Інструкція до препарату Вендіол 0,06 мг+0,015 мг таблетки №28

Вендіол (Vendiol) інструкція по застосуванню

Склад

Лікарська форма

Фармакотерапевтична група

Фармакологічні властивості

Показання

Протипоказання Вендіолу

Особливості застосування препарату

Спосіб застосування та дози Вендіол

Передозування

Побічні реакції Вендіолу

Термін придатності

Умови зберігання

Упаковка

Категорія відпуску з аптеки

Склад

діючі речовини: гестоден, етинілестрадіол;

1 активна таблетка містить:

• 0,060 мг гестодену мікронізованого та 0,015 мг етинілестрадіолу мікронізованого;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна (тип 102), калію полакрилін, магнію стеарат;

плівкова оболонка: опадрай ІІ жовтий 31К32378, лактози моногідрат, гіпромелоза (тип 2910), титану діоксид (Е 171), триацетин, барвник хіноліновий жовтий (Е 104);

1 таблетка плацебо містить:

діючі речовини: відсутні;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний;

плівкова оболонка: опадрай ІІ зелений 85F21389, спирт полівініловий, титану дiоксид (E 171), макрогол 3350, тальк, барвник індигокармін (Е 132), барвник хіноліновий жовтий (Е 104), барвник заліза оксид чорний (Е 172), барвник жовтий захід (Е 110).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

активні таблетки: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору;

гравірування з одного боку: «G43», інша сторона без гравіювання;

таблетки плацебо: круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою зеленого кольору, діаметр ‒ близько 6 мм.

Фармакотерапевтична група

Гормональні контрацептиви для системного застосування. Прогестагени та естрогени, фіксовані комбінації. Код АТХ G03А А10.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Монофазний комбінований пероральний контрацептив.

Індекс Перля з урахуванням некоректного застосування: 0,24 (21521 цикл), 95 % довірчий інтервал 0,04-0,57.

Контрацептивний ефект препарату Вендіол забезпечується трьома взаємодоповнюючими механізмами:

• вплив на гіпоталамо-гіпофізарну систему шляхом пригнічення овуляції;
• вплив на цервікальний слиз робить його непроникним для сперматозоїдів;
• вплив на ендометрій погіршує умови для імплантації плідного яйця.

Фармакокінетика.

Етинілестрадіол

Всмоктування

Перорально прийнятий етинілестрадіол швидко і повністю всмоктується. Після прийому 15 мкг максимальна сироваткова концентрація 30 пг/мл досягається в інтервалі 1-1,5 години. Етинілестрадіол зазнає ефекту першого проходження через печінку з великою індивідуальною варіабельністю. Абсолютна біодоступність становить приблизно 45 %.

Розподіл

Уявний обʼєм розподілу етинілестрадіолу становить 15 л/кг, причому зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 98 %. Етинілестрадіол індукує синтез глобуліну, що звʼязує статеві гормони (ГЗСГ) і кортикостероїдзвʼязуючого глобуліну (КЗГ) у печінці. У процесі лікування із застосуванням 15 мкг етинілестрадіолу концентрація ГЗСГ у плазмі крові збільшується з 86 до приблизно 200 нмоль/л.

Метаболізм

Етинілестрадіол повністю метаболізується (плазмовий кліренс метаболітів становить приблизно 10 мл/хв/кг). Метаболіти виводяться із сечею (40 %) і калом (60 %).

Виведення

Період напіввиведення етинілестрадіолу становить приблизно 15 годин. Лише невелика частина етинілестрадіолу виводиться у незміненому вигляді. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться з організму з сечею і жовчю у співвідношенні 4/6.

Рівноважний стан

Рівноважний стан досягається у другій половині циклу, коли сироваткові концентрації етинілестрадіолу підвищуються в 1,4 ‒ 2,1 раза.

Гестоден

Всмоктування

Перорально прийнятий гестоден швидко і повністю всмоктується. Абсолютна біодоступність становить близько 100 %. Після прийому одноразової дози 60 мкг максимальна сироваткова концентрація 2 нг/мл досягається приблизно через 1 годину. Концентрація у плазмі крові сильно залежить від рівня ГЗСГ.

