Інструкція до препарату Фуразолідон 0,05 г таблетки №20

Фуразолідон (Furazolidone) інструкція по застосуванню

Склад

Діюча речовина: фуразолідон;

• 1 таблетка містить фуразолідону 0,05 г (50 мг);

Допоміжні речовини: крохмаль картопляний; лактози моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; стеарат кальцію.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки жовтого або зеленувато-жовтого кольору з плоскою поверхнею та фаскою.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні та антисептичні засоби. Фуразолідон. Код ATX G01A X06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Фуразолідон – антимікробний та антипротозойний засіб, похідний нітрофурану. Порушує процес клітинного дихання бактерій, інгібує біосинтез нуклеїнових кислот. Залежно від концентрації виявляє бактеріостатичний чи бактерицидний ефект. Активний щодо грамнегативних паличок (ешерихія, сальмонели, шигели, протей, клебсієла, цитробактор), грампозитивних коків (стрептококи, стафілококи), найпростіших (лямблії, трихомонади). Серед збудників кишкових інфекцій найбільш чутливі збудники дизентерії, черевного тифу та паратифів. Слабко впливає на збудників гнійної та анаеробної інфекції. Опірність фуразолідону розвивається повільно. Активує фагоцитоз, не пригнічує імунну систему.

Фармакокінетика

При прийомі внутрішньо швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті та розподіляється у тканині, включаючи ЦНС. Терапевтична концентрація у крові зберігається протягом 4-6 годин. Високих концентрацій у крові та тканинах (включаючи нирки) не утворює, оскільки значною мірою швидко метаболізується у печінці, перетворюючись на амінопохідну. Головний шлях елімінації – ниркова екскреція (65%). Частково виводиться з жовчю, досягаючи високих концентрацій у просвіті кишківника, що дозволяє застосовувати його при кишкових інфекціях. При нирковій недостатності препарат кумулюється у крові внаслідок уповільнення виведення.

Клінічні властивості

Показання

Бацилярна дизентерія, паратиф, харчова токсикоінфекція, ентероколіти, лямбліоз, трихомонадний кольпіт.

Протипоказання Фуразолідону

Термінальна стадія ХНН, порушення функції печінки, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, підвищена чутливість до будь-яких компонентів лікарського засобу та нітрофуранів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій

При одночасному застосуванні фуразолідону з інгібіторами моноаміноксидази, симпатоміметиками, трициклічними антидепресантами та харчовими продуктами, що містять тірамін, виникає ризик розвитку гіпертонічного кризу. При поєднанні з хлорамфеніколом та ристоміцином підвищується ризик пригнічення кровотворення.

При одночасному застосуванні фуразолідону з амітриптиліном можливе виникнення токсичного психозу.

Аміноглікозиди та тетрациклін посилюють протимікробний ефект фуразолідону.

Засоби, що залужують сечу (натрію гідрокарбонат, бікарбонат натрію, ацетазоламід), знижують ефект фуразолідону, підвищуючи його виведення із сечею; засоби, що закисляють сечу, підвищують ефект препарату.

Сенсибілізує організм до алкоголю. У зв'язку з ризиком дисульфірамоподібних реакцій під час терапії фуразолідоном та протягом 4 днів після її припинення не слід вживати алкоголь.

Особливості застосування препарату

Ризик периферичних полінейропатій підвищується при анемії, цукровому діабеті, порушення електролітного балансу, гіповітамінозах.

Для профілактики невриту при тривалому застосуванні фуразолідон можна поєднувати з вітамінами групи В.

Фуразолідон є інгібітором моноаміноксидази, і при його застосуванні необхідно вживати таких заходів безпеки, що і при застосуванні інших інгібіторів моноаміноксидази.

У зв'язку з ризиком підвищення артеріального тиску та розвитку психічних розладів рекомендується виключити з раціону продукти, що містять тирамін та інші судинозвужувальні аміни (сир, вершки, кава, шоколад, копченість).

Не слід приймати одночасно з фуразолідоном препарати для лікування кашлю та застуди. Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Прийом препарату під час вагітності протипоказаний. У період лікування препаратом годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Не слід застосовувати препарат при керуванні транспортними засобами або роботі з потенційно небезпечними механізмами, оскільки при застосуванні препарату можливе зниження концентрації уваги, запаморочення, сонливість.

Спосіб застосування та дози Фуразолідон

Дорослим та дітям від 8 років застосовувати внутрішньо після їди, запиваючи великою кількістю рідини (100 – 200 мл).

При бацилярній дизентерії, паратифі, харчової токсикоінфекції дорослим призначати по 2 таблетки (0,1 г) 4 рази на добу протягом 5-7 днів або циклами по 3-6 днів з інтервалом 3-4 дні. Дітям від 8 років призначати препарат із розрахунку 6–7 мг/кг маси тіла на добу; добову дозу розподіляти на 4 прийоми (при необхідності прийому дози менше 50 мг призначати інші препарати фуразолідону у відповідній лікарській формі та дозуванні). Тривалість курсу лікування становить 5-7 діб залежно від тяжкості захворювання, ефективності та чутливості до терапії.

При лямбліозі дорослим призначати по 2 таблетки (0,1 г) 4 рази на добу; дітям віком від 8 років препарат призначати з розрахунку 6 мг/кг маси тіла на добу за 3–4 прийоми. Курс лікування – 5-7 днів.

При терапії трихомонадних інфекцій призначати дорослим по 2 таблетки (0,1 г) 3-4 рази на день протягом 3-4 днів.

При кольпітах лікування проводити комбіновано. Приймати по 2 таблетки (0,1 г) препарату 3-4 рази на добу протягом 3 днів. Одночасно у піхву вводити порошок, що містить фуразолідон з лактозою, у пряму кишку – супозиторії з препаратом.

Найвищі дози для дорослих: разова – 4 таблетки (0,2 г), добова – 16 таблеток (0,8 г). Фуразолідон не рекомендується приймати довше 7 днів.

Діти

Фуразолідон у цій лікарській формі не застосовувати дітям до 8 років.

Передозування

Симптоми: гострий токсичний гепатит, гемолітична або мегалобластична анемія, лейкопенія, поліневрит.

Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, застосування антигістамінних препаратів, кальцію хлориду, активованого вугілля, вітамінів групи В, сольових проносних засобів, корекція водно-сольового балансу: симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій. Специфічного антидоту немає.

Побічні реакції Фуразолідону

З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, гіркота у роті, відсутність апетиту, блювання, діарея, анорексія, холестаз, гепатотоксичність.

З боку центральної нервової системи: біль голови, сонливість, запаморочення, периферичні нейропатії.

З боку системи крові: рідко – лейкопенія, агранулоцитоз, гемоліз в осіб із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи свербіж шкіри, гіперемію шкіри, кропив'янку, висип на шкірі обличчя, тулуба та нижніх кінцівок, у тому числі плямисто-папульозні, ангіоневротичний набряк.

Інші: гіпоглікемія, ортостатична гіпотензія, забарвлення сечі у темно-жовтий колір, пропасниця, слабкість, загальне нездужання.

З боку дихальної системи: рідко – гострі легеневі реакції.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці за температури не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 20 таблеток у блістері; по 1 або 5, або 10 блістерів у пачці з картону.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.