Фрелсі 2,5 мг/0,5 мл розчин для ін'єкцій шприц №10

Фрелсі (Frelsy) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина: фондапаринукс натрію;

• 1 шприц (0,5 мл) містить: фондапаринукс натрію - 2,5 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, 1 М розчин кислоти хлористоводневої, 1 М розчин натрію гідроксиду, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або трохи жовтувата рідина.

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Код АТХ В01А Х05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Фондапаринукс є синтетичним селективним інгібітором активованого фактора Х (Ха). Антитромботична активність фондупаринуксу є результатом селективного пригнічення фактора Ха опосередкованого антитромбіном III (АТ III). Вибірково зв'язуючись з АТ III, фондапаринукс потенціює (приблизно в 300 разів) початкову нейтралізацію фактора антитромбіном Ха III. Нейтралізація фактора Ха перериває ланцюг коагуляції в крові та інгібує як створення тромбіну, так і формування тромбів. Препарат не інактивує тромбін (активований фактор II) та не діє на тромбоцити.

У дозі 2,5 мг фондапаринукс не впливає на результати звичайних коагуляційних тестів, таких як активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ), активований час згортання (АЧЗ) або протромбіновий час (ПЧ)/міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС) у плазмі крові не змінює час кровотечі чи фібринолітичної активності. Проте було отримано поодинокі повідомлення збільшення АЧТВ.

Фондапаринукс не вступає в перехресні реакції із сироваткою у хворих з індукованою гепарином тромбоцитопенією.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після підшкірного введення засіб швидко та повністю всмоктується (абсолютна біодоступність – 100%). При одноразовому підшкірному введенні 2,5 мг фондапаринуксу молодим здоровим добровольцям максимальна концентрація в плазмі крові (середня max = 0,34 мг/л) досягалася через 2 години після введення дози. Концентрація в плазмі крові, що становить половину вищенаведеної максимальної концентрації, досягалася через 25 хв після введення дози.
У здорових добровольців похилого віку фармакокінетика фондапаринуксу лінійна в діапазоні доз 2-8 мг підшкірно. При введенні 1 раз на добу підшкірностійка рівноважна концентрація в плазмі крові досягається через 3-4 дні при збільшенні в 1,3 рази значень max і AUC (площі під кривою).

Середні (коефіцієнт варіації – КВ, %) фармакокінетичні параметри фондапаринуксу в рівноважному стані у хворих, які перенесли операції на тазостегновому суглобі та застосовували фондапаринукс у дозі 2,5 мг 1 раз на добу, були: С max – 0,39 мг/л (31 %), Тmax – 2,8 години (18%) та Сmin – 0,14 мг/л (56%). У хворих похилого віку, які перенесли операції, пов'язані з переломом стегна, рівноважні концентрації фондапаринукса були: max – 0,50 мг/л (32%), min – 0,19 мг/л (58%).

Поділ

Об'єм розподілу обмежений та становить 7-11 л. у vitro фондапаринукс значною мірою і специфічно зв'язується з АТ білком III, ступінь зв'язування залежить від концентрації препарату в плазмі крові (від 98,6 до 97,0% в діапазоні концентрацій від 0,5 до 2 мг/л). Зв'язування фондапарінукса з іншими білками плазми крові, у тому числі з тромбоцитарним фактором IV, незначне.
Оскільки фондапаринукс не пов'язується багато в чому з іншими білками плазми, крім антитромбіну III, взаємодії з іншими лікарськими засобами шляхом витіснення із зв'язку з білками не очікується.

Метаболізм

Хоча повна оцінка не виконана, ознак метаболізму фондапаринуксу і, зокрема, утворення активних метаболітів відсутні.

Фондапаринукс не пригнічує ферменти системи цитохрому CYP450s (CYP1A2, CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 або CYP3A4) in vitro.

Отже, не очікується взаємодії фондапаринуксу з іншими лікарськими засобами на рівні пригнічення метаболізму, опосередкованого системою CYP, in vivo.

Висновок

Фондапаринукс виводиться головним чином нирками у незміненому вигляді, у здорових добровольців – 64-77%. Період напіввиведення (Т 1/2) становить близько 17 годин у молодих здорових добровольців та близько 21 години – у здорових добровольців похилого віку.

