Налаштування
Шрифт:
  • А
  • А
  • А
Колір:
  • Ц
  • Ц
  • Ц
  • Ц
  • Ц
Фото
  • ЧБ
  • Колір
  • Вимк.
Повна версія
Таміфлю 6 мг/мл порошок для оральної суспензії 13 г №1
0,00 ₴
Roche (Швейцарія)
Арт.
248259
У список

Таміфлю 6 мг/мл порошок для оральної суспензії 13 г №1 Roche (Швейцарія)

Roche (Швейцарія)
Дивитись аналоги Немає в наявності
0,00 ₴
Залишилися питання?
Ми раді допомогти
Ціни дійсні тільки при покупці онлайн, ціни в роздрібній мережі можуть відрізнятися від вказаних на сайті Задати питання фармацевту
Характеристики товара
Виробник Roche (Швейцарія)
Форма товару Пляшка
Країна виробництва Швейцарія
Бренд Таміфлю
Умови відпуску за рецептом
Призначення При симптомах застуди
Температура зберiгання не вище 25°C
Інструкція надана держ. реєстром мед. препаратів України
Громадська Яна
Перевірено: Громадська Яна
Кортунова Юлія
Перевірено: Кортунова Юлія
Оновлено: 28.04.2025
Перевірено
Інструкція

Таміфлю (Tamiflu) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина: oseltamivir;

  • 1 г порошку містить озельтамівіру 30 мг у вигляді озельтамівіру фосфату 39,4 мг;
  • 1 мл готової суспензії містить 6 мг озельтамівіру у вигляді озельтамівіру фосфату 7,88 мг;

допоміжні речовини: cорбіт (Е 420), титану діоксид (Е 171), натрію бензоат (Е 211), ксантанова камедь, мононатрію цитрат, сахарин натрію, Тутті Фрутті PERMASEAL PHS-142000 (смакові добавки).

Лікарська форма

Порошок для оральної суспензії.

Основні фізико-хімічні властивості:

гранулят або грудкуватий гранулят від білого до світло-жовтого кольору; відновлена суспензія – непрозора суспензія від білого до світло-жовтого кольору.

Фармако-терапевтична група

Противірусні засоби для системного застосування. Противірусні засоби прямої дії. Інгібітори нейрамінідази.

Код АТХ J05A H02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Озельтамівіру фосфат є пропрепаратом активного метаболіту (озельтамівіру карбоксилату). Активний метаболіт є селективним інгібітором ферменту нейрамінідази вірусів грипу, що являє собою глікопротеїн, що знаходиться на поверхні віріона. Активність вірусного ферменту нейрамінідази є важливою для проникнення вірусу в неінфіковані клітини, вивільнення новоутворених вірусних частинок з інфікованих клітин та подальшого поширення вірусу в організмі.

Озельтамівіру карбоксилат інгібує нейрамінідазу вірусів грипу типів А та В in vitro. Озельтамівіру фосфат інгібує вірус грипу і реплікацію вірусу грипу in vitro. У разі орального застосування озельтамівір пригнічує реплікацію вірусу грипу типів А та В і його патогенність in vivo на моделях грипозної інфекції у тварин при противірусних концентраціях, що подібні тим, які досягаються у людини при дозі 75 мг двічі на добу.

Антивірусна активність озельтамівіру була підтверджена щодо вірусів грипу типів А та В в ході експериментальних досліджень за участю здорових добровольців.

Значення ІС50 озельтамівіру для ферменту нейрамінідази клінічних ізолятів вірусів грипу А коливалися від 0,1 нмоль до 1,3 нмоль, а для вірусів грипу В становили 2,6 нмоль. В даних опублікованих досліджень відзначалися вищі значення ІС50 для вірусів грипу В з медіаною 8,5 нмоль.

Резистентність до озельтамівіру

Клінічні дослідження. Ризик появи вірусів грипу зі зниженою чутливістю або вираженою резистентністю до озельтамівіру вивчався під час клінічних досліджень. Розвиток резистентності до озельтамівіру у вірусу під час лікування спостерігався частіше у дітей, ніж у дорослих, варіюючи від менше 1 % у дорослих до 18 % у немовлят віком до 1 року. Діти-носії вірусу, резистентного до озельтамівіру, загалом виділяли вірус протягом більш тривалого періоду порівняно з такими із нерезистентним вірусом. Однак спричинена лікуванням резистентність до озельтамівіру не впливала на відповідь на лікування та не призводила до подовження симптомів грипу.

