Інструкція до препарату Фурагін 50 мг таблетки №30

Фурагін (Furagin) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина: фурагін;

• 1 таблетка містить фурагіну 50 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; цукор; крохмаль кукурудзяний модифікований; кислота стеаринова; полісорбат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: плоскоциліндричні пігулки з фаскою від жовтого до жовтого з помаранчевим відтінком кольору.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Похідні нітрофурану. Фуразідін.
Код ATX J01X E03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Фурагін - нітрофурановий антибактеріальний засіб з бактеріостатичним дією. Ефективний щодо грампозитивних (Staphyloccocus epidermidis, Staph y loccocus aureus, Staph і loccocus faecalis), грамнегативних ((Enterobacteriaceae, Klebsiella spp, Eschrichia coli) бактерій. Висока бактеріостатична активність фуррагину ленно в клітці, що у свою чергу, призводить до порушення цитоплазматичної мембрани та клітинної оболонки бактерії.

Фармакокінетика

Абсорбція. Фурагін добре всмоктується із травного тракту. Абсорбція препарату переважно відбувається з дистального відділу тонкого кишечника шляхом пасивної дифузії (перевищує абсорбцію з проксимального відділу в кілька разів). Після одноразової дози 200 мг максимальна концентрація фурагіну досягається в плазмі через 30 хвилин, зберігається на цьому рівні протягом 1 год, потім повільно знижується. Бактеріостатична концентрація фурагіну в плазмі крові зберігається протягом 8-12 годин. Фурагін зв'язується із білками плазми крові.

Метаболізм/елімінація

10% прийнятої дози біотрансформується у печінці та нирках. При порушенні функції нирок відбувається біотрансформація більшої частини дози.
Період напіввиведення фурагіну короткий (близько 1 години). Фурагін виводиться нирками переважно шляхом канальцевої секреції (85%). 8-13% фурагіну в незміненому вигляді потрапляє в сечу, де його концентрація у багато разів перевищує мінімальну пригнічуючу концентрацію для більшості чутливих бактерій. Максимальна концентрація фурагіну в сечі – 5,7 мкг/мл.
Фурагін добре проникає крізь плацентарний бар'єр.

Клінічні властивості

Показання

Гострі та хронічні інфекції сечовивідних шляхів: пієлонефрит, цистит, уретрит; простатит; післяопераційні інфекції сечостатевої системи

Протипоказання Фурагіну

Підвищена чутливість до фурагіну, похідних групи нітрофурану або допоміжних речовин лікарського засобу;

• тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
• тяжка печінкова недостатність;
• поліневропатія (у тому числі діабетична);
• недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик розвитку гемолізу);
• порфірія (захворювання, спричинені порушенням обміну продуктів розпаду гемоглобіну);
• рідкісна вроджена непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозогалактозна мальабсорбція;
• дефіцит сахарази/ізомальтази/лактази, непереносимість фруктози/лактози.

Протипоказано застосовувати пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному гемодіалізі.

Протипоказано дітям (до 18 років).

Не застосовувати у період вагітності та годування груддю.

Фурагін не рекомендується при уросепсисі та паренхімі нирок.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій

Засоби, що засуджують сечу, зменшують терапевтичний ефект Фурагіну (прискорюють виведення Фурагіну із сечею).

Засоби, що підкислюють сечу (кислоти, у тому числі аскорбінова кислота, а також кальцію хлорид), збільшують концентрацію Фурагіну в сечі (сповільнюється його виведення із сечею) і таким чином посилюється лікувальний ефект препарату, але при цьому зростає ризик збільшення токсичності.

Застосування одночасно з левоміцетином, ристоміцином та сульфаніламідами посилює пригнічення кровотворення.

Через антагонізму дії Фурагіна з хінолонами (налідиксової кислоти, оксолінової кислоти, норфлоксацином) слід уникати одночасного застосування цих препаратів.

Застосування пробенециду та сульфінпіразону зменшує виведення фурагіну, що збільшує ризик розвитку небажаних побічних явищ та токсичності.
Одночасне застосування Фурагіну та антацидів (що містять трисиликат магнію) зменшує абсорбцію Фурагіну.

При нирковій недостатності не рекомендується застосовувати одночасно фурагін з аміноглікозидами.

Антибактеріальна дія Фурагіна значно посилюється при одночасному застосуванні з антибіотиками (пеніциліни та цефалоспорини), добре комбінується з тетрацикліном та еритроміцином.

Під час лікування не можна вживати алкоголь, оскільки алкоголь може посилювати вираженість побічних ефектів (посилене серцебиття, біль у серці, головний біль, нудота, блювання, судоми, зниження артеріального тиску, лихоманка, тривожність).

Особливості застосування препарату

Слід з обережністю застосовувати препарат у таких випадках:

• анемія;
• дефіцит вітамінів групи В та фолієвої кислоти;
• захворювання легень.

При тривалому застосуванні Фурагіна може розвинутись периферична невропатія (біль, порушення чутливості в ділянці відповідного нерва). При розвитку симптомів нейропатії застосування препарату слід припинити.

При цукровому діабеті лікарський засіб може спричинити поліневропатію.
Застосування Фурагіна не рекомендується при уросепсисі та паренхімі нирок.
У ході експериментальних досліджень та клінічних спостережень пацієнтів виявлено, що нітрофурани несприятливо впливають на функцію яєчок, що проявляється зменшенням кількості сперми та еякуляту, зменшенням рухливості сперматозаїдів та патологічними змінами їхньої морфології.
При застосуванні Фурагіна може спостерігатися діарея, спричинена пригніченням препаратом нормальної мікрофлори товстого кишківника.

