Конегра Делюкс 50 мг таблетки жувальні №4

Конегра Делюкс (Konegra Deluxe) інструкція по застосуванню

Склад

Діюча речовина: силденафіл;

• 1 жувальна таблетка містить силденафілу цитрату 70,24 мг еквівалентно силденафілу 50 мг;
• 1 жувальна таблетка містить силденафілу цитрату 140,48 мг еквівалентно силденафілу 100 мг;

Допоміжні речовини: калію полакрилін; вода очищена; калію гідроксид або хлористоводнева кислота; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний; аспартом (Е 951); натрію кроскармелозу; ароматизатор м'ятний; лактоза, моногідрат; повідон К-30.

Лікарська форма

Таблетки жувальні.

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки по 50 мг: білі, трикутні, двоопуклі таблетки з тисненням «50» з одного боку;

Таблетки по 100 мг: білі, трикутні, двоопуклі таблетки з тисненням «100» з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Засоби, які застосовуються при еректильній дисфункції. Сілденафіл. Код ATX G04B E03.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії

Силденафіл є препаратом перорального застосування, призначеним для лікування еректильної дисфункції. При статевому збудженні препарат поновлює знижену еректильну функцію шляхом посилення припливу крові до пенісу.

Фізіологічний механізм, що зумовлює ерекцію, включає вивільнення оксиду азоту (NO) у кавернозних тілах під час статевого збудження. Вивільнений оксид азоту активує фермент гуанілатциклазу, що стимулює підвищення рівня циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), що, у свою чергу, призводить до розслаблення гладкої мускулатури кавернозних тіл, сприяючи притоку крові.

Силденафіл є потужним та селективним інгібітором цГМФ-специфічної фосфодіестерази 5 (ФДЕ5) у кавернозних тілах, де ФДЕ5 відповідає за розпад цГМФ. Вплив силденафілу на ерекцію має периферичний характер. Силденафіл не чинить безпосередньої релаксуючої дії на ізольовані кавернозні тіла людини, але сильно посилює розслаблюючу дію NO на цю тканину. При активації метаболічного шляху NO/цГМФ, що відбувається при статевій стимуляції, пригнічення силденафілу ФДЕ5 призводить до підвищення рівня цГМФ у кавернозних тілах. Таким чином, для того, щоб силденафіл викликав потрібний фармакологічний ефект, потрібне статеве збудження.

Вплив на фармакодинаміку

Дослідження in vitro продемонстрували, що силденафіл є селективним до ФДЕ5, беручи активну участь у процесі ерекції. Вплив силденафілу на ФДЕ5 потужніший, ніж на інші відомі фосфодіестерази. Цей ефект у 10 разів потужніший, ніж вплив на ФДЕ6, що бере участь у процесах фотоперетворення в сітківці. При застосуванні максимальних рекомендованих доз селективність силденафілу до ФДЕ5 у 80 разів перевищує його селективність до ФДЕ1, у 700 разів вище, ніж до ФДЕ2, ФДЕ3, ФДЕ4, ФДЕ7, ФДЕ8, ФДЕ9, ФДЕ10 та ФДЕ1. Зокрема, селективність силденафілу до ФДЕ5 у 4000 разів перевищує його селективність до ФДЕ3 – цАМФ – специфічної ізоформи. фосфодіестерази, що бере участь у регуляції серцевої скоротливості.

Фармакокінетика

Абсорбція

Силденафіл швидко абсорбується

Максимальна плазмова концентрація препарату досягається протягом 30-120 хвилин (з медіаною 60 хвилин) після перорального застосування натще. Середня абсолютна біодоступність після перорального застосування становить 41% (з діапазоном від 25 до 63%). У діапазоні доз, що рекомендується (від 25 до 100 мг), показники AUC і С max силденафіл після його перорального застосування підвищується пропорційно дозі.

При застосуванні силденафілу під час їжі ступінь абсорбції знижується із середнім подовженням Tmax до 60 хвилин та середнім зниженням Cmax на 29%.
Розподіл. Середній рівноважний обсяг розподілу (Vd) становить 105 літрів, що свідчить про розподіл препарату у тканинах організму . Після перорального застосування силденафілу в дозі 100 мг середня максимальна загальна плазмова концентрація силденафілу становить приблизно 440 нг/мл (коефіцієнт варіації становить 40%). Оскільки зв'язування силденафілу та його головного N-десметил-метаболіту з білками плазми досягає 96%, середня максимальна плазмова концентрація вільного силденафілу досягає 18 нг/л (38 нмоль). Ступінь зв'язування з білками плазми не залежить від загальних концентрацій силденафілу.

У здорових добровольців, які застосовували силденафіл одноразово в дозі 100 мг, через 90 хвилин в еякуляті визначалося менше 0,0002% (в середньому 188 нг) дози, що застосовується.