Особливі групи хворих

Порушення функції нирок

Порівняно з пацієнтами з нормальною нирковою функцією (кліренс креатиніну > 80 мл/хв), плазмовий кліренс у 1,2-1,4 рази нижчий у пацієнтів з легкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну від 50 до 80 мл/хв) та середньому вдвічі нижча у пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну від 30 до 50 мл/хв). При тяжких порушеннях функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) плазмовий кліренс приблизно в 5 разів нижчий, ніж за нормальної функції нирок. Відповідні кінцеві періоди напіввиведення становили 29 годин при помірній та 72 годин при тяжкій нирковій недостатності.

Аналогічний взаємозв'язок між кліренсом фондапаринуксу та ступенем тяжкості ниркової недостатності спостерігався при лікуванні пацієнтів із тромбозом глибоких вен.

Порушення функції печінки

За даними фармакокінетики, очікується, що концентрація незв'язаного фондупаринуксу залишиться незміненою у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня, тому змінювати дозу не потрібно. Після одноразового підшкірного введення фондапаринуксу у хворих з помірною печінковою недостатністю (шкала Чайлда-П'ю, клас В) C max та AUC загального (пов'язаного та незв'язаного) фондапаринуксу зменшувалися на 22% та 39% відповідно в порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією печінки. Нижча концентрація фондапаринуксу в плазмі крові пояснюється зменшеним зв'язуванням з АТ III, оскільки у пацієнтів з печінковою недостатністю концентрація АТ III у плазмі крові нижча. Таким чином, результатом цього є збільшений нирковий кліренс фондапаринуксу.

У пацієнтів з печінковою недостатністю тяжкого ступеня фармакокінетика фондапаринуксу не вивчалася (див. «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Діти

Застосування фондапаринуксу дітям для запобігання венозним тромбоемболіям або лікування тромбозу поверхневих вен або гострого коронарного синдрому (ГКС) у цій популяції не вивчали.

Хворі похилого віку.

Функція нирок може знижуватися з віком, тому виведення фондапаринуксу у пацієнтів віком від 75 років може погіршуватися. Після ортопедичної операції загальний кліренс фондапаринуксу був приблизно в 1,2-1,4 рази нижче у хворих старше 75 років порівняно з хворими віком до 65 років. Аналогічний взаємозв'язок між кліренсом препарату та віком спостерігався при лікуванні хворих з тромбозом глибоких вен.

Підлога

При корекції дози за масою не виявлено відмінностей у кінетиці у хворих чоловіків та жінок.

Роса

Планові дослідження фармакокінетичних відмінностей не проводились. Однак дослідження за участю здорових дорослих монголоїдної раси не виявили відмінностей у фармакокінетичному профілі порівняно з таким у здорових добровольців європеоїдної раси. Не спостерігалося відмінностей у кліренсі препарату з плазми хворих на негроїдну та європеоїдну раси, які перенесли ортопедичні операції.

Маса тіла

Кліренс фондапаринуксу з плазми зростає зі збільшенням маси тіла (на 9% на кожні 10 кг маси тіла).

Клінічні властивості

Показання

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів після великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках, у тому числі при переломі стегна (включаючи подовжену профілактику), та операціях ендопротезування тазостегнового та колінного суглобів.

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів після операцій на органах черевної порожнини, які мають високий ризик тромбоемболічних ускладнень, наприклад, у пацієнтів після операції на черевній порожнині у зв'язку з онкологічним захворюванням.

Профілактика венозних тромбоемболій у пацієнтів з високим ризиком виникнення таких ускладнень у зв'язку з тривалим обмеженням рухливості в період гострої фази захворювання, такої як серцева недостатність та/або гострі респіраторні порушення та/або гострі інфекційні чи запальні захворювання.

Лікування нестабільної стенокардії або інфаркту міокарда без підйому сегмента ST у пацієнтів, яким не показано невідкладне (< 120 хв) інвазивне втручання (надшкірне коронарне втручання – ЧКВ) (див. «Особливості застосування»).

Лікування інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST у пацієнтів, які лікуються тромболітиками, або у первинно не отримували інших форм реперфузійної терапії.

Протипоказання Фрелсі

Встановлено алергію до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин препарату. Активна клінічно значуща кровотеча. Гострий бактеріальний ендокардит. Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <20 мл/хв).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій

Препарати, які можуть збільшувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з препаратом Фрелсі, за винятком антагоністів вітаміну К, які застосовують для лікування венозних тромбоемболій (див. Особливості застосування). Якщо таке сумісне застосування необхідне, його слід проводити під ретельним контролем.

