Лізорил

Лизорил(Lizoril) інструкція з використання, дозування

• Склад
• Лікарська форма
• Фармакотерапевтична група
• Показання
• Протипоказання
• Спосіб застосування та дози

склад

діюча речовина: лізиноприл;

1 таблетка містить лізиноприлу (у вигляді лізиноприлу дигідрату) 5 мг, або 10 мг, або 20 мг;

допоміжні речовини: маніт (е 421), кальцію гідрофосфат дигідрат, крохмаль кукурудзяний, заліза оксид червоний (е 172), магнію стеарат.

лікарська форма

таблетки.

фармакотерапевтична група

інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту.

код атс с09а а03.

показання

есенціальна гіпертензія, серцева недостатність (симптоматичне лікування), гострий інфаркт міокарда (короткотривале лікування (6 тижнів) гемодинамічно стабільних пацієнтів не пізніше ніж через 24 години після гострого інфаркту міокарда), початкова нефропатія у пацієнтів, хворих на цукровий діабет ii типу з артеріальною гіпертензією.

протипоказання

підвищена чутливість до лізиноприлу або до будь-якої з допоміжних речовин препарату, підвищена чутливість до інших інгібіторів апф, ангіоневротичний набряк в анамнезі під час попереднього лікування інгібіторами апф, спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк. стан із нестабільною гемодинамікою після гострого інфаркту міокарда. застосування пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі з використанням високопроточних мембран (наприклад, an 69). рівень креатиніну в сироватці крові > 220 мкмоль/л. вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. «застосування у період вагітності або годування груддю»).

спосіб застосування та дози

лізиноприл рекомендовано приймати перорально 1 раз на добу приблизно в один і той самий час. абсорбція лізиноприлу не залежить від прийому їжі. дозу препарату необхідно підбирати індивідуально згідно з профілем пацієнта та показниками артеріального тиску.

есенціальна гіпертензія. лізиноприл можна застосовувати як монотерапію або у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами.

початкова доза. рекомендована початкова доза зазвичай становить 10 мг. у пацієнтів з дуже активною ренін-ангіотензин-альдостероновою системою (особливо при реноваскулярній артеріальній гіпертензії, надлишковому виведенні натрію хлориду та/або дегідратації, серцевій декомпенсації або тяжкій артеріальній гіпертензії) може спостерігатися надмірне зменшення артеріального тиску після прийому першої дози. тому на початку лікування такі пацієнти повинні перебувати під наглядом лікаря, початкова рекомендована доза становить 2,5*-5 мг. пацієнти з нирковою недостатністю також потребують зменшеної початкової дози (див. таблицю).

підтримуюча доза. звичайна ефективна підтримуюча доза становить 20 мг 1 раз на добу. якщо при застосуванні призначеної дози протягом 2-4 тижнів не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, в подальшому дозу можна збільшити. максимальна добова доза не повинна перевищувати 80 мг.

на початку лікування лізиноприлом може розвинутися артеріальна гіпотензія. це найбільш вірогідно у пацієнтів, які вже застосовують діуретики. оскільки у цих пацієнтів може спостерігатися дегідратація та/або надлишкове виведення натрію хлориду, препарат необхідно застосовувати з обережністю. якщо це можливо, прийом діуретиків слід призупинит за 2-3 доби до початку терапії лізиноприлом. пацієнтам з артеріальною гіпертензією, які не можуть припинити застосування діуретиків, терапію лізиноприлом потрібно розпочинати з дози 5 мг. необхідно проводити контроль функції нирок та рівня калію у плазмі крові. подальший режим дозування лізиноприлу слід встановлювати згідно з показниками артеріального тиску. у разі необхідності можна поновити терапію діуретиками.

коригування дози при нирковій недостатності. дозування для пацієнтів з нирковою недостатністю повинно базуватися на кліренсі креатиніну (див. таблицю).

таблиця

коригування дози при нирковій недостатності.