Інструкція до препарату Фліксотид Евохалер 125мк аерозоль 120 доз

Фліксотід Евохалер (Flixotide Evohaler) інструкція по застосуванню

Склад

Діюча речовина: флютиказону пропіонат;

• 1 доза містить флютиказону пропіонату 50 мкг або 125 мкг;

Допоміжна речовина: пропелент HFA 134a.

Лікарська форма

Аерозоль для інгаляцій дозований.

Основні фізико-хімічні властивості

Біла чи майже біла суспензія.

Фармакотерапевтична група

Протиастматичні засоби для інгаляційного застосування. Глюкокортикоїди. Код ATX R03B A05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Флютиказону пропіонат при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах має виражену глюкокортикоїдну протизапальну дію у легенях. Це проявляється у зменшенні як симптомів, так і загострень астми при зниженні кількості та інтенсивності побічних реакцій у порівнянні із системним застосуванням кортикостероїдів.

Фармакокінетика

Середня системна біодоступність Фліксотіда Евохолера за даними досліджень на здорових добровольцях становила 28,6%. Системна абсорбція здійснюється головним чином через дихальну систему спочатку швидко, потім протягом тривалого часу. Залишок інгаляційної дози може ковтатися.

Абсолютна пероральна біодоступність дуже незначна (<1%) у зв'язку з неповною абсорбцією травного тракту та екстенсивним метаболізмом першого проходження. 87-100% пероральної дози виводиться з фекаліями, до 75% - у вигляді вихідного компонента, а також неактивного головного метаболіту.

Дані щодо безпеки препарату

Токсикологічні дослідження показали наявність лише типових для сильних кортикостероїдів ефектів, але в дозах, що у багато разів перевищують показані для терапевтичного застосування. У дослідженнях щодо вивчення впливу препарату на репродуктивну функцію та наявність тератогенних властивостей препарату нових даних не виявлено. Флютиказону пропіонат не має мутагенної активності in vitro та in vivo. У дослідах на тваринах було показано відсутність канцерогенного потенціалу в препараті, а також дратівливих та сенсибілізуючих властивостей.

Клінічні властивості

Показання

Профілактичне лікування бронхіальної астми.

Дорослі

Легка астма: пацієнти, які потребують періодичного симптоматичного лікування бронходилататорами щодня.

Помірна астма: пацієнти з нестабільною астмою або погіршенням стану на тлі існуючої профілактичної терапії або терапії лише бронходилататорами.

Тяжка астма: пацієнти з тяжкою хронічною астмою та пацієнти, залежні від системних кортикостероїдів для адекватного контролю симптомів. Після початку інгаляційного флютиказону пропіонату багато пацієнтів зможуть істотно зменшити або повністю відмовитися від перорального застосування кортикостероїдів.

Діти

Профілактичне протиастматичне лікування, у тому числі у разі, коли не досягнуто контролю за симптомами астми на фоні вже проведеного лікування іншими протиастматичними препаратами.

Протипоказання Фліксотіду Евохалер

Гіперчутливість до компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

У звичайних умовах після інгаляційного введення досягаються низькі концентрації флютиказону пропіонату в плазмі завдяки екстенсивному метаболізму першого проходження і високому системному кліренсу препарату, опосередкованого цитохромом Р450 3А4, у печінці та кишечнику. Тому ймовірність клінічно значущої медикаментозної взаємодії, опосередкованої флютиказоном пропіонатом, дуже мала.

За даними досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії на здорових добровольцях з інтраназальним флютиказоном пропіонатом було показано, що ритонавір (сильний інгібітор цитохрому Р450 3А4) 100 мг 2 рази на добу може збільшувати концентрацію флютиказону пропіонату в плазмі. у сироватці крові. Інформація про таку взаємодію з інгаляційним флютиказоном пропіонатом недостатня, але зазначене підвищення концентрації флютиказону пропіонату в плазмі може спостерігатися. Також надходили повідомлення про розвиток синдрому Кушинга та пригнічення надниркових залоз. Слід уникати одночасного застосування флютиказону. пропіонату та ритонавіру, крім випадку, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів.