Біотрансформація

Метаболізм силденафілу здійснюється головним чином за участю мікросомальних ізоферментів печінки CYP3A4 (головний шлях) та CYP2C9 (другорядний шлях). Головний циркулюючий метаболіт утворюється шляхом N-деметилювання. силденафілу. Селективність метаболіту щодо ФДЕ5 порівнянна із селективністю силденафілу, а активність метаболіту щодо ФДЕ5 становить приблизно 50% активності вихідної речовини. Плазмова концентрація цього метаболіту становить близько 40% концентрації силденафілу у плазмі крові. N-деметилірованний метаболіт піддається подальшому метаболізму, а період його напіввиведення становить приблизно 4 години.
Елімінація. Загальний кліренс силденафілу становить 41 л/год, зумовлюючи період напіввиведення тривалістю 3-5 годин. Як після перорального, так і після внутрішньовенного застосування екскреція силденафілу у вигляді метаболітів здійснюється головним чином з калом (близько 80% введеної пероральної дози) та меншою мірою із сечею (близько 13% введеної пероральної дози).

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів

Пацієнти похилого віку

У здорових добровольців похилого віку (у віці від 65 років) відзначалося зниження кліренсу силденафілу, що призводило до підвищення плазмових концентрацій силденафілу та його активного N-деметилованого метаболіту приблизно на 90% порівняно з відповідними концентраціями у здорових добровольців молодшого віку18 ). У зв'язку з віковими відмінностями у зв'язуванні з білками плазми відповідне підвищення плазмової концентрації вільного силденафілу склало приблизно 40%.

Ниркова недостатність. У добровольців з порушеннями функції нирок легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв) фармакокінетика силденафілу залишалася незмінною після одноразового перорального застосування у дозі 50 мг. Середні AUC і Cmax N-деметильованого метаболіту підвищувалися на максимум 126% і максимум 73% порівняно з такими показниками у добровольців такого ж віку без порушень ниркової функції.

Проте через високу індивідуальну варіабельність ці відмінності були статистично значущими. У добровольців з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижувався, що призводило до середніх підвищень AUC та Cmax на 100% та 88% відповідно порівняно з добровольцями такого ж віку без порушень функції нирок. Крім того, значення AUC та Cmax N-деметильований метаболіт значно підвищувався на 200% та 79% відповідно.

Печінкова недостатність

У добровольців з цирозом печінки легкого та помірного ступеня (класів А та В за класифікацією Чайлда-П'ю) кліренс силденафілу знижувався, що призводило до підвищення AUC (84%) та Cmax (47%) порівняно з відповідними показниками у добровольців такого ж віку без порушень функцій печінки. Фармакокінетика силденафілу у пацієнтів з порушеннями функцій печінки тяжкого ступеня не вивчалася.

Клінічні властивості

Показання

Препарат Конегра Делюкс рекомендується застосовувати чоловікам з еректильною дисфункцією, яка визначається як нездатність досягти або підтримати ерекцію статевого члена, необхідну для успішного статевого акту.

Для ефективної дії препарату Конегра Делюкс потрібне статеве збудження.

Протипоказання Конегри Делюкс

• Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
• Одночасне застосування з донорами оксиду азоту (такими як амілнітрит) або нітратами у будь-якій формі протипоказано, оскільки відомо, що силденафіл впливає на шляху метаболізму оксиду азоту/циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ) та потенціює гіпотензивний ефект.
• Одночасне застосування інгібіторів ФДЕ5 (у тому числі силденафілу) із стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат, протипоказане, оскільки може призвести до симптоматичної гіпотензії (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).
• Стани, при яких не рекомендована статева активність (наприклад, тяжкі серцево-судинні розлади, такі як нестабільна стенокардія або серцева недостатність тяжкого ступеня).
• Втрата зору на око внаслідок неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва незалежно від того, чи пов'язана ця патологія з попереднім застосуванням інгібіторів ФДЕ5 чи ні.
• Наявність таких захворювань, як порушення функції печінки тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія (артеріальний тиск нижче 90/50 мм рт. ст.), нещодавно перенесений інсульт або інфаркт міокарда та відомі спадкові дегенеративні захворювання сітківки, такі як пігментний ретиніт має генетичні розлади фосфо , оскільки безпека силденафілу не досліджувалась у таких підгрупах пацієнтів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій.

Вплив інших лікарських засобів на силденафіл

Дослідження in vitro

Метаболізм силденафілу відбувається переважно за участю ізоформи 3А4 (головний шлях) та ізоформи 2С9 (другорядний шлях) цитохрому Р450 (CYP). Тому інгібітори цих ізоферментів можуть знижувати кліренс силденафілу, а індуктори цих ізоферментів можуть збільшувати кліренс силденафілу.

