Інструкція до препарату Савіс 2 мг таблетки №28

Савіс (Sawis) інструкція по застосуванню

Склад

Діюча речовина: дієногест;

• 1 таблетка містить дієногесту 2 мг;

Допоміжні речовини: магнію стеарат, тальк, кросповідон (тип А), повідон К-25, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, лактози моногідрат.

Лікарська форма

Пігулки

Основні фізико-хімічні властивості: білого або майже білого кольору, круглі, плоскі таблетки, з фаскою та гравіюванням "G/93" з одного боку, "RG" - з іншого. Діаметр 7мм.

Фармакотерапевтична група. Гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевих органів. Прогестогени. Код ATX G03D B08.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Дієногест – похідне нортестостерону без андрогенної та з певною антиандрогенною активністю, що становить приблизно одну третину активності ципротерону ацетату. Дієногест зв'язується з рецепторами прогестерону в матці тільки з 10% відносною афінністю. Незважаючи на низьку афінність до рецепторів прогестерону, дієногест має сильний прогестогенний ефект in vivo . Дієногест не виявляє значної андрогенної, мінералокортикоїдної або глюкокортикоїдної активності in vivo .

Дієногест впливає на ендометріоз, зменшуючи ендогенну продукцію естрадіолу і таким чином інгібує трофічні ефекти естрадіолу на еутопічний та ектопічний ендометрій. При безперервному застосуванні дієногест призводить до створення гіпоестрогенного, гіпергестагенного ендокринного середовища, що спричиняє початкову децидуалізацію тканини ендометрію з подальшою атрофією ендометріоїдних вогнищ.

Дані щодо ефективності

У процесі тримісячного дослідження за участю 198 пацієнток із ендометріозом було показано перевагу дієногесту 2 мг перед плацебо. Біль у ділянці таза, пов'язаний з ендометріозом, вимірювали за допомогою візуальної аналогової шкали (0-100 мм). Через 3 місяці терапії було визначено статистично значиму різницю порівняно з плацебо (Д = 12,3 мм; 95 % ДІ: 6,4 – 18,1; p<0,0001) та клінічно значуще зменшення болю порівняно з початковим рівнем ( середнє зменшення) = 27,4 мм (±22,9).

Через 3 місяці лікування зменшення болю в ділянці малого тазу, пов'язаного з ендометріозом, на 50% або більше було досягнуто у 37,3% пацієнток, які отримували дієногест, таблетки 2 мг (плацебо: 19,8%) без відповідного збільшення дози супутнього знеболювального засобу. ; зменшення болю в ділянці малого тазу, пов'язаного з ендометріозом, на 75% або більше (також без відповідного збільшення дози супутнього знеболювального) було досягнуто у 18,6% пацієнток, які отримували дієногест, таблетки 2 мг (плацебо: 7,3%).

Відкрите продовження цього плацебо-контрольованого дослідження показало безперервне зменшення пов'язаного з ендометріозом болю в ділянці тазу при лікуванні тривалістю до 15 місяців.

Результати плацебо-контрольованих досліджень підтверджувалися результатами, отриманими в процесі шестимісячного активно контрольованого дослідження порівняно з агоністом гонадотропін-рилізинг гормону за участю 252 пацієнток з ендометріозом.

Три дослідження за участю 252 пацієнток, які отримували дієногест по 2 мг на добу, продемонстрували суттєве зниження ендометріоїдних уражень через 6 місяців лікування.

У процесі невеликого дослідження (n=8 на групу дозування) застосування дієногесту у дозі 1 мг на добу виявило відсутність овуляції через 1 місяць терапії. Дієногест не досліджували з контрацептивної ефективності у великих дослідженнях.

Дані з безпеки

Рівень ендогенного естрогену лише помірно пригнічується під час лікування дієногестом, таблетками 2 мг.