У невеликому дослідженні, що проводилося за участю здорових добровольців, менш сильний інгібітор CYP3A кетоканозол збільшив концентрацію пропінату флютиказону після однієї інгаляції до 150%, що призвело до істотного зменшення концентрації кортизолу в сироватці крові в порівнянні з застосуванням тільки флютиказону. При одночасному застосуванні з іншими сильними інгібіторами CYP3A, такими як ітраконазол, також очікується підвищення концентрації системного флютиказону пропіонату та ризику системного впливу. Слід бути обережним і при можливості уникати тривалого застосування такого поєднання препаратів.

Очікується, що спільне застосування флютиказону пропіонату з іншими сильними інгібіторами CYP3A, включаючи препарати, що містять кобіцистат, збільшить ризик виникнення системних побічних дій.

Інші інгібітори CYP3А4 обумовлюють дуже мале (еритроміцин) та мале (кетоконазол) збільшення системної експозиції флютиказону. пропіонату без помітного зменшення концентрації кортизолу у сироватці крові. Такі комбінації слід уникати, крім випадків, коли очікувана користь переважатиме потенційне підвищення ризику розвитку системних побічних реакцій кортикостероїдів, у таких випадках пацієнтів слід моніторувати щодо розвитку системних небажаних явищ.

Особливості застосування препарату

Лікування бронхіальної астми слід проводити відповідно до поетапної програми, стан пацієнта необхідно регулярно контролювати як клінічно, так і шляхом визначення показників функції зовнішнього дихання.

Необхідно періодично перевіряти техніку інгаляції, щоб переконатися, що натискання на клапан збігається з вдиханням з метою оптимального надходження препарату до легень.

Під час вдиху бажано, щоб пацієнт сидів або стояв, оскільки інгалятор призначений для використання у вертикальному положенні.

Раптове та прогресуюче погіршення контролю над астмою є небезпечним для життя і слід вирішувати питання про збільшення дози кортикостероїдів. У разі виникнення такого ризику пацієнту слід проводити щодня пікфлуометрію.

Фліксотид Евохалер не призначений для полегшення гострих симптомів, при яких необхідно застосовувати короткодіючі бронходилататори. Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність препаратів для зняття гострих нападів астми.

Тяжка астма потребує постійного медичного контролю, включаючи визначення показників функції зовнішнього дихання, оскільки існує ризик виникнення гострих нападів астми і навіть летального результату у таких пацієнтів. Збільшення частоти застосування та дози короткодіючих інгаляційних бета-2-агоністів сигналізує про поступову втрату контролю астми. У разі зменшення ефективності короткодіючих бронходилататорів або необхідності їх більш частого застосування пацієнт повинен звернутися до лікаря. У таких ситуаціях пацієнтам слід пройти додаткове обстеження для визначення необхідності посилення протизапальної терапії (наприклад, підвищення доз інгаляційних кортикостероїдів або призначення прийому кортикостероїдів перорально). При тяжкому загостренні астми призначають нормальну для такого стану терапію.

Є поодинокі повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові як у пацієнтів з діагностованим цукровим діабетом, так і у пацієнтів, які не хворіють на цукровий діабет (див. розділ «Побічні реакції»). Це слід брати до уваги при призначенні Фліксотіду хворим на цукровий діабет.

Як і при лікуванні іншими інгаляційними препаратами, можливий розвиток парадоксального бронхоспазму з задишкою, що швидко зростає після інгаляції. У цьому випадку застосування Фліксотіду Евохолера припиняється, проводиться обстеження пацієнта і у разі потреби слід призначити альтернативну терапію.

При застосуванні інгаляційних кортикостероїдів, переважно у високих дозах та тривалий час, можливе виникнення системної дії, але ймовірність цього значно менша, ніж при застосуванні пероральних стероїдів. Системна дія може проявлятися синдромом Кушинга, кушінгоїдними ознаками, пригніченням надниркових залоз, затримкою росту у дітей та підлітків, зменшенням мінералізації кісток і, в поодиноких випадках, психічними розладами, зміною поведінки, включаючи психомоторну гіперактивність, розлади сну, відчуття занепокоєння, депресії дітей). Тому важливо, щоб дозу інгаляційних кортикостероїдів було зменшено до мінімально можливої, що підтримує ефективний контроль симптомів астми.