Дослідження in vivo

Популяційний фармакокінетичний аналіз даних клінічних досліджень продемонстрував зниження кліренсу силденафілу при одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 (такими як кетоконазол, еритроміцин, циметидин). Хоча при одночасному застосуванні силденафілу та інгібіторів CYP3A4 зростання частоти побічних явищ не спостерігалося, слід розглянути можливість застосування початкової дози силденафілу 25 мг.

Одночасне застосування інгібітору ВІЛ-протеази ритонавіру, дуже потужного інгібітора Р450, у стані рівноважної концентрації (500 мг 1 раз на добу) та силденафілу (разова доза 100 мг) призводило до підвищення Cmax силденафілу на 300% (у 4 рази) та підвищення силденафілу на 1000% (в 11 разів).

Через 24 години плазмовий рівень силденафілу все ще становив приблизно 200 нг/мл порівняно з рівнем приблизно 5 нг/мл, характерним для застосування силденафілу окремо, що узгоджується зі значним впливом ритонавіру на широкий спектр субстратів Р450 . Силденафіл не впливає на фармакокінетику ритонавіру. Враховуючи ці фармакокінетичні дані, одночасне застосування силденафілу та ритонавіру не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування»); у будь-якому випадку максимальна доза силденафілу за жодних обставин не повинна перевищувати 25 мг протягом 48 годин.

Одночасне застосування інгібітору ВІЛ-протеази саквінавіру, інгібітору CYP3A4, у дозі, що забезпечує рівноважну концентрацію (1200 мг тричі на добу), і силденафілу (100 мг разово) призводило до підвищення C max силденафіл на 140% та збільшення системної експозиції 210%. Не виявлено впливу силденафілу на фармакокінетику саквінавіру (див. «Спосіб застосування та дози»). Передбачається, що більш потужні інгібітори CYP3A4, такі як кетоконазол та ітраконазол, матимуть більш виражений вплив.
При застосуванні силденафілу (100 мг разово) та еритроміцину, помірного інгібітора CYP3A4, у рівноважному стані (500 мг двічі на добу протягом 5 днів) спостерігалося підвищення системної експозиції силденафілу на 182% (АUC). У здорових добровольців чоловічої статі не спостерігалося впливу азитроміцину (500 мг/добу протягом 3 діб) на AUC, Сmax, Tmax, константу швидкості елімінації та наступний період напіввиведення силденафілу або його головного циркулюючого метаболіту. Циметидин (інгібітор цитохрому Р450 та неспецифічний інгібітор CYP3A4) у дозі 800 мг при одночасному застосуванні з силденафілом у дозі 50 мг у здорових добровольців призводив до підвищення плазмової концентрації силденафілу на 56%.

Грейпфрутовий сік є слабким інгібітором CYP3A4 у стінці кишечника і може спричинити помірне підвищення рівня силденафілу у плазмі крові.
Одноразове застосування антацидів (гідроксіду магнію/алюмінію гідроксиду) не впливало на біодоступність. силденафілу.

всіма лікарськими засобами не проводили, за даними популяційного фармакокінетичного аналізу, фармакокінетика силденафілу не змінювалася при його одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що належать до групи інгібіторів CYP2C9 (толбутамід, варфарин с2, немає інгібітори зворотного захоплення серо подібних діуретиків, петлевих та калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністів кальцію, антагоністів β-адренорецепторів або індукторів метаболізму CYP450 (таких як рифампіцин, барбітурати).

У ході дослідження за участю здорових добровольців-чоловіків одночасне застосування антагоніста ендотеліну босентану (помірний індуктор CYP3A4, CYP2C9 та, можливо, CYP2C19) у рівноважному стані (125 мг двічі на добу) та силденафілу у рівноважному стані (80 мг тричі) зниження AUC і Cmax силденафілу на 62,6% та 55,4% відповідно. Тому одночасне застосування таких потужних індукторів CYP3A4 як рифампін може призводити до більш вираженого зниження концентрації силденафілу у плазмі.

Нікорандил є гібридом активатора кальцієвих каналів і нітрату. Нітратний компонент зумовлює можливість його серйозної взаємодії із силденафілом.

Вплив силденафілу інші лікарські засоби.

Дослідження in vitro

Силденафіл – слабкий інгібітор ізоформ 1А2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 та 3А4 цитохрому Р450 (ІЧ 50 > 150 мкмоль). Оскільки пікові плазмові концентрації силденафілу дорівнюють приблизно 1 мкмоль, вплив препарату Конегра. Делюкс на кліренс субстратів цих ізоферментів є малоймовірним.

