Флутіксон 250 мкг порошок для інгаляцій тверді капсули №60 Adamed (Польща)

Флутіксон (Flutixon) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина: fluticasonum;

• 1 капсула містить флутиказон пропіонату 125 мкг або 250 мкг;

допоміжні речовини: лактоза безводна, лактози моногідрат.

Лікарська форма

Порошок для інгаляцій, тверді капсули.

Основні фізико-хімічні властивості:

капсули по 125 мкг: тверді прозорі капсули з 2 секцій розміру "3", що містять порошок від білого до майже білого кольору;

капсули по 250 мкг: тверді капсули з 2 секцій розміру «3» з чорним кільцем, що містять порошок від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Інші лікарські засоби для лікування обструктивних хвороб дихальних шляхів. Інгаляційні глюкокортикоїди. Код АТХ R03B A05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Флутиказон пропіонат при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах має виражену глюкортикоїдну протизапальну дію у легенях. Це проявляється у зменшенні як симптомів, так і загострень астми при зниженні кількості та інтенсивності побічних реакцій у порівнянні із системним застосуванням кортикостероїдів.

Фармакокінетика

Абсолютна біодоступність флутиказону пропіонату після інгаляційного застосування становить 12-26% номінальної дози залежно від виду інгалятора, що використовується.

Системна абсорбція здійснюється головним чином через дихальну систему спочатку швидко, потім протягом тривалого часу. Залишок інгаляційної дози в роті проковтується з мінімальним системним впливом у зв'язку з низькою розчинністю флутиказону пропіонату у воді та пресистемним метаболізмом препарату, у результаті пероральна біодоступність препарату менше 1%.

87-100% пероральної дози видаляється з калом до 75% у незміненому вигляді, а також у формі неактивного метаболіту.

Доклінічні дані про безпеку

Токсикологічні дослідження показали наявність лише типових для сильних кортикостероїдів ефектів, але в дозах, що у багато разів перевищують показані для терапевтичного застосування. У дослідженнях щодо вивчення впливу препарату на репродуктивну функцію та наявність тератогенних властивостей препарату нових даних не виявлено. Флутиказону пропіонат не має мутагенної активності in vitro та in vivo. У дослідах на тваринах було показано відсутність канцерогенного потенціалу в препараті, а також дратівливих та сенсибілізуючих властивостей.

Клінічні властивості

Показання

Профілактичне лікування бронхіальної астми

Дорослі

Легка астма: пацієнти, як і потребують періодичного симптоматичного лікування бронхо дилататорами щодня.

Помірна астма: пацієнти з нестабільною астмою чи погіршенням стану на тлі існуючої профілактичної терапії або терапії лише бронходилататорами.

Тяжко астма: пацієнти з тяжкою хронічною астмою та пацієнти, залежні від системних кортикостероїдів для адекватного контролю симптомів. Після початку інгаляційного флутиказону пропіонату багато пацієнтів зможуть істотно зменшити або повністю відмовитися від перорального застосування кортикостероїдів.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).

Флутиказон пропіонат призначений для лікування ХОЗЛ у комбінації з β 2 -агоністом тривалої дії.

Для застосування при цьому показанні необхідно застосовувати пропіонат флутиказон по 250 мкг або 500 мкг інгаляційно.

Діти

Профілактичне протиастматичне лікування, у тому числі у разі, коли не досягнуто контролю за симптомами астми на фоні вже проведеного лікування іншими протиастматичними препаратами.

Протипоказання Флутіксону

Підвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

У звичайних умовах після інгаляційного введення досягаються низькі концентрації флутиказону пропіонату в плазмі завдяки екстенсивному метаболізму першого проходження і високому системному кліренсу препарату, опосередкованого цитохромом Р450 3А4, в печінці та кишечнику. Тому ймовірність клінічно значущої медикаментозної взаємодії, опосередкованої флутиказону пропіонатом, дуже мала.