Тривале застосування високих доз інгаляційних кортикостероїдів може спричинити пригнічення функції надниркових залоз та гострий адреналовий криз. Діти, які не досягли 16 років, при застосуванні доз флютиказону, що перевищують затверджені (зазвичай ≥ 1000 мкг/добу), перебувають у зоні особливого ризику. Розвиток гострого адреналового кризу може провокуватись травмами, хірургічними втручаннями, інфекціями або різким зниженням дози лікарського засобу. Симптоми зазвичай нечіткі і можуть проявлятися анорексією, болем у животі, втратою маси тіла, втомою, головним болем, нудотою, блюванням, зниженням рівня свідомості, гіпоглікемією та нападами судом. Можливе додаткове застосування системних кортикостероїдів у разі стресу чи хірургічних втручань.

Рекомендується регулярно перевіряти зростання дітей, які перебувають на тривалому лікуванні інгаляційними кортикостероїдами. Якщо зростання сповільнене, терапію слід переглянути з метою зменшення дози інгаляційних кортикостероїдів, якщо можливо – до мінімальної дози, яка б підтримувала ефективний контроль за симптомами астми. Додатково необхідно проконсультуватись з пульмонологом.

У деяких хворих може бути збільшена чутливість до інгаляційних кортикостероїдів, ніж у більшості пацієнтів.

Доставку препарату в дозах понад 1000 мкг на добу рекомендується здійснювати за допомогою спейсера, з метою зниження розвитку побічних ефектів з боку ротової порожнини та горла. Але оскільки препарат переважно абсорбується через легені, використання спейсера на додаток до інгалятора може підвищити рівень доставки препарату в легені. Це необхідно мати на увазі, оскільки потенційно може збільшити ризик розвитку системних побічних ефектів. Можливо, необхідно зменшити дозування (див. «Спосіб застосування та дози»).

Ефект призначення інгаляційного флютиказону пропіонату дозволяє звести до мінімуму потребу в пероральних стероїдах. Однак після переведення пацієнта з пероральних стероїдів на інгаляційний флютиказон Пропіонат ризик порушення функції надниркових залоз може зберігатися протягом тривалого часу. Ступінь порушення в окремих ситуаціях може вимагати оцінки фахівця.

Слід мати на увазі можливість порушення функції надниркових залоз у невідкладних ситуаціях, включаючи хірургічні втручання та інші стресові ситуації, та врахувати необхідність призначення відповідного лікування кортикостероїдами.

Недостатня ефективність лікування або тяжке загострення астми потребує збільшення дози Фліксотіду та, якщо потрібно, призначення системних стероїдів та/або антибіотиків за наявності інфекції.

Заміна системної стероїдної інгаляційної терапії іноді може демаскувати алергічні захворювання, такі як алергічний риніт або екзема, раніше контрольовані системним прийомом стероїдів. Ці алергічні прояви слід симптоматично лікувати антигістамінними засобами та препаратами для місцевого застосування, у тому числі кортикостероїдами місцевої дії.
Як і при лікуванні іншими інгаляційними кортикостероїдами, з особливою обережністю Фліксотід Евохалер слід призначати хворим на активний або латентний туберкульоз легень.

Лікування Фліксотідом Евахалер не слід припиняти раптово.
Переведення пацієнтів, які лікувалися пероральними кортикостероїдами, на інгаляційне застосування.

У зв'язку з можливістю пригнічення функції надниркових залоз, переведення пацієнтів з прийому пероральних кортикостероїдів на Фліксотид Евохалер вимагає особливої уваги, оскільки відновлення ослабленої внаслідок тривалої системної стероїдної терапії функції надниркових залоз може вимагати тривалого часу.

У пацієнтів, які лікувалися системними стероїдами протягом тривалого часу або у великих дозах, можуть мати пригнічення надниркових функцій. Стан функції надниркових залоз у таких пацієнтів слід регулярно контролювати, а дози системних стероїдів зменшувати з обережністю.