Немає даних про взаємодію силденафілу та таких неспецифічних інгібіторів фосфодіестерази, як теофілін та дипіридамол.

Дослідження in vivo

Оскільки відомо, що силденафіл впливає на метаболізм оксиду азоту/циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), було встановлено, що силденафіл потенціює гіпотензивну дію нітратів, тому його одночасне застосування з донорами оксиду азоту або з нітратами у будь-якій формі протипоказано (див. Протипоказання).

Ріоцігуат

Доклінічні дослідження продемонстрували адитивний системний ефект зниження АТ при одночасному застосуванні інгібіторів ФДЕ5 з ріоцигуатом. Клінічні дослідження показали, що ріоцигуат посилює гіпотензивну дію інгібіторів ФДЕ5. У пацієнтів, які брали участь у дослідженні, не спостерігалося позитивного клінічного ефекту при одночасному застосуванні інгібіторів ФДЕ5 з ріоцигуатом. Протипоказано одночасне застосування ріоцигуату з інгібіторами ФДЕ5 (у тому числі силденафілом) (див. розділ "Протипоказання").

Одночасне застосування силденафілу і блокаторів α-адренорецепторів може призвести до розвитку симптоматичної гіпотензії у деяких пацієнтів, які піддаються цьому. Така реакція найчастіше виникала протягом 4 годин після застосування силденафілу (див. «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»). В ході 3 досліджень специфічної взаємодії лікарських засобів блокатор α-адренорецепторів доксазозин (4 та 8 мг) та силденафіл (25, 50 та 100 мг) застосовувалися одночасно пацієнтам з доброякісною гіперплазією передміхурової залози, стабілізація стану яких була досягнута при застосуванні доксазозину . У цих популяціях спостерігалося додаткове середнє зниження АТ у положенні пацієнта лежачи на 7/7 мм рт. ст., 9/5 мм рт. ст. та 8/4 мм рт. ст. та середнє зниження АТ у положенні пацієнта стоячи на 6/6 мм рт. ст., 11/4 мм рт. ст., 4/5 мм рт. ст. відповідно. При одночасному застосуванні силденафілу та доксазозину у пацієнтів, стабілізація стану яких була досягнута при застосуванні доксазозину, іноді повідомляли про розвиток симптоматичної ортостатичної гіпотензії. У цих повідомленнях йшлося про випадки запаморочення та переднепритомного стану, але без синкопе.

Не було жодних значних взаємодій при одночасному застосуванні силденафілу (50 мг) і толбутаміду (250 мг) або варфарину (40 мг), що метаболізуються CYP2C9.

Силденафіл (50 мг) не спричиняв продовження часу кровотечі, викликаного застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (150 мг).

Силденафіл (50 мг) не потенціював гіпотензивну дію алкоголю у здорових добровольців за середнього максимального рівня етанолу в крові 80 мг/дл.

У пацієнтів, які застосовували силденафіл, не спостерігалося жодних відмінностей профілю побічних ефектів у порівнянні з плацебо при одночасному застосуванні таких класів гіпотензивних лікарських засобів, як діуретики, β-адреноблокатори, інгібітори АПФ, антагоністи ангіотензину II, антигіпертензивні, блокатори, блокатори, блокатори, блокатори ангіотензину II, антигіпертензивні. каналів та блокатори α-адренорецепторів. У спеціальному дослідженні взаємодії при одночасному застосуванні силденафілу (100 мг) та амлодипіну пацієнтам з артеріальною гіпертензією спостерігалося додаткове зниження систолічного артеріального тиску у положенні лежачи на 8 мм рт. ст. Відповідне зниження діастолічного артеріального тиску становило 7 мм рт.ст. За величиною ці додаткові зниження АТ були порівняні з тими, що спостерігалися при застосуванні силденафілу у здорових добровольців (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Силденафіл у дозі 100 мг не впливав на фармакокінетичні показники інгібіторів ВІЛ-протеази, саквінавіру та ритонавіру, які є субстратами CYP3A4.

У здорових добровольців чоловічої статі застосування силденафілу в рівноважному стані (80 мг тричі на добу) призводило до підвищення AUC та Cmax босентану (125 мг двічі на добу) на 49,8% та 42% відповідно.

Особливості застосування препарату

До початку терапії слід зібрати медичний анамнез пацієнта та провести фізикальне обстеження для еректильної діагностики дисфункції та визначення можливих причин.