Розподіл

Уявний обʼєм розподілу становить 1,4 л/кг після прийому одноразової дози 60 мкг. 30 % гестодену звʼязується з альбуміном плазми крові, від 50 до 70 % звʼязується з ГЗСГ.

Метаболізм

Гестоден повністю метаболізується. Метаболічний кліренс становить близько 0,8 мл/хв/кг після одноразового прийому 60 мкг. Неактивні метаболіти виділяються з сечею (60 %) і калом (40 %).

Виведення

Очікуваний період напіввиведення становить близько 13 годин. Період напіввиведення збільшується до 20 годин, якщо гестоден застосовувати разом з етинілестрадіолом.

Рівноважний стан

Після повторного прийому комбінації гестоден/етинілестрадіол сироваткові концентрації підвищуються у 2 ‒ 4 рази.

Показання

Гормональна пероральна контрацепція.

Приймаючи рішення про призначення Вендіолу, необхідно враховувати поточні фактори ризику для окремої жінки, особливо фактори ризику венозної тромбоемболії (ВТЕ), і те, наскільки високим є ризик ВТЕ при застосуванні Вендіолу порівняно з іншими комбінованими гормональними контрацептивами (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Протипоказання Вендіолу

Комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) не слід застосовувати в нижченаведених випадках. При появі будь-якого з цих станів під час застосування КПК слід негайно припинити його прийом:

• підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»);
• наявність або ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ);
• венозна тромбоемболія – наявна ВТЕ (застосування антикоагулянтів) або ВТЕ в анамнезі (наприклад, тромбоз глибоких вен [ТГВ] або тромбоемболія легеневої артерії [ТЕЛА]);
• відома спадкова або набута схильність до венозної тромбоемболії, наприклад, резистентність до активованого протеїну С (АПС, у тому числі фактор V Лейдена), недостатність антитромбіну-III, недостатність протеїну C, недостатність протеїну S;
• значне хірургічне втручання з тривалою іммобілізацією (див. розділ «Особливості застосування»);
• високий ризик венозної тромбоемболії, внаслідок наявності множинних факторів ризику(див. розділ «Особливості застосування»);
• наявність або ризик артеріальної тромбоемболії (АТЕ);
• артеріальна тромбоемболія – наявна артеріальна тромбоемболія, артеріальна тромбоемболія в анамнезі (наприклад, інфаркт міокарда) або продромальний стан (наприклад, стенокардія);
• цереброваскулярна хвороба – наявний інсульт, інсульт в анамнезі, продромальний стан (наприклад, транзиторна ішемічна атака (ТІА);
• відома спадкова або набута схильність до артеріальної тромбоемболії, наприклад, гіпергомоцистеїнемія та антифосфоліпідні антитіла (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт);
• мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі;
• високий ризик артеріальної тромбоемболії внаслідок множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування») або наявності будь-якого з зазначених нижче серйозних факторів ризику:
• цукровий діабет із судинними ускладненнями;
• тяжка артеріальна гіпертензія;
• тяжка дисліпідемія;
• встановлена вагітність або можлива вагітність;
• наявність злоякісного новоутворення молочних залоз або підозра на нього;
• карцинома ендометрія або наявність будь-якої іншої естрогензалежної пухлини чи підозра на неї;
• наявність пухлин печінки (доброякісних або злоякісних) або такі пухлини в анамнезі, тяжкі захворювання печінки (поки функція печінки не відновиться);
• тяжка ниркова недостатність або гостра ниркова недостатність;
• кровотеча з піхви неясної етіології;
• наявність панкреатиту або панкреатит в анамнезі, якщо він пов’язаний з тяжкою гіпертригліцеридемією.

Протипоказано одночасне застосування препарату Вендіол і лікарських засобів, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір і дасабувір (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Примітка: Слід ознайомитися з інформацією щодо лікарського засобу, що застосовується одночасно, для виявлення потенційних взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії

Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір і дасабувір, із рибавірином або без нього, може збільшити ризик підвищення АЛТ (див. розділи «Протипоказання» і «Особливості застосування»). Тому пацієнткам, які приймають Вендіол, слід перейти на альтернативний метод контрацепції (наприклад, на контрацептивні препарати, що містять тільки прогестаген або негормональні методи) до початку терапії вищевказаними комбінованими лікарськими засобами. Застосування препарату Вендіол можна відновити через 2 тижні після завершення лікування цими комбінованими лікарськими засобами.