За даними досліджень щодо вивчення медикаментозної взаємодії на здорових добровольцях з інтраназальним флутиказоном пропіонатом було показано, що ритонавір (сильний інгібітор цитохрому Р450 3А4) 100 мкг 2 рази на добу може збільшувати концентрацію флутиказону пропіонату в плазмі. у сироватці крові. Інформація щодо такої взаємодії з інгаляційним флутиказоном пропіонатом недостатня, але зазначене підвищення концентрації флутиказону пропіонату в плазмі може спостерігатися. Також надходили повідомлення про розвиток синдрому Кушинга та пригнічення надниркових залоз.

Слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, крім випадку, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів.

У невеликому дослідженні, яке проводило за участю здорових добровольців, менш сильний інгібітор CYP3A кетоконазол збільшив концентрацію флутиказону пропінату після однієї інгаляції до 150%, що призвело до істотного зменшення концентрації кортизолу у сироватці крові порівняно із застосуванням лише флутиказону. При одночасному застосуванні з іншими сильними інгібіторами CYP3A, такими як інтраконазол, також очікується підвищення концентрації флутиказону пропіонату та ризик системного впливу. Слід бути обережним і при можливості уникати тривалого застосування такого поєднання препаратів.

За даними досліджень було показано, що інші інгібітори цитохрому Р450 3А4 продукують дуже мале (еритроміцин) та мале (кетоконазол) збільшення системної експозиції флутиказону пропіонату без помітного зменшення концентрації кортизолу у сироватці крові. Проте застосовувати препарат спільно з сильними інгібіторами цитохрому Р450 3А4 (наприклад, кетоконазол) слід обережно, оскільки потенційно може збільшуватися системна експозиція флутиказону пропіонату.

Очікується, що сумісне введення глюкокортикоїдів та інгібіторів CYP3A, включаючи продукти, що містять кобіцистат, збільшує ризик виникнення системних побічних реакцій. Слід уникати таких взаємодій, якщо перевага не перевищує підвищений ризик розвитку системних побічних ефектів, пов'язаних із застосуванням глюкокортикоїдів; У цьому випадку пацієнт повинен контролювати системні ефекти глюкокортикоїдів.

Можливі системні ефекти включають: синдром Кушинга, кушингоподібний синдром, пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової маси, катаракту та глаукому.

Особливості застосування препарату

Лікування бронхіальної астми слід проводити відповідно до поетапної програми, стан пацієнта необхідно регулярно контролювати як клінічно, так і шляхом визначення показників функції зовнішнього дихання.

Необхідно періодично перевіряти техніку інгаляції, щоб переконатися, що натискання на клапан збігається з вдиханням з метою оптимального надходження препарату до легень.

Раптове та прогресуюче погіршення контролю над астмою є потенційно життєво небезпечним станом і слід вирішувати питання про збільшення дози кортикостероїдів. У разі виникнення такого ризику пацієнту слід щодня проводити пікфлуометрію.

Флутіксон не призначений для полегшення гострих симптомів, при яких слід застосовувати короткодіючі бронходилатори. Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність препаратів для зняття гострих нападів астми.

Тяжка астма потребує постійного медичного контролю, включаючи визначення показників функції зовнішнього дихання, оскільки існує ризик виникнення гострих нападів астми і навіть летального результату у таких пацієнтів. Збільшення частоти застосування та дози короткодіючих інгаляційних 2-агоністів сигналізує про поступову втрату контролю за астмою. У разі зменшення ефективності короткодіючих бронходилататорів або необхідності їх більш частого застосування пацієнт повинен звернутися до лікаря. У таких ситуаціях пацієнтам слід пройти додаткове обстеження для визначення необхідності посилення протизапальної терапії (наприклад, підвищення доз інгаляційних кортикостероїдів або призначення курсу прийому кортикостероїдів перорально). При тяжкому загостренні астми призначати звичайну для такого стану терапію.
Є поодинокі повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові як у пацієнтів з діагностованим цукровим діабетом, так і у пацієнтів, які не хворіють на цукровий діабет (див. розділ «Побічні реакції»). Це слід брати до уваги при призначенні Флутіксона хворим на цукровий діабет.

Як і при лікуванні іншими інгаляційними препаратами, можливий розвиток парадоксального бронхоспазму з задишкою, що швидко зростає після інгаляції. У цьому випадку застосування Флутіксона слід припинити, провести обстеження пацієнта і при необхідності призначити альтернативну терапію.

