Ніксар 10 мг таблетки №30 Menarini International (Люксембург)

Ніксар 10 мг (Nixar 10 mg) інструкція по застосуванню

Склад

Діюча речовина: біластин;

• 1 таблетка, що диспергується в ротовій порожнині, містить беластину 10 мг;

Допоміжні речовини: маніт, натрію кроскармелоза, натрію стеарилфумарат, сахаралоза (Е 955), ароматизатор зі смаком червоного винограду (основні компоненти: гуміарабік, етилбутират, триацетин, метилантранілат, етанол, D-ліни)

Лікарська форма

Таблетки диспергуються в ротовій порожнині.

Основні фізико-хімічні властивості

Круглі, злегка двоопуклі білі таблетки діаметром 8 мм.

Фармакотерапевтична група

Антигістамінні засоби для системного використання. Інші антигістамінні засоби для системного застосування. Код ATX R06A X29.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії. Біластин – це неседативний антагоніст гістаміну тривалої дії, високоселективний блокатор периферичних H1 – рецепторів, що не зв'язується з мускариновими рецепторами.

Після одноразового застосування біластин протягом 24 год пригнічує розвиток шкірних реакцій з пухирями та почервонінням, викликаних гістаміном.

Клінічна ефективність

Ефективність біластину була досліджена у дорослих та підлітків. Згідно з рекомендаціями доведена ефективність у дорослих та підлітків може вважатися прийнятною для дітей з урахуванням того, що системний вплив 10 мг біластину у дітей віком від 6 до 11 років з масою тіла не менше 20 кг відповідає дії у дорослих при прийомі 20 мг біластину (див. . розділ "Фармакокінетика"). Екстраполяція даних, отриманих у дорослих та підлітків, вважається обґрунтованою для даного лікарського засобу, оскільки патофізіологія алергічного ринокон'юнктивіту та кропив'янки однакова у всіх вікових групах.

У клінічних дослідженнях, проведених за участю дорослих та підлітків з алергічним ринокон'юнктивітом (сезонним та цілорічний), прийом 20 мг беластину 1 раз на добу протягом 14–28 днів виявився ефективним для полегшення таких симптомів, як чхання, виділення з носа, свербіж. носа, закладеність носа, свербіж очей, сльозотеча та почервоніння очей. Симптоми ефективно контролювалися біластином протягом 24 годин.

У двох клінічних дослідженнях, у яких брали участь пацієнти з хронічною ідіопатичною кропив'янкою, застосування 20 мг беластину 1 раз на добу протягом 28 днів було ефективним для ослаблення інтенсивності сверблячки та зменшення кількості та розміру пухирів, а також дискомфорту, спричиненого кропивницею. У пацієнтів спостерігалося покращення сну та якості життя.

У клінічних дослідженнях біластину клінічно значущого подовження інтервалу QTс або будь-якого іншого впливу на серцево-судинну систему не спостерігалося, навіть при застосуванні в дозі 200 мг/добу (в 10 разів перевищує клінічну дозу) протягом 7 днів у 9 учасників або у разі одночасного застосування з інгібіторами P-гп, такими як кетоконазол (24 учасники) та еритроміцин (24 учасники). Крім того було проведено ретельне дослідження QT за участю 30 добровольців.

У контрольованих клінічних дослідженнях у рекомендованій дозі 20 мг 1 раз на добу профіль безпеки біластину та плацебо щодо ЦНС були схожими, а частота появи сонливості на фоні прийому біластину статистично не відрізнялася від такої при застосуванні плацебо. Беластин у дозах до 40 мг на добу не впливав на психомоторні показники у клінічних дослідженнях і не впливав на здатність керувати транспортними засобами у стандартному тесті на керування.

У пацієнтів похилого віку (≥65 років), які брали участь у дослідженнях II та III фази, ефективність та безпека препарату не відрізнялися від таких у пацієнтів молодшого віку.