Досі результати довгострокових досліджень мінеральної щільності кісток (МЩК) та ризику переломів у пацієнток, які застосовують дієногест, таблетки 2 мг наразі недоступні. МЩК оцінювали у 21 дорослої пацієнтки до та після 6 місяців лікування дієногестом, таблетками 2 мг. Зниження середнього показника МСК виявлено був. У 29 пацієнток, які отримували лейпрорелін ацетат, середнє зниження 4,04% ± 4,84 було відзначено за той же період (Д між групами = 4,29%, 95% ДІ: 1,93-6,66, р<0, 0003).

Не було значного впливу на стандартні лабораторні показники, у тому числі на результати аналізу крові, біохімічного аналізу крові, рівень печінкових ферментів, рівень ліпідів та HbA1С при лікуванні дієногестом, таблетками 2 мг, протягом 15 місяців (N = 168).

Дані щодо безпеки для підлітків

Безпека дієногесту, таблеток 2 мг щодо МЩК була досліджена в процесі неконтрольованого дослідження протягом 12 місяців за участю 111 пацієнток підліткового віку (віком від 12 до <18 років) з клінічно підозрюваним або підтвердженим ендометріозом. Середня відносна зміна МЩК поперекового відділу хребта (L2 – L4) від вихідних показників у 103 пацієнток до закінчення лікування становила -1,2%. Повторний вимір через 6 місяців після закінчення лікування у субгрупі зі зниженими значеннями МЩК показало підвищення МЩК до 0,6%.

Дані доклінічних досліджень з безпеки

Дані доклінічних досліджень не вказують на існування особливого ризику для людини на підставі стандартних досліджень токсичності при багаторазовому прийомі, генотоксичності, канцерогенії та токсичному впливі на репродуктивну функцію. Однак слід враховувати, що статеві стероїди можуть спричинити зростання певних гормонозалежних тканин та пухлин.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після перорального прийому дієногест швидко та повністю всмоктується. Максимальна концентрація в сироватці досягається протягом 1,5 год після одноразового перорального прийому і становить 47 нг/мл. Біодоступність становить близько 91%. Фармакокінетика дієногесту залежить від дози в діапазоні доз 1-8 мг.

Розподіл

Дієногест зв'язується з сироватковим альбуміном і не зв'язується з глобуліном, що зв'язує статеві стероїди (ГССС), або з глобуліном, що зв'язує кортикоїди (ГЗК). Лише 10% загальної концентрації дієногесту в сироватці крові перебувають у вигляді вільного стероїду, а 90% - неспецифічно пов'язані з альбуміном. Очевидний обсяг розподілу (V _d / F) дієногеста становить 40 л.

Метаболізм

Дієногест повністю метаболізується відомими способами метаболізму стероїдів, з утворенням переважно ендокринологічно неактивних метаболітів. На підставі досліджень in vitro та in vivo CYP3A4 – головний фермент, залучений до метаболізму дієногесту. Ці метаболіти дуже швидко виводяться з плазми таким чином, що домінуючою фракцією в плазмі є дієногест у незміненому вигляді.

Швидкість кліренсу (Cl/F) із сироватки крові становить 64 мл/хв.

Висновок

Рівень дієногесту у сироватці крові знижується двофазно з періодом напіввиведення, що становить 9-10 годин. Дієногест виводиться у вигляді метаболітів із сечею та калом у співвідношенні приблизно 3:1 після перорального прийому у дозі 0,1 мг/кг. Період напіввиведення метаболітів із сечею становить близько 14 годин.

Після перорального прийому 86% введеної дози виводиться з організму в межах 6 днів, більша частина цієї кількості виводиться в перші 24 години, головним чином із сечею.

Стан рівноваги

Фармакокінетика дієногесту не залежить від рівня ГВП. При щоденному прийомі концентрація речовини у сироватці крові зростає у 1,24 рази, досягаючи рівноважного стану через 4 дні застосування. Фармакокінетика дієногесту після повторного застосування дієногесту, таблеток 2 мг, може бути передбачена на підставі даних про фармакокінетику однієї дози.