Фармакокінетичні взаємодії

Вплив інших лікарських засобів на препарат Вендіол

Взаємодії можливі з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти. Це може призвести до збільшення кліренсу статевих гормонів, що може викликати виникнення проривної кровотечі та/або спричиняє втрату ефективності контрацептиву.

Терапія

Індукція ферментів може бути виявлена вже через декілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів загалом спостерігається через декілька тижнів. Після відміни лікування індукція ферментів може тривати приблизно 4 тижні.

Короткострокове лікування

Жінки, які приймають лікарські засоби, що індукують ферменти, мають тимчасово використовувати бар’єрний метод або інший метод контрацепції додатково до КПК. Бар’єрний метод слід використовувати протягом усього терміну лікування відповідним препаратом і ще протягом 28 днів після припинення його застосування.

Якщо терапія препаратом-індуктором розпочинається у період застосування останніх активних таблеток КПК з поточної упаковки, то таблетки плацебо слід викинути, а прийом таблеток з наступної упаковки КПК розпочати одразу після закінчення таблеток у попередній упаковці.

Довгострокове лікування

Жінкам при довгостроковій терапії діючими речовинами, що індукують ферменти печінки, рекомендується інший надійний негормональний метод контрацепції.

Наступні взаємодії були описані в літературі.

Діючі речовини, що збільшують кліренс КПК (зниження ефективності КПК через індукцію ферментів), наприклад: барбітурати, бозентан, карбамазепін, фенітоїн, примідон, рифампіцин, і препарати для лікування ВІЛ ритонавір, невірапін і ефавіренз, можливо, також фелбамат, гризеофульвін, окскарбазепін, топірамат та препарати, що містять звіробій продірявлений (Hypericum perforatum).

Існує ризик зниження ефективності контрацепції під час лікування та протягом одного циклу після припинення лікування модафінілом.

Діючі речовини з непостійним впливом на кліренс КПК

При одночасному застосуванні з КПК велика кількість комбінацій інгібіторів ВІЛ-протеази та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, у тому числі комбінації з інгібіторами ВГС, можуть підвищувати або знижувати концентрації естрогену або прогестинів у плазмі крові. Сукупний вплив таких змін може бути клінічно значущим у деяких випадках.

Тому для виявлення потенційних взаємодій слід ознайомитися з інформацією щодо медичного застосування лікарського засобу для лікування ВІЛ/ВГС, що приймається одночасно, і будь-якими пов’язаними рекомендаціями. За наявності будь-яких сумнівів жінкам додатково слід використовувати бар’єрний метод контрацепції при терапії інгібіторами протеази або інгібіторами ненуклеозидної зворотної транскриптази.

Діючі речовини, що знижують кліренс КПК (інгібітори ферментів)

Клінічна значущість потенційної взаємодії з інгібіторами ферментів залишається нез’ясованою.

Одночасне застосування сильних інгібіторів CYP3A4 може підвищити плазмові концентрації естрогену, прогестину або обох компонентів.

Еторикоксиб у дозах від 60 до 120 мг/добу продемонстрував підвищення плазмових концентрацій етинілестрадіолу у 1,4–1,6 раза відповідно при одночасному застосуванні з комбінованим гормональним контрацептивом, що містить 0,035 мг етинілестрадіолу.

Вплив препарату Вендіол на інші лікарські засоби

КПК можуть впливати на метаболізм деяких інших лікарських засобів. Відповідно, концентрація у плазмі крові та тканинах може збільшуватися (наприклад, циклоспорин) або зменшуватися (наприклад, ламотриджин).

Клінічні дані свідчать про те, що етинілестрадіол пригнічує кліренс субстратів CYP1A2, що, у свою чергу, викликає слабке (наприклад, при застосуванні теофіліну) або помірне (наприклад, при застосуванні тизанідину) підвищення їх плазмових концентрацій.

Лабораторні дослідження

Прийом контрацептивних стероїдів може впливати на результати деяких лабораторних досліджень, включно з біохімічними показниками функції печінки, нирок, щитовидної залози, надниркових залоз, рівнем (транспортних) білків у плазмі крові, таких як кортикостероїдзв’язуючий глобулін, ліпідними/ліпопротеїновими фракціями, показниками вуглеводного обміну і параметрами системи згортання крові і фібринолізу. Зміни зазвичай не виходять за межі норми.

Особливості застосування препарату

З обережністю

У разі наявності у жінки будь-якого зі станів або факторів ризику, вказаних нижче, слід обговорити з пацієнткою доцільність застосування препарату Вендіол. У разі погіршання стану або появи будь-яких із вказаних нижче симптомів або факторів ризику жінці рекомендується порадитися зі своїм лікарем, який прийме рішення стосовно того, чи потрібно перервати прийом препарату Вендіол.

Порушення кровообігу.

Ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ)

Застосування будь-якого комбінованого гормонального контрацептива (КГК) підвищує ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ) порівняно з відсутністю застосування. Препарати, що містять левоноргестрел, норгестимат або норетистерон, пов’язані з нижчим ризиком ВТЕ. Інші препарати, такі як Вендіол, можуть бути пов’язані з удвічі більшим рівнем такого ризику. Рішення про застосування будь-якого препарату замість лікарського засобу з більш низьким ризиком розвитку ВТЕ слід приймати тільки після обговорення з пацієнткою, щоб переконатися, що вона розуміє ризик ВТЕ при застосуванні КГК, усвідомлює вплив існуючих факторів ризику на імовірність виникнення ВТЕ, а також те, що ризик ВТЕ є найвищим протягом першого року застосування препарату. Існують також деякі свідчення того, що цей ризик збільшується при повторному призначенні КГК після перерви у застосуванні протягом 4 тижнів або довше.

Приблизно у 2 зі 10000 жінок, які не застосовують КГК і не є вагітними, розвивається ВТЕ протягом одного року. Тим не менше, у будь-якої окремої жінки ризик може бути набагато вищим, залежно від існуючих факторів ризику (див. інформацію нижче).

За оцінками,[1] у 9-12 жінок з 10 000, які застосовують КГК, що містять гестоден, розвивається ВТЕ протягом одного року; це можна порівняти з близько 6 випадками[2] у жінок, які застосовують КГК, що містять левоноргестрел.

В обох випадках частота ВТЕ на рік є нижчою, ніж частота ВТЕ, очікувана під час вагітності або у післяпологовий період.

ВТЕ може призводити до летальних наслідків у 1-2 % випадків.

¹Ці випадки були виявлені у результаті загальновживаного епідеміологічного дослідження, проведеного з використанням різних КГК, що містять левоноргестрел (використані відносні ризики).

²Середній показник у діапазоні 5-7 на 10000 жінко-років для КГК, що містять левоноргестрел, порівняно з контрольною групою 2,3-3,6.

Кількість випадків ВТЕ у 10000 жінок за рік

• КГК, що містять гестоден (9–12 випадків)
• КГК, що містять левоноргестрел (5–7 випадків)
• Без прийому КГК (2 випадки)

Серед жінок, які застосовують КГК вкрай рідко спостерігалися тромбози інших кровоносних судин, наприклад, печінкових, мезентеріальних, ниркових, вен сітківки та артерій.

Фактори ризику ВТЕ

Ризик венозних тромбоемболічних ускладнень серед тих, хто застосовує КГК, може бути істотно вищим, при наявності додаткових факторів ризику, особливо якщо є множинні фактори ризику (див. таблицю 1).

Вендіол протипоказаний жінкам з множинними факторами ризику, їх наявність говорить про високу імовірність венозної тромбоемболії (див. розділ «Протипоказання»). Наявність більше одного фактора ризику може збільшувати імовірність ВТЕ більш значущо, ніж сума деяких індивідуальних чинників, у такому випадку імовірність ВТЕ повинна бути ретельно розрахована. Якщо ризик розвитку ускладнень перевищує користь від застосування, то КГК не слід призначати (див. розділ «Протипоказання»).

Фактори ризику ВТЕ

Таблиця 1.

Фактор ризику	Коментар
Ожиріння (індекс маси тіла (ІМТ) більше 30 кг/м²).	Ризик збільшується зі збільшенням ІМТ. Особливо істотно для жінок, які мають додаткові фактори ризику.
Тривала іммобілізація, серйозні хірургічні втручання, операції на нижніх кінцівках і тазу, нейрохірургічні операції або значна травма.   Примітка: тимчасова іммобілізація, в тому числі авіаперельоти тривалістю більше 4 годин, також є фактором ризику ВТЕ, особливо при наявності інших факторів ризику.	У даних випадках рекомендується припинити застосування пластиру/таблетки/кільця (у разі планової операції не менше ніж за 4 тижні) і не відновлювати раніше, ніж через 2 тижні після повного відновлення рухового режиму. Необхідно використовувати інший метод контрацепції з метою запобігання небажаної вагітності.   Повинна бути розглянута можливість антитромботичної терапії, якщо використання Вендіолу не було припинено раніше.
Обтяжений сімейний анамнез (випадки ВТЕ у братів, сестер або батьків, особливо у відносно ранньому віці, до 50 років).	При підозрі на спадкову схильність необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням будь-якого КГК.
Інші стани, що призводять до ВТЕ.	Рак, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хронічні запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібноклітинна анемія.
Збільшення віку.	Особливо понад 35 років.

Немає єдиної думки щодо можливого впливу варикозного розширення вен та поверхневого тромбофлебіту на початок або прогресування венозного тромбозу.

Слід враховувати ризик тромбоемболії у період вагітності, а зокрема протягом 6-тижневого періоду після пологів (інформація щодо застосування у період вагітності або годування груддю наведена в розділі «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Симптоми венозної тромбоемболії (тромбоз глибоких вен і ТЕЛА)

У разі появи симптомів жінці рекомендується негайно звернутися по медичну допомогу та повідомити лікарю, що вона приймає КГК.

Симптоми тромбозу глибоких вен (ТГВ) можуть включати:

• однобічний набряк ноги та/або стопи чи ділянки уздовж вени на нозі;
• біль або підвищена чутливість у нозі, що може відчуватися тільки при стоянні або ходьбі;
• відчуття жару в ураженій нозі; почервоніння або зміна кольору шкіри на нозі.

Симптоми тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) можуть включати:

• раптова задишка з нез’ясованої причини або прискорене дихання;
• раптовий кашель, можливо, з кровохарканням;
• гострий біль у грудях;
• тяжка сплутаність або запаморочення;
• швидке або нерегулярне серцебиття.

Деякі з цих симптомів (наприклад, задишка, кашель) є неспецифічними та можуть бути неправильно інтерпретовані як більш поширені або менш тяжкі явища (наприклад, інфекції дихальних шляхів).

Інші ознаки оклюзії судин можуть включати: раптовий біль, набряк і появу синюватого кольору кінцівки.

Симптоми оклюзії судини ока можуть варіюватися від безболісної розмитості зору, яка може прогресувати до втрати зору. Іноді втрата зору може спостерігатися майже миттєво.

Ризик артеріальної тромбоемболії (АТЕ)

Епідеміологічні дослідження пов’язують застосування КГК з підвищеним ризиком артеріальної тромбоемболії (інфаркту міокарда) або порушення мозкового кровообігу (наприклад, транзиторної ішемічної атаки, інсульту). Артеріальні тромбоемболічні ускладнення можуть мати летальні наслідки.

Фактори ризику для АТЕ

Ризик артеріальних тромбоемболічних ускладнень або порушення мозкового кровообігу серед пацієнток, які приймають КГК, зростає у жінок, які мають фактори ризику (див. таблицю 2). Вендіол протипоказаний, якщо пацієнтка має один серйозний фактор ризику або декілька факторів ризику АТЕ, які призводять до високого ризику артеріального тромбозу (див. розділ «Протипоказання»). Якщо у жінки наявний більше ніж один фактор ризику, можливо, що підвищення ризику буде більшим, ніж сума окремих факторів – у цьому випадку слід зважити загальний ризик АТЕ для пацієнтки. Якщо співвідношення користі та ризику вважається негативним, не слід призначати КГК (див. розділ «Протипоказання»).

Фактори ризику для АТЕ

Таблиця 2.

