Олія мигдалева 50 мл

ОЛІЯ МИГДАЛЕВА (Oleum Amygdalarum)

Отримують:

з насіння мигдалю звичайного – Amygdalus communis L. або A. dulcis Mill. (родина рожеві – Rosaceae).

Короткий опис рослини:

Мигдаль звичайний - невелике дерево або чагарник 6-10 м заввишки з білими або світло-рожевими квітками. Плід – костянковидний, зверху повстяний, з сухим шкірястим екзокарпієм, який при дозріванні легко відокремлюється від дерев'янистої кісточки. Існує дві морфологічно мало відмінні форми мигдалю – гірка та солодка. У дикорослого гіркого мигдалю поверхня кісточки гладка, а ядро насіння гірке. У солодких форм поверхня кісточки дірчастих-ямчата, а насіннєве ядро солодке.

Насіння солодкого мигдалю містять 30-62 % жирного масла, до 20 % білка, до 10 % сахарози, глюкози, слизу, ферменти, вітаміни (В1, В2, В5,В6, РР, С, каротин), дубильні речовини, аспарагін, холін, близько 20 макро - та мікроелементів. Ядра солодкого культурного мигдалю використовуються для отримання жирної олії, а також є цінним дієтичним продуктом.

Насіння гіркого мигдалю відрізняються меншим вмістом цукрів (3-5 %) і жирної олії (35-38 %). Ядра гіркого мигдалю неїстівні через наявність гликозиду синильної кислоти амігдаліна (1,5–8 %): вони гіркі на смак і токсичні, так як під дією ферменту емульсина (він є в ядрах плода) і соляної кислоти шлункового соку амігдалин розпадається на глюкозу, бензойний альдегід і дуже отруйну синильну кислоту.

Походження та поширення рослини:

У дикорослому стані форми зустрічаються в горах Копет–Дагу, на Тянь–Шані, у Вірменії, Каліфорнії, Південній Америці. Солодкі форми мигдалю широко культивуються в усьому світі. Первинний осередок формування знаходиться в Передній Азиии в прилеглих районах, включаючи Середземномор'я і Середню Азію.

Історичні відомості:

Латинська назва мигдалю походить від сирійського al-mugdala — красиве дерево. Так древні називали його за зовнішній вигляд і цілющі властивості плодів. Знаменита єгипетська цариця Клеопатра (I ст. до н. е.) пов'язувала красивий вигляд свого випещеного тіла з цілющою дією жирових крапель Амігдаліна. Клеопатра присвятила цілющим властивостям мигдалю значну частину свого рецептурного довідника краси.

У древній медицині використовувалися камедь, ядра і жирне масло з насіння. Плоди мигдалю широко використовував у своїй практиці Авіценна. Ядра мигдалю рекомендувалися в основному в якості загальнозміцнюючого, ранозагоювальний, пом'якшувальний і антитоксичного кошти. Гіркий мигдаль в давнину використовували в косметиці та дерматології від веснянок, плям на шкірі, від сонячних опіків, синців, а в суміші з вином – від кропив'янки. Вважалося, що масло допомагає при лікуванні розтягнення зв'язок, а також болю і шуму у вухах.

Властивості і склад олії:

Мигдальне олія невисихаюча, майже безбарвна або жовтувата, без запаху, з приємним смаком. В його складі містяться жирні кислоти і необмилювані речовини (близько 0,5%) – фітостерини, вітаміни (в тому числі вітамін Е). Жирні кислоти в основному представлені гліцериди олеїнової (70%), лінолевої (20%), пальмітинової (3%) кислот.

Дія та показання до застосування олії:

Жирна мигдальна олія відноситься до класичних видів косметичної сировини. Вона входить до складу багатьох косметичних засобів, переважно поживних і нічних кремів. Олія виявляє регенеруючу, протизапальну, ранозагоювальну, зволожуючу, тонізуючу дію. Її використовують при лікуванні пролежнів, герпесу, опіків, саден, ран. Мигдальну олію рекомендують у чистому вигляді та у складі лікувальних і косметичних мазей або емульсій як протизапальний, протисвербіжний, пом'якшувальний, обволікаючий засіб для догляду за шкірою як дітей, так і літніх людей. Її використовують для масажу проблемних зон при целюліті, обробки огрубілих ділянок шкіри і при видимому судинному малюнку на шкірі.

Мигдальна олія в чистому вигляді, а також у складі аромасумішей або готових косметичних засобів є ефективним тонізуючим засобом для шкіри всіх типів. При повсякденному догляді за шкірою воно сприяє її омолодженню, усунення та профілактики зморшок. Мигдальна олія усуває сухість, лущення, запалення шкіри, які викликані впливом агресивних факторів зовнішнього середовища. Її рекомендують для поліпшення росту і зміцнення волосся у вигляді масок або в складі миючих засобів.

Способи застосування:

Масаж. Кілька крапель олії нанести на кінчики пальців і втерти в шкіру. Мигдальна олія може бути використане при цьому в чистому вигляді, в суміші з іншими жирними оліями (авокадо, персиковим, виноградних кісточок або жожоба) в рівних пропорціях або в аромакомпозиціі як базова з додаванням ефірних олій (2-3 краплі на 1 столову ложку жирової основи). Для масажу волосистої частини голови можна використовують або чисту мигдальну олію, або змішують її з олією жожоба у співвідношенні 1:1.

Збагачення косметичних засобів: 10 крапель мигдалевої олії додати до 10 г крему або 10 мл тоніка або лосьйону; на 100 мл шампуню або бальзаму для волосся додати 7-10 мл мигдалевої олії.

Маски, аплікації, змазування. Для цих процедур мигдальну олію можна використовувати в чистому вигляді, в суміші з іншими рослинними оліями в рівних пропорціях або в аромасмеси як основу для розчинення ефірних олій.

Для аплікацій на проблемні ділянки тіла, шию, обличчя при в'ялій і втомленою шкірі, а також для масок від зморшок навколо очей рекомендують аромасмесь, приготовану з додаванням до 1 столовій ложці жирової основи по 1-2 краплі санталової, рожевої і лиметтової ефірних олій. Просочені цією сумішшю серветки накладати на проблемні зони на 15-20 хв 1-2 рази на день.

При герпесі уражені ділянки змазують 4-5 разів у день мигдальною олією, змішаною з ефірними оліями лаванди або чайного дерева в рівних пропорціях.

Затвердіння на шкірі змащувати 2-3 рази в день чистою мигдальною олією або аромасумішшю з додаванням ефірних олій чайного дерева, лаванди або майорану (по 1-2 краплі на 1 столову ложку жирової основи).

Інше застосування:

Рафінована мигдальна олія, отримана гарячим пресуванням, використовується в парфумерній промисловості і як харчовий продукт, а нерафінована - у миловарінні для виробництва кращих сортів мила.

Добре очищена мигдальна олія використовується в якості розчинника для ін'єкційних препаратів, приготовлених на жировій основі (наприклад, препарати камфори).

Протипоказання:

Індивідуальна непереносимість.