Поступове скасування системних стероїдів починається приблизно за тиждень. Зменшення доз відповідає підтримуючому рівню системних стероїдів і відбувається з інтервалами не менше тижня. Загалом для підтримуючої дози преднізолону (або аналогів) 10 мг на добу або менше зменшення дози не повинно перевищувати 1 мг на добу з інтервалами не менше тижня. Для підтримки дозування преднізолону, що перевищує 10 мг на день, допускається зменшення доз більш ніж на 1 мг на добу з інтервалом не менше тижня, з особливою обережністю.
Деякі пацієнти зазнають неспецифічного погіршення стану протягом перехідного періоду, незважаючи на підтримку або навіть покращення респіраторних функцій. Необхідно продовжувати перехід від системних стероїдів на лікування інгаляційним флютиказоном пропіонатом, за винятком появи об'єктивних симптомів надниркової недостатності.

Пацієнтам, які припинили лікування оральними стероїдами, але у яких функція надниркових залоз залишається погіршеною, необхідно мати при собі спеціальну картку з попередженням про необхідність додаткового введення системного стероїду в стресових ситуаціях, наприклад гострий напад астми, інфекції дихальних шляхів, значні захворювання. втручання, травми.

Ритонавір може значно підвищити концентрацію флютиказону пропіонату в плазмі крові, тому слід уникати одночасного застосування флютиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадку, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів. Також існує підвищений ризик виникнення системної дії флютиказону. пропіонату при одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій").

Порушення зору

Порушення зору можуть спостерігатися при системному та місцевому застосуванні кортикостероїдів. Якщо пацієнт має такі симптоми, як порушення чіткості зору або інші порушення зору, його слід направити в офтальмолог для оцінки можливих причин, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні хвороби, як центральна серозна хоріоретинопатія, про виникнення яких повідомлялося після використання системних та місцевих кортикостероїдів.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Фертильність

Немає даних щодо впливу на фертильність людини. Досліди, проведені на тваринах, не показали впливу флютиказону. пропіонату на фертильність

Вагітність

Досвід застосування під час вагітності у людей обмежений.
При вирішенні питання призначення препарату в цей період слід врахувати очікувану користь для матері і потенційний ризик для плода. Результати ретроспективного епідеміологічного дослідження не виявили підвищеного ризику великих вроджених вад розвитку після експозиції флютиказону. пропіонатом протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостероїдами.

Годування груддю

В даний час не встановлено, чи проникає флютиказону пропіонат у грудне молоко, проте виходячи з фармакологічного профілю препарату це малоймовірно. Застосовувати препарат у період годування груддю можна лише тоді, коли очікувана користь матері перевищуватиме потенційний ризик для плода.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Будь-який вплив малоймовірний.

Спосіб застосування та дози Фліксотід Евохалер

Препарат призначений лише для інгаляційного застосування через рот.

Пацієнтам, яким важко синхронізувати дихання з натисканням на клапан, рекомендується використовувати спейсер (пристрій для полегшення інгаляційних препаратів).

Пацієнтам слід поінформувати, що інгаляційний Фліксотид слід застосовувати для профілактики захворювання регулярно, навіть у період відсутності нападів астми. Початок терапевтичної дії спостерігається через 4-7 днів.

У разі зменшення ефективності бронходилататорів короткої дії або необхідності частішого застосування пацієнту слід звернутися до лікаря.
Лікар повинен мати на увазі, що флютиказон пропіонат ефективний у дозі, яка становить половину дози інших інгаляційних кортикостероїдів. Наприклад, 100 мкг флютиказону пропіонату приблизно еквівалентні 200 мкг дози беклометазону. дипропіонату (що містить фреон) або будесоніду.

Початкова доза повинна відповідати мірі тяжкості захворювання. Дозування може бути збільшене до досягнення контролю або зменшене до мінімальної ефективної дози, що дозволяє встановити ефективний контроль за захворюванням.

Дорослі та діти віком від 16 років: 100-1000 мкг 2 рази на добу, зазвичай по 2 інгаляції 2 рази на добу.

У зв'язку з ризиком виникнення системних ефектів дози понад 500 мкг 2 рази на добу можуть бути призначені тільки дорослим пацієнтам при тяжкій бронхіальній астмі, коли очікується поліпшення легеневих функцій та/або контролю симптомів або зменшення пероральних кортикостероїдів (див. розділи «Особливо застосування» та "Побічні реакції").

Типова початкова доза для дорослих

Для пацієнтів з легкою астмою початкова доза становить 100 мкг двічі на добу. При помірній астмі середньої тяжкості та тяжкій персистуючій астмі початкове дозування може становити від 250 до 500 мкг 2 рази на добу. При необхідності можна призначати дози до 1000 мкг двічі на добу. Такі дози може призначати лише фахівець із лікування хворих на астму.

