижче на малюнку у вигляді жирної лінії показано типовий профіль активності інсуліну (крива утилізації глюкози) після підшкірної ін'єкції. Можлива варіативність тривалості інсулінової активності та/або її інтенсивності у різних пацієнтів зображена у вигляді затемненої ділянки на графіку. Індивідуальна варіабельність залежить від таких факторів, як обсяг дози, температура в місці ін'єкції та рівень фізичної активності пацієнта.

Активність інсуліну

 

Час (години)

Фармакокінетика

Препарат Хумулін НПХ є людським інсуліном, який виробляють за допомогою технологій з використанням рекомбінантної ДНК.

Фармакокінетика інсуліну не відбиває метаболічну активність гормону. Тому при розгляді питання про активність інсуліну доцільніше буде вивчення кривих утилізації глюкози (наведені вище).

Під час проведення токсикологічних досліджень не виявлено серйозних шкідливих наслідків, пов'язаних із застосуванням препарату.

Клінічні властивості

Показання

Лікування хворих на цукровий діабет, які потребують введення інсуліну для підтримки нормального гомеостазу глюкози.

Протипоказання Хумуліну НПГ

Гіпоглікемія. Підвищена чутливість до діючої речовини та будь-яких допоміжних речовин препарату, за винятком випадків застосування як десенсибілізуюча терапія. Протипоказане внутрішньовенне введення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій.

Деякі лікарські засоби впливають на метаболізм глюкози, тому слід проконсультуватися з лікарем щодо прийому будь-яких інших лікарських засобів разом із застосуванням людського інсуліну. Лікар повинен взяти до уваги можливі взаємодії, якщо пацієнт приймає будь-які інші лікарські засоби.

Потреба в інсуліні може збільшуватися при застосуванні препаратів з гіперглікемічною активністю, таких як глюкокортикоїди, гормони щитовидної залози та гормон росту, даназол, β 2 -симпатоміметики (наприклад, ритодрин, сальбутамол, тербуталін), тіазиди.

Потреба в інсуліні може зменшуватися при застосуванні лікарських засобів з гіпоглікемічною активністю, таких як оральні гіпоглікемічні препарати, саліцилати (наприклад ацетилсаліцилова кислота), деякі антидепресанти (інгібітори моноаміноксидази), деякі інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту-іну.

Аналоги соматостатину (октреотид, ланреотид) можуть збільшувати, так і зменшувати потребу в інсуліні.

Особливості застосування препарату

Будь-яка заміна типу чи марки інсуліну має проводитися під пильним контролем. Зміна концентрації, марки (виробника), типу (розчинний, НПХ, змішаний), виду (інсулін тваринного походження, людський інсулін, аналог людського інсуліну) та/або типу виробництва (ДНК-рекомбінантний інсулін або інсулін тваринного походження) може вимагати зміни дозування.

Дозування при лікуванні інсуліном людини може відрізнятися від дозування при застосуванні інсулінів тваринного походження. Потреба регулювання доз може виникнути від першої дози або протягом декількох перших тижнів або місяців.

У деяких пацієнтів, у яких розвивалися гіпоглікемічні реакції після переведення їх з інсуліну тваринного походження на людський інсулін, ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії виявилися менш явними або відмінними від симптомів, які раніше спостерігалися у цих пацієнтів при лікуванні тваринним інсуліном. У пацієнтів із значним покращенням рівня глюкози в крові (наприклад, завдяки інтенсифікації інсулінової терапії) можуть надалі не спостерігатися деякі або жоден із ранніх попереджувальних симптомів гіпоглікемії, про що їм слід повідомити. До станів, при яких ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії можуть бути неспецифічними та менш вираженими, відносять тривалий перебіг цукрового діабету, захворювання нервової системи при цукровому діабеті або прийом лікарських препаратів, таких як бета-адреноблокатори.

Гіпоглікемічні або гіперглікемічні реакції, які не були скориговані, можуть призвести до втрати свідомості, коми та призвести до смерті.