Чинники ризику серцево-судинних захворювань

Оскільки статева активність супроводжується певним ризиком із боку серця, до початку будь-якого еректильного лікування дисфункції лікар має оцінити стан серцево-судинної системи пацієнта. Силденафіл має судинорозширювальну дію, що проявляється легким та короткочасним зниженням АТ (див. розділ «Фармакодинаміка»). До призначення силденафілу лікар повинен ретельно врахувати, чи такий ефект може несприятливо впливати на пацієнтів з певними основними захворюваннями, особливо в поєднанні зі статевою активністю. До пацієнтів з підвищеною чутливістю до вазодилататорів належать пацієнти з обструкцією вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад, стеноз аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія) та пацієнти з рідкісним синдромом мультисистемної атрофії, одним із проявів якої є тяжке порушення регуляції артеріальної системи.

Конегра Делюкс потенціює гіпотензивний ефект нітратів (див. «Протипоказання»).

У постмаркетинговий період повідомляли про тяжкі побічні реакції з боку серцево-судинної системи, включаючи інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію, раптову серцеву смерть, шлуночкову аритмію, цереброваскулярні крововиливи, транзиторну ішемічну атаку, артеріальну гіпертензію. Конегра Делюкс. Більшість пацієнтів, але з усіх, існували чинники ризику серцево-судинних захворювань. Багато таких побічних реакцій спостерігалися під час або відразу після статевого акту і лише кілька трапилося незабаром після застосування Конегра Делюкс без статевої активності. Тому неможливо визначити, чи розвиток таких побічних реакцій пов'язаний безпосередньо з факторами ризику або їх розвиток зумовлений іншими факторами.

Пріапізм

Засоби для лікування еректильної дисфункції, у тому числі і силденафіл, слід призначати з обережністю пацієнтам з анатомічними деформаціями пеніса (такими як ангуляція, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні) або пацієнтам зі станами, що сприяють розвитку приапізму (такими як серпонемія).

Після виходу препарату на ринок повідомляли про випадки подовженої ерекції та пріапізму. Якщо ерекція триває понад 4 години, пацієнтам слід негайно звернутися за допомогою. За відсутності негайного лікування приапізм може призвести до пошкодження тканин пеніса та стійкої втрати потенції.

Одночасне застосування з іншими інгібіторами ФДЕ5 або іншими препаратами для лікування еректильної дисфункції. Безпека та ефективність одночасного застосування силденафілу з іншими інгібіторами ФДЕ5 або іншими препаратами для лікування гіпертензії легеневої артерії, що містять силденафіл або іншими препаратами для лікування еректильної дисфункції, не вивчали. Тому застосування таких комбінацій не рекомендовано.

Вплив на зір

Спонтанні повідомлення про виникнення дефектів зору надходили асоційовано із застосуванням силденафілу та інших інгібіторів ФДЕ5 (див. розділ «Побічні реакції»). Про випадки неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва, що є рідкісним станом, надходили спонтанні повідомлення та повідомляли у спостереженні асоційоване із застосуванням силденафілу та інших інгібіторів ФДЕ5 (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтів слід попередити, що при раптовому порушенні зору застосування Конегра Делюкс слід припинити та негайно звернутися до лікаря (див. розділ «Протипоказання»).

Одночасне застосування з ритонавіром

Одночасне застосування силденафілу та ритонавіру не рекомендується (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).

Одночасне застосування з блокаторами α-адренорецепторів

Пацієнтам, які застосовують блокатори α-адренорецепторів, застосовувати силденафіл слід з обережністю, оскільки така комбінація може призвести до симптоматичної гіпотензії у деяких схильних до цього пацієнтів. Симптоматична гіпотензія зазвичай виникає протягом 4 годин після застосування силденафілу. З метою мінімізації можливого розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, які застосовують блокатори α-адренорецепторів, їх стан слід стабілізувати за допомогою α-адреноблокаторів до початку застосування силденафілу. Також слід розглянути можливість застосування початкової дози 25 мг (див. спосіб застосування та дози). Крім того, слід проінформувати пацієнтів, як робити у разі появи симптомів ортостатичної гіпотензії.

Вплив на кровотечі

Дослідження тромбоцитів людини продемонстрували, що in vitro силденафіл потенціює антиагрегаційні ефекти нітропрусиду натрію. Немає інформації про безпеку застосування силденафілу пацієнтами з порушеннями зсідання крові або гострою виразкою пептики. Таким чином, застосування силденафілу пацієнтами цієї групи можливе лише після ретельної оцінки співвідношення користі та ризиків.

Плівкова оболонка таблеток містить лактозу. Препарат Конегра Делюкс не слід застосовувати чоловікам з такими рідкісними спадковими порушеннями, як непереносимість галактози, недостатність лактази Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози.

Цей лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто практично вільно від натрію. Про це можна проінформувати пацієнтів, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію.

Після застосування дози 100 мг здоровими добровольцями не спостерігався вплив на морфологію або рухливість сперматозоїдів (див. розділ Фармакодинаміка).