У результаті клінічних досліджень фондапаринуксу було доведено, що його спільне застосування з пероральними антикоагулянтами (варфарином), антиагрегантами (ацетилсаліциловою кислотою), нестероїдними протизапальними препаратами (піроксикамом) та серцевими глікозидами (дигоксином) суттєво. Доза фондапаринуксу (10 мг), що застосовується у дослідженнях взаємодії, перевищувала дозу, рекомендовану для застосування за поточними показаннями.

Крім того, препарат не впливав ні на антикоагуляційну активність варфарину (за міжнародним нормалізованим співвідношенням – МНС), ні на час кровотечі протягом лікування ацетилсаліциловою кислотою або піроксикамом, ні на фармакокінетику дигоксину у рівноважному стані.

Подальша терапія іншими антикоагулянтами. Якщо потрібно розпочати подальше лікування гепарином або низькомолекулярним гепарином, першу ін'єкцію зазвичай слід робити через 1 день після останньої ін'єкції фондапаринуксу.

Якщо необхідно подальше лікування антагоністом вітаміну К, терапію фондапарінуксом слід продовжувати до досягнення цільового значення МНС.

Особливості застосування препарату

Фрелсі не слід застосовувати внутрішньом'язово.

Черезшкірне коронарне втручання та ризик виникнення тромбозу направляючого катетера.

з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST, яким проводиться первинне черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ), застосовувати Фрелсі до та під час процедури не рекомендується. Для лікування хворих з нестабільною стенокардією/інфарктом міокарда без підйому сегмента ST з загрозливими для життя станами, що вимагають термінової реваскуляризації і яким проводиться непервинне черезшкірне коронарне втручання, застосовувати Фрелсі як самостійний антикоагулянт до і під час цього втручання не рекомендується. До таких пацієнтів належать особи з рефрактерною або рецидивною стенокардією, що супроводжуються динамічними відхиленнями сегмента ST, серцевою недостатністю, що загрожує життю аритмією або гемодинамічною нестабільністю.

Пацієнтам з нестабільною стенокардією/інфарктом міокарда без підйому сегмента ST та інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST, яким показано непервинне ЧКВ, застосування фондапаринуксу як єдиного антикоагулянту під час ЧКВ не рекомендовано через підвищений ризик тромбозу направляючого ката. Тому при непервинному черезшкірному коронарному втручанні слід додатково застосовувати нефракціонований гепарин відповідно до стандартної практики (див. інформацію про дози у розділі «Спосіб застосування та дози»).

Кровотеча

Фрелсі, як і інші антикоагулянти, слід застосовувати з обережністю хворим з підвищеним ризиком виникнення кровотечі, зокрема з вродженими або набутими порушеннями системи згортання крові у формі кровотеч (наприклад, з кількістю тромбоцитів < 50000/мм 3 ), виразковою хворобою шлунка та кишечника фаз загострення, нещодавно перенесене внутрішньочерепним крововиливом, недавнім хірургічним втручанням на головному або спинному мозку або офтальмологічною операцією, а також пацієнтам особливих груп, інформацію про які див. нижче.

Профілактика венозних тромбоемболій

Препарати, які можуть підвищувати ризик виникнення кровотечі, не слід застосовувати спільно з фондапаринуксом. До цих засобів належать дезирудин, фібринолітичні засоби, антагоністи рецепторів GP IIb/IIIa, гепарин, гепариноїди, низькомолекулярний гепарин (НМГ). Препарати, які можуть збільшувати ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з Фрелсі, за винятком антагоністів вітаміну К, які застосовують для лікування венозних тромбоемболій. При необхідності супутнього застосування антагоніста вітаміну К слід враховувати інформацію, наведену у розділі «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій». Інші антитромбоцитарні лікарські засоби (ацетилсаліцилову кислоту, дипіридамол, сульфінпіразон, тіклопідин або клопідогрел), а також нестероїдні протизапальні препарати слід застосовувати з обережністю. Якщо таке спільне застосування необхідне, його слід проводити під ретельним контролем.

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST.

Фрелсі слід з обережністю застосовувати для лікування пацієнтів, які одночасно застосовують інші препарати, що підвищують ризик кровотеч (такі як антагоністи рецепторів GR IIb/IIIа або тромболітики).

