Левоком 250 мг/25 мг таблетки №100

Левоком (Levocom) інструкція по застосуванню

Склад

діючі речовини: леводопа, карбідопа;

• 1 таблетка містить леводопи 250 мг, карбідопа 25 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, барвник Індигокармін (Е 132), магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки блакитного кольору із вкрапленнями, круглої форми, зі штрихом.

Фармакотерапевтична група

Протипаркінсонічні препарати. Дофамінергічні засоби. ДОФА та похідні. Леводопа з інгібітором декарбоксілази. Код АТХ N04В А02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Левоком – комбінований протипаркінсонічний препарат, до складу якого входять леводопа – метаболічний попередник дофаміну, та інгібітор периферичної допа-декарбоксилази – карбідопа.

Симптоми хвороби Паркінсона пов'язані, ймовірно, із недостатньою кількістю допаміну. У нормі допамін виконує функцію нейромедіатора і виробляється у певних клітинах мозку, що контролюють м'язову активність.Рухові розлади вважають наслідком допамінової недостатності.

Протипаркінсонічна дія леводопи обумовлена її перетворенням на допамін шляхом декарбоксилювання безпосередньо в центральну нервову систему (ЦНС), що усуває дефіцит допаміну в нервових клітинах.

Карбідопа, що не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, перешкоджає екстрацеребральному декарбоксилювання леводопи, завдяки чому надходження леводопи в мозок і перетворення її на допамін у ЦНС збільшується, що сприяє зменшенню симптомів хвороби Паркінсона у багатьох пацієнтів.

Фармакокінетика

Леводопа швидко абсорбується у шлунково-кишковому тракті та метаболізується. В основному вона перетворюється на допамін, адреналін і норадреналін і, зрештою – на гідроксифенілоцтову, гомалілінову та ванілілміндальну кислоти. У плазмі крові та спинномозковій рідині знаходиться 3-О-метилдопа.

Період напіввиведення леводопи з плазми становить близько 50 хвилин. При комбінованому застосуванні карбідопи та леводопи період напіввиведення леводопи підвищується до 1,5 години. Усі метаболіти карбідопи та леводопи виводяться із сечею.

Клінічні властивості

Показання

• Хвороба Паркінсона.
• Синдром Паркінсона.

Протипоказання Левокому

Встановлено гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.
Одночасне застосування неселективних інгібіторів моноамінооксидази (МАО) (застосування цих препаратів слід припинити не менш як за 2 тижні до призначення лікування Левоком). Препарат можна застосовувати тільки з селективними інгібіторами МАО-В у дозах, що рекомендуються (наприклад, з селегіліном HCl).

Тяжкі психози

Тяжка печінкова та ниркова недостатність. Тяжка серцева недостатність. Тяжка серцева аритмія. Гострий інсульт. Стани, за яких протипоказані адренергічні засоби (наприклад, феохромоцитома, гіпертиреоз, синдром Кушинга). Підозрілі недіагностовані утворення на шкірі (дерматози) або меланома в анамнезі. Закритокутова глаукома.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Слід бути обережними при одночасному застосуванні Левокому з іншими лікарськими засобами.

Антигіпертензивні засоби

При одночасному застосуванні з деякими гіпотензивними засобами леводопа/карбідопа можуть викликати симптоми ортостатичної гіпотензії, що потребує корекції дози гіпотензивних засобів на початку лікування препаратом.

Антидепресанти

При одночасному прийомі комбінації леводопи/карбідопи з трициклічними антидепресантами можливі побічні реакції, включаючи артеріальну гіпертензію та дискінезію. Препарат Левоком можна застосовувати під наглядом лише з селективними інгібіторами МАО-В у рекомендованих дозах (наприклад, з селегіліном HCl).

Антихолінергічні засоби

Можуть діяти синергічно разом із леводопою для зниження тремору, проте вони можуть посилити неконтрольовані рухи. У великих дозах вони можуть знизити позитивний ефект леводопи шляхом уповільнення її абсорбції.