Втрата слуху

Лікарям слід порадити пацієнтам припинити застосування інгібіторів ФДЕ5, включаючи препарат Конегра. Делюкс і негайно звернутися по медичну допомогу у разі раптового зниження або втрати слуху. Про ці явища, які також можуть супроводжуватися дзвоном у вухах та запамороченням, повідомляли з асоціацією за часом із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, включаючи силденафіл. Визначити, чи ці явища прямо пов'язані із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, або з іншими факторами, неможливо.

Одночасне застосування з гіпотензивними препаратами. Конегра Делюкс має системну судинорозширювальну дію і може надалі знижувати артеріальний тиск у пацієнтів, які застосовують гіпотензивні лікарські засоби. В окремому дослідженні лікарської взаємодії одночасно застосування амлодипіну (5 мг або 10 мг) та силденафілу (100 мг) перорально спостерігалося середнє додаткове зниження тиску систоли на 8 мм рт. ст. та діастолічного – на 7 мм рт. ст.
Захворювання, що передаються статевим шляхом. Застосування препарату Конегра Делюкс не захищає від захворювань, що передаються статевим шляхом. Слід розглянути можливість інформування пацієнтів про необхідні заходи захисту від захворювань, що передаються статевим шляхом, включаючи вірус імунодефіциту людини.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат Конегра не призначений для застосування жінкам.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Конегра Делюкс може незначно впливати на керування автотранспортом або іншими механізмами. Оскільки в ході клінічних досліджень застосування силденафілу повідомляли про випадки запаморочення та порушення з боку органів зору, перш ніж сідати за кермо транспортного засобу або працювати з іншими механізмами, пацієнтам необхідно з'ясувати, яка їхня індивідуальна реакція на застосування препарату Конегра Делюкс.

Спосіб застосування та дози Конегра Делюкс

Препарат застосовувати перорально. Перед тим, як проковтнути таблетку, слід розжувати.

Для ефективної дії препарату Конегра Делюкс потрібне статеве збудження.

Дорослі

Рекомендована доза Конегра Делюкс становить 50 мг; застосовувати, у разі потреби, приблизно за годину до статевої активності. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 100 мг або знизити до 25 мг*. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг на добу. При застосуванні Конегра Делюкс під час їжі дія препарату може наступати пізніше, ніж при його застосуванні натще.

Пацієнти похилого віку

Необхідність корекції дози пацієнтам похилого віку (≥ 65 років) відсутня.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) рекомендована доза препарату така сама, як зазначено вище у розділі «Дорослі».

Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижений, слід розглянути можливість застосування дози 25 мг*. Залежно від ефективності та переносимості препарату, при необхідності дозу можна збільшити поступово до 50 мг та до 100 мг.

Пацієнти з печінковою недостатністю

Оскільки у пацієнтів із печінковою недостатністю (наприклад, цирозом) кліренс силденафілу знижений, слід розглянути можливість застосування дози 25 мг*. Залежно від ефективності та переносимості препарату, при необхідності дозу можна збільшити поступово до 50 мг та до 100 мг.
Пацієнти, які застосовують інші лікарські засоби. Якщо пацієнти одночасно застосовують інгібітори CYP3A4 (за винятком ритонавіру, застосування якого одночасно з силденафілом не рекомендується, див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), слід розглянути можливість застосування початкової дози 25 мг*.

З метою мінімізації можливого розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, які застосовують блокатори α-адренорецепторів, стан таких пацієнтів слід стабілізувати за допомогою бета-блокаторів до початку застосування силденафілу. Також слід розглянути можливість застосування початкової дози 25 мг* (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

* - застосовувати лікарські засоби з діючою речовиною силденафілу у відповідному дозуванні.

Діти

Препарат Конегра Делюкс не показаний до застосування особам віком до 18 років.

Передозування

У ході клінічних досліджень за участю добровольців при застосуванні разової дози силденафілу до 800 мг побічні реакції були подібні до тих, що спостерігалися при застосуванні силденафілу в нижчих дозах, але виникали частіше і були більш важкими. Застосування силденафілу в дозі 200 мг не спричиняло підвищення ефективності, але призводило до зростання кількості випадків розвитку побічних реакцій (головного болю, припливів, запаморочення, диспепсії, закладеності носа, порушень з боку органів зору).

При передозуванні при необхідності слід застосувати звичайні заходи, що підтримують. Прискорення кліренсу силденафілу при гемодіалізі малоймовірне через високий ступінь зв'язування препарату з білками плазми крові та відсутність елімінації силденафілу з сечею.

