Інструкція до препарату Віодін нашкірний розчин 100мг/мл флакон 30 мл

Віодін (Vidion) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина: повідон-йод;

• 1 мл препарату містить повідон-йоду 100 мг;

допоміжні речовини: ноноксинол 9, гліцерин, кислота лимонна безводна, натрію гідрофосфат безводний, натрію гідроксид, вода очищена.

Лікарська форма

Розчин шкірний 100 мг/мл.

Основні фізико-хімічні властивості: розчин темно-коричневого кольору із запахом йоду, що не містить зважених та осаджених частинок.

Фармакотерапевтична група

Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Повідон-йод.

Код ATX D08A G02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Повідон-йод є комплексом йоду та полімеру полівінілпіролідону (ПВП), який виділяє йод протягом певного часу після його нанесення на шкіру. Елементарний йод має сильну бактерицидну дію, має широкий спектр протимікробної дії щодо бактерій, вірусів, грибків та найпростіших мікроорганізмів.

Механізм дії: вільний йод має швидкий бактерицидний ефект, а полімер є депо для йоду.

При контакті зі шкірою та слизовими оболонками з полімеру виділяється значна кількість йоду.

При утворенні комплексу з ПВП йод значною мірою втрачає місцевоподразнюючу дію, властиву спиртовим розчинам йоду, тому добре переноситься шкірою, слизовими оболонками та ураженими поверхнями.

Йод реагує з окислювальними сульфідними (SH–) та гідроксильними (ОН–) групами амінокислот, що входять до складу ферментів та структурних білків мікроорганізмів, інактивуючи або руйнуючи ці білки. Більшість мікроорганізмів знищуються при дії in vitro менш ніж за хвилину, а основна руйнівна дія відбувається в перші 15-30 секунд. При цьому йод знебарвлюється, оскільки зміна насиченості коричневого кольору є індикатором його ефективності.

Активна речовина препарату ВІОДИН, розчин нашкірний, має широкий антимікробний спектр дії: діє на грампозитивні та грамнегативні бактерії (бактерицидний), на віруси (віруліцидний), на грибки (фунгіцидний) та суперечки грибків (спорицидний), а також на деякі найпростіші мікроорганізми. ).

Завдяки механізму дії резистентність на препарат, зокрема вторинна резистентність при тривалому застосуванні, не очікується.

Препарат розчиняється у воді та легко змивається водою.

Фармакокінетика.

Тривале нанесення препарату на великі ранові поверхні або важкі опіки, а також слизові оболонки можуть призвести до всмоктування значної кількості йоду. Зазвичай у результаті тривалого застосування препарату вміст йоду у крові швидко підвищується. Концентрація повертається до вихідного рівня через 7-14 діб після останнього застосування препарату.

У пацієнтів із нормальною функцією щитовидної залози збільшення запасів йоду не викликає клінічно значущих змін гормонального тиреоїдного статусу.

Абсорбція та ниркова екскреція повідону-йоду залежать від його молекулярної маси, а оскільки вона коливається в межах 35000-50000, то можлива затримка речовини.

Об'єм розподілу відповідає приблизно 38% маси тіла, період біологічного напіввиведення після застосування піхви становить приблизно 2 доби. Звичайний загальний рівень йоду в плазмі становить приблизно 3,8-6 мкг/дл, а рівень неорганічного йоду - 0,01-0,5 мкг/дл.

Виводиться препарат з організму переважно нирками з кліренсом від 15 до 60 мл/хв залежно від рівня йоду у плазмі крові та кліренсу креатиніну (в нормі: 100-300 мкг йоду на 1 г креатиніну).

Клінічні властивості.

Показання

Дезінфекція рук та антисептична обробка слизових, наприклад, перед хірургічними операціями, гінекологічними та акушерськими процедурами, катетеризацією сечового міхура, біопсією, ін'єкціями, пункціями, взяттям крові, а також як перша допомога при випадковому забрудненні шкіри.

Антисептична обробка ран та опіків.

Гігієнічна та хірургічна дезінфекція рук.

Протипоказання Віодіну

Підвищена чутливість до йоду або підозра на неї або підвищена чутливість до інших компонентів препарату.

Порушення функції щитовидної залози (вузловий колоїдний зоб, ендемічний зоб та тиреоїдит Хашимото).

Препарат протипоказаний перед лікуванням та після лікування сцинтиграфії з радіоактивним йодом хворим на карциному щитовидної залози.

Герпетиформний дерматит Дюрінга.