Епідуральна анестезія/люмбальна пункція

При застосуванні Фрелсі одночасно з проведенням епідуральної анестезії або люмбальної пункції у пацієнтів, яким показана велика ортопедична операція, є ризик виникнення епідуральних або спинальних гематом, які можуть спричинити тривалий або остаточний параліч. Ризик цих одиничних явищ збільшується при застосуванні після операції постійних епідуральних катетерів або одночасному введенні інших лікарських засобів, що впливають на гемостаз.

Хворі похилого віку

Ризик виникнення кровотечі у хворих похилого віку є вищим, ніж у інших хворих. Оскільки функція нирок зазвичай знижується з віком, у пацієнтів похилого віку виведення фондапаринуксу може бути знижено, і експозиція препарату збільшена (див. Фармакологічні властивості. Фармакокінетика). Тому Фрелсі слід застосовувати з обережністю хворим похилого віку (див. «Спосіб застосування та дози»).

Низька маса тіла

Профілактика венозних тромбоемболій та лікування нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST та інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST. У хворих, маса тіла яких нижча за 50 кг, існує більший ризик виникнення кровотечі. Елімінація фондупаринуксу знижується з масою тіла. Таким хворим Фрелсі слід застосовувати з обережністю (див. «Спосіб застосування та дози»).

Ниркова недостатність

Фондапаринукс виводиться переважно нирками.

Профілактика венозних тромбоемболії. Пацієнтам з кліренсом креатиніну < 50 мл/хв загрожує підвищений ризик виникнення кровотечі та венозних тромбоемболій і лікувати їх слід з обережністю (див. «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Клінічні дані про пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв обмежені.

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST.

Клінічні дані щодо застосування фондапаринуксу в дозі 2,5 мг 1 раз на добу для лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без підйому сегмента ST та інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST у хворих з кліренсом креатиніну в діапазоні 20-30 мл/хв обмежені. Тому можливість застосування оцінюється з точки зору співвідношення ризик/користування (див. спосіб застосування та дози та протипоказання).

Тяжка печінкова недостатність

Профілактика венозних тромбоемболій та лікування нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST та інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST. Коригувати дозу фондупаринуксу немає необхідності. Однак препарат слід застосовувати з обережністю через збільшений ризик кровотечі у зв'язку з недостатністю факторів коагуляції у хворих з тяжким ступенем печінкової недостатності (див. Спосіб застосування та дози).

Індукована гепарином тромбоцитопенія

Фондапаринукс не зв'язується з фактором IV тромбоцитів і перехресно не реагує із сироваткою крові пацієнтів, хворих на тромбоцитопенію типу II, індуковану гепарином. Фрелсі слід з обережністю застосовувати для лікування хворих на тромбоцитопенію, індуковану гепарином, в анамнезі. Ефективність та безпека застосування Фрелсі для лікування хворих на тромбоцитопенію типу II, індуковану гепарином, не вивчали. Були отримані поодинокі повідомлення про розвиток індукованої гепарином тромбоцитопенії у хворих, які лікувалися фондапарінуксом. Зв'язок між лікуванням Фрелсі та виникненням індукованої гепарином тромбоцитопенії на даний момент не встановлено.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (менше 23 мг), тобто, насправді, вільно від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Клінічний досвід застосування препарату вагітним жінкам нині обмежений. Досліджень на тваринах недостатньо для визначення впливу протягом вагітності, ембріофетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток через обмежену експозицію. Тому Фрелсі не слід призначати вагітним жінкам, за винятком випадків, коли очікувана користь від застосування превалюватиме потенційний ризик для плода.

Годування груддю

Фондапаринукс екскретується у молоко щурів, але невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко жінки. Протягом лікування препаратом годування груддю не рекомендується. Однак пероральне всмоктування препарату в організм дитини є малоймовірним.

Фертильність

Немає даних про вплив фондапаринуксу на фертильність людини. У дослідженнях тварин впливу на фертильність не виявлено.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Дослідження впливу препарату на здатність керувати автомобілем та виконувати роботи, що вимагають підвищеної уваги, не проводилося, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи.

Спосіб застосування та дози Фрелсі

Метод застосування

Фрелсі призначений для підшкірної або внутрішньовенної ін'єкції. Не застосовувати внутрішньом'язово.