При застосуванні інгаляційних кортикостероїдів, переважно у високих дозах та тривалий час, можливе виникнення системної дії, але ймовірність цього значно менша, ніж при застосуванні пероральних стероїдів. Системна дія може виявлятися синдромом Кушинга, кушінгоїдними ознаками, пригніченням надниркових залоз, затримкою росту у дітей та підлітків, зменшенням мінералізації кісток, катарактою та глаукомою, і, в поодиноких випадках, психічними розладами, зміною поведінки, включаючи психомоторну гіперактивність, розлади (В основному у дітей) Тому важливо, щоб доза інгаляційних кортикостероїдів була зменшена до мінімально можливої, що підтримує ефективний контроль симптомів астми.

Тривале застосування високих доз інгаляційних кортикостероїдів може спричинити пригнічення функції надниркових залоз та гострий адреналовий криз. Діти, які не досягли 16 років, при застосуванні доз флутиказону, що перевищують затверджені (зазвичай ≥ 1000 мкг/добу), перебувають у зоні особливого ризику. Розвиток гострого адреналового кризу може спричинити травми, хірургічні втручання, інфекції або різке зниження дози лікарського засобу. Симптоми зазвичай нечіткі і можуть проявлятися анорексією, болем у животі, втратою маси тіла, втомою, головним болем, нудотою, блюванням, зниженням рівня свідомості, гіпоглікемією та нападами судом. Можливе додаткове застосування системних кортикостероїдів у разі стресу чи хірургічних втручань.

Рекомендується регулярно перевіряти зростання дітей, які перебувають на тривалому лікуванні інгаляційними кортикостероїдами. Якщо зростання сповільнене, терапію слід переглянути з метою зменшення дози інгаляційних кортикостероїдів, якщо можливо – до мінімальної дози, яка б підтримувала ефективний контроль за симптомами астми. Додатково необхідно проконсультуватися з пульмонологом.

У деяких хворих може бути збільшена чутливість до інгаляційних кортикостероїдів, ніж у більшості пацієнтів.

Доставку препарату в дозах понад 1000 мкг на добу рекомендується здійснювати за допомогою спейсера, з метою зниження розвитку побічних ефектів з боку ротової порожнини та горла. Але оскільки препарат переважно абсорбується через легені, використання спейсера на додаток до інгалятора може підвищити рівень доставки препарату в легені.

Це необхідно мати на увазі, оскільки потенційно може збільшити ризик розвитку системних побічних ефектів. Можливо, необхідно зменшити дозування (див. «Спосіб застосування та дози»).

Ефект призначення інгаляційного флутиказону пропіонату дозволяє звести до мінімуму потребу в пероральних стероїдах. Але можливість побічної дії у пацієнтів, які раніше лікувалися пероральними стероїдами, зберігається протягом деякого часу. Ступінь порушення функції надниркових залоз в окремих ситуаціях може вимагати оцінки фахівця.

Слід мати на увазі можливість порушення функції надниркових залоз у невідкладних ситуаціях, включаючи хірургічні втручання та інші стресові ситуації, та врахувати необхідність призначення відповідного лікування кортикостероїдами.

Недостатня ефективність лікування або тяжке загострення астми потребує збільшення дози Флутиксону та, якщо потрібно, призначення системних стероїдів та/або антибіотиків за наявності інфекції.

Заміна системної стероїдної інгаляційної терапії іноді може демаскувати алергічні захворювання, такі як алергічний риніт або екзема, раніше контрольовані системним прийомом стероїдів. Ці алергічні прояви слід симптоматично лікувати антигістамінними засобами та препаратами для місцевого застосування, у тому числі кортикостероїдами місцевої дії.

Як і при лікуванні іншими інгаляційними кортикостероїдами, з особливою обережністю Флутіксон слід призначати хворим на активний або латентний туберкульоз легень.

Лікування Флутіксоном не слід припиняти раптово.

Пневмонія у пацієнтів з ХОЗЛ

У пацієнтів з ХОЗЛ, які отримують інгаляційні кортикостероїди, спостерігалися частіші випадки пневмонії, у тому числі пневмонії, що потребує госпіталізації. Існують деякі докази підвищеного ризику появи пневмонії після збільшення дози стероїдів, але не однозначно доведено у всіх дослідженнях.