Ниркова недостатність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій.

Комплекс повідон-йод активний щодо мікроорганізмів при рН 2-7. Маючи окислювальні властивості, повідон-йод може вплинути на результати деяких діагностичних тестів, таких як виявлення прихованої крові в калі або сечі або глюкози в сечі. При застосуванні повідон-йоду поглинання йоду щитовидною залозою може знизитись, це може вплинути на результати деяких діагностичних тестів (наприклад, сцинтиграфія щитовидної залози, визначення йоду, пов'язаного з білком, вимірювання радіоактивного йоду). Також повідон-йод може чинити протидія з йодом, що застосовується для терапії щитовидної залози. Препарати, що містять ртуть, срібло, перекис водню або тауролідин, можуть взаємодіяти з комплексом повідон-йоду, тому їх спільне застосування не рекомендується. Препарат може вступати в реакції з білками та ненасиченими органічними комплексами, тому ефект повідон-йоду може бути компенсований підвищенням його дози.

Застосування повідон-йоду одночасно або відразу після застосування з антисептиками, що містять октенідин, може призвести до темного некрозу у місцях застосування препарату.

Повідон-йод не слід застосовувати одночасно з дезінфікуючими засобами, що містять хлоргексидин, перекис водню, тауролідин, сульфадіазин срібла, ртуть та луги через можливе часткове зниження активності препарату.

Одночасне місцеве нанесення повідон-йоду та бензойної настойки призводить до зниження рН, що може спричинити відчуття печіння, особливо якщо перев'язана рана.

Одночасне застосування повідон-йоду та препаратів літію може спричинити синергічний гіпотиреоїдний ефект.

Особливості застосування препарату

Застосування повідон-йоду може зменшити поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких обстежень і процедур (сцинтиграфія щитовидної залози, визначення білковозв'язуючого йоду, діагностичні процедури із застосуванням радіоактивного йоду), у зв'язку з чим планування препаратів йоду може бути неможливим. Після припинення лікування повідон-йодом необхідно зробити перерву не менше 1-4 тижнів.

Окислювальна дія повідон-йоду може призвести до хибнопозитивних результатів діагностичних тестів (наприклад, толуїдинова та гваякова проба на гемоглобін та глюкозу в калі та сечі).

Окислювальна дія повідон-йоду може спричинити корозію металів, тоді як пластмасові та синтетичні матеріали зазвичай не чутливі до повідону-йоду. В окремих випадках може спостерігатися зміна кольору, що зазвичай відновлюється.

Повідон-йод легко видаляється із текстильних та інших матеріалів теплою водою з милом. Тяжко плями, що видаляються, слід обробити розчином аміаку або тіосульфатом натрію.

Розчин не призначений для застосування.

При передопераційній дезінфекції шкіри слід стежити, щоб під хворим залишалися залишки розчину (по можливості подразнення шкіри).

Оскільки неможливо виключити розвиток гіпертиреозу, тривале (більше 14 днів) застосування повідон-йоду або його застосування у значних кількостях на великих поверхнях (понад 10% поверхні тіла) пацієнтам (особливо похилого віку) з латентними порушеннями функції щитовидної залози допустиме лише після ретельної оцінки очікуваної користі та можливого ризику. Стан таких пацієнтів слід контролювати з метою виявлення ранніх ознак гіпертиреозу та належного обстеження функції щитовидної залози навіть після припинення застосування препарату (до 3 місяців).

Знебарвлення розчину свідчить про зниження ефективності лікарського засобу. Світло та температура вище 40 °С прискорюють розпад діючої речовини лікарського засобу. Розчин призначений лише для зовнішнього застосування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Повідон-йод не має тератогенної дії. Препарат протипоказаний застосування після 2-го місяця вагітності та в період годування груддю. Йод проникає через плацентарний бар'єр та може проникати у грудне молоко. У період лікування необхідно припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Невідома.

Спосіб застосування та дози Віодін

Препарат призначений для зовнішнього застосування у розведеному та нерозбавленому вигляді. Не слід змішувати препарат із гарячою водою. Допустимо лише короткочасне нагрівання до температури тіла.

Дозування

Нерозбавлений розчин препарату Віодин застосовують для обробки рук та шкіри перед хірургічною операцією, катетеризацією сечового міхура, ін'єкціями, пункціями.

Розчин можна використовувати 2-3 десь у день.

Гігієнічна дезінфекція рук: 2 рази по 3 мл нерозбавленого розчину кожна доза по 3 мл залишається на шкірі протягом 30 секунд.