Залізо

Зафіксовано зниження біодоступності діючих речовин препарату Левоком при його застосуванні разом із сульфатом заліза або глюконатом заліза.

Анестетики

Супутнє застосування анестетиків може спричинити аритмію.

Інші лікарські засоби

Антагоністи рецепторів допаміну D 2 (наприклад, фенотіазини, бутирофенони та рисперидон) та ізоніазид можуть знижувати терапевтичний ефект леводопи.
Позитивний ефект препарату Левоком при хворобі Паркінсона може бути оборотним при застосуванні фенітоїну та папаверину. Тому пацієнти, які застосовують ці препарати в комбінації з леводопою/карбідопою, повинні перебувати під ретельним наглядом через можливість втрати терапевтичного ефекту.

Не рекомендується застосування леводопи/карбідопи з лікарськими засобами, які блокують накопичення допаміну (наприклад, з тетрабеназином) або іншими лікарськими засобами, які можуть пригнічувати рівні моноаміну.
Сумісна терапія з селегіліном може призвести до тяжкої ортостатичної гіпотензії, не характерної для препарату Левоком.

Оскільки леводопа конкурує з деякими амінокислотами, у пацієнтів, які перебувають на високобілковій дієті, може порушуватися всмоктування леводопи.
При одночасному застосуванні з антацидами вплив на біодоступність леводопи не вивчався.

Можливе одночасне застосування препарату Левоком та засобів, що містять вітамін В6 (піридоксину гідрохлорид).

Особливості застосування препарату

Препарат не слід застосовувати для лікування екстрапірамідних реакцій, що виникли внаслідок застосування лікарських засобів.
Пацієнтам, які попередньо застосовували леводопу як монотерапію, можна застосовувати Левоком. Однак прийом леводопи слід припинити щонайменше за 12 годин до початку терапії препаратом Левоком. Добова доза препарату повинна забезпечити приблизно 20% попередньої щоденної дози леводопи (див. «Спосіб застосування та дози»).

Меланома

Епідеміологічні дослідження показали, що за наявності хвороби Паркінсона пацієнти мають вищий (приблизно у 2–6 разів) ризик розвитку меланоми. Однак невідомо, чи пов'язаний підвищений ризик розвитку меланоми з хворобою Паркінсона або іншими факторами, наприклад, як прийом ліків, передбачених для лікування хвороби Паркінсона. Тому при застосуванні Левока рекомендується постійний контроль за шкірою пацієнта. В ідеалі періодичні дослідження шкіри мають проводити кваліфіковані спеціалісти (наприклад, дерматологи).

Дизрегулюючий допаміновий синдром (ДДС) – це адиктивний розлад, що виникає внаслідок надмірного застосування лікарського засобу та спостерігається у деяких пацієнтів, які приймали карбідопу/леводопу. Перед початком лікування пацієнти та їх опікуни мають бути попереджені про потенційний ризик розвитку ДДС (див. також розділ «Побічні реакції»).

Порушення імпульсного керування

Слід ретельно спостерігати за пацієнтами щодо виникнення порушень імпульсного управління. Пацієнтів та їх оточення слід попередити про можливі зміни в поведінці, що свідчать про порушення імпульсного управління, таких як патологічна азартність, підвищення лібідо, гіперсексуальність, імпульсивне бажання здійснити покупку, переїдання, імпульсивне вживання їжі, при допа, допа, допа. включаючи препарат Левоком. І тут лікування слід скоригувати.

Дискінезія може спостерігатися у пацієнтів, які попередньо лікувалися тільки леводопою, оскільки карбідопа сприяє кращому проходженню леводопи в тканині мозку, внаслідок чого збільшується утворення допаміну. При появі дискінезії може знадобитися зниження дози.

Левоком, як і інші препарати леводопи, може спричинити мимовільні рухи та психічні розлади. Такі реакції обумовлені, ймовірно, підвищенням концентрації допаміну у мозку після призначення леводопи. Може знадобитися зниження дози.