Застосування невідповідних доз або різке припинення лікування, особливо при інсуліно-залежному діабеті, може призвести до гіперглікемії та кетоацидозу – потенційно летальних станів.

При лікуванні інсуліном можуть продукуватись антитіла, хоча й у менших концентраціях, ніж у разі застосування очищеного інсуліну тваринного походження.

Потреба в інсуліні значно змінюється при захворюваннях надниркових залоз, гіпофізу, щитовидної залози та за наявності ниркової або печінкової недостатності.

Потреба інсуліні може також збільшуватися під час хвороби чи під впливом емоційного стресу.

Потреба коригування доз може виникнути при зміні інтенсивності фізичних навантажень або звичайного режиму харчування.

Пацієнт повинен бути проінструктований про необхідність постійної зміни місця ін'єкції, щоб уникнути ризику розвитку ліподистрофії та амілоїдозу шкіри. Існує потенційний ризик затримки всмоктування інсуліну та погіршення рівня глікемічного контролю після ін'єкцій інсуліну у місця з цими реакціями. Повідомлялося про випадки розвитку гіпоглікемії після раптової зміни місця ін'єкції на зону, яка не зазнала амілоїдних та ліподистрофічних змін. Після зміни місця ін'єкції рекомендується моніторинг рівня глюкози у крові, а також може бути розглянута корекція дози протидіабетичних препаратів.

Комбіноване застосування з піоглітазоном

Повідомлялося про випадки серцевої недостатності при комбінованому прийомі піоглітазону з інсуліном, особливо у пацієнтів із факторами ризику серцевої недостатності. Цю інформацію необхідно враховувати при призначенні комбінації Хумуліну НПХ із піоглітазоном. При застосуванні цієї комбінації необхідно спостерігати за станом пацієнта щодо розвитку симптомів серцевої недостатності, збільшення маси тіла та появи набряків. Лікування піоглітазон слід припинити при погіршенні серцевих симптомів.

Відстеження

Для покращення відстеження біологічних засобів слід чітко фіксувати назву та номер серії введеного лікарського засобу.

Допоміжні речовини

Цей лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на одиницю дози, тобто фактично не містить натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Пацієнткам з інсулінозалежним цукровим діабетом або гестаційним діабетом, які отримують терапію інсуліном, необхідний ретельний контроль протягом усього періоду вагітності. Потреба в інсуліні зазвичай зменшується протягом І триместру вагітності, після чого збільшується протягом ІІ та ІІІ триместрів. Пацієнткам з цукровим діабетом слід повідомляти лікаря про настання або планування вагітності.

У період вагітності пацієнткам із цукровим діабетом потрібний ретельний контроль рівня глюкози у крові, а також загального стану здоров'я.
У пацієнток з цукровим діабетом у період годування груддю може знадобитися коригування доз інсуліну та/або режиму харчування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Здатність пацієнтів, які застосовують інсулін, концентруватися та реагувати може бути порушена внаслідок гіпоглікемії. Це може стати фактором ризику, коли ці можливості мають особливе значення (в т.ч. під час керування автотранспортом чи роботи з іншими механізмами).

Пацієнтів слід інформувати про те, які саме запобіжні заходи, щоб уникнути гіпоглікемії, необхідно вжити під час водіння. Це особливо важливо для пацієнтів, у яких відчуття запобіжних симптомів гіпоглікемії зменшено або відсутнє, або у яких часто виникають епізоди гіпоглікемії. За таких обставин слід оцінити доцільність керування автомобілем.

Спосіб застосування та дози Хумулін НПХ

Дозу визначає лікар залежно від потреб пацієнта.

Хумулін НПХ слід вводити лише шляхом підшкірної ін'єкції, використовуючи багаторазовий пен-ін'ектор (для форми випуску картридж) або попередньо заповнену шприц-ручку (для форми випуску в шприц-ручках КвікПен). Хумулін НПХ не можна вводити внутрішньовенним шляхом.