Немає однозначних клінічних доказів відмінностей між препаратами, що містять інгаляційні кортикостероїди щодо ступеня ризику появи пневмонії.

Лікарі повинні особливо уважно спостерігати пацієнтів з ХОЗЛ з точки зору можливості виявлення у них пневмонії, оскільки клінічні симптоми таких інфекцій та загострення ХОЗЛ часто поєднуються.

До факторів ризику пневмонії у пацієнтів з ХОЗЛ належать куріння тютюну, старший вік, низький індекс маси тіла (ІМТ) та важка форма ХОЗЛ.

Переведення пацієнтів, які лікувалися пероральними кортикостероїдами, на інгаляційне застосування.

У зв'язку з можливістю пригнічення функції надниркових залоз, переведення пацієнтів з прийому пероральних кортикостероїдів на Флутиксон потребує особливої уваги, оскільки відновлення ослабленої внаслідок тривалої системної стероїдної терапії функції надниркових залоз може вимагати тривалого часу.

У пацієнтів, які лікувалися системними стероїдами протягом тривалого часу або у великих дозах, можуть мати пригнічення надниркових функцій. Стан функції надниркових залоз у таких пацієнтів слід регулярно контролювати, а дози системних стероїдів зменшувати з обережністю.
Поступове скасування системних стероїдів починається приблизно за тиждень. Зменшення доз відповідає підтримуючому рівню системних стероїдів і відбувається з інтервалами не менше тижня. В цілому для підтримуючої дози преднізолону (або аналогів) 10 мг на добу або менше зменшення дози не повинно бути більше 1 мг на добу з інтервалами не менше тижня. Для підтримки дозування преднізолону, що перевищує 10 мг на добу, допускається зменшення доз більш ніж на 1 мг на добу з інтервалом не менше тижня з особливою обережністю.

Деякі пацієнти зазнають неспецифічного погіршення стану протягом перехідного періоду, незважаючи на підтримку або навіть покращення респіраторних функцій. Необхідно продовжувати перехід від системних стероїдів до лікування інгаляційним флутиказоном пропіонатом, крім появи об'єктивних симптомів надниркової недостатності.

Пацієнтам, які припинили лікування оральними стероїдами, але у яких функція надниркових залоз залишається погіршеною, необхідно мати при собі спеціальну картку з попередженням про необхідність додаткового введення системного стероїду в стресових ситуаціях, наприклад гострий напад астми, інфекції дихальних шляхів, значні захворювання. втручання, травми.

Ритонавір може значно підвищити концентрацію флутиказону пропіонату в плазмі крові, тому слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадку, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів . Також існує підвищений ризик виникнення системної дії флутиказону пропіонату при одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Порушення зору. Візуальні порушення можуть виникнути внаслідок системного та місцевого застосування кортикостероїдів. Якщо у пацієнта виникають такі симптоми як нечіткість зорового сприйняття або інші проблеми із зором, слід звернутися до офтальмолога для виявлення можливих причин катаракти, глаукоми або таких рідкісних захворювань, як центральна серозна хоріоретинопатія (CSCR), про яку повідомлялося після системного та місцевого застосування кортикостероїдів.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Фертильність

Немає даних щодо впливу на фертильність людини. Досліди, проведені на тваринах, не показали впливу флутиказону пропіонату на фертильність.

Вагітність

Досвід застосування під час вагітності у людей обмежений.
При вирішенні питання призначення препарату в цей період слід врахувати очікувану користь для матері і потенційний ризик для плода. Результати ретроспективного епідеміологічного дослідження не виявили підвищеного ризику великих вроджених вад розвитку після експозиції флутиказону пропіонатом протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостероїдами.

Годування груддю

В даний час не встановлено, чи проникає флутиказону пропіонат у грудне молоко, проте виходячи з фармакологічного профілю препарату це малоймовірно. Застосовувати препарат у період годування груддю можна лише тоді, коли очікувана користь матері перевищуватиме потенційний ризик для плода.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Застосування Флутіксона не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози Флутіксон

Препарат призначений лише для інгаляційного застосування через рот.