Побічні реакції Конегри Делюкс

Найбільш частими побічними реакціями, про які повідомляли у клінічних дослідженнях серед пацієнтів, які приймали силденафіл, були головні болі, припливи, диспепсія, закладеність носа, біль у спині, запаморочення, нудота, порушення зору, ціанопсія та затуманювання зору . Інформація про побічні реакції у рамках постмаркетингового спостереження була зібрана протягом періоду тривалістю понад 10 років. Оскільки заявнику повідомляли не про всі побічні реакції і не всі побічні реакції були включені до бази даних безпеки, частота таких реакцій не може бути достовірно визначена.

Усі клінічно значущі побічні реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень частіше, ніж при застосуванні плацебо, наведені нижче відповідно до класифікації «Система-орган-клас» та частоти: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 - < 1/10), рідко (≥ 1000 - < 1/100) та рідко (≥ 1/10000 - < 1/1000). У кожній частотній групі побічні реакції наведені як зменшення їх проявів.

Інфекційні та інвазивні хвороби

Нечасто: риніт.

З боку імунної системи.

Нечасто: гіперчутливість.

З боку нервової системи.

Дуже часто: головний біль.

Часто: запаморочення.

Нечасто: сонливість, гіпостезія.

Рідко: інсульт, транзиторна ішемічна атака, судоми, рецидиви судом, синкопе.

З боку органів зору.

Часто: порушення сприйняття кольору**, розлади зору, затемнення зору.

Нечасто: розлади сльозовиділення, біль у власних очах, фотофобія, фотопсія, гіперемія очей, яскравість зору, кон'юнктивіт.

Рідко: неартеріальна передня ішемічна нейропатія зорового нерва *, оклюзія судин сітківки *, ретинальний крововилив, артеріосклеротична ретинопатія, порушення з боку сітківки, глаукома, дефекти поля зору, диплопія, зниження гостроти зору, міапія світла (гало) у полі зору, набряк очей, припухлість очей, порушення з боку очей, гіперемія кон'юнктиви, подразнення очей, аномальні відчуття в очах, набряк повік, знебарвлення скле.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату.

Нечасто: запаморочення, дзвін у вухах.

Рідко: глухота.

З боку серця.

Нечасто: тахікардія, посилене серцебиття.

Рідко: раптова серцева смерть, інфаркт міокарда, шлуночкова аритмія, фібриляція передсердь, нестабільна стенокардія.

З боку судин.

Часто: приплив крові на обличчя, приплив спека.

Нечасто гіпертензія, гіпотензія.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Часто: закладеність носа.

Нечасто носова кровотеча, закладеність придаткових пазух носа.

Рідко: відчуття стиснення у горлі, набряк слизової носа, сухість у носі.

З боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: нудота, диспепсія.

Нечасто: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, блювання, біль у верхній частині живота, сухість у роті.

Рідко: гіпестезія ротової порожнини.

З боку шкіри та підшкірної тканини.

Нечасто: висипання.

Рідко: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.

Нечасто: міалгія, біль у кінцівках.

З боку сечовидільної системи.

Нечасто гематурія.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Рідко: кровотеча із статевого члена, пріапізм*, гематоспермія, подовжена ерекція.

Загальні порушення та реакції у місці введення.

Нечасто: біль у грудях, підвищена стомлюваність, відчуття жару.

Рідко: роздратування.

Обстеження.

Нечасто: підвищено частоту серцевих скорочень.

* Повідомлялося лише під час дослідження після виходу препарату на ринок.

** Порушення сприйняття кольору: хлоропсія, хроматопсія, ціанопсія, еритропсія, ксантопсія.

*** Порушення сльозовиділення: сухість в очах, порушення сльозовиділення та підвищення сльозовиділення.

Нижченаведені явища спостерігалися у <2% пацієнтів у ході контрольованих клінічних досліджень; причинний взаємозв'язок не визначено. Повідомлення включали явища, які мали ймовірний зв'язок із застосуванням препарату.

Явлення, які були відзначені, були легкими і повідомлення були дуже неточними, щоб мати значення.

Загальні

Набряк обличчя, реакції фоточутливості, шок, астенія, біль, раптове падіння, біль у животі, раптове ушкодження.

Серцево-судинна система: стенокардія, АV-блокада, мігрень, постуральна гіпотензія, ішемія міокарда, тромбоз судин головного мозку, раптова зупинка серця, порушення результатів на ЕКГ, кардіоміопатія.

З боку шлунково-кишкового тракту: глосит, коліт, дисфагія, гастрит, гастроентерит, езофагіт, стоматит, порушення результатів печінкових проб, ректальна кровотеча, гінгівіт.

З боку крові та лімфатичної системи: анемія, лейкопенія.

Розлади метаболізму та харчування: спрага, набряк, подагра, нестабільний діабет, гіперглікемія, периферичні набряки, гіперурикемія, гіпоглікемія, гіпернатріємія.

З боку скелетно-м'язової системи: артрит, артроз, розрив сухожилля, теносиновіт, болі в кістках, міастенія, синовіт.