У поодиноких випадках можливий розвиток псевдомембранозного коліту, причиною якого є пригнічення природної мікрофлори прямої кишки та розмноження Clostridium difficile. При легкій формі псевдомембранозного коліту достатньо припинити прийом препарату. При проведенні відповідної терапії не приймати препарати, що уповільнюють перистальтику кишечнику. Прийом Фурагіна з їжею зменшує ризик розвитку коліту, суттєво не впливаючи на всмоктування препарату.

Лабораторне дослідження пацієнтів, які застосовували Фурагін, може дати хибно-позитивну реакцію на наявність глюкози в сечі, якщо для визначення використовується метод відновлення міді. На результати визначення глюкози у сечі ферментним методом Фурагін не впливає.

При тривалій терапії слід регулярно проводити аналіз крові (кількість лейкоцитів), контролювати функціональні показники печінки та нирок, а також перевіряти функцію легень, особливо у пацієнтів віком від 65 років.
До складу лікарського засобу входить цукор, який слід враховувати при лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом.

Якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Для профілактики невритів одночасно бажано приймати антигістамінні препарати та вітаміни групи В (нікотинамід, тіамін).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Фурагін протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Зазвичай лікарський засіб не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, але особам, у яких протягом лікування виникають запаморочення, сонливість або інші побічні ефекти з боку центральної нервової системи, слід бути обережним.

Спосіб застосування та дози Фурагін

Фурагін приймати перорально, відразу після їди, запиваючи великою кількістю води.

Дорослим: 100-200 мг (2-4 таблетки) 2-3 рази на день. Курс лікування становить 7-10 днів залежно від тяжкості захворювання, ефективності лікування та функціонального стану нирок. При необхідності курс лікування повторюватимуть через 10-15 днів.

Максимальна добова доза – 600 мг.

При пропусканні прийому препарату чергову дозу слід прийняти відразу, як пацієнт згадає.

Не слід приймати подвійну дозу для заміщення пропущеної дози.

Діти

Лікарський засіб не використати дітям.

Передозування

Зазвичай токсичні прояви можливі у хворих із порушеннями функції нирок.

Симптоми: головний біль, запаморочення, депресія, периферичний поліневрит, алергічні реакції (кропив'янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазми), нудота, блювання, гемолітична анемія (у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази).

Лікування: відміна лікарського засобу, вживання великої кількості рідини, застосування ентеросорбентів, антигістамінних засобів, вітамінів групи В (тіаміну бромід). Терапія симптоматична. У важких випадках – гемодіаліз.

Специфічного антидоту немає.

Побічні реакції Фурагіну

Фурагін, як і інші лікарські засоби, може спричинити побічні реакції, що проявляються не у всіх пацієнтів.

Частота побічних реакцій за класифікацією MedDRA: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥ 1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі випадки; невідомо (не можна визначити за наявними даними).

З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – порушення кровотворення (агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія).

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, висипання, кропив'янку, ангіоневротичний набряк.

З боку нервової системи: нечасто – запаморочення, сонливість; рідко – периферична невропатія.

З боку органів зору: рідко – порушення зору.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – гострі та хронічні легеневі реакції.

Гостра легенева реакція розвивається нестримно. Вона проявляється тяжкою задишкою, лихоманкою, болем у грудній клітці, кашлем. з мокротинням або без, еозинофілією (підвищення кількості еозинофільних гранулоцитів у крові).

Повідомлялося про одночасну з гострою легеневою реакцією появу висипів на шкірі, свербіні, кропив'янці, міалгії (м'язовий біль), ангіоневротичного набряку (набряк обличчя, шиї, тканин ротової порожнини та гортані). В основі гострої легеневої реакції лежить реакція підвищеної чутливості, яка може розвиватися протягом кількох годин, рідше за хвилини. Гостра легенева реакція зникає під час припинення застосування препарату. Хронічна легенева реакція може розвиватися через тривалий проміжок часу після припинення лікування нітрофуранами (у тому числі Фурагін). Характерно поступове наростання задишки, прискорене дихання, нестабільна лихоманка, еозинофілія, прогресуючий кашель та інтерстиціальний пневмоніт та/або фіброз легень.

З боку травного тракту: рідко – зниження апетиту, нудота; рідко – блювання, діарея; дуже рідко – панкреатит.

З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – папульозний висип, свербіж; дуже рідко – ангіоедема, кропив'янка, ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема.

З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: дуже рідко – артралгія (біль у суглобах).

З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – холестатична жовтяниця, гепатит.

Загальні порушення: рідко – слабкість, підвищення температури тіла, тимчасове випадання волосся.

Фурагін забарвлює сечу у темно-жовтий або коричневий колір.

Для зменшення побічних явищ рекомендується приймати вітаміни групи В, антигістамінні препарати та вживати багато рідини. У разі виражених побічних явищ слід зменшити дозу або припинити прийом лікарського засобу.

Якщо під час прийому лікарського засобу виникли побічні реакції, які не вказані в інструкції з медичного застосування, необхідно інформувати лікаря.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці за температури не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у картонній пачці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.