Фармакокінетика в спеціальних групах пацієнтів

У пацієнтів з порушеннями функції нирок фармакокінетику препарату Cавіс, таблеток 2 мг, не вивчали.

У пацієнтів з порушеннями функції печінки фармакокінетику препарату Савіс, таблеток 2 мг, не вивчали.

Клінічні властивості

Показання

Лікування ендометріозу.

Протипоказання Савісу

Препарат Савіс не слід застосовувати за наявності будь-якого з перелічених нижче станів або захворювань. Ця інформація частково отримана на підставі застосування інших препаратів, що містять лише прогестоген. Якщо будь-який з цих станів або захворювань виникає вперше при застосуванні Савісу, прийом препарату слід негайно припинити:

• венозна тромбоемболія в активній формі;
• артеріальні або кардіоваскулярні захворювання в даний час або в анамнезі (наприклад, інфаркт міокарда, цереброваскулярна подія, ішемічна хвороба серця);
• цукровий діабет із ураженням судин;
• тяжкі захворювання печінки або їх наявність в анамнезі, доки показники функції печінки не повернуться до норми;
• пухлини печінки зараз або в анамнезі (доброякісні чи злоякісні);
• відомі або підозрювані злоякісні пухлини, що залежать від статевих гормонів;
• вагінальна кровотеча нез'ясованої етіології;
• підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату (див. розділ «Склад»).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій.

Примітка: для виявлення можливих взаємодій слід ознайомитись з інструкціями щодо медичного застосування супутніх лікарських засобів.

Вплив інших препаратів на Савіс

Прогестогени, включаючи дієногест, метаболізуються головним чином системою цитохрому Р450 3А4 (CYP3A4), розташованої в слизовій оболонці кишечнику і в печінці. Тому індуктори або інгібітори CYP3A4 можуть впливати на метаболізм прогестогену.

Збільшення кліренсу статевих гормонів через індукцію ферментів може знизити терапевтичний ефект препарату Савіс та призвести до небажаних ефектів, наприклад, до змін характеру менструальної кровотечі.

Зменшення кліренсу статевих гормонів через пригнічення ферменту може знизити терапевтичний ефект препарату Савіс та призвести до розвитку побічних реакцій.

Речовини, що підвищують кліренс статевих гормонів (зниження ефективності шляхом індукування ферментів), наприклад: фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин, а також, можливо, окскарбазепін, топірамат, фельбамат, гризеофульвін та засоби, що містять звіром.

Індукція ферментів може спостерігатись після кількох днів терапії.

Максимальна індукція ферментів загалом проявляється за кілька тижнів. Індукція ферментів може тривати до 4 тижнів після припинення терапії.
Вплив індуктора CYP 3А4 рифампіцину досліджувався у здорових жінок у постклімактеричному періоді. Одночасне застосування рифампіцину з таблетованою формою естрадіолу валерату/дієногеста призвело до значного зниження рівноважної концентрації та системного впливу дієногесту та естрадіолу. Системний вплив дієногеста та естрадіолу в рівноважному стані, виміряний при AUC (0 – 24 години), зменшився на 83% та 44% відповідно.

Речовини з різним впливом на кліренс статевих гормонів.

Одночасне застосування зі статевими гормонами великої кількості комбінацій інгібіторів ВІЛ-протеази та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази у поєднанні з комбінаціями інгібіторів вірусу гепатиту С може збільшити або зменшити рівень прогестину в плазмі крові. Сукупний вплив цих змін може бути клінічно значущим у деяких випадках.
Речовини, що знижують кліренс статевих гормонів (інгібітори ферментів).

Дієногест є субстратом цитохрому P450 (CYP) 3A4.

Клінічна значущість потенційних взаємодій з інгібіторами ферментів залишається невідомою.

Одночасне застосування сильних інгібіторів CYP3A4 може збільшувати плазмові концентрації дієногесту.