Загалом більш висока частота резистентності до озельтамівіру спостерігалася у дорослих та підлітків з ослабленим імунітетом, які отримували стандартну або подвійну дозу озельтамівіру протягом 10 днів [14,5 % (10/69) у групі стандартної дози та 2,7 % (2/74) у групі подвійної дози], порівняно з даними досліджень за участю дорослих та підлітків без інших захворювань, які отримували лікування озельтамівіром. Більшість дорослих пацієнтів, у яких розвинулася резистентність, були пацієнтами після трансплантації (8/10 пацієнтів у групі стандартної дози та 2/2 пацієнтів у групі подвійної дози). Більшість пацієнтів з вірусом, резистентним до озельтамівіру, були інфіковані вірусом грипу типу А та виділяли вірус протягом більш тривалого терміну.

Частота резистентності до озельтамівіру у дітей з ослабленим імунітетом (≤ 12 років), які отримували лікарський засіб Таміфлю у двох дослідженнях, дорівнювала 20,7 % (6/29). Із шести дітей з ослабленим імунітетом, у яких спостерігався розвиток резистентності до озельтамівіру протягом лікування, 3 пацієнти отримували стандартну дозу і 3 пацієнти — високу (подвійну або потрійну) дозу. Більшість із них мали гострий лімфоїдний лейкоз і вік ≤ 5 років.

Частота розвитку резистентності до озельтамівіру в клінічних дослідженнях

Популяція пацієнтів

Пацієнти з мутаціями резистентності ( %)

Фенотипування*

Гено- та фенотипування*

Дорослі та підлітки

0,88 % (21/2382)

1,13 % (27/2396)

Діти (1—12 років)

4,11 % (71/1726)

4,52 % (78/1727)

Немовлята (< 1 року)

18,31 % (13/71)

18,31 % (13/71)

*Повне генотипування в усіх дослідженнях не проводилося.

Профілактика грипу

Немає підтвердження виникнення резистентності до лікарського засобу, асоційованої із застосуванням препарату Таміфлю, у проведених на сьогодні клінічних дослідженнях профілактики грипу після контакту (7 днів), членам сім’ї після контакту (10 днів) та сезонної профілактики грипу (42 дні) у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Під час 12-тижневого дослідження профілактики у пацієнтів з ослабленим імунітетом виникнення резистентності не спостерігалося.

Клінічні дані та дані спостережень. У вірусах грипу типу A та B, виділених у пацієнтів без експозиції озельтамівіром, in vitro були виявлені природні мутації, асоційовані зі зниженою чутливістю до озельтамівіру. Резистентні штами, відібрані під час лікування озельтамівіром, були виділені у пацієнтів з нормальним та ослабленим імунітетом. У пацієнтів з ослабленим імунітетом та дітей молодшого віку ризик розвитку резистентності до озельтамівіру під час лікування більш високий.

Було виявлено, що резистентні до озельтамівіру віруси, виділені у пацієнтів, які отримували лікування озельтамівіром, та резистентні до озельтамівіру лабораторні штами вірусів грипу містять мутації в нейрамінідазах N1 та N2. Мутації резистентності мали тенденцію бути специфічними до вірусного підтипу. З 2007 року спорадично виявлялася резистентність, що виникала природнім шляхом та була асоційована з мутацією H275Y, у сезонних штамах H1N1. Як виявилося, чутливість до озельтамівіру та поширеність таких вірусів змінюється сезонно та географічно. У 2008 році H275Y була виявлена у > 99 % циркулюючих ізолятів грипу H1N1 в Європі. У 2009 році вірус грипу H1N1 («свинячий грип») був майже однорідно чутливим до озельтамівіру, при цьому надходили спорадичні повідомлення про резистентність при застосуванні препарату з метою лікування та профілактики.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після перорального прийому озельтамівіру фосфат (пропрепарат) легко всмоктується в шлунково-кишковому тракті і значною мірою перетворюється на активний метаболіт (озельтамівіру карбоксилат) переважно під дією печінкових естераз. Не менше 75 % прийнятої всередину дози потрапляє у системний кровообіг у вигляді активного метаболіту, менше 5 % – у вигляді пропрепарату. Плазмові концентрації як пропрепарату, так і активного метаболіту пропорційні дозі і не залежать від одночасного застосування з їжею.

