Інструкція до препарату Фламогрель 75 мг таблетки №30

Фламогрель 75 (Flamogrel 75) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина: clopidogrel;

• 1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить клопідогрель бісульфату в перерахунку на клопідогрель 75 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза, моногідрат, натрію кроскармелоза, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний, олія рицинова гідрогенізована, плівкове покриття SOL Code IC-S-279 (Brown) ) і заліза оксид червоний (Е 17) д іхлорметан.

Лікарська форма

Таблетки, покриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, помаранчеві, круглі, двоопуклі.

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби. Код ATX B01A C04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії

Клопідогрель селективно інгібує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з рецептором на поверхні тромбоциту та подальшу активацію комплексу GPIIb/IIIa під дією АДФ і таким чином інгібує агрегацію тромбоцитів. Для утворення активної інгібіції агрегації тромбоцитів необхідна біотрансформація клопідогрелю. Клопідогрель також пригнічує агрегацію тромбоцитів, індуковану іншими агоністами, шляхом блокування підвищення активності тромбоцитів вивільненим АДФ.

Клопідогрель необоротно модифікує АДФ-рецептори тромбоцитів

Отже, тромбоцити, що увійшли у взаємодію з клопідогрелем, змінюються до кінця їх життєвого циклу. Звичайна функція тромбоцитів відновлюється зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів.

Фармакодинамічні ефекти

З першого дня застосування у повторних добових дозах 75 мг виявляється суттєве уповільнення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів. Ця дія прогресивно посилюється та стабілізується між 3 та 7 днями. При стабільному стані середній рівень пригнічення агрегації під дією дози становить 75 мг від 40% до 60%. Агрегація тромбоцитів та тривалість кровотечі повертаються до початкового рівня в середньому через 5 днів після припинення лікування.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після перорального прийому одноразової та багаторазової дози 75 мг на добу клопідогрель швидко всмоктується. Середні максимальні концентрації в плазмі незміненого клопідогрелю (близько 2,2-2,5 нг/мл після одноразової дози 75 мг) досягалися приблизно через 45 хв після прийому дози. Абсорбція становить не менше 50%, як показує екскреція метаболітів клопідогрелю із сечею.

Розподіл

Клопідогрель і основний (неактивний) метаболіт in vitro, що циркулює в крові, оборотно зв'язуються з білками плазми людини (98% і 94% відповідно). Цей зв'язок залишається ненасиченим in vitro у межах широкого спектра концентрацій.

Метаболізм

Клопідогрель екстенсивно метаболізується у печінці. у vitro та in vivo існує два основних шляхи його метаболізму: один відбувається за участю естераз і призводить до гідролізу з утворенням неактивної похідної карбонової кислоти (85% всіх метаболітів, що циркулюють у плазмі), а до іншого залучені ферменти системи цитохрому P450. Спочатку клопідогрель перетворюється на проміжний метаболіт 2-оксо-клопідогрелю. Внаслідок подальшого метаболізму 2-оксо-клопідогрелю утворюється тіолове похідне – активний метаболіт. Цей активний метаболіт утворюється переважно за допомогою ферменту CYP2C19 за участю кількох інших ферментів системи CYP, таких як CYP1A2, CYP2B6 та CYP3A4. Активний метаболіт клопідогрелю (тіолове похідне), який був виділений in vitro швидко і незворотно зв'язується з рецепторами на тромбоцитах, тим самим перешкоджаючи агрегації тромбоцитів.

Висновок

Через 120 годин після прийому внутрішньоміченого 14 C-клопідогрелю у людини приблизно 50% мітки виводилося із сечею і близько 46% – з калом. Після перорального прийому одноразової дози 75 мг періоду напіввиведення. клопідогрелю становить близько 6 годин. Період напіввиведення основного (неактивного) циркулюючого в крові метаболіту становить 8 годин після одноразового та багаторазового прийому препарату.