Підшкірна ін'єкція

Під час застосування Фрелсі у формі глибокої підшкірної ін'єкції пацієнт повинен перебувати у положенні лежачи. Місцями введення повинні бути поперемінно ліва та права антеролатеральна або ліва та права постеролатеральна стінка живота. Щоб уникнути втрати препарату, не слід видаляти пляшечку повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією. Голку слід вводити на всю довжину перпендикулярно до складки шкіри, затиснуту між великим і вказівним пальцем; під час введення складки шкіри необхідно тримати затиснутою.

Фрелсі призначений лише для застосування під контролем лікаря.

Підшкірну ін'єкцію вводити також, як і при застосуванні класичного шприца.
внутрішньовенна ін'єкція (лише перша доза при лікуванні хворих з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST).

Вводити внутрішньовенно через наявну внутрішньовенну систему без розведення або з розведенням у невеликому обсязі (25 або 50 мл) 0,9% хлориду натрію. Щоб уникнути втрати препарату, не слід видаляти пляшечку повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією. Систему або катетер після ін'єкції слід добре промити 0,9% розчином хлориду натрію для того, щоб переконатися, що лікарський засіб було введено повністю. При розведенні Фрелсі 0,9% розчином хлориду натрію введення слід проводити протягом 1-2 хвилин.

Перед застосуванням розчин для ін'єкцій необхідно візуально контролювати відсутність видимих частинок і зміни забарвлення.

Будь-який невикористаний препарат чи матеріал слід утилізувати відповідно до законодавчих норм.

Профілактика венозних тромбоемболій

Великі ортопедичні та абдомінальні втручання

Рекомендована доза для дорослих Фрелсі становить 2,5 мг 1 раз на добу після операції у формі підшкірної ін'єкції.

Початкову дозу вводити не раніше 6 годин після завершення операції при досягненні гемостазу.

Лікування слід проводити до зниження ризику розвитку тромбоемболії, зазвичай до переведення хворого на амбулаторне лікування, не менше 5-9 діб після операції. Досвід показує, що у хворих, які перенесли операцію з приводу перелому стегна, більш як 9 діб існує ризик венозних тромбоемболій. Таким хворим рекомендується додаткове профілактичне застосування Фрелсі на строк до 24 діб.

Хворі на високий ризик тромбоемболічних ускладнень за результатами індивідуальної оцінки ризику.

Рекомендована доза Фрелсі становить 2,5 мг 1 раз на добу як підшкірна ін'єкція. Тривалість лікування у разі становить від 6 до 14 днів.
Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST.

Рекомендована доза Фрелсі становить 2,5 мг 1 раз на добу як підшкірна ін'єкція. Лікування слід розпочинати якнайшвидше після встановлення діагнозу та продовжувати максимум 8 діб або до виписки пацієнта з лікарні, якщо це відбудеться раніше.

Пацієнтам, яким слід проводити черезшкірне коронарне втручання у період лікування Фрелсі, слід застосовувати нефракціонований гепарин під час такого втручання, зважаючи на потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнта, включаючи час після введення останньої дози фондапаринуксу (див. Особливості застосування). Час відновлення підшкірного застосування Фрелсі після видалення катетера визначатиме на основі клінічного стану пацієнта. У клінічному дослідженні нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST відновлення лікування Фрелсі було розпочато не раніше ніж через 2 години після видалення катетера.

Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

Рекомендована доза Фрелсі становить 2,5 мг 1 раз на добу. Першу дозу препарату Фрелсі вводити внутрішньовенно, наступні дози шляхом підшкірної ін'єкції. Лікування слід розпочинати якнайшвидше після встановлення діагнозу та продовжувати максимум 8 діб або до виписки пацієнта з лікарні, якщо це відбудеться раніше.

Пацієнтам, яким слід проводити не первинне черезшкірне коронарне втручання під час лікування препаратом Фрелсі, слід застосовувати нефракціонований гепарин під час такого втручання, беручи до уваги потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнта, включаючи час після введення останньої дози фондапаринуксу (див. «Особливості застосування»). . Час відновлення підшкірного застосування фундапаринукса після видалення катетера слід визначати на основі клінічного стану пацієнта. У клінічному дослідженні з нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST відновлення лікування препаратом Фрелсі було розпочато не раніше ніж через 3 години після видалення катетера.