Клінічна безпека. У 12-тижневому контрольованому клінічному дослідженні у дітей віком від 2 до 11 років (всього 509 дітей, з яких 260 отримували 10 мг беластину: 58 у віці від 2 до < 6 років, 105 у віці від 6 до < 9 років та 97 від 9 до < 12 років, а 249 дітей отримували плацебо: 58 у віці від 2 до < 6 років, 95 у віці від 6 до < 9 років та 96 від 9 до < 12 років) при застосуванні у рекомендованій педіатричній дозі 10 мг 1 раз на Добу профіль безпеки біластину (n = 260) був аналогічний профілю безпеки при застосуванні плацебо (n = 249), побічні реакції спостерігалися у 5,8% та 8,0% пацієнтів, які приймали 10 мг беластину та плацебо відповідно. Прийом та 10 мг беластину та плацебо призвели до незначного зменшення сонливості та седативного ефекту при оцінці за анкетою про якість педіатричного сну, статистично значуща різниця між групами лікування була відсутня. У дітей віком від 2 до 11 років після застосування 10 мг беластину на добу не було виявлено значної різниці в QTc порівняно з тими, хто застосовував плацебо. Спеціальна анкета про якість життя дітей з алергічним ринокон'юнктивітом або хронічною кропивницею продемонструвала загальне підвищення показників за 12 тижнів без статистично значущої різниці між групами учасників, які приймали біластин та плацебо. Загалом у дослідженні брали участь 509 дітей, у тому числі 479 учасників з алергічним ринокон'юнктивітом та 30 учасників з діагностованою хронічною кропивницею. 260 дітей отримували біластин, 252 (96,9%) - для лікування алергічного ринокон'юнктивіту та 8 (3,1%) - для лікування хронічної кропив'янки. Аналогічно, 249 дітей отримували плацебо: 227 (91,2%) – для лікування алергічного ринокон'юнктивіту та 22 (8,8%) – для лікування хронічної кропив'янки.

Педіатрична популяція

Європейське агентство з лікарських засобів відмовилося від зобов'язання подавати результати досліджень біластину у всіх учасників педіатричної популяції віком до 2 років (див. розділ «Спосіб застосування та дози», інформація щодо застосування дітям).

Фармакокінетика

Всмоктування

Після перорального застосування біластин швидко всмоктується, а його максимальна концентрація в плазмі досягається через 1,3 години. Накопичення не спостерігалося. Середній показник біодоступності беластину при пероральному застосуванні становить 61%.

Поділ

Дослідження in vitro та in vivo показали, що біластин є субстратом P-гп (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»: «Взаємодія з кетоконазолом або еритроміцином» та «Взаємодія з дилтіаземом») та OATP (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій": "Взаємодія з грейпфрутовим соком"). При застосуванні в терапевтичних дозах 84-90% біластину зв'язується з білками плазми.

Біотрансформація

У дослідженнях in vitro білластин не виявив здатності індукувати або пригнічувати активність ізоферментів CYP450.

Висновок

У дослідженні балансу маси, проведеного за участю здорових дорослих добровольців, після одноразового застосування 20 мг 14 C-беластину майже 95% прийнятої дози виявлялися у сечі (28,3%) та калі (66,5%) у вигляді незміненого беластину, з чого можна зробити висновок, що в організмі людини біластин метаболізується незначним чином. У середньому період напіввиведення у здорових добровольців становить 14,5 години.

Лінійність

У досліджуваному діапазоні доз (від 5 до 220 мг) біластин виявляє лінійну фармакокінетику з низькою індивідуальною варіабельністю.
Порушення функції нирок. Ефекти біластин у разі порушення функції нирок було досліджено у дорослих осіб.

У дослідженні за участю пацієнтів з порушенням функції нирок середнє значення AUC _0-¥ (СВ) збільшилося з 737,4 (± 260,8) нг•год/мл у осіб із нормальною функцією нирок (СКФ: > 80 мл/хв/1 ,73 м 2 ) до 967,4 (± 140,2) нг • год / мл у пацієнтів з порушенням легкого ступеня тяжкості (СКФ: 50-80 мл / хв / 1,73 м 2), 1384,2 (± 263 ,23) нг•ч/мл у пацієнтів із порушенням середнього ступеня тяжкості (СКФ: 30–< 50 мл/хв/1,73 м 2 ) та 1708,5 (± 699,0) нг•год/мл у пацієнтів з порушенням тяжкого ступеня (СКФ: < 30 мл/хв/1,73 м 2 ). У осіб з нормальною функцією нирок середнє значення періоду напіввиведення беластину (СВ) становило 9,3 год (± 2,8), у пацієнтів з порушенням легкого ступеня тяжкості – 15,1 год (± 7,7), у пацієнтів з порушенням середньої ступеня тяжкості - 10,5 год (± 2), 3), а у пацієнтів з порушенням тяжкого ступеня - 18,4 год (± 11,4). У всіх пацієнтів через 48-72 години після прийому біластину в сечі майже не виявлявся. Ці зміни фармакокінетики не повинні впливати на клінічно значущий вплив на безпеку беластину, оскільки рівень беластину в плазмі у пацієнтів з порушенням функції нирок залишається в безпечних межах.