Фармакогенетика

CYP2C19 бере участь у освіті як активного метаболіту, так і проміжного метаболіту 2-оксо-клопідогрелю. Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелю та антитромбоцитарні ефекти, за даними вимірювання агрегації тромбоцитів ex vivo, відрізняються залежно від генотипу CYP2C19.
Алель CYP2C19*1 відповідає повністю функціонуючого метаболізму, тоді як алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відповідають нефункціонуючого метаболізму. Алелі CYP2C19*2 та CYP2C19*3 відповідають за більшість алелей, що послаблюють функцію, у пацієнтів європеоїдної (85%) та монголоїдної (99%) рас із зниженим метаболізмом. Інші алелі, асоційовані з відсутнім або ослабленим метаболізмом, зустрічаються значно рідше. До них відносяться CYP2C19*4, *5, *6, *7 та *8. Пацієнт зі зниженим метаболізмом має два нефункціональні алелі, як зазначено вище. Згідно з опублікованими даними генотипи CYP2C19, які відповідають зниженому метаболізму, зустрічаються у 2% пацієнтів європеоїдної раси, 4% пацієнтів негроїдної раси та 14% пацієнтів китайської національності. Наразі існують тести, що дозволяють визначити генотип CYP2C19.

Особливі категорії пацієнтів

Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелю не досліджувалась у наведених нижче особливих категорій пацієнтів.

Ниркова недостатність

Після регулярного застосування 75 мг клопідогрелю на добу пацієнтами з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну – 5-15 мл на хвилину) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було менш виражене (25%) порівняно з таким же ефектом у здорових добровольців, а час кровотечі подовжений майже так само, як і у здорових добровольців, які отримували 75 мг клопідогрелю на добу. Клінічна переносимість була в усіх пацієнтів.

Печінкова недостатність

Після регулярного прийому 75 мг клопідогрелю на добу протягом 10 днів пацієнтами з тяжкою печінковою недостатністю інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було таким самим, як і у здорових добровольців. Середнє подовження часу кровотечі було однаковим в обох групах.

Расова приналежність

Поширеність алелів CYP2C19, що викликають проміжну та слабку метаболічну активність CYP2C19, відрізняється залежно від расової/етнічної приналежності (див. «Фармакогенетика»). Існують обмежені дані пацієнтів монголоїдної раси, які дають змогу оцінити клінічне значення генотипування цього CYP з погляду клінічних результатів.

Клінічні властивості

Показання

Профілактика проявів атеротромбозу у дорослих:

• у хворих, які перенесли інфаркт міокарда (початок лікування – через кілька днів, але не пізніше ніж через 35 днів після виникнення), ішемічний інсульт (початок лікування – через 7 днів, але не пізніше ніж через 6 місяців після виникнення) або у яких діагностовано захворювання периферичних артерій (ураження артерій та атеротромбоз судин нижніх кінцівок);
• у хворих з гострим коронарним синдромом:

з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), у тому числі у пацієнтів, яким було встановлено стент під час проведення черезшкірної коронарної ангіопластики, у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою;

з гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (у хворих, які отримують стандартне медикаментозне лікування та яким показана тромболітична терапія).

Профілактика атеротромботичних та тромбоемболічних подій при фібриляції передсердь

Клопідогрель у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою показаний дорослим пацієнтам з фібриляцією передсердь, що мають щонайменше один фактор ризику виникнення судинних подій, у яких існують протипоказання до лікування антагоністами вітаміну К та мають низький ризик виникнення кровотеч та для профілактики.

Додаткові відомості див. у розділі «Фармакологічні властивості».

Протипоказання Фламогрелю 75

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату. Тяжка печінкова недостатність. Гостра кровотеча (наприклад, виразка або внутрішньочерепний крововилив).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій

Лікарські засоби, застосування яких супроводжується підвищенням ризику кровотеч. Через потенційний адитивний ефект існує підвищений ризик геморагічних ускладнень, тому одночасне застосування таких лікарських засобів з клопідогрелем потребує обережності (див. розділ «Особливості застосування»).

Пероральні антикоагулянти

Одночасне застосування препарату Фламогрель 75 з пероральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки таке поєднання може посилити інтенсивність кровотечі. Хоча застосування клопідогрелю в дозі 75 мг на добу не змінює фармакокінетичний профіль S-варфарину або міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС) у пацієнтів, які тривалий час отримують лікування варфарином, одночасне застосування клопідогрелю та варфарину збільшує ризик кровотечі через існування незалежного впливу на гемо.

Інгібітори глікопротеїнових рецепторів IIb/IIIа

Клопідогрель слід обережно призначати пацієнтам, які отримують інгібітори глікопротеїнових рецепторів IIb/IIIа.