Підшкірні ін'єкції слід виконувати в області плеча, стегна, сідниці чи живота. Місця ін'єкцій необхідно змінювати, щоб те саме місце не використовувати частіше одного разу на місяць, з метою зменшення ризику розвитку ліподистрофії та амілоїдозу шкіри (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Під час введення препарату Хумулін НПХ необхідно бути обережним, щоб не потрапити в кровоносну судину. Після ін'єкції місце введення не можна масажувати. Пацієнти мають бути навчені правильної техніки проведення ін'єкцій.

Вказівки щодо застосування препарату

Кожна шприц-ручка/картридж повинна бути використана тільки для одного пацієнта, навіть при зміні голки на введенні, для запобігання можливості передачі збудників інфекційних хвороб.

Хумулін НПХ у картриджах необхідно застосовувати з багаторазовими пен-ін'екторами виробництва групи компаній Елі Ліллі енд Компані та не слід використовувати з іншими багаторазовими пен-ін'екторами, оскільки точність дозування для них не була встановлена.

a) Приготування дози.

Безпосередньо перед застосуванням Хумуліну НПХ у картриджах слід ресуспендувати інсулін шляхом перекочування картриджа між долонями 10 разів та перевертання картриджа на 180 °10 разів до отримання суспензією рівномірного помутніння або рівномірного молочного забарвлення. Якщо рідина в картриджі не набула відповідного вигляду, слід повторити операцію до повного розмішування вмісту картриджа. Картриджі містять маленьку скляну кульку для полегшення розмішування. Не можна різко струшувати картридж, оскільки це може призвести до утворення піни, що заважатиме точному виміру дози.

Регулярно слід перевіряти зовнішній вигляд вмісту картриджа і не використовувати його, якщо суспензія містить грудочки або якщо тверді частинки білого кольору пристають на дно або стінки картриджа, роблячи скло матовим.
Картриджі не призначені для змішування різних інсулінів. Порожні картриджі не можна повторно використовувати.

Щоб зарядити картридж у пен-ін'єктор, приєднати голку та зробити ін'єкцію інсуліну, зверніться до інструкції виробника пен-ін'єктора для введення інсуліну.

б) Введення препарату.

Слід запровадити відповідну дозу інсуліну відповідно до вказівок лікаря.

Інструкції із застосування

Щоразу перед використанням нової шприц-ручки КвікПен з лікарським засобом Хумулін НПХ слід уважно прочитати інструкцію із застосування, адже вона може містити нову інформацію. Ця інформація не замінює необхідності обговорювати стан здоров'я пацієнта та призначене лікування лікарем.

Попередньо заповнена шприц-ручка КвікПен із лікарським засобом Хумулін НПХ – це одноразова шприц-ручка, що містить 300 МО (3 мл) інсуліну. Використовуючи одну шприц-ручку, можна робити багаторазові ін'єкції. Крок набору дози становить 1 одиницю. Можна встановити дози від 1 до 60 одиниць інсуліну в одну ін'єкції. Якщо необхідно ввести дозу понад 60 одиниць, необхідно виконати 2 або більше ін'єкцій. Після кожної ін'єкції поршень переміщається на незначну відстань і не можна помітити, що він рухається. Поршень досягне кінця картриджа лише тоді, коли буде використано всі 300 одиниць.

Не рекомендується використовувати шприц-ручку пацієнтам із повною втратою зору або ослабленим зором без допомоги людей, навчених правильному використанню шприц-ручки.

Опис шприц-ручки КвікПен лікарського засобу Хумулін НПХ

Тіло шприц-ручки бежевого кольору, зелена кнопка.

Етикетка біла зі смужкою світло-зеленого кольору.

Застосування шприц-ручки Квікпен рекомендовано тільки з голками Бектона, Дікінсон енд Компані (Becton, Dickinson and Company (BD)).

Підготовка шприц-ручки КвікПен

• Вимити руки з милом.
• Прочитайте текст на етикетці шприц-ручки, щоб переконатися, що пацієнт використовує правильний інсулін. Це особливо важливо, якщо пацієнт застосовує більше одного виду інсуліну.
• Не використовувати шприц-ручку після закінчення терміну придатності, вказаного на етикетці. Не використовувати шприц-ручку більше 28 днів, навіть якщо в ній досі залишається інсулін.
• Завжди використовувати нову голку для кожної ін'єкції, щоб запобігти інфекції та блокування голки.