Розподіл

У людини середній об’єм розподілу озельтамівіру карбоксилату в рівноважному стані – приблизно 23 л, що еквівалентно об’єму позаклітинної рідини організму. Оскільки активність нейрамінідази є позаклітинною, озельтамівіру карбоксилат досягає всіх основних місць локалізації грипозної інфекції.

Зв’язування озельтамівіру карбоксилату з білками плазми людини низьке (приблизно 3 %).

Метаболізм

Озельтамівір значною мірою перетворюється на озельтамівіру карбоксилат під дією естераз, що знаходяться переважно в печінці. Ні озельтамівір, ні активний метаболіт не є субстратами або інгібіторами ізоферментів системи цитохрому Р450 у дослідженнях in vitro. Жодних кон’югатів фази 2 для обох сполук не було виявлено in vivo.

Виведення

Озельтамівір, що всмоктався, виводиться головним чином (> 90 %) шляхом перетворення на озельтамівіру карбоксилат, який не піддається подальшій трансформації і виводиться із сечею. У більшості пацієнтів максимальна концентрація озельтамівіру карбоксилату в плазмі крові знижується з періодом напіввиведення 6–10 годин. Активний метаболіт повністю (> 99 %) виводиться нирками. Нирковий кліренс (18,8 л/год) перевищує швидкість клубочкової фільтрації (7,5 л/год), що вказує на те, що препарат виводиться ще й шляхом канальцевої секреції. З калом виводиться менше 20 % прийнятого внутрішньо радіоактивно позначеного препарату.

Інші особливі групи.

Діти віком < 1 року

Фармакокінетика, фармакодинаміка і безпека препарату Таміфлю вивчалися в 2 неконтрольованих відкритих дослідженнях, за участю дітей, інфікованих вірусом грипу, віком до 1 року (n = 135). Швидкість кліренсу активного метаболіту, коригованого в залежності від маси тіла, зменшувалася з віком до одного року. Також експозиції метаболіту є більш мінливими у дітей раннього віку.

Наявні дані вказують на те, що експозиція дози 3 мг/кг у дітей віком 0–12 місяців забезпечує експозицію проліків і метаболіту, яка очікується бути ефективною щодо профілю безпеки у порівнянні з таким у дітей старшого віку та дорослих при застосуванні затвердженої дози (див. розділи «Показання», «Спосіб застосування та дози»). Повідомлені побічні явища відповідали встановленому профілю безпеки у дітей старшого віку.

Немає даних щодо профілактики грипу у дітей віком до 1 року після контакту із хворими на грип. Профілактика під час епідемії грипу серед населення не вивчалася у дітей віком до 12 років.

Профілактика грипу після контакту у дітей віком до 1 року під час пандемії.

Моделювання прийому препарату 1 раз на добу у дозі 3 мг/кг у дітей віком до 1 року продемонструвало експозицію препарату у такому ж діапазоні або вище, ніж при застосуванні препарату у дозі 75 мг у дорослих 1 раз на добу. Експозиція не перевищує таку при лікуванні дітей віком до 1 року (3 мг/кг двічі на добу) і очікується, що призведе до порівнюваного профілю безпеки (див. розділ «Побічні реакції»). Клінічні дослідження щодо профілактики у дітей віком до 1 року не проводилися.

Діти ≥ 1 року

Фармакокінетику озельтамівіру вивчали у дітей віком від 1 до 16 років у ході фармакокінетичного дослідження з одноразовим прийомом препарату та клінічного дослідження ефективності у невеликої кількості дітей при багаторазовому дозуванні. У дітей молодшого віку виведення пропрепаратів та активного метаболіту відбувалося швидше, ніж у дорослих, що призводило до більш низької експозиції, вираженої у мг/кг дози. Прийом препарату у дозі 2 мг/кг дає таку ж експозицію озельтамівіру карбоксилату, яка досягається у дорослих після одноразового прийому дози 75 мг (що еквівалентно приблизно 1 мг/кг). Фармакокінетика озельтамівіру у дітей та підлітків віком від 12 років така ж сама, як і у дорослих.