Ацетилсаліцилова кислота

Ацетилсаліцилова кислота не змінює інгібіторну дію клопідогрелю на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, але клопідогрель посилює дію ацетилсаліцилової кислоти на агрегацію тромбоцитів, індуковану колагеном. Однак одночасне застосування 500 мг ацетилсаліцилової кислоти 2 рази на добу протягом одного дня не призводило до значного збільшення часу кровотечі, подовженої внаслідок клопідогрелю. Оскільки можлива фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелем та ацетилсаліциловою кислотою з підвищенням ризику кровотечі, одночасне застосування цих препаратів потребує обережності. Незважаючи на це, клопідогрель та ацетилсаліцилова кислота спільно застосовували до 1 року.

Гепарин

За даними клінічного дослідження, проведеного за участю здорових добровольців, клопідогрель не потребував коригування дози гепарину та не змінював дію гепарину на коагуляцію. Одночасне застосування гепарину не змінювало інгібуючої дії клопідогрелю на агрегацію тромбоцитів. Оскільки можлива фармакодинамічна взаємодія між клопідогрелем та гепарином з підвищенням ризику кровотечі, одночасне застосування цих препаратів потребує обережності.

Тромболітичні засоби

Безпека одночасного застосування клопідогрелю, фібриноспецифічних або фібринонеспецифічних тромболітичних агентів та гепарину була досліджена у хворих з гострим інфарктом міокарда. Частота розвитку клінічно значущої кровотечі була аналогічна тій, що спостерігалася при одночасному застосуванні тромболітичних препаратів та гепарину з ацетилсаліциловою кислотою.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ)

У клінічному дослідженні, проведеному за участю здорових добровольців, одночасне застосування клопідогрелю та напроксену збільшувало кількість прихованих шлунково-кишкових кровотеч. Однак через відсутність досліджень взаємодії препарату з іншими нестероїдними протизапальними засобами досі не з'ясовано, чи зростає ризик шлунково-кишкових кровотеч при застосуванні з усіма нестероїдними протизапальними засобами. Тому необхідна обережність при одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів, зокрема інгібіторів ЦОГ-2, з клопідогрелем.

Інші антиагреганти

Одночасне застосування антитромбоцитарних лікарських засобів підвищує ризик кровотечі через адитивний ефект. Якщо пацієнт лікується одночасно іншими антиагрегантами, будь-які ознаки або симптоми крововтрати вимагають негайної оцінки (див. розділ «Особливості застосування»).

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІОС)

Необхідно з обережністю застосовувати СІОЗС з клопідогрелем, оскільки СІОЗС впливають на активацію тромбоцитів і підвищують ризик кровотеч.

Одночасне застосування інших препаратів

Оскільки клопідогрель перетворюється на свій активний метаболіт частково під дією CYP2C19, застосування препаратів, що знижують активність цього ферменту, швидше за все, призведе до зниження концентрації активного метаболіту клопідогрелю в плазмі. Клінічне значення цієї взаємодії не з'ясовано. В якості запобіжного заходу слід уникати одночасного застосування сильних та помірних інгібіторів CYP2C19 (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).

До препаратів, що пригнічують активність CYP2C19, відносяться омепразол, езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, карбамазепін та ефавіренц.

Інгібітори протонної помпи (ІПП)

Омепразол у дозі 80 мг 1 раз на добу при супутньому застосуванні з клопідогрелем або в межах 12 годин між прийомами цих двох препаратів знижував концентрацію активного метаболіту в крові на 45% (навантажувальна доза) та 40% (підтримуюча доза). Це зниження супроводжувалося зменшенням пригнічення агрегації тромбоцитів на 39% (навантажувальна доза) та 21% (підтримуюча доза). Очікується, що в аналогічну взаємодію з клопідогрелем вступатиме і езомепразол.

За результатами обсерваційних та клінічних досліджень отримано суперечливі дані щодо клінічних наслідків цих фармакокінетичних та фармакодинамічних взаємодій з погляду розвитку основних кардіоваскулярних подій. Як запобіжний захід не слід одночасно з клопідогрелем застосовувати омепразол або езомепразол (див. розділ «Особливості застосування»).

Менш виражене зниження концентрації метаболіту в крові спостерігалося при застосуванні пантопразолу або лансопразолу.