Одночасне застосування з сильним інгібітором ферменту CYP3A4 кетоконазолом призводило до підвищення в 2,9 разів AUC (0 – 24 години) дієногеста в рівноважному стані. Одночасне застосування з помірним інгібітором еритроміцину призводило до підвищення в 1,6 рази AUC (0-24 години) дієногеста в рівноважному стані.

Вплив препарату Савіс на інші лікарські засоби
За результатами досліджень інгібування in vitro, клінічно значуща взаємодія дієногеста з іншими препаратами, метаболізм яких опосередковується ферментами цитохрому P450, є малоймовірним.

Взаємодія з харчовими продуктами

Вживання їжі з високим вмістом жирів не впливало на біодоступність препарату Савіс.

Лабораторні тести

Прийом прогестогенів може вплинути на результати деяких лабораторних аналізів, зокрема біохімічні параметри печінки, щитовидної залози, функції нирок та надниркових залоз, рівні білків (носіїв) у плазмі крові (наприклад, ГЗК та фракції ліпідів/ліпопротеїдів), параметри метаболізму вуглеводу. Зміни зазвичай залишаються у межах лабораторної норми.

Особливості застосування препарату

Застереження

Оскільки Cавіс - препарат, що містить тільки прогестоген, вважається, що особливі застереження та заходи безпеки щодо застосування препаратів, що містять прогестоген, також стосуються препарату Cавіс, хоча не всі застереження та запобіжні заходи ґрунтуються на відповідних результатах клінічних досліджень таблеток, що містять 2 мг дієногеста.

При погіршенні або першому виникненні будь-якого із наведених нижче станів/факторів ризику, в індивідуальному порядку повинен бути проведений аналіз співвідношення ризик/користування перед початком або продовженням застосування Савісу.

Тяжкі маткові кровотечі

Маткова кровотеча, наприклад, у жінок з аденоміозом матки або лейоміомою матки може збільшуватись при застосуванні препарату Cавіс. Якщо кровотеча виражена і не припиняється протягом тривалого часу, вона може призвести до анемії (у деяких випадках тяжка). У такому випадку слід розглянути питання щодо припинення прийому препарату.

Зміна характеру кровотечі

Лікування дієногестом, таблетками по 2 мг, впливає на характер менструальної кровотечі у більшості жінок (див. розділ «Побічні реакції»).

Циркуляторні порушення

На підставі результатів епідеміологічних досліджень виявлено невелику кількість даних щодо існування зв'язку між застосуванням препаратів, що містять лише прогестоген, та підвищенням ризику розвитку інфаркту міокарда або церебральної тромбоемболії. Ризик кардіоваскулярних та церебральних явищ швидше пов'язаний з віком, артеріальною гіпертензією та курінням. У жінок з гіпертензією ризик розвитку інсульту може дещо збільшуватись при застосуванні препаратів, що містять лише прогестоген.

Деякі дослідження свідчать про існування певного, але не статистично значущого збільшення ризику розвитку венозної тромбоемболії (тромбоз глибоких вен, тромбоемболії легеневої артерії), пов'язаного із застосуванням препаратів, що містять лише прогестоген. Загальновизнані фактори, що підвищують ризик виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ), включають: особистий або сімейний анамнез (наприклад, випадки ВТЕ у братів або сестер або батьків у відносно молодому віці), вік, ожиріння, тривалу іммобілізацію, травми або радикальні хірургічні. У разі тривалої іммобілізації рекомендується припинити застосування препарату Cавіс (при планових операціях не менше ніж за 4 тижні до його проведення) і не починати знову його прийом раніше, ніж через 2 тижні після повної ремобілізації.

Необхідно брати до уваги підвищення ризику розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді.

У разі виникнення симптомів венозних та артеріальних тромботичних захворювань або підозри на лікування слід припинити.