Крок 1:

• Потягнути ковпачок шприц-ручки, щоб зняти його. НЕ знімайте етикетку зі шприц-ручки.
• Якщо не вдається зняти ковпачок шприц-ручки, слід обережно покрутити ковпачок назад і вперед, потім потягнути його, щоб зняти.
• Використовувати тампон, змочений спиртом, щоб протерти гумовий диск на кінці тримача картриджа.

Крок 2:

• Акуратно покрутити та перевернути шприц-ручку 10 разів. Змішування важливе для забезпечення правильної дози. Інсулін повинен виглядати рівномірно перемішаним.

Крок 3:

• Перевірка зовнішнього вигляду інсуліну
• суспензія інсуліну Хумулін НПХ має бути білого кольору та виглядати помутнілим. Не слід використовувати Хумулін НПХ, якщо суспензія прозора, містить грудочки або видимі частинки.

Крок 4:

• Взяти нову голку.
• Видаліть паперову вкладку із зовнішнього ковпачка голки.

Крок 5:

• Одягти голку, яка знаходиться в ковпачку, прямо по осі на шприц-ручку. Накрутіть голку до повного приєднання.

Крок 6:

• Зняти зовнішній ковпачок голки. Не викидай його. Зняти внутрішній ковпачок голки та викинути його.

Перевірка шприц-ручки Квікпен на надходження інсуліну.

Перевірку шприц-ручки Квікпен при надходженні інсуліну слід виконувати перед кожною ін'єкцією.

• Перевірка шприц-ручки КвікПен на надходження інсуліну необхідна для того, щоб видалити повітря, яке може збиратися в голці або картриджі з інсуліном під час звичайного використання, а також щоб переконатися, що шприц-ручка працює правильно.
• Якщо пацієнт не буде перевіряти надходження інсуліну перед кожною ін'єкцією, можна отримати або занадто низьку, або занадто високу дозу інсуліну.

Крок 7:

• Встановіть дозу 2 одиниці шляхом обертання кнопки дози.

Крок 8:

• Направити шприц-ручку голкою вгору. Обережно постукайте по тримачу картриджа, щоб повітря зібралося у його верхній частині.

Крок 9:

Направивши голку вгору, натиснути кнопку дози до упору та появи у вікні дозування цифри «0». Утримувати кнопку дози в положенні і порахувати повільно до 5.

• Перевірка надходження інсуліну вважається виконаною, коли краю голки з'явиться струмінь інсуліну.
• Якщо струмінь інсуліну не з'являється на краю голки, слід повторити наведені вище кроки перевірки надходження інсуліну до чотирьох разів.
• Якщо все ще не видно появи голки струменя інсуліну, слід замінити голку і повторити перевірку надходження інсуліну зі шприц-ручки.

Наявність маленьких бульбашок повітря є нормальною і не вплине на дозу інсуліну.

Встановлення дози

Можна встановити дози від 1 до 60 одиниць інсуліну в одну ін'єкцію.

Якщо необхідно ввести дозу понад 60 одиниць, необхідно виконати 2 або більше ін'єкцій.

• Якщо потрібна допомога у прийнятті рішення про те, як розділити дозу, зверніться до лікаря.
• Для кожної окремої ін'єкції слід використовувати нову голку та повторити перевірку надходження інсуліну.

Крок 10:

Повернути кнопку дози в ту цифру, яка потрібна для ін'єкції. Цифра у вікні дозування повинна збігатися з дозою.

• Крок набору дози становить 1 одиницю.
• При обертанні кнопки дози чути клацання (клік).
• НЕ встановлювати дозу шляхом підрахунку кліків, адже можна набрати неправильну дозу.
• Можна виправити дозу, повертаючи кнопку дози у зворотному напрямку, доки у дозувальному вікні не з'явиться відповідна цифра.
• Рахункові цифри надруковані у вікні дозування, непарні цифри показані у вигляді прямих ліній між парними.