При одночасному застосуванні пантопразолу в дозі 80 мг 1 раз на добу плазматичні концентрації активного метаболіту зменшилися на 20% (навантажувальна доза) та на 14% (підтримуюча доза). Це зниження супроводжувалося зменшенням середнього показника придушення агрегації тромбоцитів на 15% та 11% відповідно. Отримані результати вказують на можливість одночасного застосування клопідогрелю та пантопразолу.

Немає доказів того, що інші лікарські засоби, що зменшують продукцію кислоти у шлунку, такі як, наприклад, Н 2 -блокатори або антациди, впливають на антитромбоцитарну активність клопідогрелю.

Комбінація з іншими лікарськими засобами. Було проведено низку клінічних досліджень з клопідогрелем та іншими препаратами для вивчення потенційних фармакодинамічних та фармакокінетичних взаємодій. Клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії при застосуванні клопідогрелю одночасно з атенололом ніфедипіном або з обома препаратами не виявлено. Крім того, фармакодинамічна активність клопідогрелю залишилася майже незмінною при одночасному застосуванні з фенобарбіталом та естрогеном.

Фармакокінетичні властивості дигоксину або теофіліну не змінювалися при одночасному застосуванні з клопідогрелем.

Антацидні засоби не впливали на рівень абсорбції клопідогрелом.

Дані, отримані під час досліджень мікросом печінки людини, свідчать, що карбоксильні метаболіти клопідогрелю можуть інгібувати активність цитохрому Р450 2С9. Це може потенційно підвищувати рівні у плазмі таких лікарських засобів, як фенітоїн та толбутамід та НПЗП, що метаболізуються за допомогою цитохрому Р450 2С9. Незважаючи на це, результати дослідження CAPRIE свідчать про те, що фенітоїн та толбутамід можна безпечно застосовувати одночасно з клопідогрелем.

Лікарські засоби є субстратами ферменту CYP2C8. Було показано, що клопідогрель збільшує експозицію репаглініду у здорових добровольців. Дослідження in vitro продемонстрували, що це збільшення експозиції репаглініду обумовлено інгібуванням ферменту CYP2C8 глюкуронідним метаболітом клопідогрелю. Враховуючи ризик збільшення концентрацій у плазмі крові, одночасне застосування клопідогрелю та лікарських засобів, які виводяться з організму переважно за допомогою метаболізму, опосередкованого ферментом CYP2C8 (наприклад, репаглінід, паклітаксел), потребує обережності (див. розділ «Особливості застосування»).

За винятком інформації про взаємодію зі специфічними лікарськими засобами, наведеною вище, дослідження щодо взаємодії клопідогрелю з лікарськими засобами, які зазвичай призначаються хворим на атетротромбоз, не проводилися. Однак пацієнти, які брали участь у клінічних дослідженнях клопідогрелю, застосовували одночасно інші препарати, включаючи діуретики, бета-блокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністи кальцію, засоби, що знижують рівень холестерину, коронарні вазодилататори, антидіа антагоніста GP II.

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримували антиретровірусну терапію (АРТ) із застосуванням ритонавіру або кобіцистату, спостерігалося зниження впливу активного метаболіту клопідогрелю та знижене інгібування тромбоцитів. Хоча клінічна значимість цих висновків невизначена, надходили спонтанні повідомлення про ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримували посилену АРТ та перенесли повторні оклюзійні явища після деобструкції або тромботичні явища під час лікування клопідогрелем. Дія клопідогрелю та середнього інгібування тромбоцитів може бути зменшена при одночасному застосуванні ритонавіру. Тому одночасне застосування клопідогрелю та вищезгаданої АРТ не рекомендується.

Особливості застосування препарату

Кровотеча та гематологічні розлади

Через ризик розвитку кровотечі та гематологічних побічних реакцій слід негайно провести розгорнутий аналіз крові та/або інші відповідні тести, якщо при застосуванні препарату спостерігаються симптоми, що свідчать про можливість кровотечі (див. «Побічні реакції»). Як і інші антитромбоцитарні засоби, клопідогрель слід обережно застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, хірургічного втручання або інших патологічних станів, а також у разі застосування пацієнтами антикоагулянтів, антиагрегантів, ацетилсаліцилової кислоти, гепарину, інгібіторів глік (включаючи інгібітори ЦОГ-2, інгібітори зворотного захоплення серотоніну (ІЗВС), інші лікарські засоби, такі як пентоксифілін, застосування яких супроводжується підвищенням ризику геморагічних явищ (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій») . Необхідно уважно стежити за проявами у хворих на симптоми кровотечі, у тому числі прихованої кровотечі, особливо в перші тижні лікування та/або після інвазійних процедур на серці та хірургічних втручань. Одночасне застосування клопідогрелю з пероральними антикоагулянтами не рекомендується, оскільки це може посилити інтенсивність кровотеч (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У разі планового хірургічного втручання, коли антитромбоцитарний ефект тимчасово небажаний, лікування клопідогрелем слід припинити за 7 днів до операції. Пацієнти повинні повідомляти лікаря (у тому числі стоматолога) про те, що вони приймають клопідогрель, перед призначенням будь-якої операції або перед застосуванням нового лікарського засобу. Клопідогрель подовжує тривалість кровотечі, тому його слід обережно застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі (особливо шлунково-кишкової та внутрішньоочної).

