Розамакс краплі для очей 0,2% флакон 5 мл

Розамакс (Rozamax) краплі для очей інструкція по застосуванню

Склад

Діюча речовина: латанопрост; тимолол;

• 1 мл розчину містить латанопросту - 0,05 мг та тимололу. малеат – 6,83 мг, що еквівалентно тимололу – 5,00 мг;

Допоміжні речовини: бензалконію хлорид, натрію хлорид, натрію дигідрофосфат моногідрат, гідрофосфат натрію безводний, натрію гідроксид та/або хлористоводнева кислота розведена, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Краплі очні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості

Прозорий, безбарвний водяний розчин.

Фармакотерапевтична група

Протиглаукомні препарати та міотичні засоби.
Код ATX S01E D 51.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Розамакс містить латанопрост та тимололу малеат. Вони знижують внутрішньоочний тиск внаслідок різних механізмів дії, а їхнє спільне застосування більш ефективно знижує внутрішньоочний тиск порівняно з дією кожної речовини окремо. Латанопрост є аналогом простагландину F 2α селективного простаноїдного. агоніста рецепторів FR, що знижують внутрішньоочний тиск шляхом збільшення кількості рідини, що виводиться. Головний механізм дії – збільшення увеосклерального відтоку, але у людей спостерігається також деяке полегшення відтоку (зменшення опору відтоку через трабекулярну сітку). Латанопрост значно не впливає на виробництво рідкої рідини, на бар'єр «кров - рідка рідина» і внутрішньоочну циркуляцію крові. Під час короткочасного лікування пацієнтів із псевдофакією латанопрост також не викликав перебігу флюоресцину у тильну частину ока.

Тимолол - неселективний бета-адренолітик, що впливає на адренорецептори β1 і β2, не має внутрішньої симпатикоміметичної активності та неспецифічної функції мембрани. Він не гальмує безпосередньо функцію серцевого м'яза. Тимолол знижує підвищений внутрішньоочний тиск шляхом зменшення кількості вироблення рідкої рідини в мерехтливому епітелії. Механізм його дії чітко не визначений, але ймовірно, що він надає гальмівний вплив на надмірне вироблення циклічного аденозинмонофосфату, яку викликає ендогенна бета-адреностимуляція. Немає підтвердження суттєвого впливу тимололу на пропускну здатність бар'єру «кров-водяниста рідина» у білках плазми.

У дослідженнях застосування препарату, що містить латанопрост і тимолол, призводило до значного зниження середньодобового внутрішньоочного тиску порівняно з монотерапією тимололом або латанопростом, що застосовувався раз на добу. Застосування препарату ввечері призводить до більшого зниження внутрішньоочного тиску порівняно із застосуванням препарату вранці.
Призначаючи препарат вранці або ввечері, необхідно проаналізувати спосіб життя пацієнта та можливість виконання рекомендацій.

У разі недостатньої ефективності комбінованого препарату може бути ефективним застосування окремих складових – тимололу та латанопросту раз на добу.

Дія препарату Розамакс починається за годину після прийому, а концентрація досягає максимального рівня протягом 6-8 годин. Після багаторазового повторення схеми лікування досягалося зниження внутрішньоочного тиску протягом 24 годин після застосування препарату.

Фармакокінетика

Латанопрост - це ізопропіловий ефір латанопростової кислоти, який після гідролізу в латанопростову кислоту, що відбувається в рогівці за участю естерази, набуває біологічної активності. Неактивний препарат добре всмоктується рогівкою та повністю гідролізується при проникненні через неї. Дослідження, проведені на людях, доводять, що максимальна концентрація препарату у водяній рідині (15-30 нг/мл) досягається приблизно через 2 години після місцевого застосування латанопросту окремо.

Кліренс латанопросту в плазмі становить 0,40 л/год/кг маси тіла, а коефіцієнт об'єму дистрибуції незначний (0,16 л/кг), до того ж, у нього короткий період напіврозпаду в плазмі крові, що становить 17 хвилин.

Після місцевого застосування препарату загальносистемна біодоступність латанопростової кислоти становить 45%. Латанопростова кислота зв'язується з білками плазми в 87% і практично не метаболізується в межах ока.