Порушення функції печінки

Фармакокінетичні дані пацієнтів із порушенням функції печінки відсутні. В організмі людини біластин не метаболізується. Результати дослідження, в якому брали участь пацієнти з порушенням функції нирок, показали, що біластин переважно виводиться нирками; а з жовчю, ймовірно, виводиться лише незначною мірою. Зміни функції печінки не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику біластину.

Педіатрична популяція

Фармакокінетичні дані щодо дітей були отримані у фазі II фармакокінетичного дослідження, що охоплює 31 дитину віком від 4 до 11 років з алергічним ринокон'юнктивітом або хронічною кропив'янкою, яка приймала 1 таблетку біластину, диспергувану в ротовій порожнині1, на добу. Аналіз фармакокінетичних даних про концентрацію біластину в плазмі показав, що після прийому біластину в дозі 10 мг 1 раз на добу, рекомендованої для лікування педіатричних пацієнтів, його системний вплив відповідає впливу дорослих та підлітків після застосування препарату в дозі 20 мг, а середнє значення AUC у дітей віком від 6 до 11 років становить 1014 нг•ч/мл. Ці результати в основному нижчі від максимального безпечного рівня, встановленого на основі даних про застосування препарату дорослим у дозі 80 мг 1 раз на добу відповідно до профілю безпеки лікарського засобу. Ці результати підтвердили, що доза біластину 10 мг для перорального прийому 1 раз на добу є обґрунтованою терапевтичною дозою для педіатричних пацієнтів віком від 6 до 11 років з масою тіла не менше 20 кг.

Доклінічні дані безпеки

Доклінічні дані, отримані під час стандартних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності при повторному застосуванні, генотоксичності та канцерогенного потенціалу біластину, не виявили особливої небезпеки для людини.

У дослідженнях репродуктивної токсичності вплив беластину на плід (пре- та постімплантаційна загибель плода у щурів та неповна осифікація кісток черепа, сегмента грудини та кінцівок у кроликів) спостерігався лише при застосуванні у дозах, токсичних для матері. У разі застосування в дозах, що не виявляють побічної дії (NOAEL), системний вплив значно перевищував (>30 разів) системний вплив у людини після застосування в рекомендованій терапевтичній дозі.

У дослідженні, що стосується періоду лактації, біластин був виявлений у молоці щурів, що годують після введення одноразової пероральної дози (20 мг/кг). Концентрація беластину в молоці становила близько половини його концентрації у материнській плазмі. Значимість цих результатів в людини невідома.

У дослідженні фертильності у щурів пероральне введення біластину в дозі до 1000 мг/кг/сут не впливало на жіночі та чоловічі репродуктивні органи. Індекси спарювання, фертильності та вагітності не змінювалися.

За даними дослідження розподілу у щурів, у якому концентрації препарату визначали за допомогою авторадіографії, біластин не накопичується у ЦНС.

Клінічні властивості

Показання

Симптоматичне лікування алергічного ринокон'юнктивіту (сезонного та цілорічного) та кропив'янки. Лікарський засіб Ніксар 10 мг показаний дітям віком від 6 до 11 років із масою тіла не менше 20 кг.

Протипоказання Ніксару 10 мг

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад».

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій

Дослідження взаємодії було проведено лише з участю дорослих.
Взаємодія із їжею. Їжа значно знижує пероральну біодоступність беластину, зокрема при прийомі у формі таблеток по 20 мг - на 30%, а у формі таблеток, що диспергуються в ротовій порожнині, по 10 мг - на 20%.

Взаємодія із грейпфрутовим соком. У разі одночасного прийому біластину в дозі 20 мг та грейпфрутового соку біодоступність беластину знижувалася на 30%. Подібний ефект може спостерігатися і при застосуванні інших фруктових соків. Ступінь зменшення біодоступності залежить від виробника соку та фруктів. Механізм цієї взаємодії полягає у пригніченні білка-переносника OATP1A2, для якого біластин є субстратом (див. розділ «Фармакокінетика»). Лікарські засоби, які є субстратами або інгібіторами OATP1A2, такі як ритонавір або рифампіцин, також можуть знижувати концентрацію біластину в плазмі.