Пацієнти літнього віку

Експозиція активного метаболіту у рівноважному стані була на 25–35 % вищою у осіб літнього віку (віком від 65 до 78 років), ніж у дорослих віком до 65 років, які отримували порівнянні дози озельтамівіру. Період напіввиведення у осіб літнього віку був подібним до такого у молодших пацієнтів. З огляду на експозицію препарату та переносимість, корекція дози не вимагається для осіб літнього віку, за умови відсутності помірної чи тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну становить менше 60 мл/хв) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Порушення функції нирок

Прийом 100 мг озельтамівіру фосфату 2 рази на добу протягом 5 днів пацієнтами з різним ступенем ниркової недостатності продемонстрував, що експозиція озельтамівіру карбоксилату є обернено пропорційною зниженню функції нирок. Щодо дозування див. розділ «Спосіб застосування та дози».

Порушення функції печінки

In vitro дослідження продемонстрували, що не очікується ні значного збільшення експозиції озельтамівіру, ні значного зниження експозиції активного метаболіту у пацієнтів з порушенням функції печінки (див.розділ «Спосіб застосування та дози»).

Вагітні жінки

Об’єднаний популяційний фармакокінетичний аналіз свідчить про те, що режим дозування препарату Таміфлю, описаний в розділі «Спосіб застосування та дози», спричиняє меншу експозицію (в середньому 30 % протягом усіх триместрів) активного метаболіту у вагітних жінок у порівнянні з невагітними жінками. Менша прогнозована експозиція, однак, залишається вище інгібуючих концентрацій (IC95) і для терапевтичного рівня для діапазону штамів вірусу грипу. Окрім того, існують дані, отримані в дослідженнях спостереження, які показують користь такого режиму дозування в цій популяції пацієнтів. Тому вагітним жінкам корекція дози для лікування або профілактики грипу не потрібна (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Пацієнти з ослабленим імунітетом

Популяційні фармакокінетичні аналізи продемонстрували, що застосування озельтамівіру дорослим і дітям (< 18 років) з ослабленим імунітетом (як вказано у розділі «Спосіб застосування та дози») призводило до підвищення прогнозованої експозиції (приблизно на 5–50 %) активного метаболіту порівняно з пацієнтами з нормальним імунітетом із порівнянним кліренсом креатиніну. У зв’язку з широким діапазоном безпеки активного метаболіту пацієнтам з ослабленим імунітетом коригування дози не потрібне. Однак для пацієнтів з ослабленим імунітетом та порушенням функції нирок дозу слід відкоригувати згідно з рекомендаціями у розділі «Спосіб застосування та дози».

Аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних даних двох досліджень за участю пацієнтів з ослабленим імунітетом продемонстрував відсутність значущої додаткової користі від застосування доз, що перевищують стандартну дозу.

Клінічні характеристики.

Показання

Лікування грипу

Препарат Таміфлю показаний дорослим та дітям, у тому числі доношеним новонародженим, у яких наявні симптоми, характерні для грипу, під час циркуляції вірусу грипу. Ефективність була продемонстрована, коли лікування було розпочато протягом двох днів після появи симптомів.

Профілактика грипу

  • Профілактика грипу у дорослих та дітей віком від 1 року після контакту з особою з клінічно діагностованим грипом під час циркуляції вірусу грипу.
  • Відповідне застосування препарату Таміфлю з метою профілактики грипу необхідно визначати в кожному конкретному випадку, враховуючи обставини та зважаючи на групу пацієнтів, якій потрібен захист. У виняткових ситуаціях (наприклад, у разі розбіжностей між циркулюючим вірусом грипу та вірусом грипу, проти якого проводилась вакцинація, та під час пандемії) сезонну профілактику можна проводити у осіб віком від 1 року.
  • Препарат Таміфлю показаний для профілактики грипу у дітей віком до 1 року після контакту з особою з клінічно діагностованим грипом під час пандемії грипу (див. розділ «Фармакокінетика»).

Застосування препарату Таміфлю не замінює вакцинацію проти грипу.