Метаболізм відбувається головним чином печінці. У дослідженнях на тваринах доведено, що основні метаболіти, а саме - 1,2-динор і 1,2,3,4-тетранор, не мають або мають слабку біологічну активність і видаляються головним чином із сечею.

Тимолол – максимальна концентрація тимололу у рідкій рідині досягається через 1 годину після місцевого застосування препарату. Частина дози проникає в кровотік, а максимальна концентрація в плазмі крові на рівні 1 нг/мл досягається через 10-20 хвилин після місцевого застосування 1 краплі препарату в кожне око 1 раз на добу (300 мкг/добу). Період напіврозпаду тимололу у плазмі становить близько 6 годин. Метаболізм тимололу відбувається головним чином печінці. Метаболіти тимололу видаляються із сечею разом із незміненим тимололом.

Розамакс (латанопрост і тимолол) - не спостерігалося жодних фармакокінетичних взаємодій між латанопростом і тимололом, хоча концентрація латанопростової кислоти у водяній рідині через 1-4 години після застосування препарату Розамакс була вдвічі більшою порівняно з монотерапією.

Клінічні властивості

Показання

Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та підвищеним внутрішньоочним тиском, які недостатньо реагують на місцеве застосування бета-адренолітиків або аналогів простагландинів місцевої дії.

Протипоказання Розамаксу

Препарат протипоказаний пацієнтам із:

• хворобами, що супроводжуються підвищеною реактивністю дихальних шляхів, зокрема з бронхіальною астмою (у тому числі в анамнезі) та тяжкою хронічною обструктивною хворобою легень;
• синусовою брадикардією, синоатріальною блокадою внаслідок синдрому слабкості синусового вузла, атріовентрикулярною блокадою ІІ або ІІІ ступеня, яка не контролюється за допомогою кардіостимулятора, відкритої серцевої недостатністю, кардіогенним шоком;
• гіперчутливістю до будь-якої з діючих чи допоміжних речовин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій.

Не проводили детальних досліджень щодо взаємодії препарату Розамакс з іншими препаратами. Було парадоксальне збільшення внутрішньоочного тиску після одночасного застосування двох аналогів простагландинів, тому не рекомендується застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландинів або похідних простагландинів. При застосуванні разом з пероральним бета-адренолітиком. Розамакс може посилювати зниження внутрішньовенного тиску або блокувати бета-адренорецептори. Тому не рекомендується одночасне застосування двох або більше місцевих препаратів, які блокують бета-адренорецептори. З'являлися повідомлення про розширення зіниць після одночасного застосування тимололу та епінефрину. Не проводили специфічних досліджень щодо взаємодії тимололу. Можливий адитивний ефект, що призводить до появи гіпотонії та (або) значної брадикардії при одночасному застосуванні очних крапель, що містять бета-адренолітики, з пероральними препаратами, що блокують кальцієві канали, або бета-адренолітичними препаратами проти аритмії (у тому числі з аміодаро)  глікозидами дигіталісу, парасимпатоміметиками, гуанетидином. Підвищення тиску внаслідок раптової відмови від застосування клонідину може посилитися при застосуванні бета-адренолітиків. Бета-адренолітичні препарати можуть посилювати гіпоглікемічну дію препаратів проти діабету. Вони можуть приховувати суб'єктивні та об'єктивні симптоми гіпоглікемії. При одночасному застосуванні тимололу з інгібіторами цитохрому CYP 2 D 6 (хінідином, флуоксетином, пароксетином) повідомляли про посилену системну бета-адренолітичну дію (брадикардію, депресію).

Увага! Дослідження in vitro довели, що при змішуванні латанопросту з краплями очей, що містять тіомерсал, відбувалося випадання осаду. При одночасному застосуванні таких препаратів з препаратом Розамакс слід робити щонайменше п'ятихвилинний інтервал між їх закопуванням.

Особливості застосування препарату

Загальна дія

Як і інші місцеві офтальмологічні препарати, тимолол потрапляє до загального кровообігу. Бета-адренолітик тимолол може викликати такі ж види серцево-судинних порушень, порушень роботи дихальних шляхів та іншу побічну дію, як бета-адреноблокатори із системною дією. Побічна дія при місцевому застосуванні утворюється рідше, ніж при системному застосуванні.