Пацієнтам слід поінформувати, що Флутіксон слід застосовувати для профілактики захворювання регулярно, навіть у період відсутності нападів астми. Початок терапевтичної дії спостерігається через 4-7 днів.

У разі зменшення ефективності бронходилататорів короткої дії або необхідності частішого застосування пацієнту слід звернутися до лікаря.
Початкова доза повинна відповідати мірі тяжкості захворювання.

Бронхіальна астма

Дорослі та діти віком від 16 років: 100-1000 мкг двічі на добу, зазвичай по 2 інгаляції 2 рази на добу.

У зв'язку з ризиком виникнення системних ефектів дози більше 500 мкг двічі на добу можуть бути призначені тільки дорослим пацієнтам при тяжкій астмі, коли очікується поліпшення легеневих функцій та/або контролю симптомів, або зменшення пероральних кортикостероїдів (див. розділи «Особливості застосування») та « Побічні реакції»).

Типова початкова доза для дорослих та дітей віком від 16 років

Для пацієнтів з легкою астмою типова початкова доза становить від 100 до 250 мкг двічі на день.

При помірній астмі середньої тяжкості дозування може становити від 250 до 500 мкг двічі на день.

При тяжкій астмі початкова доза може становити від 500 до 1000 мкг двічі на добу.

Дози флутиказону пропіонату слід застосовувати індивідуально для кожного пацієнта.

Дозування слід зменшити до мінімальної ефективної дози, що дає змогу встановити ефективний контроль за захворюванням.

Після покращення необхідно зменшити дозу до мінімальної ефективної дози, що дозволяє підтримувати ефективний контроль за захворюванням.
Необхідно пам'ятати, що флутиказон пропіонат є ефективним у дозі, яка становить половину дози інших інгаляційних кортикостероїдів. Наприклад, 100 мкг флутиказону пропіонату приблизно еквівалентні 200 мкг дози беклометазону дипропіонату (що містить фреон) або будесоніду.

Хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ).

500 мкг двічі на добу в комбінації з β 2 -агоністом тривалої дії. Препарат слід застосовувати щодня для оптимальної користі, що може тривати від трьох до шести місяців. У разі недостатнього покращення пацієнта необхідно повторно обстежити.

Особливі групи пацієнтів

Корекція дози препарату для лікування пацієнтів похилого віку або пацієнтів з печінковою або нирковою недостатністю не потрібна.

Інструкція з використання інгалятора

1. Зніміть кришку-насадку з інгалятора.

2. Утримуючи інгалятор за нижню частину, відкрити його, повертаючи наконечник (верхню частину) за стрілкою.

3. Помістіть до апсула в камеру, що має форму капсули та знаходиться в нижній частині інгалятора. Капсулу потрібно виймати із упаковки безпосередньо перед застосуванням.

4. Повернути наконечник у закрите положення.

5. Одночасно натисніть до кінця кнопки у нижній частині інгалятора (лише один раз!), утримуючи інгалятор у вертикальному положенні.

УВАГА! У цей момент капсула може розпастись і її маленькі шматочки можуть потрапити до рота або горла. Це не завдає шкоди. Імовірність розпаду капсули буде мінімальною, якщо її пробити не більше одного разу, будуть дотримані умови зберігання і якщо пацієнт розпакує капсулу безпосередньо перед застосуванням.

6. Зробити глибокий видих.

7. Взяти наконечник у рот і трохи закинути голову назад, губами затиснути наконечник і зробити один швидкий і рівномірний вдих. У цей момент капсула починає обертатися в камері інгалятора, а порошок розсіюватись, що супроводжується характерним звуком. Якщо такий звук не з'явиться, капсула застрягла в камері. У цьому випадку необхідно відкрити інгалятор і звільнити капсулу.

Забороняється намагатись вивільнити капсулу шляхом багаторазового натискання на кнопки.

8. Почувши характерний звук (дзижчання), необхідно затримати дихання, наскільки це можливо без відчуття дискомфорту, та витягнути інгалятор із рота. Зробити видих. Потім відкрити інгалятор і перевірити, чи залишився в капсулі порошок. Якщо залишився порошок, необхідно повторити дії, зазначені у п. 6-8.