Завжди слід перевіряти цифру у вікні дозування, щоб переконатися, що набрали правильну дозу.

Шприц-ручка не дозволить ввести дозу, що перевищує кількість одиниць, що залишилися в шприц-ручці.

• Якщо необхідно ввести дозу, що перевищує кількість одиниць, що залишилася в шприц-ручці, можна ввести залишкову кількість одиниць, а потім завершити введення дози новою шприц-ручкою або ввести повну дозу за допомогою нової шприц-ручки.

Це нормально, якщо в ручці залишилася невелика кількість інсуліну, яку не можна запровадити.

Введення дози

• Використовувати техніку виконання ін'єкції, рекомендовану лікарем.
• Щоразу слід змінювати місце ін'єкції.
• Ніколи не намагайтеся змінити дозу під час інсуліну.

Крок 11:

• Вибрати місце для ін'єкції.
• Хумулін НПХ слід вводити шляхом підшкірної ін'єкції у ділянку живота, сідниць, стегна чи плеча.
• Протерти шкіру в місці ін'єкції тампоном, змоченим у спирті, і дати висохнути.

Крок 12:

• Ввести голку під шкіру.
• Міцно натиснути кнопку дози до упору.
• Продовжуючи тримати кнопку дози, повільно порахувати до 5 перед видаленням голки зі шкіри.

Не намагайтеся ввести інсулін шляхом обертання кнопки дози. Неможливо отримати потрібну дозу інсуліну таким чином.

Якщо кнопка дози важко натискається:

• Більш повільне натискання кнопки дози зробить процес ін'єкції більш легким.
• Голка може бути забитою. Слід замінити голку та повторити перевірку надходження інсуліну зі шприц-ручки.
• Можливо, всередину шприц-ручки потрапили пил, їжа чи рідина. Слід викинути цю шприц-ручку та використати нову.

Крок 13:

Видалити голку зі шкіри.

• Наявність краплі інсуліну на краю голки є нормальною. Це не вплине на дозу.

Перевірити цифру у вікні дозування:

• якщо видно цифру «0» у вікні дозування, це означає, що ввели повну дозу;
• якщо не видно цифру «0» у вікні дозування, не слід встановлювати дозу вдруге. Ввести голку під шкіру та завершити ін'єкцію;
• якщо все ще немає впевненості, що запровадили повну дозу, не слід вводити ще одну. Продовжувати контролювати рівень глюкози крові відповідно до інструкцій, наданих лікарем;
• якщо для введення повної дози потрібні дві ін'єкції, слід переконатися, що пацієнт виконав другу ін'єкцію.

Після кожної ін'єкції поршень переміщається на незначну відстань і не можна помітити, що він рухається.

Якщо видно кров після видалення голки зі шкіри, слід обережно притиснути місце ін'єкції шматочком марлі або спиртовим тампоном. Не розтирайте місце ін'єкції.

Після ін'єкції.

Крок 14:

• Обережно надягти на голку зовнішній ковпачок.

Крок 15:

• Від гвинтити голку з одягненим на неї зовнішнім ковпачком і утилізувати відповідно до вказівок лікаря.
• Не зберігати шприц-ручку з приєднаною до неї голкою, щоб запобігти витоку інсуліну, блокування голки та попадання бульбашок повітря в картридж.

Крок 16:

• Надіти ковпачок на шприц-ручку, поєднуючи тримач ковпачка з вікном дозування і насуваючи ковпачок прямо по осі на шприц-ручку.

Зберігання шприц-ручки

• Не слід зберігати шприц-ручку із приєднаною до неї голкою.
• НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ шприц-ручку, якщо будь-яка з її частин пошкоджена або зламана.
• Слід завжди мати при собі запасну шприц-ручку на випадок, якщо пацієнт втратив шприц-ручку або її пошкоджено.

Діти

Дозування, графік введення та кількість ін'єкцій для дітей визначає лікар з урахуванням індивідуальних потреб пацієнта та відповідно до кожного конкретного випадку.