Пацієнти, яким призначено коронарне шунтування (КШ)

Пацієнтам з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST або пацієнтам з нестабільною стенокардією/інфарктом міокарда без підйому сегмента ST, яким призначено коронарне шунтування (КЗ), по можливості не слід застосовувати фондапаринукс протягом 24 годин до операції хірургічного втручання, а відновити.

Особливі групи хворих

Діти

Безпека та ефективність застосування фондапаринуксу дітям не встановлено.

Профілактика венозних тромбоемболії після хірургічного втручання.
У разі хірургічного втручання слід суворо дотримуватись час першої ін'єкції фондапаринуксу у пацієнтів віком від 75 років та/або масою тіла < 50 кг, та/або з порушенням функції нирок з кліренсом креатиніну в діапазоні від 20 до 50 мл/хв.

Першу дозу фондапаринуксу слід вводити не раніше ніж через 6 годин після закриття хірургічної рани. Ін'єкцію не слід проводити до встановлення гемостазу (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти похилого віку (75 років)

Фрелсі слід застосовувати з обережністю пацієнтам похилого віку, оскільки з віком погіршується функція нирок (див. «Особливості застосування»).

Пацієнти з масою тіла менше 50 кг.

Профілактика венозних тромбоемболій та лікування нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST та інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST.

У пацієнтів з масою тіла менше 50 кг існує підвищений ризик розвитку кровотечі. Виведення фондапаринукса знижується із зменшенням маси тіла. Таким пацієнтам фондапаринукс слід застосовувати з обережністю (див. особливості застосування).

Ниркова недостатність

Профілактика венозних тромбоемболії. Пацієнтам з легкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну > 50 мл/хв) змінювати дозу не потрібно.
Пацієнтам з кліренсом креатиніну 20-50 мл/хв за призначенням лікаря рекомендується застосовувати препарат у дозі 1,5 мг/добу (див. «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).

Пацієнтам із кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв препарат Фрелсі застосовувати не рекомендується.

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST.

Препарат Фрелсі протипоказаний для лікування пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 20 мл/хв (див. Протипоказання). Коригувати дозу для лікування пацієнтів з кліренсом креатиніну 20 мл/хв і більше не потрібно.

Порушення функції печінки

Профілактика венозних тромбоемболій та лікування нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST та інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST. Не потрібно коригувати дозування для хворих з печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня. Хворим з тяжким ступенем печінкової недостатності препарат Фрелсі слід застосовувати з обережністю, оскільки ця група пацієнтів не досліджувалася (див. «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).

Діти

Безпека та ефективність застосування препарату Фрелсі не встановлені.

Передозування

Перевищення рекомендованих доз Фрелсі може призвести до підвищеного ризику кровотечі. Відомого антидоту до фондапаринукса немає.
У разі передозування, що супроводжується геморагічні ускладнення, слід припинити лікування та з'ясувати основну причину кровотечі. Слід розглянути питання про призначення відповідної терапії, такої як хірургічний гемостаз, поповнення крововтрати, переливання свіжої плазми, плазмаферез.

Побічні реакції Фрелсі

Найчастіше реєстровані серйозні небажані реакції при застосуванні фондапаринукса – це геморагічні ускладнення (у різних ділянках, включаючи рідкісні випадки внутрішньочерепної/внутрішньомозкової та ретроперитонеальної кровотечі) та анемія. Фондапаринукс слід з обережністю застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі (див. «Особливості застосування»).

Безпека фондапаринуксу в дозі 2,5 мг вивчали у популяціях пацієнтів:

• після великої ортопедичної операції на нижніх кінцівках, яким препарат застосовували протягом до 9 днів;
• після операції у зв'язку з переломом стегна, лікованих протягом 3 тижнів після початкової профілактики протягом 1 тижня;
• після хірургічного втручання у черевній порожнині, яких лікували протягом періоду до 9 днів;
• з ризиком розвитку тромбоемболічних ускладнень, лікованих протягом періоду до 14 днів;
• отримували лікування у зв'язку з гострим коронарним синдромом, що виявлявся нестабільною стенокардією або інфарктом міокарда без підйому сегмента ST;
• отримували лікування у зв'язку з гострим коронарним синдромом, що виявляли інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST.