Взаємодія з кетоконазолом чи еритроміцином. При одночасному прийомі 20 мг беластину 1 раз на добу та 400 мг кетоконазолу 1 раз на добу або 500 мг еритроміцину тричі на добу AUC беластину збільшувалась удвічі, а C max – у 2-3 рази. Подібні зміни можна пояснити взаємодією на рівні білків-переносників, які відповідають за виведення лікарських засобів із клітин кишечника, оскільки біластин є субстратом для P-гп і не метаболізується (див. розділ «Фармакокінетика»). На профіль безпеки беластину, з одного боку, і кетоконазолу або еритроміцину, з іншого, ці зміни, ймовірно, не впливають. Інші лікарські засоби, що є субстратами або інгібіторами P-гп, такі як циклоспорин, також можуть збільшувати концентрацію біластину в плазмі.

Взаємодія з дилтіаземом

При одночасному прийомі 20 мг беластину 1 раз на добу та 60 мг дилтіазему 1 раз на добу C max біластину збільшувалася на 50%. Подібний ефект можна пояснити взаємодією на рівні білків-переносників, які відповідають за виведення лікарських засобів із клітин кишечника (див. розділ «Фармакокінетика»), але на профіль безпеки беластину він, ймовірно, не впливає.

Взаємодія з алкоголем

Після одночасного застосування алкоголю та 20 мг беластину 1 раз на добу психомоторні функції були схожі на ті, що спостерігалися після прийому алкоголю та плацебо.

Взаємодія з лоразепамом

У разі застосування 20 мг беластину 1 раз на добу одночасно з 3 мг лоразепаму 1 раз на добу протягом 8 днів посилення дії лоразепаму на ЦНС не було виявлено.

Педіатрична популяція

У дітей дослідження взаємодії біластину у формі таблеток, що диспергуються в ротовій порожнині, не проводилися. Оскільки клінічний досвід взаємодії біластину у дітей з іншими лікарськими засобами, їжею або фруктовими соками відсутній, при призначенні біластину дітям слід враховувати результати досліджень взаємодії, отримані у дорослих. Клінічні дані, на підставі яких можна було б укласти, чи впливають обумовлені взаємодіями зміни AUC або Cmax на профіль безпеки біластину у дітей, відсутні.

Особливості застосування препарату

Педіатричне населення. Оскільки ефективність та безпека застосування біластину дітям до 2 років не встановлені, а досвід клінічного застосування дітям віком від 2 до 5 років невеликий, біластин не слід призначати цим віковим групам.

У пацієнтів з помірним або тяжким порушенням функції нирок одночасне застосування біластину з інгібіторами P-глікопротеїну, такими, як кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин, ритонавір або дилтіазем, може призводити до підвищення рівня біластину в плазмі і, отже, реакцій. Тому пацієнтам з помірним або тяжким порушенням функції нирок слід уникати одночасного застосування біластину та інгібіторів P-глікопротеїну.
Цей лікарський засіб містить невелику кількість етанолу (алкоголю) менше ніж 100 мг/дозу. Невелика кількість алкоголю у цьому лікарському засобі не матиме жодних помітних ефектів.

Цей лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто практично вільно від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Дані щодо застосування беластину вагітним жінкам відсутні або обмежені.

Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих шкідливих впливів на репродуктивну функцію, пологи чи постнатальний розвиток (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). З міркувань безпеки бажано уникати прийому лікарського засобу Ніксара 10 мг під час вагітності.

Годування груддю

Дослідження щодо виділення беластину в грудне молоко людини не проводилися. Наявні фармакокінетичні дані показали, що тварин біластин проникає в молоко (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Рішення про продовження/припинення годування груддю або припинення/утримання від терапії лікарським засобом Ніксар 10 мг необхідно приймати з огляду на користь грудного вигодовування для дитини та користь терапії біластином для матері.

Фертильність

Клінічні дані відсутні або обмежені. Дослідження на щурах не вплинуло на фертильність (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Дослідження, проведене за участю дорослих для оцінки впливу біластину на здатність керувати автотранспортом, продемонструвало, що лікування біластіном у дозі 20 мг не впливало на керування транспортними засобами. Однак, оскільки індивідуальна реакція на лікарський засіб може варіювати, пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, до тих пір вони не з'ясовують власну відповідь на беластин.

Спосіб застосування та дози Ніксар 10 мл

Спосіб застосування

Пероральне застосування

Таблетку, яка диспергується в ротовій порожнині, необхідно покласти в порожнину рота, де вона швидко диспергується в слині, тому її легко можна проковтнути.
Альтернативно таблетку, що диспергується в ротовій порожнині, можна диспергувати у воді перед застосуванням. Грейпфрутовий сік або інші фруктові соки не слід використовувати для диспергування (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій").