Слід уважно спостерігати за пацієнтами, щоби вчасно виявити у них розвиток депресії з супровідними суїцидальними намірами. Пацієнти з психозом (у тому числі в анамнезі) потребують особливої уваги. Також особливої уваги потребують пацієнти, які супроводжують психоактивні препарати.

Препарат слід призначати з обережністю пацієнтам з тяжкими захворюваннями серцево-судинної системи та легень, бронхіальною астмою, захворюваннями нирок, печінки та ендокринної системи, з пептичною виразкою (через ризик виникнення кровотечі верхніх відділів кишечника) або судомами в анамнезі. З обережністю призначають Левоком також пацієнтам, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, за наявності передсердної, вузлової або шлуночкової аритмії. Необхідно спостерігати за станом серцево-судинної системи таких пацієнтів, особливо при застосуванні початкової дози препарату.

Пацієнтам з хронічною відкритокутовою глаукомою слід призначати препарат з обережністю при постійному контролі внутрішньоочного тиску та ретельному спостереженні за його змінами під час лікування.

При раптовій відміні препарату спостерігався комплекс симптомів, подібних до злоякісного нейролептичного синдрому з проявами ригідності м'язів, гіпертермії, змінами в психіці та підвищенням рівня креатинфосфокінази в сироватці крові. Необхідне ретельне спостереження за станом пацієнтів, яким знижують дозу препарату або проводять його відміну, особливо якщо пацієнт одночасно застосовує нейролептики.

Леводопа може викликати сонливість та раптові епізоди засинання. Випадки виникнення раптових епізодів сонливості під час денної активності рідкісні. Однак пацієнтам необхідно проінформувати про можливе виникнення таких симптомів, а при їх появі слід розглянути можливість зниження дози або відміни лікування.

При тривалому лікуванні необхідно періодично контролювати функціональний стан печінки, нирок, серцево-судинної та кровотворної системи.

Якщо потрібно провести операцію під наркозом, препарат слід відмінити. Застосування препарату слід відновити після операції, коли пацієнт зможе його приймати.

Препарати карбідопа з леводопою можуть викликати хибнопозитивну реакцію на кетонові тіла в сечі, якщо для визначення кетонурії використовувати індикаторну стрічку. Ця реакція не змінюється після кип'ятіння сечі.

Помилково-негативні результати можуть бути отримані при використанні глюкозооксидазного методу тестування глюкозурії.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вплив препарату протягом вагітності невідомий, проте і леводопа, і її комбінації з карбідопою викликали вади розвитку внутрішніх органів та скелета плода в експерименті на тваринах. Тому препарат не слід застосовувати під час вагітності.

У разі необхідності застосування препарату, що годує груддю, на період лікування необхідно припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Враховуючи, що при застосуванні препарату можуть виникати побічні реакції (запаморочення, галюцинації, неконтрольовані рухи, сонливість, випадки раптового сну, порушення зору), під час прийому препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та виконання інших робіт, які потребують концентрації уваги.

Спосіб застосування та дози Левоком 

Левоком застосовувати дорослим внутрішньо. Режим дозування встановлює лікар індивідуально залежно від тяжкості захворювання, супутньої патології та терапевтичного ефекту для дорослих пацієнтів, які раніше лікувалися препаратом. Для досягнення оптимального ефекту краще приймати препарат щодня, не роблячи перерв у застосуванні.

Пацієнти, які не отримують леводопа: для пацієнтів, які починають лікування Левоком, початкова доза становить 1/2 таблетки 1 або 2 рази на добу після їди. При необхідності дозу підвищувати поступовим додаванням ½ таблетки щодня або через день до отримання оптимального терапевтичного ефекту. Терапевтична відповідь на препарат спостерігається протягом одного дня та іноді після однієї дози. Повна ефективна доза препарату досягається протягом 7 днів порівняно з тижнями та місяцями застосування леводопи окремо.
Пацієнти, які отримують леводопу: прийом леводопи слід припинити принаймні за 12 годин (24 години для повільного вивільнення) до початку терапії препаратом Левоком. Доза препарату повинна містити приблизно 20% щоденної дози леводопи.