Пухлини

Мета-аналіз 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР = 1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують пероральні контрацептиви (ПК), які переважно містять естроген-прогестоген. Цей підвищений ризик поступово зникає протягом 10 років після прийому комбінованих пероральних контрацептивів (КПК). Оскільки рак молочної залози у жінок до 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози у жінок, які використовують або нещодавно використовували КПК, незначно щодо загального ризику раку молочної залози. Існує однаковий ризик виявлення раку молочної залози у жінок, які приймали препарати, що містять лише прогестоген або КПК. Однак інформація, що стосується препаратів, що містять лише прогестоген, базується на набагато меншій кількості жінок, які їх застосовують, і тому вона менш переконлива, ніж дані щодо КПК. Результати цих досліджень не дають доказів існування причинного взаємозв'язку. Підвищення ризику може бути обумовлено більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які застосовують ПК, так і біологічною дією цих препаратів, або поєднанням обох факторів. Відзначено тенденцію, що рак молочної залози, виявлений у жінок, які коли-небудь приймали ПК, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не застосовував ПК.

У поодиноких випадках у жінок, які застосовували гормональні речовини, подібні до препарату Савіс, спостерігалися доброякісні, а ще рідше – злоякісні пухлини печінки, які в окремих випадках призводили до небезпечної для життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі виникнення скарг на сильний біль в епігастральній ділянці, збільшення печінки або появи ознак внутрішньочеревної кровотечі при диференціальній діагностиці слід враховувати можливість наявності пухлини печінки у жінок, які приймають дієногест, таблетки по 2 мг.

Остеопороз

Зміна мінеральної густини кісткової тканини (МЩКТ).

Застосування дієногесту, таблеток 2 мг, підліткам (12 – 18 років) протягом періоду лікування 12 місяців асоціювалося зі зниженням середнього значення МЩКТ у поперековому відділі хребта (L2 – L4) на 1,2%. Після припинення лікування МЩКТ збільшувалося знову у цих пацієнтів. Середня відносна зміна МЩКТ від вихідних показників до закінчення лікування становила 1,2% з діапазоном між –6% та 5% (ДІ 95%: –1,70% та –0,78%, n=103). Повторний вимір через 6 місяців після закінчення лікування у підгрупі зі зниженими значеннями МЩКТ показав тенденцію до відновлення (середня відносна зміна вихідних показників: –2,3 % при закінченні лікування та –0,6 % через 6 місяців після закінчення лікування з діапазоном між – 9 % та 6% (ДІ 95%: –1,20% та 0,06% (n=60)).

Порушення МЩКТ має особливе значення у підлітковому віці та ранній період статевого дозрівання, критичний період зростання кісток. Невідомо, чи зменшить пікову кісткову масу та підвищить ризик перелому кісток у похилому віці зниження МЩКТ у цій популяції (див. розділи «Фармакологічні» властивості» та «Діти»).

Перед початком лікування лікарю слід врахувати переваги застосування Савісу та можливі ризики його застосування для кожного окремого підлітка, враховуючи також наявність суттєвих факторів ризику остеопорозу.

Адекватне застосування кальцію та вітаміну D при дієтичному харчуванні або при застосуванні харчових добавок важливе для здорового стану кісткової тканини у жінок усіх вікових категорій.

Не спостерігалося зниження МЩКТ у дорослих (див. розділ «Фармакодинаміка»).

У пацієнток, які перебувають у групі підвищеного ризику розвитку остеопорозу, ретельна оцінка співвідношення ризик/користування повинна бути проведена до початку лікування препаратом Савіс, оскільки рівень ендогенних естрогенів помірно знижується на фоні лікування препаратом Савіс (див. розділ Фармакодинаміка).

Інші стани

За станом пацієнток із депресією в анамнезі слід ретельно спостерігати та припинити застосування препарату при розвитку виражених проявів депресії.

Дієногест зазвичай не впливає на артеріальний тиск у нормотензивних жінок.

Однак, якщо тривала клінічно виражена гіпертензія виникає під час застосування препарату, рекомендується відмінити препарат Савіс та лікувати гіпертензію.