Дозування слід зменшити до мінімальної ефективної дози, що дає змогу встановити ефективний контроль за захворюванням.
Типова початкова доза для дітей віком від 4 років: 50-100 мкг 2 рази на добу.
У багатьох дітей астма добре контролюється при застосуванні доз по 50–100 мкг двічі на добу.

Для пацієнтів, яким недостатньо зазначених доз для контролю захворювання, можливе збільшення дози. до 200 мкг 2 десь у день. Максимальна доза для дітей становить 200 мкг двічі на день.

Дозування слід зменшити до мінімальної ефективної дози, що дає змогу встановити ефективний контроль за захворюванням.

Застосування доз понад 1000 мкг (500 мкг 2 рази на добу) слід проводити через спейсер для зменшення побічних реакцій з боку рота та горла (див. розділ «Особливості застовування»).

Особливі групи пацієнтів

Корекція дози препарату для лікування пацієнтів похилого віку або пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю не потрібна.

Інструкція з використання інгалятора

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, терапевтичний ефект може зменшуватись при охолодженні балончика. Балончики не можна розбивати, проколювати або спалювати навіть коли вони будуть порожніми.

Перевірка інгалятора

Перед першим застосуванням інгалятора або після перерви у використанні більше одного тижня зняти ковпачок мундштука, злегка натискаючи на нього з боків, добре струсити інгалятор і зробити два розпилення повітря, щоб переконатися в адекватній роботі останнього.

Використання інгалятором

1. Зняти ковпачок мундштука, трохи натискаючи на нього з боків.

2. Переконайтеся, що всередині та зовні інгалятора, включаючи мундштук, немає сторонніх предметів.

3. Ретельно струсити інгалятор для того, щоб будь-який сторонній предмет був видалений з інгалятора і для того, щоб вміст інгалятора був рівномірно перемішаний.

4. Взяти інгалятор вертикально між великим і всіма іншими пальцями, причому великий палець повинен бути на основі інгалятора нижче за мундштук.

5. Зробити максимально глибокий видих, потім взяти мундштук до рота між зубами і охопити губами, не прикусуючи при цьому.

6. Починаючи вдих через рот, натиснути на верхівку інгалятора, щоб виконати розпил Фліксотіда, продовжувати повільно і глибоко вдихати.

7. Затримати дихання, вийняти інгалятор із рота і зняти палець з маківки інгалятора. Продовжувати затримувати подих по можливості.

8. Якщо необхідно виконати подальше розпилення, слід почекати приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконати дії, описані у параграфах 3-7.

9. Сполоснути ротову порожнину водою і сплюнути.

10. Насадити ковпачок мундштука на місце шляхом натискання в потрібному напрямку до появи клацання.

ВАЖЛИВО:

Виконувати дії, описані у пунктах 5, 6 та 7, не поспішаючи. Важливо перед самою розпилюванням почати вдихати якомога повільніше. Перші кілька разів слід потренуватись перед дзеркалом. Якщо у верхівки інгалятора або з боків рота з'явиться хмара аерозолю, необхідно почати знову дії, описані в пункті 2. Відразу після використання закрити ковпачком мундштук, обережно натискаючи на нього до появи клацання. Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, терапевтичну ефективність можна зменшити при охолодженні балончика. Не розбирати, не проколювати та не спалювати балон навіть після повного використання.

Чищення

Інгалятор слід чистити не менше одного разу на тиждень.

• Зняти ковпачок мундштука.
• Не виймайте металевий балон із пластикового футляра.
• Протерти зсередини та зовні ковпачок мундштука сухою тканиною.
• Поставити ковпачок мундштука на місце.

Не лажити металевий балон у воду.

Діти

Застосовувати дітям віком від 4 років.

Передозування

При застосуванні Фліксотіду Евохолера у дозах, що перевищують рекомендовані, може виникнути гостре передозування, що виявляється у тимчасовому пригніченні надниркових залоз. Це не вимагає невідкладної допомоги, оскільки функція кори надниркових залоз відновлюється через кілька днів, що підтверджується вимірюванням рівня кортизолу у плазмі.