Дозування

Педіатрична популяція

Діти віком від 6 до 11 років з масою тіла не менше 20 кг.

10 мг беластину (1 таблетка, що диспергується в порожнині рота) 1 раз на добу для полегшення симптомів алергічного ринокон'юнктивіту (сезонного алергічного риніту та цілорічного алергічного риніту) та кропив'янки.
Таблетку, яка диспергується в ротовій порожнині, слід застосовувати за 1 годину до або через 2 години після прийому їжі або фруктового соку (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Діти віком до 6 років з масою тіла до 20 кг.

Наявні на сьогоднішній день дані описані в розділах «Особливості застосування», «Побічні реакції», «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика», але рекомендації щодо дозування не можуть бути надані. Тому біластин не слід застосовувати у цій віковій групі.

Дорослі та підлітки (вік від 12 років) можуть застосовувати таблетки біластину по 20 мг.

Тривалість лікування

При алергічному ринку он'юнктивіті лікування слід обмежити періодом дії алергенів. При сезонному алергічному риніті лікування можна припинити після зникнення симптомів та відновити після їхньої повторної появи. У разі цілорічного алергічного риніту протягом періодів дії алергенів пацієнтам можна запропонувати безперервне лікування. У разі кропив'янки курс лікування залежить від типу, тривалості та динаміки скарг.

Особливі групи пацієнтів

Порушення функції нирок. Безпека та ефективність застосування біластину дітям з порушенням функції нирок не встановлено. Дослідження, проведені за участю дорослих із груп особливого ризику (пацієнти з порушенням функції нирок), показали, що потреби коригувати дозу біластину для дорослих немає (див. розділ Фармакокінетика).

Порушення функції печінки

Безпека та ефективність застосування біластину дітям з порушенням функції печінки не встановлені. Досвід клінічного застосування пацієнтам із порушенням функції печінки відсутній як щодо дорослих, так і щодо педіатричних пацієнтів. Однак оскільки біластин не метаболізується та виводиться із сечею та калом у незміненому вигляді, порушення функції печінки не повинно призводити до збільшення його системної дії до небезпечного рівня у дорослих пацієнтів. Тому дорослим пацієнтам з порушенням функції печінки не потрібно коригувати дозу (див. розділ Фармакокінетика).

Діти

Оскільки ефективність та безпека застосування біластину дітям до 2 років не встановлені, а досвід клінічного застосування дітям віком від 2 до 5 років невеликий, біластин не слід призначати цим віковим групам.

Передозування

Дані щодо передозування у дітей відсутні.

Інформація про гостре передозування біластином була отримана в ході клінічних випробувань, проведених при розробці за участю дорослих, та постмаркетингового спостереження. У клінічних дослідженнях після призначення 26 дорослим здоровим добровольцям біластину в дозах, що перевищують терапевтичну в 10-11 разів (220 мг у вигляді одноразової дози або 200 мг на добу протягом 7 днів), частота виникнення побічних реакцій була вдвічі вищою, ніж на фоні застосування . плацебо. До побічних реакцій, про які найчастіше повідомлялося, належали запаморочення, біль голови і нудота. Повідомлень про серйозні побічні реакції та значне подовження інтервалу QTc не було. Інформація, зібрана під час постмаркетингового спостереження, відповідає даним, отриманим протягом клінічних випробувань.

У ретельному перехресному дослідженні інтервалів QT/QTc за участю 30 здорових дорослих добровольців критична оцінка впливу багаторазової дози белластину (100 мг × 4 дні) на реполяризацію шлуночків не виявила значного подовження інтервалу QTc.

При передозуванні рекомендується симптоматичне та підтримуюче лікування.
Специфічний антидот біластину невідомий.

Побічні реакції Ніксару 10 мл

Загальний профіль безпеки пацієнтів педіатричного профілю. При клінічній розробці частота, тип та тяжкість побічних реакцій у підлітків (віком від 12 до 17 років) були такими ж, як у дорослих. Інформація, зібрана у цій групі (підлітки) протягом постмаркетингового спостереження підтвердила результати клінічних випробувань.

Відсоток дітей (2–11 років), у яких спостерігалися побічні реакції після лікування алергічного ринокон'юнктивіту або хронічної ідіопатичної кропив'янки біластином у дозі 10 мг протягом 12-тижневого контрольованого клінічного дослідження, було порівняно з відсотком пацієнтів, які отримували плацебо (68,5 % проти 67,5%).