При рецидиві холестатичної жовтяниці та/або сверблячки, що виникають у період вагітності або попереднього застосування статевих гормонів, застосування Савісу слід припинити.

Дієногест може незначно впливати на периферичну інсулінорезистентність і толерантність до глюкози. Жінки, хворі на цукровий діабет, особливо з гестаційним цукровим діабетом в анамнезі, повинні ретельно обстежуватися протягом застосування Савісу.

Іноді може розвиватися хлоазма, особливо у жінок із хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні уникати дії прямого сонячного проміння або ультрафіолетового випромінювання при прийомі Савіса.

Імовірність позаматкової вагітності у жінок, які застосовують з метою контрацепції препарати, що містять лише прогестоген, вища, ніж у жінок, які застосовують КПК. Тому для жінок з позаматковою вагітністю в анамнезі або порушеннями функції маткових труб питання про застосування Савісу слід вирішувати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
При застосуванні Савіс може виникати персистенція фолікулів (часто відзначається як функціональні кісти яєчників). Більшість цих фолікулів безсимптомні, хоча деякі можуть супроводжуватися болем у ділянці тазу.
Не застосовують у геріатричній практиці.

Одна таблетка Савіс містить 62,8 мг лактози моногідрату. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, повною лактазною недостатністю або мальабсорбцією глюкози-галактози, не слід приймати цей лікарський засіб.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Існують обмежені дані щодо застосування дієногесту вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи опосередкований ризик репродуктивної токсичності (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Савіс не рекомендується застосовувати вагітним жінкам, тому що немає потреби лікувати ендометріоз у період вагітності.

Період годування груддю

Лікування препаратом Савіс у період годування груддю не рекомендується.
Невідомо, чи проникає дієногест у грудне молоко жінки. Дані, одержані в процесі досліджень на тваринах, вказують на проникнення дієногесту у грудне молоко щурів.

Слід ухвалити рішення про припинення годування груддю або припинення терапії препаратом Савіс, враховуючи користь годування груддю для дитини та необхідність терапії для жінки.

Фертильність

На підставі наявних даних можна стверджувати, що при лікуванні Савісом у більшості пацієнток інгібується овуляція. Однак препарат Савіс не є протизаплідним засобом.

Якщо потрібна контрацепція, слід додатково застосовувати негормональний метод запобігання вагітності (див. «Спосіб застосування та дози»).
На підставі наявних даних можна стверджувати, що менструальний цикл повертається в норму протягом 2 місяців після припинення лікування дієногестом таблетками 2 мг.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами. Не спостерігали впливу на здатність керувати автотранспортом та керувати механізмами у пацієнток, які приймали препарати, що містять дієногест.

Спосіб застосування та дози Савіс

Спосіб застосування

Для перорального застосування.

Дозування

Приймати по 1 таблетці щодня без перерви у застосуванні препарату приблизно в той самий час, при необхідності запиваючи невеликою кількістю рідини. Пігулки можна приймати незалежно від їжі.
Таблетки слід приймати регулярно незалежно від менструальної кровотечі. Як тільки таблетки з однієї упаковки закінчаться, необхідно приймати таблетки з наступної упаковки, не роблячи перерви у застосуванні лікарського засобу.

Досвід лікування препаратом Савіс пацієнток із ендометріозом понад 15 місяців відсутній.

Прийом препарату можна розпочати будь-якого дня менструального циклу.
Застосування будь-яких гормональних контрацептивів слід припинити перед початком терапії препаратом Савіс. Якщо потрібна контрацепція, слід додатково застосовувати негормональний метод запобігання вагітності (наприклад, бар'єрний метод).

Пропуск прийому таблеток

У разі пропуску прийому таблеток, блювання та діареї (які мали місце протягом 3-4 годин після прийому таблетки), ефективність препарату Савіс може зменшитися. У разі пропуску прийому однієї або декількох таблеток слід прийняти одну таблетку, як тільки жінка згадає про це, а наступну приймати у звичайний час. Аналогічно, таблетку, яка не вбереться через блювання або діарею, слід замінити на іншу таблетку.