Порушення роботи серця

У пацієнтів із хворобами кровоносної системи (ішемічною хворобою серця, стенокардією Принцметалу, серцевою недостатністю) та гіпотонією слід оцінити необхідність лікування бета-адренолітиками, можливе лікування із застосуванням інших речовин. Стан пацієнтів із серцевими захворюваннями необхідно контролювати з метою виявлення можливих побічних реакцій. Враховуючи негативний вплив на час провідності бета-адренолітики, необхідно застосовувати з особливою обережністю пацієнтам із блокадою серця першого ступеня.

Судинні порушення

Пацієнти з тяжкими порушеннями/хворобами периферичного кровообігу (важкі форми хвороби Рейно або синдрому Рейно) потребують особливої обережності.

Порушення роботи дихальної системи

Після застосування деяких бета-адренолітичних препаратів траплялися порушення з боку дихальної системи, у тому числі з летальним кінцем внаслідок раптового бронхоспазму у пацієнтів з астмою. Розамакс необхідно застосовувати обережно пацієнтам з легким та помірним хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) і лише у випадку, якщо потенційна користь більша, ніж можливий ризик.

Гіпоглікемія/діабет

Бета-адреналітики слід обережно застосовувати пацієнтам з ризиком появи спонтанної гіпоглікемії або пацієнтам з нестійким діабетом, оскільки бета-адреналітики можуть приховувати симптоми гострої гіпоглікемії. Бета-адренолітики можуть також приховати симптоми гіпертиреозу щитовидної залози.

Порушення рогівки

Бета-адренолітики при застосуванні в очі можуть спричинити сухість очей. Пацієнтів із порушеннями рогівки слід лікувати з обережністю.

Інші бета-адренолітичні препарати

У разі застосування з іншим бета-адренолітиком із системною дією тимолол може посилювати зниження внутрішньовенного тиску або блокувати бета-адренорецептори. Необхідно уважно спостерігати за реакцією пацієнта на таке лікування. Не рекомендується застосовувати два бета-адренолітики місцевої дії.

Реакції підвищеної чутливості

При застосуванні бета-блокаторів пацієнтам, у яких в анамнезі є атопія або важкі анафілактичні реакції на багато алергенів, можуть проявляти більшу чутливість при експозиції, що повторюється, на алергени або не реагувати на дози адреналіну, які зазвичай застосовуються при лікуванні анафілактичної реакції.

Відшарування судинної оболонки ока

Були випадки відшарування судинної оболонки ока під час лікування, що гальмує продукування водянистої рідини (наприклад, за допомогою тимололу, ацетазоламіду) після фільтраційних заходів.

Анестезія під час хірургічних операцій

Бета-адренолітики у вигляді очних крапель можуть блокувати загальносистемну бета-агоністичну дію, наприклад, адреналіну. Лікар-анестезіолог повинен знати, що пацієнт приймає тимолол.

Комбінована терапія

Тимолол може вступати у взаємодію Космосу з іншими препаратами.