Передозування

Для передозування інсуліну немає конкретного визначення, оскільки рівень глюкози у крові є результатом складної взаємодії між рівнем інсуліну, надходженням глюкози та іншими метаболічними процесами.

Причиною гіпоглікемії може стати надлишок інсуліну по відношенню до об'єму їжі та витрати енергії.

Проявами гіпоглікемії є млявість, сплутаність свідомості, прискорене серцебиття, біль голови, пітливість, блювання.

Гіпоглікемію легкого ступеня зазвичай можна усунути пероральним застосуванням глюкози або продуктів, що містять цукор. Корекцію помірно тяжкої гіпоглікемії можна проводити за допомогою внутрішньом'язового або підшкірного введення глюкагону з подальшим прийомом внутрішньо вуглеводів після стабілізації стану пацієнта. Пацієнтам, які не мають відповіді на введення глюкагону, необхідно здійснювати введення розчину глюкози. Якщо пацієнт перебуває у коматозному стані, глюкагон слід вводити внутрішньом'язово чи підшкірно. У разі відсутності глюкагону чи ні реакцію його введення, необхідно ввести розчин глюкози внутрішньовенно. Пацієнта необхідно нагодувати відразу після того, як він прийде до тями.

Може знадобитися підтримуюче вживання вуглеводів та медичне спостереження, оскільки після очевидного клінічного покращення можливе виникнення рецидиву гіпоглікемії.

Побічні реакції Хумуліну НПХ

Гіпоглікемія є найпоширенішим побічним ефектом інсулінотерапії у хворих на цукровий діабет. Тяжка гіпоглікемія може призвести до втрати свідомості, а в окремих випадках – до смерті. Конкретну частоту епізодів гіпоглікемії встановити неможливо, адже вона є результатом впливу як дози інсуліну, так і інших факторів, наприклад складу дієти пацієнта та його фізичної активності.

Часто можливе виникнення місцевих алергічних реакцій (частота від 1/100 до <1/10), включаючи зміни у місці ін'єкції: почервоніння шкіри, набряк, свербіж. Вони зазвичай проходять протягом періоду від кількох днів до кількох тижнів. Іноді такий стан пов'язується не з інсуліном, а з іншими факторами, наприклад, з наявністю подразників у складі засобів для очищення шкіри або незадовільною технікою виконання ін'єкцій.

Системна алергічна реакція виникає дуже рідко (<1/10000), але потенційно більш серйозним побічним ефектом і є генералізованою формою алергії на інсулін. Вона може виявлятися висипом по всій поверхні тіла, задишкою, диханням, що хрипить, зниженням артеріального тиску, прискореним пульсом і підвищеним потовиділенням. Тяжкі випадки генералізованої алергії небезпечні для життя. У виняткових випадках тяжкої форми алергії на хумуліні. НПХ слід негайно вжити відповідних заходів. Може виникнути необхідність заміни інсуліну або десенсибілізуючої терапії.

Ліподистрофія у місці ін'єкції виникає рідко (частота від 1/1000 до <1/100).

З боку шкіри та підшкірної тканини: амілоїдоз шкіри, що виникає з невідомою частотою.

У місці ін'єкції можуть виникати ліподистрофія та амілоїдоз шкіри, що затримують місцеве всмоктування інсуліну. Постійна зміна місця ін'єкції всередині окремої зони для ін'єкції може допомогти зменшити ці реакції або запобігти їм (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлялося про випадки появи набряків при застосуванні інсулінотерапії, зокрема коли попередній незадовільний метаболічний контроль покращувався проведенням інтенсивної інсулінотерапії.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей та прохолодному місці при температурі від 2 °C до 8 °C. Уникати заморожування.

Під час використання зберігати при кімнатній температурі від 15 до 25 °C до 28 днів, захищаючи від надмірного тепла або сонячних променів.

Несумісність

Хумулін НПХ не можна змішувати з інсулінами інших виробників та з інсулінами тваринного походження.

Упаковка

Скляні картриджі по 3мл; по 5 картриджів у картонній пачці. Скляні картриджі по 3 мл у шприц-ручках Квікпен; по 5 шприц-ручок у картонній пачці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.