Застосування в спеціальних групах пацієнтів

Пацієнти похилого віку

Немає відповідних показань для застосування Савісу пацієнткам цієї групи.

Печінкова недостатність

Препарат протипоказаний пацієнткам із тяжким захворюванням печінки або в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»).

Ниркова недостатність

Немає жодних даних, що свідчать про необхідність корекції дози для пацієнток із нирковою недостатністю.

Діти.

Препарат Савіс не показаний для застосування дітям до менархе.
Безпека та ефективність застосування дієногесту, таблеток 2 мг, була досліджена в процесі неконтрольованого дослідження протягом 12 місяців у 111 пацієнток підліткового віку (12–18 років) з клінічно підозрюваним або підтвердженим ендометріозом (див. розділи «Фармакологічні» властивості» та «Особливості застосування»).

Ефективність застосування дієногесту, таблеток 2 мг, була продемонстрована при лікуванні ендометріозу, асоційованого з тазовим болем, у підлітків (12 – 18 років) із загальним сприятливим профілем безпеки та переносимості лікарського засобу.

Застосування дієногесту, таблеток 2 мг, підліткам протягом періоду лікування 12 місяців асоціювалося зі зниженням середнього значення МЩКТ у поперековому відділі хребта на 1,2%. Після припинення лікування МЩКТ збільшувалося знову у цих пацієнтів.

Порушення МЩКТ має особливо важливе значення у підлітковому віці та ранньому періоді статевого дозрівання, критичному періоді зростання кісток. Невідомо, чи зменшить пікову кісткову масу та підвищить ризик перелому кісток у похилому віці зниження МЩКТ у цій популяції. Тому лікарю слід врахувати переваги застосування Савіса та можливі ризики застосування для кожного окремого підлітка (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

Передозування

Дослідження гострої токсичності, проведені з дієногестом, не вказували на ризик розвитку гострих побічних реакцій у разі ненавмисного прийому кількох добових терапевтичних доз. Жодних специфічних антидотів не існує. Застосування 20-30 мг дієногесту на добу (в 10-15 разів вище, ніж доза в таблетці препарату Cавіс) протягом більше 24 тижнів переносилося дуже добре.

Побічні реакції Савісу

Побічні реакції описані згідно з MedDRA.

Побічні реакції найчастіше розвиваються протягом перших місяців застосування препарату та зникають у процесі лікування. Можуть спостерігатись зміни характеру кровотеч, такі як кровомазання, нерегулярні кровотечі або аменорея.

Повідомлялося про наступні побічні реакції під час лікування дієногестом, таблетками 2 мг. Побічні явища, про які найчастіше повідомляли при застосуванні препарату, включали головний біль (9,0%), дискомфорт у молочних залозах (5,4%), пригнічений настрій (5,1%) та акне (5,1%).

Крім того, застосування препарату впливає на характер менструальних кровотеч у більшості жінок. Характер менструальних кровотеч систематично оцінювали з використанням щоденників пацієнток та аналізували із застосуванням методу ВООЗ протягом 90-денного звітного періоду. Протягом перших 90 днів терапії дієногестом, таблетками 2 мг, спостерігали такі характери кровотеч (n=290; 100%): аменорея (1,7%), нечасті кровотечі (27,2%), часті кровотечі (13,4%) , нерегулярні кровотечі (35,2%), тривалі кровотечі (38,3%), нормальна менструальна кровотеча, тобто жодна з попередніх категорій (19,7%). Протягом четвертого звітного періоду спостерігалися такі характери кровотеч (n=149; 100%): аменорея (28,2%), нечасті кровотечі (24,2%), часті кровотечі (2,7%), нерегулярні кровотечі (21,5%) %)), тривалі кровотечі (4,0 %), нормальна менструальна кровотеча, тобто така, що не відноситься до жодної з попередніх категорій (22,8 %). Зміни характеру менструальних кровотеч лише іноді повідомляли як побічні реакції в пацієнток (див. таблицю побічних реакцій).

