Будесонід-Інтелі 50 мкг/доза балон 10 мл суспензія 200 доз Lab. Aldo-Union (Іспанія)

Будесонід-Інтелі (Budesonid-inteli) інструкція по застосуванню

Склад

Діюча речовина: budesonid;

• 1 дозування містить 50 мкг або 200 мкг будесоніду мікронізованого;

Допоміжні речовини: кислота олеїнова, безводний етанол, 1,1,1,2-тетрафторетан (HFA-134а).

Лікарська форма

Інгаляція під тиском, суспензія.

Основні фізико-хімічні властивості

Для дозування 50 мкг/доза: біла суспензія;
Для дозування 200 мкг/доза: біла суспензія з типовим запахом та смаком.
Протягом терміну придатності для обох дозувань: біла суспензія.

Фармакотерапевтична група

Інгаляційні засоби для лікування обструктивних хвороб дихальних шляхів. Глюкокортикоїди. Код ATX R03B A02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Будесонід – це активний синтетичний глюкокортикоїд, що застосовується для лікування алергічних та запальних захворювань дихальних шляхів. Виявляє незначну мінералокортикостероїдну активність. Належить до препаратів пролонгованої дії з можливістю одноразового дозування. Будесонід характеризується місцевою протизапальною дією за рахунок високої ліпофільності та здатності проникати внутрішньоклітинно, зв'язуватися з глюкокортикоїдними рецепторами. Механізм дії будесоніду полягає в утворенні комплексів із глюкокортикоїдними рецепторами цитоплазми. Гормонрецепторні комплекси проникають у ядра клітин-мішеней (еозинофіли, нейтрофіли, лімфоцити), зв'язуються з ДНК та активують гени, що відповідають за продукцію ліпокортину. Ліпокортин є інгібітором фосфоліпази А2 – ферменту, який пригнічує синтез медіаторів запалення: гістаміну, лейкотрієнів, цитокінів.

У тканинах дихальних шляхів будесонід утворює кон'югати з ефірами жирних кислот, які накопичуються у клітинах. Коли концентрація будесоніду у клітинах зменшується, стероїдні ефіри жирних кислот руйнуються під впливом ліпази. Будесонід, що вивільнився, здатний утворювати гормонрецепторні комплекси, що зумовлюють розвиток протизапальної дії препарату. Здатність будесоніду утворювати кон'югати з жирними кислотами пояснює механізм місцевої протизапальної активності уповільненого типу та високий рівень терапевтичної ефективності препарату.

Препарат має більшу спорідненість із глюкокортикоїдними рецепторами бронхів у порівнянні з беклометазону. пропіонатом, відповідно, має більш високу місцеву протизапальну та протиалергічну активність. Значне покращення показників функції зовнішнього дихання відзначається за кілька днів (7-10 днів) від початку лікування. Будесонід не впливає на гладку мускулатуру бронхів. Препарат зменшує гіперреактивність бронхів, пригнічує ранню фазу алергічної реакції (після досить тривалого застосування) та пізню фазу реакції, таким чином попереджаючи напади астми. Будесонід також зменшує бронхоспазм, викликаний фізичним зусиллям, холодним повітрям або сірчаним ангідридом.

Фармакокінетика

Препарат швидко всмоктується після інгаляційного застосування. 34% застосовуваної дози осаджується у легенях. Абсолютна системна доступність становить 39% введеної дози. Максимальні концентрації будесоніду в плазмі досягаються через 30 хв після інгаляції. Об'єм розподілу становить приблизно 2-3 л/кг. Метаболізм більшої частини будесоніду (приблизно 90%) відбувається у печінці за участю ензиму CYP3A4, внаслідок чого утворюються метаболіти з низькою глюкокортикостероїдною активністю. Глюкокортикостероїдна активність основних метаболітів 6-бета-гідроксибудесоніду та 16-альфа-гідроксибудесоніду становить менше 1% порівняно з активною речовиною. Приблизно 90% прийнятої дози перетворюється на неактивний стан вже під час першого проходження через печінку. Метаболізм у легенях незначний. У дорослих період напіввиведення препарату з плазми становить у середньому 2 години, у дітей – 1,5 години. Зв'язування будесоніду з білками плазми коливається від 85 до 90%. Виводиться із сечею (70%) та жовчю. Оскільки основна дія будесоніду відбувається у дихальних шляхах, немає даних про зв'язок між концентрацією препарату в плазмі та ефективністю його дії.

Клінічні властивості

Показання

Бронхіальна астма.

Протипоказання Будесоніду-Інтелі

Гіперчутливість до компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій.