Початкова доза: для пацієнтів, які отримують менше 1500 мг леводопи на добу, початкова добова доза повинна становити 75-100 мг карбідопи та 300-400 мг леводопи (застосовувати препарат із дозуванням у співвідношенні карбідопи/леводопи 1:4) на добу. Пацієнти, які одержують понад 1500 мг леводопи на добу, повинні починати з дози 1 таблетка 3-4 рази на добу.

Підтримуюча терапія: терапія із застосуванням комбінованого препарату Левоком повинна враховувати індивідуальні особливості пацієнтів, дозування можна поступово змінювати залежно від терапевтичного ефекту.
У випадку, коли потрібна більша кількість леводопи, дозу препарату можна збільшувати по ½ або по 1 таблетці кожну наступну добу до максимальної добової дози – 200 мг карбідопи та леводопи (2 г8 таблеток за 3-4 прийоми) для пацієнтів з масою тіла 70 кг.

Коли переведення пацієнта з леводопи на препарат Левоком поєднується з іншими інгібіторами декарбоксилази, їх застосування слід припинити принаймні за 12 годин до початку застосування препарату Левоком.

Для пацієнтів, які застосовують одночасно з препаратом Левоком інші протипаркінсонічні засоби, може виникнути необхідність корекції дози цих засобів.

Комбінація препарату з інгібіторами МАО типу В (МАО-В) здатна підвищити ефективність препарату в контрольованих випадках акінезії та дискінезії.
Пацієнти похилого віку: препарат слід застосовувати пацієнтам похилого віку.

Діти

Безпека та ефективність застосування препарату для дітей не встановлені, тому його не слід застосовувати пацієнтам віком до 18 років.

Передозування

Запобіжні заходи передозування Левоком однакові, як і при передозуванні леводопою, проте піридоксин не є ефективним у зменшенні дії препарату Левоком.

Симптоми: мимовільні рухи, блефароспазм, артеріальна гіпертензія, збільшення частоти серцевих скорочень, порушення серцевого ритму, сплутаність свідомості, тривожне збудження, безсоння, неспокій.
Штучно викликати блювання, екстрено промити шлунок.

Симптоматична терапія: призначати інфузії з обережністю; звертати увагу на прохідність дихальних шляхів; при появі аритмії застосовувати відповідне лікування з контролем ЕКГ. Значення діалізу для лікування передозувальних явищ не вивчено.

Побічні реакції Левокому

При застосуванні леводопи/карбідопа найчастіше виникають побічні ефекти, спричинені центральною нейрофармакологічною активністю дофаміну: дискінезії (включаючи хореподібні), дистонічні та інші мимовільні рухи, нудота. Посмикування м'язів і блефароспазм можуть бути ранніми ознаками для зменшення дози препарату. Вони зникають при зниженні дози або в процесі лікування.

Іншими серйозними побічними ефектами є ментальні зміни, включаючи параноїдальне мислення та психози, депресію із суїцидальними тенденціями або без них, деменцію. Трапляються випадки патологічного азарту, підвищення лібідо та гіперсексуальності серед пацієнтів, особливо при великих дозах; ці прояви зникають при зниженні дози або припинення терапії.

Інші побічні ефекти, про які повідомлялося у зв'язку із застосуванням леводопи або комбінації з карбідопою, систематизовані по системах органів.