Нижченаведені побічні реакції представлені по органам і системам і частоті виникнення. Частота виникнення класифікується дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), поодинокі (≥ 1/10000, < 1/1000 ) ), вкрай поодинокі (< 1/10000) побічні реакції зазначені у порядку зменшення проявів; ці побічні реакції слід інтерпретувати з урахуванням хірургічного та медичного контексту.

Система органів	Побічні явища у пацієнтів після великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках та/або операції на черевній порожнині	Побічні реакції у терапевтичних хворих
Інфекції та інвазії	Поодинокі: післяопераційні ранові інфекції.
Кров та лімфатична система	Часто післяопераційна кровотеча, анемія. Нечасто: кровотеча (носова кровотеча, шлунково-кишкова кровотеча, кровохаркання, гематурія, гематома), тромбоцитопенія, пурпура, тромбоцитемія, поява аномальних тромбоцитів, порушення коагуляції.	Часто: кровотеча (гематома, гематурія, кровохаркання, кровотеча з ясен). Нечасто: анемія.
Імунна система	Поодинокі: алергічні реакції (включаючи поодинокі повідомлення про ангіоневротичний набряк, анафілактоїдної/анафілактичної реакції).	Поодинокі: алергічні реакції (включаючи поодинокі повідомлення про ангіоневротичний набряк, анафілактоїдної/анафілактичної реакції).
Метаболізм та порушення травлення	Поодинокі: гіпокаліємія.
Нервова система	Поодинокі: тривожність, сонливість, вертиго, запаморочення, головний біль, сплутаність свідомості.
Серцево-судинна система	Поодинокі: артеріальна гіпотензія.
Дихальна система та органи грудної клітки	Поодинокі: задишка, кашель.	Нечасто: задишка.
Травний тракт	Нечасто: нудота, блювання. Поодинокі: абдомінальний біль, диспепсія, гастрит, запор, діарея.
Гепатобіліарна система	Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів, порушення функціональних печінкових тестів. Поодинокі: підвищення рівня білірубіну у сироватці крові.
Шкіра та підшкірні тканини	Нечасто: висипання, свербіж.	Нечасто: висипання, свербіж.
Загальні порушення та порушення у місці введення	Нечасто набряк, периферичний набряк, пропасниця, виділення з рани. Поодинокі: біль у грудях, підвищена стомлюваність, гіперемія, біль у ногах, набряк геніталій, припливи, втрата свідомості.	Нечасто: біль у грудях.

В інших дослідженнях або в період післяреєстраційного застосування зареєстровані рідкісні випадки внутрішньочерепної/внутрішньомозкової та ретроперитонеальної кровотечі.

Профіль небажаних явищ, зареєстрований у програмі досліджень лікування гострого коронарного синдрому, узгоджується з небажаними реакціями на препарат, виявленими при застосуванні засобу для профілактики венозних тромбоемболій.

Кровотеча була часто зареєстрованим явищем у пацієнтів з нестабільною стенокардією/інфарктом міокарда без підйому сегмента ST та інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST. Частота підтверджених обширних кровотеч становила 2,1 % (фондапаринукс) і 4,1 % (еноксапарин) протягом періоду до 9-го дня включно в досліджені фази ІІІ щодо нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегменту ST, а частота підтверджених критеріїв 1,1% (фондапаринукс) та 1,4% (група контролю [нефракціонований гепарин/плацебо]) протягом періоду до 9-го дня включно у дослідженні за інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST.
У дослідженні нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST найчастіше зареєстрованими негеморагічними небажаними явищами (зареєстрованими щонайменше у 1% учасників групи фондапаринуксу) були головний біль, біль у грудях та фібриляція передсердь.

У дослідженні за участю пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST найчастіше зареєстрованими негеморагічними небажаними явищами (зареєстрованими щонайменше у 1% учасників групи фондапаринуксу) були фібриляція передсердь, пірексія, біль у грудях, головний біль, шлунок.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення щодо підозрюваних побічних реакцій після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дозволяє постійно спостерігати за співвідношенням користь/ризик препарату. Медичних працівників просять повідомляти про підозрювані побічні реакції.

Термін придатності

2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці за температури не вище 25 °С.

Не заморожувати.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність

Препарат Фрелсі не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, оскільки дослідження сумісності не проводили.

Упаковка

По 2 шприци по 0,5 мл у блістері. По 1 або 5 блістерів із шприцами в пачці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.