Метаболізм будесоніду відбувається переважно за участю CYP3A4, внаслідок чого інгібітори цього ферменту, наприклад кетоконазол та ітраконазол, можуть підвищувати системну експозицію будесоніду (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»). Оскільки дані щодо дозування відсутні, рекомендується уникати супутнього застосування цих препаратів. Якщо це неможливо, інтервал між застосуванням цих лікарських засобів має бути якомога довшим. Слід також враховувати можливість зниження дози будесоніду. Існує ймовірність, що інші сильні інгібітори CYP3A4 також спричиняють суттєве підвищення рівня будесоніду в плазмі.
Обмежені дані щодо подібної взаємодії з високими дозами інгаляційного будесоніду демонструють, що при супутньому застосуванні ітраконазолу в дозі 200 мг один раз на добу введення інгаляційного будесоніду (одноразова доза 1000 мкг) призводить до суттєвого підвищення концентрації речовини у плазмі.

У жінок, які одночасно приймали естрогени або гормональні контрацептиви, підвищувалася концентрація будесоніду в плазмі крові та посилювався ефект кортикостероїдів, проте при застосуванні будесоніду разом з низькими дозами комбінованих пероральних контрацептивів цей ефект був відсутній.

Циметидин нерезко виражений пригнічує вплив на печінковий метаболізм будесоніду, проте це явище не має клінічного значення.
Через можливе пригнічення функції надниркових залоз тест із стимуляцією АКТГ (аденокортикотропного гормону) для діагностики гіпофізарної недостатності може давати хибні результати (низькі значення).

Діти

Дослідження взаємодії проводилися лише з участю дорослих.

Особливості застосування препарату

Препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам з активною або неактивною формою туберкульозу легень та грибковими чи вірусними інфекціями дихальних шляхів.

Пацієнти незалежно від стероїдів. Терапевтичний ефект зазвичай досягається протягом 10 днів. Пацієнтам із надмірною продукцією слизового секрету в бронхах спершу можна застосовувати короткочасний (близько 2 тижнів) додатковий курс пероральних кортикостероїдів. Після курсу пероральних препаратів достатнім лікуванням може бути застосування будесоніду як монотерапія.

Пацієнти із залежністю від стероїдів. Починати перехід з пероральних стероїдів на будесонід можна, коли пацієнт перебуває у відносно стабільній фазі захворювання. У таких випадках приблизно протягом 10 днів будесонід використовують у комбінації з пероральним стероїдом у дозі, що застосовується раніше.

Після цього дозу пероральних стероїдів слід поступово зменшувати (наприклад, на 2,5 мг преднізолону або еквівалента щомісяця), доки не буде досягнуто найнижчої можливої дози. У багатьох випадках можливе повне заміщення пероральних стероїдів буде сонідом.

При переході з терапії пероральними стероїдами на будесонід у більшості випадків спостерігається зменшення системної дії кортикостероїдів, що може призвести до появи симптомів алергії або артриту, таких як риніт, екзема та м'язово-суглобовий біль. За цих станів слід призначити специфічне лікування. У поодиноких випадках можливі такі симптоми, як втома, головний біль, нудота, блювання, що вказують на системну недостатність глюкокортикостероїдів. У таких випадках іноді може бути потрібне тимчасове підвищення дози перорального стероїду.

Як і у випадках з іншими видами інгаляційної терапії після застосування дози може виникнути парадоксальний бронхоспазм. Якщо виникають тяжкі реакції, слід переоцінити лікування та, за необхідності, розпочати альтернативну терапію.

У пацієнтів, яким потрібна невідкладна терапія кортикостероїдами у високих дозах або тривале лікування інгаляційними кортикостероїдами у найвищій дозі, що рекомендується, також існує ризик розвитку порушення надниркових залоз. У цих пацієнтів при тяжкому стресі можуть виникати симптоми надниркової недостатності. У стресових ситуаціях або під час планового оперативного втручання можна призначити додаткову системну кортикостероїдну терапію.

При застосуванні інгаляційного кортикостероїду можуть бути системні ефекти, особливо при призначенні високих доз протягом тривалого періоду. Імовірність виникнення таких ефектів значно менша при застосуванні інгаляційних кортикостероїдів, ніж пероральних. Можливі системні ефекти включають синдром Іценка-Кушинга, кушингоїдні риси, пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту у дітей, зниження мінеральної щільності кісток, катаракту та глаукому, рідше – ряд психологічних та поведінкових розладів, у тому числі психомоторну гіперактивність, порушення сну, депресію агресії (особливо у дітей). Тому дозу інгаляційних кортикостероїдів слід титрувати до мінімальної ефективної дози, коли зберігається ефективний контроль бронхіальної астми.

Будесонід не призначений для швидкого усунення гострих епізодів бронхіальної астми, які потребують інгаляційних бронходилататорів короткої дії. Якщо у пацієнта лікування бронходилататорами короткої дії неефективне або якщо вони потребують більшої кількості інгаляцій, ніж зазвичай, потрібне медичне втручання. У такій ситуації слід розглянути питання посилення звичайної терапії, наприклад, за рахунок збільшення дози інгаляційного будесоніду або додавання бета-агоніста тривалої дії або призначення курсу пероральних глюкокортикостероїдів.