У таблиці 1 наведено побічні реакції відповідно до класифікації MedDRA (MedDRA SOCs), про які повідомлялося при застосуванні препаратом та їх частота. У кожній групі побічні ефекти вказані в порядку зменшення частоти: часті (≥1/100<1/10) та нечасті (≥1/1000<1/100).

Частота визначена на підставі об'єднаних даних чотирьох клінічних досліджень за участю 332 пацієнток (100%).

Таблиця 1

Побічні реакції, фаза III клінічних досліджень N=332

Системи органів (MedDRA)	Часті	Нечасті
З боку крові та лімфатичної системи		анемія
Метаболізм та порушення обміну речовин	підвищення маси тіла	зниження маси тіла, підвищений апетит
Психічні розлади	пригнічений настрій, порушення сну, нервозність, зниження лібідо, зміни настрою	занепокоєння, депресія, лабільність настрою
З боку нервної системи	головний біль, мігрень	порушення вегетативної регуляції, порушення уваги
З боку органів зору		сухість очей
З боку органів слуху та вестибулярного апарату		дзвін у вухах
З боку серця		неспецифічні циркуляторні розлади, посилене серцебиття
З боку судин		артеріальна гіпотензія
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.		диспное
З боку шлунково-кишкового тракту	нудота, біль у животі, метеоризм, здуття живота, блювання	діарея, запор, дискомфорт у черевній порожнині, запалення шлунково-кишкового тракту, гінгівіт
З боку шкіри та підшкірної клітковини	акне, алопеція	сухість шкіри, гіпергідроз, свербіж, гірсутизм, оніхоклазія, лупа, дерматит, порушення росту волосся, реакції фоточутливості, зміни пігментації
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини.	біль у спині	біль у кістках, м'язові судоми, біль у кінцівках, почуття тяжкості у кінцівках
З боку нирок та сечовидільної системи		інфекція сечовивідних шляхів
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	дискомфорт у молочних залозах, кісті яєчників, припливи, маткові/вагінальні кровотечі, в т.ч. кровомазання	вагінальний кандидоз, вульвовагінальна сухість, виділення зі статевих органів, біль у ділянці малого тазу, атрофічний вульвовагініт, збільшення молочних залоз, кістозно-фіброзні захворювання молочних залоз, нагрубання молочних залоз
Загальні порушення та місцеві реакції	астенічні стани, дратівливість	набряк

Також спостерігалися такі побічні реакції: персистенція фолікулів, підвищення апетиту, реакції гіперчутливості.

Інші серйозні побічні реакції спостерігалися при застосуванні стероїдних статевих гормонів прогестогенів (див. розділ «Особливості застосування»): венозні та артеріальні тромбоемболічні порушення, артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, інсульт, новоутворення молочних залоз, пухлини печінки, пухлини, пухлини нижче), зміни толерантності до глюкози або вплив на периферичну інсулінорезистентність.

Зниження мінеральної щільності кісткової тканини

У процесі неконтрольованого клінічного дослідження за участю 111 пацієнток підліткового віку (віком від 12 до <18 років), які отримували терапію дієногестом, таблетками 2 мг, 103 вимірювали МЩКТ. Приблизно у 72% учасників дослідження спостерігалося зниження МЩКТ поперекового відділу хребта (L2 – L4) після 12 місяців застосування препарату (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції в період постмаркетингового спостереження дуже важливі. Це дає можливість здійснювати контроль співвідношення користь/ризику застосування лікарських засобів. Медичні працівники повинні повідомляти про підозрювані побічні реакції.

Термін придатності

3 роки

Умови зберігання

Лікарський засіб не потребує спеціальних температурних умов зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 14 таблеток у блістері; по 2 або 6 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом