Інструкція до препарату Ларнамін розчин 500 мг ампули 10 мл №10

Інструкція ларнамін (lаrnамin) концентрат

Склад

Показання

Протипоказання

Спосіб застосування та дози

Передозування

Побічні реакції

Склад

діюча речовина ларнамін: 1 мл препарату ларнамін містить L-орнітину-L-аспартату у перерахуванні на 100 % речовину 500 мг;

допоміжна речовина ларнамін: вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Концентрат для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Препарати що застосовуються при захворюваннях печінки ліпотропні речовини. Гепатотропні препарати. Код АТС А05В А.

Показання

Лікування супутніх захворювань і ускладнень спричинених порушенням детоксикаційної функції печінки (наприклад при цирозі печінки) з симптомами латентної або вираженої печінкової енцефалопатії особливо порушень свідомості (прекома кома). 

Протипоказання

Гіперчутливість до L-орнітину-L-аспартату.

Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну вище 3 мг/100 мл розглядається як орієнтовна величина).

Спосіб застосування та дози

Якщо не призначено інакше можна застосовувати до 4 ампул ларнамін (40 мл) на добу.

У разі прекоми або коми вводять до 8 ампул ларнамін (80 мл) протягом 24 годин залежно від тяжкості стану.

Перед введенням вміст ампул додають до 500 мл ларнамін інфузійного розчину але не слід розчиняти більше 6 ампул в 500 мл інфузійного розчину.

Максимальна швидкість введення Ларнаміну становить 5 г/год (що відповідає вмісту 1 ампули).

Курс лікування регламентується клінічним станом хворого.

Побічні реакції

Шлунково-кишкові розлади: нудота блювання.

Зазвичай ці симптоми є короткочасними і не потребують обов'язкового припинення лікування лікарським засобом. Вони зникають при зменшенні дози або швидкості введення препарату ларнамін.

Можливі алергічні реакції.

Передозування

Дотепер ознак інтоксикації внаслідок передозування L-орнітину-L-аспартату не спостерігалося. У разі передозування  рекомендується симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дані щодо застосування L-орнітину L-аспартату під час вагітності відсутні тому слід уникати його застосування в цей період.

Проте якщо лікування препаратом Ларнамін вважається необхідним за життєвими показаннями слід уважно розглянути співвідношення ризик/користь.

Невідомо чи потрапляє L-орнітину-L-аспартат у грудне молоко. Отже слід уникати застосування препарату ларнамін у період годування груддю.

Діти

Досвід застосування дітям обмежений тому препарат ларнамін не застосовують у педіатричній практиці.

Особливі заходи безпеки

Ларнамін концентрат для розчину для інфузій не слід вводити в артерію.

Особливості застосування

При введенні високих доз препарату Ларнамін необхідно контролювати рівень сечовини в плазмі крові і сечі.

При істотному порушенні функції печінки швидкість інфузії необхідно відрегулювати відповідно до індивідуального стану хворого щоб  запобігти нудоті та блюванню.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Внаслідок захворювання здатність керувати автотранспортом або працювати  з іншими   механізмами може бути погіршена під час лікування препаратом Ларнамін тому слід уникати такого виду діяльності в період лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження щодо взаємодії не проводилися. Дані відсутні.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.In vivo дія L-орнітину-L-аспартату зумовлена амінокислотами орнітином та аспартатом за допомогою двох ключових методів детоксикації аміаку: синтезу сечовини і синтезу глутаміну.

Синтез сечовини відбувається в навколопортальних гепатоцитах де орнітин виступає як активатор двох ферментів: орнітину карбамоїлтрансферази й карбамоїлфосфатсинтетази а також як субстрат для синтезу сечовини.

Синтез глутаміну відбувається в навколовенозних гепатоцитах. Зокрема за патологічних умов аспартат і дикарбоксилат включаючи продукти метаболізму орнітину абсорбуються в клітинах і використовуються там для зв’язування аміаку у формі глутаміну.

Глутамат – це амінокислота яка зв'язує аміак як за фізіологічних так і за патологічних умов. Отримана  амінокислота - глутамін - є не лише не токсичною формою для виведення аміаку але й активує важливий цикл сечовини (внутрішньоклітинний обмін глутаміну).

За фізіологічних умов орнітин і аспартат не лімітують синтез сечовини.

Експериментальні дослідження на тваринах показали що властивість L-орнітину-L-аспартату знижувати рівень аміаку зумовлена прискореним синтезом глутаміну. В окремих клінічних дослідженнях було показано це поліпшення відносно розгалуженого ланцюга амінокислот/ароматичних амінокислот.

Фармакокінетика. Період напіввиведення і орнітину і аспартату короткий – 0 3-0 4 години. Незначна частина аспартату виводиться з сечею в незміненому вигляді.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

прозорий розчин від безбарвного до світло-жовтого кольору.

Несумісність

Оскільки дослідження на несумісність не проводилися цей препарат ларнамін не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами.

Ларнамін можна змішувати зі звичайними розчинами для інфузій. Проте не слід  розчиняти більше 6 ампул в 500 мл інфузійного розчину.

Термін придатності

2 роки.

Не застосовувати препарат ларнамін після закінчення терміну придатності зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 мл в ампулі. По 5 або 10 ампул у пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.