Зниження печінкової функції може впливати на виведення глюкокортикостероїдів з організму, оскільки зменшується швидкість виведення та збільшується системна експозиція. Необхідно враховувати можливий розвиток побічних ефектів.

У пацієнтів, які застосовують високі дози екстреної кортикостероїдної терапії або при тривалому лікуванні максимальною дозою, що рекомендується, інгаляційних кортикостероїдів, може підвищуватися ризик порушення функції надниркової залози. У таких пацієнтів при сильному стресі можливе виникнення ознак та симптомів недостатності надниркових залоз. Слід розглянути необхідність додаткового застосування системних кортикостероїдів у періоди стресу або планової операції. Ці пацієнти повинні бути проінструктовані про необхідність носити карту, де вказано, що їм може знадобитися стероїд. Лікування додатковими системними стероїдами або лікарським засобом Будесонід-Інтелі не слід припиняти раптово.

Будесоніду плазматичний кліренс був однаковий у пацієнтів з цирозом печінки та у здорових добровольців. Після перорального прийому системна біодоступність Будесоніду зростала внаслідок погіршення функції печінки за рахунок зниження пресистемного метаболізму. Клінічне значення цих змін для лікування будесонідом остаточно не з'ясовано, оскільки дані щодо інгаляційного препарату відсутні, але очікується підвищення рівня в плазмі, а отже, і підвищення ризику системних небажаних реакцій.
Відомо, що пероральний прийом кетоконазолу та ітраконазолу (відомих інгібіторів активності CYP3A4 у печінці та слизовій оболонці кишечника) викликає зростання системної експозиції будесоніду. Слід уникати супутнього лікування кетоконазолом, ітраконазолом, інгібіторами протеази ВІЛ та іншими потужними інгібіторами CYP3A4. Якщо це неможливо, інтервал між застосуванням цих лікарських засобів має бути якомога довшим. Також слід розглянути можливість зменшення дози будесоніду (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій).

На фоні лікування інгаляційними кортикостероїдами може розвиватися кандидоз ротової порожнини. Ця інфекція може вимагати застосування відповідних протигрибкових препаратів, а для деяких пацієнтів може виникнути потреба при припиненні лікування (див. також розділ «Спосіб застосування та дози»).

При застосуванні інгаляційних стероїдів пацієнтам слід промивати порожнину рота водою після кожного введення дози, що зумовлено ризиком інфікування ротової частини горлянки грибковою мікрофлорою.

Попередження

Прийом будесоніду спортсменами може дати позитивний результат аналізу на допінг.

Діти

Вплив на зростання

Діти, яких тривалий час лікують інгаляційними кортикостероїдами, рекомендовано регулярний моніторинг зростання. Якщо зростання сповільнюється, терапію слід переглянути з метою зниження дози інгаляційного кортикостероїду до найнижчої дози, коли зберігається ефективний контроль бронхіальної астми. Корикостероїди слід ретельно зважити з урахуванням можливого ризику придушення росту. Крім того, важливо направити пацієнта на консультацію до дитячого пульмонолога.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Застосування будесоніду під час вагітності потребує ретельного зважування користі для жінки порівняно із ризиком для плода. Інгаляційним глюкокортикостероїдам слід віддавати перевагу пероральним глюкокортикостероїдам, враховуючи меншу вираженість системних ефектів при застосуванні доз, необхідних для досягнення однакового ефекту з боку органів дихання.

Період годування груддю

Будесонід проникає у грудне молоко. Однак при застосуванні терапевтичних доз будесоніду не очікується жодного впливу на дитину, яка перебуває на грудному годуванні. Будесонід можна застосовувати при годуванні груддю.
Підтримуюче лікування інгаляційним будесонідом (200 або 400 мкг двічі на добу) у жінок, що годують груддю, з бронхіальною астмою призводить лише до незначної системної експозиції будесоніду у дітей, які перебувають на грудному годуванні.

Беручи до уваги відомості про будесонід для інгаляційного введення і той факт, що будесонід демонструє лінійні ФК-властивості в межах інтервалів терапевтичних доз після назального, інгаляційного, перорального або ректального введення, очікується, що у дітей, які годують груддю, експозиція будесоніду при застосуванні дозування буде низьким.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Будесонід не впливає на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами та роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози Будесонід-Інтелі

Застосовується лише у вигляді інгаляцій.

Діти віком від 5 до 12 років: 200-800 мкг щодня, у 2-4 прийоми.

Дорослі (включаючи пацієнтів похилого віку) та діти віком від 12 років: 200-1600 мкг щодня, у 2-4 прийоми.

