Інструкція до препарату Калію йодид порошок 125 мг флакон №1

Калію йодид інструкція по застосуванню

Склад

1 флакон містить калію йодиду 0,125 g (г)

Рекомендації щодо застосування:

Профілактика під час ядерно-технічних аварій з метою запобігання опроміненню.

Спосіб застосування

Йодна профілактика (ЙП)

Однократне дозування для дорослої людини калію йодиду становить 125 мг (100 мг йоду). У разі виникнення радіаційної аварії на об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними та ядерними матеріалами, та загрози забруднення довкілля РІЙ персонал повинен прийняти негайно 125 мг калію йодиду

Населення, яке проживає на території де є загроза забруднення, приймає профілактичну дозу препарату КІ тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення ЙП.

Регламентом встановлено наступні вікові групи та дозування препарату стабільного йоду (калій йодид): діти від 3 до 12 років – 62,5 мг, підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, матері, які годують груддю – 125 мг

Повторне приймання препарату не раніше ніж за 24 години після приймання першої дози.

Дітям до 3 років та після 40 лише після погодження з лікарем! Ризик від прийому препарату вищий, ніж ускладнення після опромінення!

Перед застосуванням рекомендується проконсультуватися з лікарем.

Спосіб приготування розчину засобу «Калію йодид» для дорослих

• Відґвинтити ковпачок у флаконі з порошком.
• У флакон, який містить порошок, необхідно додати прокип'ячену та охолоджену до кімнатної температури воду або солодкого чаю.
• Наґвинтити ковпачок на флакон і збовтати до повного розчинення порошку.
• Випити весь вміст флакону.

Спосіб приготування розчину засобу «Калію йодид» для дітей

• Відґвинтити ковпачок у флаконі з порошком.
• У флакон, який містить порошок, необхідно додати шприцом 10 мл прокип'яченої та охолодженої до кімнатної температури води.
• Наґвинтити ковпачок на флакон і збовтати до повного розчинення порошку.
• Відібрати 5 мл розчину та дати випити дитині, додавши солодкого чаю, соку або молока.

Протипоказання

Підвищена чутливість до калію йодиду.

Туберкульоз легень, нефрит, нефроз, фурункульоз, вугрові висипи, піодермія, геморагічний діатез, кропив'янка, підвищена чутливість до йоду, підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Виражений гіпертиреоз, латентний гіпертиреоз, гіперфункція щитовидної залози, токсична аденома, вузликовий або дифузний токсичний зоб, герпетиформний дерматит (хвороба Дюринга).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

При одночасній високодозній терапії йодом та калійзберігаючими діуретиками можливий розвиток гіперкаліємії, з препаратами літію – розвиток зобу та гіпотиреозу. Перхлорат та тіоціонат конкурентно гальмують поглинання йоду щитовидною залозою, а ТТГ – стимулює.

Хінідін: при одночасному застосуванні відбувається підсилення ефекту хінідіну на серце у зв'язку зі збільшенням концентрації калію у плазмі крові.

Рослинні алкалоїди та солі важких металів: одночасне застосування може призвести до утворення нерозчинного осаду та ускладнити всмоктування йоду.

Особливості щодо застосування

На тлі терапії у пацієнтів із нирковою недостатністю можливий розвиток гіперкаліємії.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю, за винятком випадків загрози надходження в організм радіоактивних ізотопів йоду. У таких випадках рішення щодо застосування приймає лікар та одночасно з калію йодидом слід призначати калію перхлорат. При дозах понад 300 мкг йоду на день необхідно припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Будь-яких випробувань щодо вивчення впливу на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами не проводили

Побічні ефекти

Алергічні реакції: прояви йодизму: набряк слизової оболонки носа, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактичний шок, шкірні висипання, свербіж.

З боку системи крові: еозинофілія.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія.

З боку центральної нервової системи: дратівливість, порушення сну, підвищене потовиділення.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея (у пацієнтів віком від 40 років).

Інші: при високодозовій терапії в окремих випадках можуть розвинутися зоб та гіпотиреоз.

У разі появи будь-яких небажаних явищ хворому необхідно порадитися з лікарем.