9. Відкрити інгалятор, витягнути порожню використану капсулу, повернути в закрите положення наконечник і над кришку-насадку.

Очищення інгалятора: Для усунення залишків порошку необхідно протерти наконечник і камеру для капсул і сухою серветкою або м'якою чистою щіточкою.

Усі залишки невикористаного препарату або його відходи слід утилізувати відповідно до місцевих правил.

Діти

Препарат у цій дозі можна застосовувати дітям від 16 років.

Передозування

При застосуванні Флутіксона в дозах, що перевищують рекомендовані, може виникнути гостре передозування, що виявляється у тимчасовому пригніченні функції надниркових залоз. Це не вимагає невідкладної допомоги, оскільки функція кори надниркових залоз відновлюється через кілька днів, що підтверджується вимірюванням рівня кортизолу у плазмі.

Однак при застосуванні доз вище рекомендованих протягом тривалого часу може спостерігатись суттєве пригнічення функції надниркових залоз. Були поодинокі повідомлення про гострі адреналові кризи, що виникають у дітей, яких лікували вище рекомендованих доз (зазвичай 1000 мкг і вище) протягом тривалого часу (кілька місяців або років). Симптоми, що спостерігалися при цьому, включали гіпоглікемію та наслідки втрати свідомості та/або конвульсії. До ситуацій, які можуть спричинити гострий адреналовий криз, належать травма, хірургічне втручання, інфекції або різке зниження дози.
У разі передозування терапія може бути продовжена у дозах, необхідних для контролю симптомів астми. Пацієнти, які лікуються дозами вище за рекомендовані, повинні бути під особливим наглядом лікаря, а дозу препарату для них слід зменшувати поступово (див. розділ «Особливості застосування»).

Побічні реакції Флутіксону

Нижченаведені побічні дії систематизовані за органами та системами залежно від частоти їх виникнення: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та частота невідома (при існуючих даних встановити частоту неможливо), включаючи окремі повідомлення. Дані про побічні дії, які виникають дуже часто, часто і нечасто, переважно базуються на клінічних дослідженнях. Дані про побічні дії, які виникають рідко та дуже рідко, виходять головним чином спонтанно.

Інфекції та інвазії

Дуже часто кандидоз порожнини рота та глотки.

У деяких хворих можливий розвиток кандидозу порожнини рота та глотки (цвіль). З метою запобігання цьому явищу після застосування Флутиксона слід полоскати порожнину рота. При необхідності протягом усього періоду лікування призначати протигрибковий препарат місцево, продовжуючи при цьому застосування Флутіксона.

Часто: у пацієнтів з ХОЗЛ можливий розвиток пневмоній.

Рідко: езофагеальний кандидоз.

З боку імунної системи

Повідомлялося про реакції гіперчутливості з наступними проявами:

Нечасто: шкірні реакції гіперчутливості.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк (головним чином обличчя та ротоглотки),
респіраторні симптоми (задишка та/або бронхоспазм) та анафілактична реакція.

З боку ендокринної системи

Можлива система, що включає системну дію (див. розділ «Особливості застосування»)

дуже рідко: синдром Кушинга, кушінгоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зменшення мінералізації кісток, катаракта та глаукоми.

З боку метаболізму та розладів травлення.

Дуже рідко: гіперглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку травної системи

Дуже рідко: диспепсія.

З боку скелетно-м'язової системи

Дуже рідко: Артралгія.

Психіатричні розлади

Дуже рідко: відчуття занепокоєння, розлади сну, зміни поведінки, включаючи гіперактивність та збудження (переважно у дітей).

Частота невідома: депресія, агресія (переважно в дітей віком).

З боку дихальної системи та грудної клітки

Часто: захриплість голосу.

У деяких хворих на інгаляційний флутиказон пропіонат може бути причиною захриплості голосу, в цьому випадку стає корисним полоскання горла водою відразу після інгаляції.

Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм (див. розділ «Особливості застосування»).

Частота невідома: носові кровотечі.

З боку шкіри та підшкірної тканини.

Часто: синці.

З боку органів зору

частота невідома: нечіткість зорового сприйняття.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30°С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 капсул у блістері; по 6 блістерів або по 12 блістерів разом із інгалятором у картонній коробці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.