Після досягнення бажаного клінічного ефекту, підтримуюча доза повинна поступово знижуватися до мінімальної дози, необхідної для контролю симптомів.

Після кожної інгаляції пацієнт повинен прополоскати рот водою.

Вказівки щодо правильного використання:

Перед використанням аерозолю слід перевірити термін придатності препарату. Якщо інгалятор новий або не використовувався протягом декількох днів, необхідно струсити його та випустити одну дозу у повітря, щоб переконатися, що він працює.

1. Зніміть кришку з дозатора.

2. Тримати інгалятор вертикально.

3. Струсіть інгалятор протягом 20 секунд.

4. Притиснути губи до дозатора і повністю видихнути.

5. Натиснути на аерозольний контейнер, одночасно зробивши глибокий вдих ротом.

6. Після вдиху затримати подих для максимального проникнення препарату.

7. Якщо потрібно, продовжити кілька секунд і повторити процедуру знову.

8. Закрити кришкою після застосування.

Пластиковий адаптер необхідно регулярно чистити. Для очищення витягніть металевий контейнер і проміть адаптер у теплій (не гарячій) воді з милом.
Ретельно ополоснути, висушити адаптер та зібрати пристрій. Після збирання закрити кришкою.

Діти

Препарат протипоказаний дітям віком до 5 років.

Передозування

При тривалому застосуванні високих доз можуть виникнути такі системні ефекти глюкокортикостероїдів, як гіперкортицизм (набряки, припухлість обличчя) та пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. Електролітний дисбаланс повинен бути усунений за допомогою застосування діуретиків, що не впливають на калій, такі як спіронолактон та тріамтерен.

Побічні реакції Будесоніду-Інтелі

Частота побічних ефектів представлена нижче відповідно до таких критеріїв: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідко (від ≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10 000).

Інфекційні та паразитарні захворювання
Часто: орофарингеальний кандидоз.
Рідко: пневмонія (у хворих на ХОЗЛ (хронічні обструктивні захворювання легень)).

З боку імунної системи.
Рідко: реакції гіперчутливості негайного та відстроченого типу (у тому числі висипання, контактний дерматит, кропив'янка, ангіоневротичний набряк та анафілактична реакція).

З боку ендокринної системи.
Рідко: ознаки та симптоми системних ефектів кортикостероїдів, включаючи пригнічення функції надниркових залоз та затримку росту*.

З боку психіки.
Рідко: психомоторна гіперактивність, порушення сну, агресивність, дратівливість, психоз. Зміна поведінки (переважно в дітей віком).
Нечасто: занепокоєння, депресія.

Нечасто: тремор**.

З боку органів зору: Нечасто: катаракта.
Невідомо: глаукома.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Часто: кашель, захриплість, подразнення горла.
Рідко: дисфонія, бронхоспазм, захриплість***.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.
Рідко: синці.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини
Невідомо: спазми м'язів.

* див. нижче розділ «Діти»;

** на основі періодичності, про яку повідомляли клінічні випробування;

*** Зрідка у дітей.

Опис окремих побічних реакцій

Кандидоз у ротоглотці виникає внаслідок відкладення лікарського засобу. Ополіскування порожнини рота водою після кожної інгаляції мінімізує цей ризик.
Як і за будь-якої інгаляційної терапії, дуже рідко можливий розвиток парадоксального бронхоспазму (див. розділ «Особливості застосування»).

Існує підвищений ризик розвитку пневмонії у пацієнтів із вперше діагностованим ХОЗЛ, які розпочинають лікування інгаляційними кортикостероїдами. Однак виважена оцінка восьми зведених клінічних досліджень не показала підвищеного ризику пневмонії. Результати перших семи цих восьми досліджень були опубліковані у вигляді окремого метааналізу.

На тлі та застосування інгаляційних кортикостероїдів може виникати системний ефект, зокрема, якщо високі дози приймають протягом тривалого часу. Цей ефект є значно менш ймовірним при інгаляційному лікуванні, ніж при застосуванні пероральних кортикостероїдів.

Можливий системний ефект включає зниження мінеральної густини кісткової тканини. Ефект, ймовірно, залежить від дози, експозиції, одночасного та попереднього лікування кортикостероїдами, а також індивідуальної чутливості.

Діти

Через ризик затримки зростання у дітей необхідно проводити контроль зростання у педіатричних пацієнтів, як описано в розділі «Особливості застосування».

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Балон під тиском – не проколювати.

Не кидати у вогонь, навіть порожній балон.

Бережіть від впливу прямих сонячних променів.

Не зберігайте поблизу джерела тепла.

Не заморожувати.

Упаковка

Алюмінієвий балон на 200 інгаляцій (10 мл) по 50 мкг/доза або 200 мкг/доза будесоніду кожна, з пластиковим адаптером та кришкою у картонній коробці.

Категорія відпустки з аптеки

За рецептом.