Як кинути палити

Відповідає на запитання Вадим Валерійович Неясов, невролог – психотерапевт, завідувач відділення терапії залежностей медичного центру «Адоніс Плюс»

Як би Ви могли оцінити актуальну картину в Україні: яка на сьогоднішній день чисельність курців, у якому віці люди найчастіше починають курити?

В Україні та Росії палить понад 50% чоловічого населення і ця тенденція з кожним роком зростає. У той же час, у Західній Європі палить менше 25% чоловіків, а на всій планеті налічується близько 1 млрд. курців. Таким чином, некурців набагато більше, ніж курців.

Враховуючи високу чисельність населення України, що курить, як серед чоловіків, так і серед жінок, як правило, діти – підлітки починають пробувати першу сигарету років з 10 – 12. Активно втягуються в цей процес, коли розвивається залежність систематичного куріння – з 14-15 років. Небезпека полягає в тому, що чим раніше людина починає курити – тим вищий ризик розвитку хронічних захворювань, таких як онко-хвороби, серцево-судинні захворювання.

У тих, хто починає курити до 15 років, ризик розвитку онкологічних захворювань збільшено у 25 разів. І в той же час, у людей, які починають курити після 25 років – у 9 разів.

Які фактори ризику для здоров'я загалом виникають у курців?

Прямий зв'язок великої кількості хвороб із фактом куріння доведено неодноразовими дослідженнями.

Наприклад, курінням спричинені 12 онкологічних захворювань.

Більшість цих захворювань займають хвороби органів дихання, серцево-судинної системи, онкологія. Важливо помітити, що основний токсичний елемент куріння тютюну – нікотин – далеко не найтоксичніший. Якщо говорити про кількість отрут, або токсичних речовин, що перебувають у складі нікотину, їх налічується понад тисячу. Сто з них є найбільш токсичними та небезпечними – це миш'як, ртуть, стронцій, і, безумовно, чадний газ. І хоча вони надходять в організм у невеликих кількостях з кожною викуреною сигаретою, але в процесі тривалої інтоксикації тютюном відбувається їхнє накопичення. Як наслідок – відбуваються зміни в органах дихання, які рано чи пізно призводять до захворювань. Наприклад, чадний газ витісняє кисень з еритроцитів, тим самим створюючи передумови розвитку хронічної гіпоксії.

Чому людей не лякають ці фактори? Тому що проблеми, які виникають в результаті куріння, такі як хронічний бронхіт курця, ішемічна хвороба серця, онко-захворювання - вони виникають не через місяць, і не через рік після початку куріння, а, як правило, через кілька років або десятиліття. Ті ж симптоми, які виникають у курця в перші роки - задишка, кашель вранці, вони турбують, але не настільки, щоб стати мотивацією. Для самозаспокоєння люди використовують твердження: «Я досить добре почуваюся, мені не загрожують захворювання», «Мій родич курив все життя і прожив до 88 років». Безперечно, все це міфи, помилки, самообман. Тому що статистка говорить про те, що

у Росії та Україні щороку помирає близько 400 тис. осіб від тих чи інших захворювань, пов'язаних із курінням.

Людина, яка хронічно тривалий час курить, у неї в будь-якому разі знижена витривалість і, як правило, ці люди при невеликих фізичних навантаженнях зазнають серйозного дискомфорту.

Скільки часу потрібно людині те що, щоб кинути курити остаточно?

Тут неможливо визначити якийсь конкретний час. Все залежить від індивідуального випадку. Є люди, які можуть покинути палити з першого разу, давши собі чітку установку і маючи сильне бажання. Для того, щоб кинути курити необхідно дві важливі умови: перше - сильне бажання, або сильна мотивація, і друге - вміння, тобто знання, навички.

Наскільки шкідливою є ситуація, коли людина кидає палити, а згодом повертається до звички?

Якщо говорити з погляду фізіологічної- то, безумовно, шкідливо у тому плані, що зростає такий самий ризик розвитку захворювань, і людина повертається до того способу життя, коли він хронічно отруює свій організм. Тобто, може мати цілу низку серйозних, іноді смертельних захворювань. Якщо говорити про психологічний контекст - це ситуація психологічної невдачі, коли людина може змінити певне уявлення про себе. Наприклад, коли людина досягла результату і кинула палити, але через півроку чи рік закурив. Причиною цього може бути закріплена поведінка – сильний стрес, або автомобільний затор, будь-яке сильне переживання. Усі ситуації, де залишився умовно – рефлекторний зв'язок. Цей зв'язок закріплюється в підсвідомості, і людина не може цю обставину вчасно проконтролювати. Це не говорить про те, що зберігається залежність – це момент, який може сприяти рецидиву. І якщо людина в цей момент не зможе впоратися і все ж таки потягнеться за цигаркою – то наступний рецидив та систематичне куріння може нівелювати початковий успіх та підірвати мотивацію кинути палити ще раз. Спроби можуть бути менш успішними, або взагалі бути відсутнім через невіру людини в себе, у свої сили подолати згубну звичку.

Як боротися з курінням за допомогою препаратів – антинікотинові пластирі, спеціальні таблетки? Як правильно приймати препарати, що сприяють боротьбі з курінням?

Існують певні правила та протоколи, згідно з якими багато лікарів використовують ті чи інші препарати. Механізм тютюнозалежності можна розділити на два типи: психологічну залежність та фізіологічну. Безперечно, провідним фактором є психологічна залежність. Але фізична та фармакологічна залежність від нікотину буває значно потужнішою. Навіть у ситуації, коли людина має сильну мотивацію, вона може зазнавати серйозного фізичного дискомфорту при спробі кинути палити. Так проявляється стан скасування нікотину, який менш тяжко переноситься, ніж стадія відміни алкоголю або наркотиків, але, тим не менш, може сильно зіпсувати життя людини – у неї з'являються симптоми зниженого настрою, пригніченості, спалахів роздратування, порушення сну, відчуття сильного голоду. Існують певні тести, які дозволяють з'ясувати, що є провідним: психологічна залежність (умовно – рефлекторні зв'язки: звичка курити вранці, за чашкою кави, після їжі тощо), або фізична (фармакологічна потреба у нікотині). Якщо тести дозволяють виявити більшу залежність нікотинову, у хімічній речовині – тут доцільно призначення нікотин-вмісних препаратів. Особливість цих препаратів у тому, що нікотин у них очищений, нетоксичний і міститься у малих дозах.

Схема прийому проста: спочатку призначається велика доза, протягом 2-3 тижнів ця доза знижується до мінімальної або до одноразового прийому на добу. Поступово формується звикання організму до відсутності сигарет та зменшення нікотинової залежності. Можна використовувати комбіновану терапію: пластир наклеюється на шкіру на 16 годин, підтримуючи середню кількість нікотину в організмі, а в ситуаціях, коли людина відчуває особливо гостру тягу до сигарети - він може додатково використовувати жувальну гумку, або інший препарат, що впливає на нікотинові рецептори. Ця терапія триває трохи більше одного місяці: від 2 до 4 тижнів. Деякі люди запитують: чи може розвинутися залежність від такої терапії? Теоретично - так, але в цьому випадку терапія повинна тривати не менше 6 місяців, регулярно приймаючи нікотин-містять препарати.