Пацієнтам слід попередити, що під час лікування клопідогрелем (окремо або в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою) кровотеча може зупинятися пізніше звичайної і що вони повинні повідомляти лікаря про кожен випадок незвичайної (за місцем або тривалістю) кровотечі.
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП).

Дуже рідко спостерігалися випадки ТТП після застосування клопідогрелю, іноді навіть після короткочасного застосування. ТТП проявляється тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією з неврологічними проявами, дисфункцією нирок або лихоманкою. ТТП є потенційно небезпечним станом, який може призводити до смерті, тому вимагає негайного лікування, у тому числі і проведення плазмаферезу.

Придбано гемофілію

Повідомлялося про випадки розвитку набутої гемофілії після застосування клопідогрелю. У випадках підтвердженого ізольованого збільшення АЧТВ (активованого часткового тромбопластинового часу), що супроводжується або не супроводжується кровотечею, необхідно розглянути питання про діагностування придбаної гемофілії. Пацієнти з підтвердженим діагнозом набутої гемофілії повинні перебувати під наглядом лікаря та отримувати лікування, застосування клопідогрелю слід припинити.
Нещодавно перенесено ішемічний інсульт.

Через недостатність даних не рекомендується призначати клопідогрель у перші 7 днів після гострого ішемічного інсульту.

Цитохром Р450 2 С19 (CYP2C19).

Фармакогенетика: У пацієнтів з генетично зниженою функцією CYP2C19 спостерігається менша концентрація активного метаболіту клопідогрелю в плазмі крові та менш виражений антитромбоцитарний ефект при застосуванні рекомендованих доз клопідогрелю. Наразі існують тести, що дозволяють виявити генотип CYP2C19 у пацієнта.

Оскільки клопідогрель перетворюється на свій активний метаболіт частково під дією CYP2C19, застосування препаратів, що знижують активність цього ферменту, швидше за все, призведе до зменшення концентрації активного метаболіту клопідогрелю в плазмі. Однак клінічне значення цієї взаємодії не з'ясовано. Тому як запобіжний захід слід уникати одночасного застосування сильних і помірних інгібіторів CYP2C19.

Субстрати ферменту CYP2C8

Необхідно бути обережними пацієнтам, які отримують одночасно клопідогрель та лікарські засоби, які є субстратами ферменту CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Перехресна реактивність між тієнопіридинами

Пацієнтів слід перевірити щодо наявності в анамнезі підвищеної чутливості до інших тієнопіридинів (таких як тіклопідин, прасугрель), оскільки надходили повідомлення про перехресну реактивність між тієнопіридином.

Застосування тіенопіридинів може призвести до виникнення від легенів до тяжких алергічних реакцій, таких як висипання, набряк Квінке, або гематологічних реакцій, таких як тромбоцитопенія та нейтропенія. Пацієнти, які мали в анамнезі алергічні реакції та/або гематологічні реакції на один тієнопіридин, можуть мати підвищений ризик розвитку тієї чи іншої реакції на інший тієнопіридин. Рекомендується моніторинг перехресної реактивності.

Порушення функції нирок

Терапевтичний досвід застосування клопідогрелю пацієнтам з нирковою недостатністю обмежений, тому таким пацієнтам слід призначати з обережністю.

Порушення функції печінки

Досвід застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений, тому таким хворим на клопідогрель слід призначати з обережністю.

Допоміжні речовини

Фламогрель 75 містить лактозу, тому пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюваннями як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.

Фламогрель 75 містить рицинову олію гідрогенізовану олію, яка може викликати розлад шлунка та діарею.