З боку нервової системи: дискінезія, включаючи хорея, дистонія, брадикінезія, брадикінетичні епізоди (феномен «включення-вимикання»), (може виникнути через кілька місяців і навіть років після початку лікування леводопою і, ймовірно, пов'язаний з прогресуванням захворювання (у таких випадках може бути необхідною корекція доз та інтервалів між ними)), атаксія, астенія, дезорієнтація, оніміння, блефароспазм, тризм, запаморочення/вертиго, сонливість, у тому числі дуже рідко – надмірна денна сонливість та раптові епізоди засинання, парестез тремор рук, екстрапірамідні та рухові розлади, порушення координації руху, стомлюваність, головний біль, активація латентного синдрому Горнера, непритомність, пригнічення дихання, падіння, порушення ходи, дратівливість.

Дуже рідко – конвульсії.

З боку психіки: порушення сну, психотичні епізоди, включаючи марення, кошмари, галюцинації та параноїдальне мислення, знижена здатність до мислення, депресія з розвитком суїцидальних намірів або без них, сплутаність свідомості, безсоння, тривожність, зміна психічного статусу, включаючи імпульсного управління як патологічна азартність, підвищення лібідо, гіперсексуальність, можливі симптоми розладу контролю над спонуканнями та компульсивна поведінка (переїдання, оніоманія (імпульсивне бажання здійснити покупку), спостерігалося у пацієнтів, які отримували агоністи допаміну, у тому числі карбідопа/леводопа).

Ці небажані ефекти були переважно оборотними після зменшення дози або припинення лікування. Страх, ейфорія, дизрегулюючий допаміновий синдром.

Доброякісні, злоякісні та інші новоутворення (включаючи кісти та поліпи): доброякісні, злоякісні та недіагностовані новоутворення, включаючи кісти та поліпи, злоякісна меланома.

З боку крові: лейкопенія, гемолітична та негемолітична анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.

З боку імунної системи: ангіоедем.

Розлади метаболізму: анорексія, збільшення чи втрата маси тіла, набряки.

З боку органів зору: диплопія, мідріаз, окуломоторний криз (тонічні спазми зовнішніх м'язів яблука ока), помутніння зору.

З боку серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму/серцебиття, ортостатичні ефекти, у тому числі артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, біль у грудях, флебіт, схильність до втрати свідомості, синкопе, гіперемія, припливи крові до обличчя.

З боку органів дихання: задишка, хрипотка, аномальне дихання, диспное.

З боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, запор, біль у животі, темна слина, диспепсія, сухість та гіркий присмак у роті, гіперсалівація, дисфагія, бруксизм, напади гикавки, шлунково-кишкова кровотеча, метеоризм, відчуття. виразки дванадцятипалої кишки.

З боку шкіри та підшкірних тканин: реакції підвищеної чутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, уртикарію, пурит, хворобу Шенлейна-Геноха, випадання волосся, висипання, забарвлення поту в темний колір, свербіж, підвищена пітливість, активація злоякісної меланоми.

З боку скелетно-м'язової системи: судоми м'язів, спазм м'язів.

З боку сечовидільної системи: затримка сечовипускання, нетримання сечі, забарвлення сечі у темний колір, пріапізм.

Інші: оедема, загальна слабкість та нездужання, відчуття подразнення, злоякісний нейролептичний синдром.

Лабораторні показники: підвищення показників функції печінки, таких як лужна фосфатаза, аланінамінотрансфераза (АлАТ), аспартатамінотрансфераза (АсАТ), лактатдегідрогеназа, білірубін, азот сечовини крові, креатинін, сечова кислота, позитивний тест Кумбса.

Рідко відзначали зниження гемоглобіну та гематокриту, підвищення рівня глюкози у сироватці крові, лейкоцитоз, бактеріурію, гематурію.

Опис деяких побічних реакцій

ДДС – це адиктивні розлади, що виникають у деяких пацієнтів, які приймали карбідопу/леводопу. У пацієнтів внаслідок зловживання препаратом спостерігалася компульсивна поведінка, що в деяких випадках могло спричинити гостру дискінезію.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці за температури не вище 25 °С.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 або 10 блістерів у картонній пачці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.