Застосування противірусних засобів для лікування та профілактики грипу має базуватися на офіційних рекомендаціях. Рішення про застосування озельтамівіру для лікування та профілактики слід приймати з урахуванням характеристик циркулюючих вірусів грипу, доступної інформації щодо чутливості вірусів грипу до лікарських засобів у кожному сезоні та впливу захворювання в різних географічних регіонах та групах пацієнтів (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Протипоказання Таміфлю

Підвищена чутливість до озельтамівіру фосфату або до будь-якого компонента лікарського засобу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакокінетичні властивості озельтамівіру, такі як слабке зв’язування з білками та метаболізм, який не залежить від систем CYP450 і глюкуронідази (див. розділ «Фармакокінетика»), свідчать, що клінічно значима взаємодія з іншими лікарськими засобами малоймовірна.

Пробенецид

При одночасному прийомі озельтамівіру і пробенециду пацієнтам з нормальною функцією нирок корекція дози не потрібна. Одночасне призначення пробенециду, який є потужним інгібітором аніонного шляху ниркової канальцевої секреції, призводить до збільшення експозиції активного метаболіту озельтамівіру приблизно вдвічі.

Амоксицилін

Озельтамівір не виявляє кінетичної взаємодії з амоксициліном, елімінація якого відбувається тим же шляхом, що й озельтамівіру, що свідчить про слабку взаємодію з озельтамівіром на даному шляху.

Ниркова елімінація

Клінічно важлива взаємодія з іншими лікарськими засобами, яка включає конкуренцію за ниркову канальцеву секрецію, малоймовірна у зв’язку з відомими межами безпеки більшості цих засобів, характеристиками елімінації активного метаболіту (клубочкова фільтрація та аніонна канальцева секреція) і об’ємом екскреції за допомогою даних шляхів. Однак слід виявляти обережність при призначенні озельтамівіру пацієнтам, які приймають лікарські засоби з аналогічним шляхом екскреції з вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, хлорпропамід, метотрексат, фенілбутазон).

Додаткова інформація

Фармакокінетичні взаємодії між озельтамівіром та його основним метаболітом при одночасному призначенні з парацетамолом, ацетилсаліциловою кислотою, циметидином та антацидними засобами (гідроксид магнію і гідроксид алюмінію, кальцію карбонат), римантадином або варфарином (у пацієнтів, які знаходяться на стабільних дозах варфарину та не хворіють на грип) не виявлені.

У клінічних дослідженнях III фази застосування озельтамівіру для лікування і профілактики грипу Таміфлю призначали із загальновживаними лікарськими засобами, такими як інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлуазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорин, азитроміцин, еритроміцин і доксициклін), блокатори Н2-рецепторів (ранітидин, циметидин), бета-блокатори (пропранолол), ксантини (теофілін), симпатоміметики (псевдоефедрин), опіоїди (кодеїн), кортикостероїди, інгаляційні бронходилататори, анальгетики (ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен і парацетамол). При застосуванні Таміфлю разом з перерахованими препаратами зміни профілю безпеки та частоти виникнення побічних реакцій не зареєстровані.

Механізм взаємодії з пероральними контрацептивами відсутній.

Особливості застосування препарату

Озельтамівір ефективний тільки проти захворювань, спричинених вірусами грипу. Даних щодо ефективності озельтамівіру при будь-яких захворюваннях, спричинених іншими збудниками, крім вірусів грипу, немає (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Застосування препарату Таміфлю не замінює вакцинацію проти грипу. Застосування препарату Таміфлю не повинно впливати на оцінку стану осіб щодо застосування щорічної вакцинації проти грипу. Захист від грипу триває лише під час прийому препарату Таміфлю. Препарат Таміфлю слід застосовувати для лікування та профілактики грипу лише при наявності надійних епідеміологічних даних, які свідчать про циркуляцію вірусу серед населення. Продемонстровано, що чутливість циркулюючих штамів вірусу грипу до озельтамівіру має високу варіабельність (див. розділ «Фармакодинаміка»). Тому лікар повинен враховувати найсвіжішу інформацію щодо чутливості до озельтамівіру циркулюючих на даний час вірусів перед прийняттям рішення про застосування препарату Таміфлю.

Тяжкі супутні стани

Немає інформації щодо безпеки та ефективності застосування озельтамівіру для пацієнтів з будь-якими достатньо тяжкими чи нестабільними захворюваннями з неминучим ризиком госпіталізації.