Однак при застосуванні доз вище рекомендованих протягом тривалого часу може спостерігатись суттєве пригнічення функції надниркових залоз. Були поодинокі повідомлення про гострі адреналові кризи, що виникають у дітей, яких лікували вище рекомендованих доз (зазвичай 1000 мкг і вище) протягом тривалого часу (кілька місяців або років). Симптоми, що спостерігалися при цьому, включали гіпоглікемію та наслідки втрати свідомості та/або конвульсії. До ситуацій, які можуть спричинити гострий адреналовий криз, належать травма, хірургічне втручання, інфекції або різке зниження дози.

У разі передозування терапія може бути продовжена у дозах, необхідних для контролю симптомів астми. Пацієнти, які лікуються дозами вище за рекомендовані, повинні бути під особливим наглядом лікаря, а дозу препарату для них слід зменшувати поступово (див. розділ «Особливості застосування»).

Побічні реакції Фліксотіду Евохалер

Нижченаведені побічні дії систематизовані за органами та системами залежно від частоти їх виникнення: дуже часто (1/10), часто (1/100 та 1/10), нечасто (1/1000 та 1/100), рідко (³ 1/ 10000 та < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000) та частота невідома (при існуючих даних встановити частоту неможливо), включаючи окремі повідомлення. Дані про побічні дії, які виникають дуже часто, часто і нечасто, переважно базуються на клінічних дослідженнях. Дані про побічні дії, які виникають рідко та дуже рідко, виходять головним чином спонтанно.

Інфекції та інвазії

Дуже часто кандидоз порожнини рота та глотки.

У деяких хворих можливий розвиток кандидозу порожнини рота та глотки (молочниця). З метою запобігання цьому явищу після застосування Фліксотіду Евохалеру слід полоскати порожнину рота. При необхідності протягом усього періоду лікування призначають протигрибковий препарат місцево, продовжуючи при цьому застосування Фліксотіду. Евохолеру.

Часто: у пацієнтів з ХОЗЛ можливий розвиток пневмоній.

У клінічних дослідженнях пацієнтів з ХОЗЛ, які отримували флютиказону пропіонат у дозі 500 мкг (див. розділ «Побічні реакції»), повідомлялося про збільшення захворюваності на пневмонію. Лікарі повинні бути уважними щодо можливого розвитку пневмонії у хворих на ХОЗЛ, оскільки клінічні симптоми пневмонії та загострення ХОЗЛ часто збігаються.

Рідко: езофагеальний кандидоз.

Імунна система

Повідомлялося про реакції гіперчутливості з наступними проявами:

Нечасто: шкірні реакції гіперчутливості.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк (головним чином обличчя та ротоглотки),
респіраторні симптоми (задишка та/або бронхоспазм) та анафілактична реакція.

Органи зору

Частота невідома: порушення чіткості зору.

Ендокринна система

Дуже рідко: можлива системна дія, що включає (див. розділ «Особливості застосування») синдром Кушинга, кушінгоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зменшення мінералізації кісток, катаракту та глаукоми.

Метаболізм та порушення травлення

Дуже рідко гіперглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).

Травна система

Дуже рідко: диспепсія.

Скелетно-м'язова система

Дуже рідко: Артралгія.

Психіатричні розлади

Дуже рідко: відчуття занепокоєння, розлади сну, зміни поведінки, включаючи гіперактивність та збудження (переважно у дітей).

Частота невідома: депресія, агресія (переважно в дітей віком).

Дихальна система та грудна клітка

Часто: захриплість голосу/дисфонія.

У деяких хворих на інгаляційний флютиказон пропіонат може бути причиною захриплості голосу, в цьому випадку стає корисним полоскання горла водою відразу після інгаляції.

Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм (див. розділ «Особливості застосування»).

Частота невідома: носові кровотечі.

Шкіра та підшкірні тканини

Часто: синці.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі понад 30 °С. Чи не заморожувати. Захищати від прямих сонячних променів. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Відразу після використання закрити мундштук ковпачком, обережно натискаючи на нього до появи клацання.

Балон перебуває під тиском. Чи не нагріти вище 50 °С.

Упаковка

По 120 доз в аерозольному балоні з дозуючим клапаном; по 1 балону у коробці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.