Хірургічна дезінфекція рук: 2 рази по 5 мл нерозбавленого розчину, кожна доза по 5 мл залишається на шкірі протягом 5 хвилин.

Для дезінфекції шкіри нерозведений розчин після застосування залишається до висихання.

За вказаними вище показаннями розчин можна застосовувати після розведення водопровідною водою. При операціях, а також при антисептичній обробці ран та опіків для розведення слід застосовувати 0,9% розчин хлориду натрію або розчин Рінгера.

Рекомендуються такі розведення:

Показання	Розведення	Об’єм препарату/об’єм розчинника
Вологий компрес	1:5-1:10	200 мл–100 мл/1 л
Занурення та сидячі ванни	1:25	40 мл/1 л
Передопераційна ванна	1:100	10 мл/1 л
Гігієнічна ванна	1:1000	10 мл/10 л
Спринцювання піхви Введення внутрішньоматкової спіралі Зрошення промежини Зрошення в урології	1:25	4 мл/100 мл
Зрошення хронічних і післяопераційних ран	1:2-1:20	50 мл–5 мл/100 мл
Зрошення в ортопедії і травматології Зрошення при операціях у порожнині рота	1:10	10 мл/100 мл

Спринцювання піхви внутрішньоматкової спіралі Зрошення промежини Зрошення в урології 1:25 4 мл/100 мл
Зрошення хронічніних та післяопераційних ран 1:2-1:20 50 мл – 5 мл/100 мл

Зрошення в ортопедії та травматології Зрошення при операціях у ротовій порожнині 1:10 10 мл/100 мл
Розчин слід розводити безпосередньо перед застосуванням.

Діти.

Новонародженим та дітям до 1 року повідон-йод слід застосовувати лише за життєвими показаннями. У разі потреби слід спостерігати за функцією щитовидної залози.

Передозування

При гострій йодній інтоксикації характерні такі симптоми:

• металевий присмак у роті, підвищене слиновиділення, відчуття печії чи біль у роті чи горлі;
• роздратування та набряк в очах;
• шкірні реакції;
• шлунково-кишкові розлади та діарея;
• порушення функції нирок та анурія;
• недостатність кровообігу;
• набряк гортані з вторинною асфіксією, набряк легень, метаболічний ацидоз, гіпернатріємія.

Тривала обробка опікових ран значною кількістю повідон-йоду може спровокувати порушення електролітного балансу або осмолярності сироватки крові з порушенням функції нирок або метаболічним ацидозом.

Лікування: слід провести симптоматичну та підтримуючу терапію з особливою увагою до електролітного балансу, функції нирок та щитовидної залози.

При інтоксикації, обумовленої випадковим застосуванням лікарського засобу, показано негайне введення харчових продуктів, що містять крохмаль або білок (таких як розчин крохмалю у воді або молоко), промивання шлунка 5% розчином тіосульфату натрію, а в разі необхідності внутрішньовенне введення 10 мл 10 % розчину тіосульфату натрію з 3-годинними інтервалами. Показано моніторинг функції щитовидної залози для раннього виявлення гіпертиреозу, спричиненого йодом.

Побічні реакції Відіону

Дослідження: зміна рівня електролітів сироватки крові (гіпернатріємія) та осмолярності, метаболічний ацидоз.

З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок, ГНН.

З боку шкіри та підшкірних тканин: місцеві шкірні реакції гіперчутливості, такі як контактний дерматит з псоріазоподібними червоними дрібними бульозними утвореннями; алергічні реакції, включаючи свербіж, почервоніння, висипання, ангіоневротичний набряк.

При прояві цих ознак слід припинити застосування лікарського засобу.

З боку ендокринної системи: гіпертиреоз, гіпотиреоз. Тривале застосування повідон-йоду може призвести до поглинання великої кількості йоду.

У деяких випадках спостерігався йодоіндукований гіпертиреоз, який виник у результаті тривалого застосування препарату, в основному у пацієнтів із захворюванням щитовидної залози.

В окремих випадках можливі генералізовані гострі реакції зі зниженням АТ та/або утрудненим диханням (анафілактичні реакції).

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці за температури не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

• По 30 мл у флаконі, по 1 флаконі, закупореному кришкою-піпеткою, у пачці;
• по 100 мл у флаконі, по 1 флаконі, закупореному насадкою та кришкою, у пачці;
• по 1000 мл у флаконі, закупореному кришкою.

Категорія відпустки з аптеки

Без рецепта.