Пацієнти з ослабленим імунітетом

Ефективність озельтамівіру для лікування та профілактики грипу у пацієнтів з ослабленим імунітетом чітко не встановлена.

Захворювання серця/ дихальної системи

Ефективність озельтамівіру для лікування осіб з хронічними захворюваннями серця та/або захворюваннями дихальної системи не встановлена. У таких пацієнтів різниця в частоті ускладнень між групами лікування та плацебо не спостерігалась (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Діти

На сьогодні немає даних, що б дозволили надати рекомендації з дозування для недоношених дітей (гестаційний вік менше 36 тижнів).

Тяжка ниркова недостатність

Корекція дози препарату Таміфлю при застосуванні для лікування та профілактики рекомендується дорослим та підліткам (13–17 років) з тяжкою нирковою недостатністю. Недостатньо клінічних даних щодо немовлят та дітей віком від 1 року з нирковою недостатністю для рекомендацій з дозування (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Фармакокінетика»).

Нейропсихічні розлади

У хворих на грип (переважно у дітей та підлітків) при застосуванні препарату Таміфлю були зафіксовані випадки нейропсихічних розладів. Такі розлади також були зареєстровані у хворих на грип, які не застосовували озельтамівір. За станом пацієнтів слід ретельно спостерігати для виявлення змін поведінки, а користь та ризик від продовження лікування слід оцінювати з обережністю для кожного пацієнта (див. розділ «Побічні реакції»).

Допоміжні речовини

Цей лікарський засіб містить сорбіт. Пацієнтам з вродженою непереносимістю фруктози не слід приймати цей лікарський засіб. Сорбіт може спричиняти шлунково-кишковий дискомфорт і чинити м'яку послаблюючу дію.

Цей лікарський засіб містить натрію бензоат. Натрію бензоат (Е 211) може посилювати жовтяницю у новонароджених (віком до 4 тижнів).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Грип асоціюється зі шкідливим впливом на перебіг вагітності, розвиток плода та з ризиком значних вроджених вад розвитку, у тому числі вроджених вад серця. Велика кількість даних щодо застосування озельтамівіру під час вагітності, отриманих у післяреєстраційний період та в ході обсерваційних досліджень (більше ніж 1000 наслідків експозиції під час першого триместру), свідчать про відсутність у озельтамівіру мальформативної чи фетальної/неонатальної токсичності.

Однак в одному обсерваційному дослідженні на тлі відсутності підвищення сукупного ризику вроджених вад розвитку результати щодо значних вроджених вад серця, діагностованих протягом 12 місяців після народження, не були переконливими. У цьому дослідженні частота виникнення значних вроджених вад серця після впливу озельтамівіру в першому триместрі становила 1,76 % (7 немовлят із 397 вагітностей) порівняно з 1,01 % для вагітностей без впливу озельтамівіру у загальної популяції (відношення ризиків 1,75, 95 % довірчий інтервал від 0,51 дo 5,98). Клінічне значення цих даних незрозуміле, оскільки дане дослідження мало обмежений розмір вибірки. Також це дослідження було недостатньо масштабним для достовірної оцінки окремих типів значних вроджених вад; окрім того, було неможливо порівняти у повному обсязі жінок з експозицією озельтамівіру та без неї і, зокрема, визначити, чи хворіли вони на грип.

Дослідження на тваринах не свідчать про репродуктивну токсичність.

За необхідності застосування препарату Таміфлю під час вагітності може розглядатися з урахуванням наявної інформації з безпеки та користі, а також патогенності циркулюючого штаму вірусу грипу.

Годування груддю

У лактуючих щурів озельтамівір та активний метаболіт екскретуються у молоко. Існує обмежена інформація щодо дітей, матері яких отримували озельтамівір в період лактації, та щодо екскреції озельтамівіру у грудне молоко людини. Обмежені дані продемонстрували, що озельтамівір та його активний метаболіт були виявлені у грудному молоці, однак в низьких концентраціях, що може призвести до потрапляння субтерапевтичної дози в організм немовляти. Враховуючи цю інформацію, а також патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу та стан жінки, яка годує груддю, можна розглянути питання про призначення озельтамівіру за умови очевидної потенційної користі для жінки, яка годує груддю.