З боку нервової системи: атаксія, невралгія, нейропатія, парестезія, тремор, вертіг, депресія, безсоння, аномальні сновидіння, зниження рефлексів.

З боку дихальної системи: астма, диспное, ларингіт, фарингіт, синусит, бронхіт, посилене слиновиділення, посилення кашлю.

З боку шкіри: кропив'янка, герпес, свербіж, пітливість, виразки шкіри, контактний дерматит, ексфоліативний дерматит.

Специфічні відчуття: раптове зниження або втрата слуху, біль у вухах, крововилив в очі, катаракта, сухість в очах.

З боку урогенітальної системи: цистит, ніктурія, підвищена частота сечовипускань, збільшення молочних залоз, нетримання сечі, порушення еякуляції, набряк статевих органів, аноргазмія.

Досвід застосування після виходу на ринок

Оскільки такі побічні реакції повідомляють добровільно та повідомлення надходять від популяції невідомої чисельності, не завжди можна достовірно оцінити їхню частоту та встановити причинний зв'язок з експозицією лікарського засобу. Ці явища були зазначені як через їхню серйозність, частоту повідомлення, відсутність чіткого альтернативного зв'язку, так і через комбінацію цих факторів.

Серцево-судинні та цереброваскулярні явища

Повідомлялося про серйозні серцево-судинні, цереброваскулярні та судинні явища, включаючи цереброваскулярну кровотечу, субарахноїдальну та внутрішньоцеребральну кровотечу та легеневу кровотечу, пов'язані за часом із застосуванням силденафілу. У більшості пацієнтів, але не у всіх, були фактори серцево-судинного ризику. Повідомлялося, що багато цих явищ виникли під час або відразу після статевої активності і кілька явищ виникли відразу після застосування силденафілу. без статевої активності. Інші явища виникли протягом наступних годин або днів після застосування силденафілу та статевої активності. Неможливо встановити, чи пов'язані ці явища із застосуванням препарату, зі статевою активністю, з наявними факторами ризику або з комбінацією цих факторів, або з іншими факторами.

Кровоносна та лімфатична системи: вазооклюзивний криз. У невеликому заздалегідь припиненому дослідженні застосування препарату Реваціо (силденафіл) для пацієнтів з легеневою артеріальною гіпертензією, вторинною щодо серповидноклітинної анемії, при застосуванні силденафілу про розвиток вазооклюзивних кризів, які потребували госпіталізації, повідомляли частіше. Клінічне значення цієї інформації для пацієнтів, які застосовують силденафіл з метою еректильного лікування дисфункції, невідоме.

Нервова система: тривожність, транзиторна світова амнезія.

Специфічні відчуття

Слух

Повідомлялося про випадки раптового зниження або втрати слуху, пов'язаних у часі із застосуванням силденафілу. У деяких випадках повідомлялося про наявність медичних станів та інших факторів, які могли відігравати роль розвитку побічних реакцій з боку слуху. У багатьох випадках інформація про подальше медичне спостереження відсутня. Визначити, чи ці явища прямо пов'язані із застосуванням силденафілу, з наявними факторами ризику втрати слуху, з комбінацією цих факторів або з іншими факторами, неможливо.

Зір: тимчасова втрата зору, почервоніння очей, печіння в очах, підвищення внутрішньоочного тиску, набряк сітківки, судинні захворювання сітківки або кровотеча, відшарування склоподібного тіла.

Рідко повідомляли про випадки неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва, що є причиною зниження зору, включаючи постійну втрату зору, пов'язані за часом із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, включаючи силденафіл. У багатьох пацієнтів, але не у всіх, були анатомічні або судинні фактори ризику розвитку неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва, включаючи (але необов'язково) такі: низьке співвідношення діаметра екскавації і диска зорового нерва (застійний диск зорового нерва5 років), вік більш, гіпертензія, захворювання коронарних артерій, гіперліпідемія та паління Неможливо визначити, чи пов'язані ці явища безпосередньо із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, або з наявними анатомічними або судинними факторами ризику, або з комбінацією всіх цих факторів, або з іншими факторами.

Звіт про підозрювані побічні реакції

Звіт про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дозволяє проводити безперервний моніторинг співвідношення користі та ризиків, пов'язаних із застосуванням цього лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Препарат не потребує спеціальних температурних умов зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Пігулки жувальні по 50 мг: по 1 таблетці в блістері; по 1 блістеру у картонній коробці;

по 4 таблетки у блістері; по 1 або по 2 блістери у картонній коробці.

Пігулки жувальні по 100 мг: по 1 таблетці в блістері; по 1 блістеру у картонній коробці;

по 4 таблетки у блістері; по 1 або по 2 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.