Відповідні побічні реакції, що найчастіше відзначалися у 291 дитини (2–11 років), яка отримувала біластин (у формі таблеток, що диспергуються в порожнині рота) під час клінічних випробувань (# 260 дітей отримували препарат у клінічному дослідженні безпеки, 31 дитина – у дослідженні ( фармакокінетики), включали головний біль, алергічний кон'юнктивіт, риніт і біль у животі.Ці побічні реакції відзначалися з порівняльною частотою у 249 пацієнтів, які отримували плацебо.

Таблиця з даними про побічні реакції у пацієнтів педіатричного профілю. Нижче в таблиці наведені побічні реакції, ймовірно, пов'язані з біластином і відзначалися більш ніж у 0,1% дітей (2-11 років), які отримували біластин під час клінічної розробки.

Частота побічних реакцій розподіляється так: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 – < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100); рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (неможливо оцінити за доступними даними).

Реакції, що виникають рідко та дуже рідко, а також ті, частота яких не відома, не були внесені до таблиці.

# 260 дітей отримували препарат під час клінічних досліджень безпеки, 31 дитина отримувала препарат під час фармакокінетичних досліджень

Опис побічних реакцій у педіатричній популяції. Головний біль, біль у животі, алергічний кон'юнктивіт і риніт спостерігалися як у дітей, яких лікували білостином у дозі 10 мг, так і у дітей, які отримували плацебо. Відзначається частота: 2,1% проти 1,2% для головного болю; 1,0% проти 1,2% для болю у животі; 1,4% проти 2,0% для алергічного кон'юнктивіту та 1,0% проти 1,2% для риніту.

Загальний профіль безпеки у дорослих та пацієнтів підліткового віку. У клінічних дослідженнях у дорослих пацієнтів та пацієнтів підліткового віку, які страждають на алергічний ринк-он'юнктивіт або хронічну ідіопатичну кропив'янку, частота виникнення побічних реакцій на фоні лікування біластином у дозі 20 мг була порівнянною з такою у пацієнтів, які отримували плацебо 12 %).

Клінічні випробування II та III фази, проведені під час клінічної розробки, охоплювали 2525 дорослих пацієнтів та пацієнтів підліткового віку, яких лікували різними дозами біластину, з них 1697 отримували біластин у дозі 20 мг. У цих дослідженнях 1362 пацієнти отримували плацебо. Пацієнти, які отримували біластин у дозі 20 мг за показанням алергічний ринокон'юнктивіт або хронічна ідіопатична кропив'янка, найчастіше повідомляли про такі побічні реакції: головний біль, сонливість, запаморочення та стомлюваність. Ці побічні реакції виникали з частотою, що можна порівняти з частотою розвитку побічних реакцій у пацієнтів, які отримували плацебо.

Таблиця з даними про побічні реакції у дорослих пацієнтів та пацієнтів підліткового віку. Нижче в таблиці наведені побічні реакції, ймовірно, пов'язані з біластином і відзначалися більш ніж у 0,1% пацієнтів, які отримували біластин у дозі 20 мг при клінічній розробці (N = 1697).

Частота побічних реакцій розподіляється так: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 – < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100); рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (неможливо оцінити за доступними даними).

Реакції, що виникають рідко і дуже рідко, а також ті, частота яких не відома, не були внесені до таблиці.

Частота невідома (неможливо оцінити доступні дані). У постмаркетинговий період спостерігалися посилене серцебиття, тахікардія, реакції гіперчутливості (такі як анафілаксія, ангіонабряк, задишка, висипання, локалізований/місцевий набряк та еритема) та блювання.

Опис окремих побічних реакцій у дорослих пацієнтів та пацієнтів підліткового віку. Сонливість, головний біль, запаморочення та стомлюваність спостерігалися як у пацієнтів, яких лікували біластином у дозі 20 мг, так і у пацієнтів, які отримували плацебо. Їх частота становила відповідно 3,06% проти 2,86% для сонливості; 4,01% проти 3,38% для головного болю; 0,83% проти 0,59% для запаморочення та 0,83% проти 1,32% для стомлюваності.

Інформація, зібрана протягом постмаркетингового спостереження, підтвердила профіль безпеки, що спостерігався в ході клінічної розробки.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу відіграють важливу роль. Це дозволяє продовжувати спостереження за співвідношенням користі та ризику застосування лікарського засобу. Працівники галузі охорони здоров'я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Спеціальних умов зберігання не потрібно.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 1 або по 3 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.