Фертильність

На основі доклінічних даних докази про вплив лікарського засобу Таміфлю на фертильність чоловіків або жінок відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат Таміфлю не має впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози Таміфлю

Препарат Таміфлю у вигляді суспензії і препарат Таміфлю у вигляді твердих капсул є біоеквівалентними лікарськими формами. Дозу препарату 75 мг можна приймати у вигляді однієї капсули 75 мг.

Дорослі, підлітки та діти (> 40 кг), які в змозі проковтнути капсули, можуть отримати відповідні дози препарату Таміфлю у вигляді капсул.

Лікування

Лікування слід розпочинати якомога раніше, у перші два дні появи симптомів грипу.

Дорослі та підлітки (13—17 років)

Рекомендований режим дозування препарату Таміфлю – по 75 мг озельтамівіру 2 рази на добу перорально протягом 5 днів (або 10 днів для пацієнтів з ослабленим імунітетом).

Діти

Діти віком від 1 року

Рекомендована доза препарату Таміфлю 6 мг/мл у вигляді оральної суспензії вказана в таблиці 1.

Таблиця 1. Дозування із врахуванням маси тіла рекомендується дітям віком від 1 року

Маса тіла

Доза, рекомендована для прийому протягом 5 днів

Доза, рекомендована для прийому протягом 10 днів* пацієнтам з ослабленим імунітетом

Кількість оральної суспензії

10–15 кг

30 мг двічі на добу

30 мг 2 рази на добу

5 мл двічі на добу

> 15–23 кг

45 мг двічі на добу

45 мг 2 рази на добу

7,5 мл двічі на добу

> 23–40 кг

60 мг двічі на добу

60 мг 2 рази на добу

10 мл двічі на добу

> 40 кг

75 мг двічі на добу

75 мг 2 рази на добу

12,5 мл двічі на добу

*Рекомендована тривалість лікування для пацієнтів (віком ≥ 1 року) з ослабленим імунітетом становить 10 днів. Детальна інформація в підрозділі «Дозування в особливих випадках. Пацієнти з ослабленим імунітетом».

Діти з масою тіла > 40 кг і діти, які здатні проковтнути капсули, можуть отримувати лікування із застосуванням дози для дорослих – 75 мг у вигляді капсул два рази на добу протягом 5 днів як альтернативу рекомендованої дози препарату Таміфлю у вигляді суспензії.

Діти віком до 1 року

Рекомендована доза для лікування дітей віком 0–12 місяців становить 3 мг/кг двічі на добу. За фармакокінетичними даними та даними з безпеки, які свідчать про те, що ця доза у дітей віком від 0 до 12 місяців забезпечує клінічно ефективні концентрації у плазмі крові пропрепарату і активного метаболіту із профілем безпеки, подібним до такого, що спостерігався у дітей старшого віку і дорослих (див. розділ «Фармакокінетика»).

Дозатор об’ємом 3 мл для орального застосування препарату (градуйований з ціною поділки 0,1 мл) слід застосовувати дітям віком 0–12 місяців, для яких необхідною дозою є від 1 до 3 мл препарату Таміфлю оральної суспензії 6 мг/мл. Для вищих доз слід застосовувати шприц об’ємом 10 мл. Нижче подано рекомендований режим дозування для лікування дітей віком до 1 року.

Таблиця 2. Таблиця дозування озельтамівіру для дітей віком до 1 року: 3 мг/кг два рази на добу

Маса тіла*

Доза, рекомендована для прийому протягом 5 днів

Доза, рекомендована для прийому протягом 10 днів** пацієнтам з ослабленим імунітетом

Кількість оральної суспензії

Об’єм дозатора для застосування

3 кг

9 мг двічі на добу

9 мг 2 рази на добу

Завантажити повну інструкцію

Відгуки користувачів

Цей продукт ще не має відгуків.
Залишити відгук
Моя оцінка
Зверніть увагу
Інформація/інструкція до препарату носить ознайомчий характер і призначена виключно для інформаційних цілей.
Повідомлення
Зворотний дзвінок
Онлайн чат
Як вам зручніше з нами звʹязатися?
Скасувати
Кнопка зв'язку