Вплив на очі

Латанопрост може поступово змінювати колір очей внаслідок збільшення кількості коричневого пігменту у райдужній оболонці. Як і у випадку інших препаратів із вмістом латанопросту, у 16-20% пацієнтів, які лікувалися препаратом із вмістом латанопросту та тимололу близько одного року, відзначалося збільшення пігментації райдужної оболонки. Така дія спостерігалася у пацієнтів зі змішаним кольором райдужної оболонки і пов'язана із вмістом меланіну в меланоцитах строми райдужної оболонки. У пацієнтів з однорідним кольором райдужки блакитного, сірого, зеленого або коричневого забарвлення протягом двох років клінічних спостережень під час лікування латанопростом такі зміни спостерігалися лише у кількох випадках. Зміни в кольорі райдужної оболонки відбуваються дуже повільно і протягом багатьох місяців або навіть років можуть бути непомітні. Вони не пов'язані з жодними іншими симптомами побічної дії або патологічними змінами. Після завершення лікування не спостерігається подальше посилення коричневої пігментації райдужної оболонки, але зміна її забарвлення під час лікування може бути тривалою. Невуси або летиго, що вже перебували на райдужній оболонці до лікування, не змінюються під час терапії. У клінічних дослідженнях не відзначалося розміщення пігменту в сітківці колагенових волокон у куті фільтрації або інших місцях передньої камери ока, але пацієнтів необхідно регулярно обстежувати, і якщо виявиться збільшення пігментації райдужної оболонки, може бути доцільною відмова від лікування залежно від стану пацієнта. Перед початком лікування необхідно повідомити пацієнтів про можливу зміну кольору райдужки ока. Лікування одного ока може призвести до незворотної гетерохромії. Відсутній документований досвід застосування латанопросту при запальній, неоваскулярній глаукомі, хронічній закритокутовій або вродженій глаукомі, відкритокутовій глаукомі у пацієнтів із псевдофакією та пігментною глаукомою. Латанопрост не впливає або впливає незначно на зіниці, але немає документованих досліджень щодо його застосування у разі гострих нападів відкритокутової глаукоми. Щодо таких пацієнтів необхідно бути обережними при застосуванні препарату Розамакс до моменту отримання повних даних. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату латанопрост пацієнтам з герпетичним кератитом в анамнезі, слід уникати застосування препарату пацієнтам з герпетичним кератитом та пацієнтам з рецидивуючим кератитом, зокрема пов'язаним із застосуванням аналогів простагландинів. У період лікування латанопростом спостерігався набряк макули, у тому числі кістозного типу. Цей симптом зустрічався насамперед у пацієнтів з афакією, псевдофакією з розірваною задньою капсулою кришталика, а також у пацієнтів із групи ризику появи набряку макули. Необхідно бути обережними при застосуванні препарату Розамакс таким пацієнтам.

Зміни повік та вій

Повідомлялося про потемніння шкіри повік, яке може бути оборотним у зв'язку із застосуванням латанопросту.

Латанопрост може поступово змінювати вії та пушкове волосся навколо ока, в яке вводили препарат, а також у прилеглих ділянках; до цих змін відносяться збільшення довжини, товщини, пігментації та кількості волосся в віях або пушковому волоссі, а також зростання вій у неправильному напрямку. Зміни в віях оборотні та зникають після припинення прийому препарату.
Антидопінгові тести: застосування препарату Розамакс може призвести до позитивних результатів антидопінгових тестів.

Цей препарат містить 0,2 мг бензалконію хлориду у кожному мл розчину. Бензалконію хлорид може поглинатися м'якими контактними лінзами та змінювати колір контактних лінз. Пацієнт повинен зняти контактні лінзи перед використанням цього препарату та одягнути їх знову через 15 хвилин після. З огляду на обмежені доступні дані немає різниці у профілі побічних ефектів у дітей порівняно з дорослими. Однак зазвичай очі дітей виявляють сильнішу реакцію на певний подразник, ніж очі дорослих. Роздратування може вплинути на прихильність дітей до лікування. Повідомлялося, що бензалконію хлорид викликає подразнення очей, симптоми сухості очей та може впливати на слізну плівку та поверхню рогівки. Слід з обережністю застосовувати пацієнтам із сухим оком та пацієнтам, у яких може бути пошкоджена рогівка. Слід спостерігати за пацієнтами у разі тривалого застосування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Латанопрост: відсутні відповідні дані щодо застосування латанопросту жінками під час вагітності. Потенційна загроза для людини невідома.

Для латанопросту не встановлено жодних наслідків для фертильності самців та самок щурів та тератогенного потенціалу щурів та кролів. Ембріотоксичність у щурів не спостерігалася після внутрішньовенних доз до 250 мікрограм/кг/добу. Однак латанопрост призводив до ембріофетальної токсичності, що характеризується підвищеною частотою пізньої резорбції та абортів та зменшенням маси плода у кроликів при внутрішньовенних дозах 5 мікрограм/кг/добу (приблизно у 100 разів більше клінічної дози) та вище.

Тимолол: немає достатньої кількості даних про застосування тимололу жінкам під час вагітності. Тимолол не слід застосовувати вагітним жінкам, крім випадків, коли це безперечно необхідно. Епідеміологічні дослідження із застосуванням перорально бета-адренолітичних препаратів не виявили появи вад розвитку, проте спостерігалося внутрішньоматкове уповільнення росту. Крім того, спостерігалися симптоми бета-адреноблокади (брадикардія, гіпотензія, порушення дихання, гіпоглікемія) у новонароджених, якщо в період вагітності застосовували бета-адренолітики. Якщо Розамакс застосовували під час вагітності, за станом новонародженого необхідно уважно спостерігати у перші дні життя. Препарат Розамакс не слід застосовувати під час вагітності.

Лактація

Латанопрост та його метаболіти можуть проникати у грудне молоко. Після застосування препарату Розамакс у терапевтичних дозах малоймовірно, що до материнського молока потрапить достатня кількість препарату, щоб викликати бета-адреноблокаду у новонародженого. Не слід застосовувати препарат Розамакс у жінок, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Розамакс значно впливає на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами. Після застосування може бути короткочасний період розмитого бачення. Не слід керувати автомобілем чи працювати з іншими механізмами до зникнення цих симптомів.

Спосіб застосування та дози Розамакс

Дорослі

Рекомендоване дозування для дорослих пацієнтів (зокрема пацієнтів похилого віку): по 1 краплі у хворе око 1 раз на добу. Якщо пропущено застосування однієї дози, слід продовжувати лікування, застосовуючи чергову дозу.

Не слід застосовувати препарат частіше ніж по 1 краплі у хворе око 1 раз на добу. Контактні лінзи слід видалити перед закапуванням очних крапель і можна знову ввести через 15 хвилин (див. «Особливості застосування»).

При використанні більш ніж одного офтальмологічного препарату для місцевого застосування препарати слід вводити з інтервалом не менше 5 хвилин.

Заблокування слізного каналу або закриття повік на 2 хвилини після закапування обмежує системну дію та збільшує місцеву активність лікувального препарату.

Діти та підлітки

Немає даних про безпеку та ефективність застосування лікувального препарату Розамакс для дітей та підлітків.

Діти

Даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату Розамакс для дітей немає. Не рекомендується використовувати дітям.

Передозування

Немає даних про передозування препарату Розамакс у людей. Системні симптоми передозування тимололу: брадикардія, зниження артеріального тиску, бронхоспазм та зупинка серця. При прояві цих симптомів необхідно застосовувати симптоматичну та підтримуючу терапію. Тимолол не видаляється з організму за допомогою діалізу. Крім подразнення та гіперемії кон'юнктиви не спостерігалися інші очні чи системні симптоми передозування латанопросту. У разі випадкового прийому латанопросту промити шлунок, якщо це потрібно.

Симптоматичне лікування. Латанопрост значною мірою метаболізується при первинному проходженні через печінку. Внутрішньовенна інфузія 3 мкг/кг здоровим добровольцям не викликала жодних симптомів, а доза 5,5-10 мкг/кг маси тіла викликала нудоту, біль у животі, запаморочення, втому, раптовий жар та потовиділення. Ці симптоми були слабкі або помірно виражені і проходили без лікування через 4 години після закінчення інфузії.

Побічні реакції Розамаксу

Частота виявлення визначена так: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасто (≥1/1000 до <1/100), рідко (≥1/10000 до <1 /1000), дуже рідко (<1/1000), частота невідома. Найчастіше спостерігалася побічна дія на зоровий орган. У разі застосування тимололу найчастіше спостерігалася системна побічна дія, а саме брадикардія, порушення серцевого ритму, серцева застійна недостатність, бронхоспазм та алергічні реакції. Як і інші препарати для застосування у вічі, Розамакс системно абсорбується. Це може надавати побічну дію, як і у разі застосування системних бета-адренолітиків. Частота побічної дії після місцевого застосування менша, ніж у разі системного застосування. Деякі побічні дії стосуються всього класу бета-адренолітиків. Нижче наведені побічні дії, що спостерігалися у клінічних дослідженнях латанопросту та тимололу.

Порушення з боку нервової системи: нечасто: головний біль.
З боку органів зору: дуже часто: посилення пігментації райдужної оболонки;
часто: подразнення ока (у тому числі відчуття поколювання, печіння та свербіж, відчуття стороннього тіла), біль у оці;
нечасто: крововилив у око, кон'юнктивіт, нечітке бачення, збільшена сльозотеча, блефарит, порушення рогівки.
З боку шкіри та підшкірної тканини: нечасто: висипання на шкірі, свербіж.

Побічна дія, пов'язана із застосуванням окремих складових препарату
Латанопрост:

Інфекції, зокрема паразитарні: герпетичний кератит.
З боку нервової системи: запаморочення.
З боку органів зору: зміни виду вій (потемніння, збільшення обсягу, кількості, подовження), точкові епітеліальні ерозії, періорбітальний набряк, запалення райдужної оболонки або судинної оболонки ока, макулярний набряк (у пацієнтів з афакією, псевдофакією з розірваною) або у пацієнтів групи ризику появи набряку (макули), сухість в очах, кератит, набряк та ерозія рогівки, зміна напрямку зростання вій, що може призвести до подразнення ока, кістки райдужної оболонки.
З боку серця: погіршення перебігу стенокардії у пацієнтів зі стенокардією, прискорене серцебиття.
З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: астма, посилення астми, задишка.
З боку шкіри та підшкірної тканини: посилення пігментації шкіри повік.
З боку м'язів, скелета та сполучної тканини: біль у суглобах, біль у м'язах.

Загальні порушення: біль у грудній клітці.
Шлунково-кишкові розлади:
Нечасто: нудота, блювання

Тимолол

З боку імунної системи: системні алергічні реакції, у тому числі ангіоневротичний набряк, кропив'янка, місцеві та загальні висипання, свербіж, анафілактична реакція.
З боку метаболізму та харчування: гіпоглікемія.
Психічні порушення: безсоння, депресія, нічні кошмари, втрата пам'яті, галюцинації.
З боку нервової системи: втрата свідомості, ішемія головного мозку, інсульт, посилення об'єктивних та суб'єктивних симптомів міастенії, запаморочення, парестезія, головний біль.
З боку органів зору: посилення об'єктивних та суб'єктивних симптомів подразнення очей (печіння, поколювання, свербіж, сльозотеча, почервоніння), блефарит та кератит, порушення зору та відшарування судинної оболонки внаслідок хірургічних фільтраційних заходів, зниження чутливості рогівки, сухість в очах, ерозія птоз, подвійне бачення.
З боку органів слуху та лабіринту: шум у вухах.
З боку серця: брадикардія, біль у грудній клітці, прискорене серцебиття, набряк, порушення серцевого ритму, застійна серцева недостатність, зупинка серця, атріовентрикулярна блокада, серцева недостатність.
З боку судин: зниження тиску, симптом Рейно, холодні долоні та ступні.
З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння: бронхоспазм (зокрема, у пацієнтів із раніше відміченими спастичними станами бронхів), задишка, кашель.

Порушення травної системи: зміни у відчутті смаку, нудота, диспепсія, діарея, сухість у роті, біль у животі, блювання.

З боку шкіри та підшкірної тканини: алопеція, псоріазоподібний висип або загострення псоріазу, шкірний висип.
З боку м'язів, скелета та сполучної тканини: біль у м'язах.
З боку репродуктивної системи: статеві порушення, зниження лібідо.

Загальні порушення: астенія/втома.

Повідомлялося про випадки кальцифікації рогівки вкрай рідко через використання фосфатів, що містять очні краплі, у деяких пацієнтів із значно пошкодженою рогівкою.

Термін придатності

2 роки. Термін придатності після першого розкриття: 4 тижні.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла, холодильнику (2-8 С ). Після першого розтину зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла за температури нижче 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Упаковка

По 2,5 мл розчину у флакони з білого LDPE (поліетилен низької щільності) та
5 мл з крапельницею з LDPE та білою кришечкою з HDPE (поліетилен високої щільності), у картонній коробці разом з інструкцією з медичного застосування.

Категорія відпустки з аптеки

За рецептом.