Фактор ризику	Коментар
Збільшення віку	Особливо понад 35 років.
Паління	Жінки слід порадити не палити, якщо планують використовувати КГК. Жінкам віком від 35 років, які продовжують палити наполегливо рекомендується використовувати інші методи контрацепції.
Артеріальна гіпертензія
Ожиріння (індекс маси тіла більше 30 кг/м²)	Ризик збільшується зі збільшенням ІМТ. Особливо істотно для жінок, які мають додаткові фактори ризику.
Обтяжений сімейний анамнез (випадки артеріального тромбозу у братів, сестер або батьків, особливо у відносно ранньому віці, до 50 років).	При підозрі на спадкову схильність необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням будь-якого КГК.
Мігрень.	Збільшення частоти і тяжкості нападів мігрені при застосуванні КГК (може передувати цереброваскулярним порушенням) є підставою для негайного припинення застосування.
Інші стани, пов’язані з несприятливими судинними подіями.	Цукровий діабет, гіпергомоцистеїнемія, захворювання серцевих клапанів і миготлива аритмія, дисліпопротеїнемія, системний червоний вовчак

Симптоми АТЕ

У разі появі симптомів жінці рекомендується негайно звернутися по медичну допомогу та повідомити лікарю, що вона приймає КГК.

Симптоми порушення мозкового кровообігу можуть включати:

• раптове оніміння або слабкість обличчя, руки чи ноги, особливо односторонні;
• раптове порушення ходьби, запаморочення, втрата рівноваги або координації;
• раптова сплутаність свідомості, порушення мовлення чи сприйняття;
• раптове погіршання зору одного або обох очей;
• раптовий, тяжкий або тривалий головний біль без визначеної причини;
• непритомність або зомління з судомами або без них.

Минущі симптоми вказують на транзиторну ішемічну атаку (ТІА).

Симптоми інфаркту міокарда (ІМ) можуть включати:

• біль, дискомфорт, відчуття стиснення, важкості, відчуття стиснення або важкості у грудях, руці або нижче грудини;
• відчуття дискомфорту, що віддає у спину, щелепу, горло, руку, шлунок;
• відчуття переповнення шлунка, порушення травлення або задуха;
• підвищене потовиділення, нудота, блювання або запаморочення;
• надзвичайна слабкість, тривожність або задишка;
• швидке або нерегулярне серцебиття.

Рак у гінекології

У деяких епідеміологічних дослідженнях вказується на збільшення ризику раку шийки матки у жінок, які тривалий час приймають КПК (більше 5 років), проте як і раніше є суперечливі дані про залежність раку шийки матки від сексуальної поведінки і інших чинників, таких як вірус папіломи людини (ВПЛ) .

Метааналіз 54 епідеміологічних досліджень свідчить про незначне підвищення відносного ризику (ВР = 1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують комбіновані пероральні контрацептиви. Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після припинення застосування комбінованих пероральних контрацептивів. Оскільки рак молочної залози рідко виникає у жінок віком до 40 років, збільшення кількості випадків діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують або нещодавно застосовували пероральні контрацептиви, є незначним відносно рівня загального ризику раку молочної залози протягом життя. Результати цих досліджень не надають доказів існування причинно-наслідкового зв’язку. Картина підвищеного ризику може пояснюватися, як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, що застосовують комбіновані пероральні контрацептиви, так і біологічною дією комбінованих пероральних контрацептивів або обома факторами. Відмічено, що рак молочної залози, виявлений у жінок, які будь-коли приймали КПК, клінічно менш виражений, ніж у тих, які ніколи не застосовували КПК.

При застосуванні високодозних КПК (0,05 мг етинілестрадіолу) знижується ймовірність раку ендометрія і яєчників. Чи стосується це твердження низькодозних КПК, ще належить зʼясувати.

Новоутворення печінки

Є повідомлення про поодинокі випадки доброякісних пухлин і ще більш рідкісні випадки злоякісних пухлин печінки серед жінок, що застосовують КПК. В окремих випадках ці пухлини призводили до внутрішньочеревних кровотеч, що загрожували життю.

Головні болі

Виникнення або загострення мігрені, виникнення незвичайного, повторюваного, тривалого або сильного головного болю вимагає негайного припинення лікування та з’ясування причини.

Інше

Депресивний настрій і депресія є частими побічними реакціями при застосуванні гормональних контрацептивів (див. розділ «Побічні реакції»). Депресія може бути тяжкою і є відомим фактором ризику суїцидальної поведінки та самогубства. Жінок слід інформувати про необхідність звернутися до лікаря у разі перепадів настрою і симптомів депресії, наві