Під час лікування не слід вживати алкоголь через підвищення ризику шлунково-кишкової кровотечі.

Особливі застереження щодо видалення залишків та відходів

Будь-який невикористаний препарат або відходи слід знищити відповідно до місцевих вимог.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Через відсутність клінічних даних щодо застосування клопідогрелю в період вагітності небажано призначати препарат вагітним жінкам (обережність).

Досліди на тваринах не виявили прямого або опосередкованого негативного впливу клопідогрелю на вагітність, розвиток ембріона/плоду, пологи та постнатальний розвиток.

Не відомо, чи екскретується клопідогрель у грудне молоко. У дослідженнях на тваринах було показано, що клопідогрель екскретується у грудне молоко, тому при лікуванні препаратом годування груддю слід припинити.

Фертильність

У ході досліджень на лабораторних тваринах не було виявлено негативного впливу клопідогрелю на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Клопідогрель не впливає або незначно впливає на швидкість реакції при управлінні. автотранспортом чи роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози Фламогрель 75

Дорослі та хворі похилого віку. Фламогрель 75 призначають по 75 мг 1 раз на добу, незалежно від їжі.

У хворих з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q на ЕКГ) лікування клопідогрелем починають з одноразової дози навантаження 300 мг, а потім продовжують у дозі 75 мг 1 раз на добу (з ацетилсалі -3 добу). Оскільки застосування вищих доз ацетилсаліцилової кислоти збільшує ризик кровотечі, не рекомендується перевищувати дозу ацетилсаліцилової кислоти 100 мг. Оптимальної тривалості лікування формально не встановлено.

Результати клінічних досліджень свідчать на користь застосування препарату до 12 місяців, а максимальний ефект спостерігався через 3 місяці лікування.
У хворих з гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST клопідогрель призначають по 75 мг 1 раз на добу, починаючи з одноразової дози навантаження 300 мг у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою, із застосуванням тромполітичних препаратів або без них. Лікування хворих віком від 75 років починають без навантажувальної дози клопідогрелю. Комбіновану терапію слід розпочинати якомога раніше після появи симптомів та продовжувати не менше 4 тижнів. Користь від комбінації клопідогрелю з ацетилсаліциловою кислотою понад 4 тижні при цьому захворюванні не вивчалася.

У пацієнтів з фібриляцією передсердь клопідогрель застосовують в одноразовій добовій дозі 75 мг. Разом з клопідогрелем слід розпочати та продовжувати застосування ацетилсаліцилової кислоти (у дозі 75-100 мг на добу).

У разі пропуску дози:

• якщо з моменту, коли потрібно приймати чергову дозу, пройшло менше 12 годин, пацієнт повинен негайно прийняти пропущену дозу, а наступну дозу приймати у звичайний час;
• якщо минуло більше 12 годин, пацієнт повинен прийняти наступну чергову дозу у звичайний час та не подвоювати дозу з метою компенсації пропущеної дози.

Діти та підлітки

Клопідогрель не слід застосовувати дітям, оскільки немає даних щодо ефективності застосування препарату цієї категорії пацієнтів.

Ниркова недостатність

Терапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам з нирковою недостатністю обмежений (див. розділ «Особливості застосування»).

Печінкова недостатність

Терапевтичний досвід застосування препарату пацієнтам із захворюваннями печінки середньої тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений (див. розділ «Особливості застосування»).

Діти

Клопідогрель не слід застосовувати дітям, оскільки немає даних щодо ефективності його застосування.

Передозування

При передозуванні клопідогрелом може спостерігатись подовження часу кровотечі з подальшими ускладненнями. У разі виникнення кровотечі рекомендується симптоматичне лікування.

Антидот фармакологічної активності клопідогрелю не відомий. При необхідності негайного коригування подовженого часу кровотечі дія клопідогрелю може бути припинена переливанням тромбоцитарної маси.

Побічні реакції Фламогрелю 75

Побічні реакції розподілені за системою органів, частота їх виникнення визначена таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо.

До кожного класу системи органів побічні ефекти зазначені порядку зниження їх тяжкості.

З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – тромбоцитопенія, лейкоцитопенія, еозинофілія; рідко - нейтропенія, включаючи важку нейтропенію; дуже рідко, частота невідома - ТТП, апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, важка тромбоцитопенія, набута гемофілія А, гранулоцитопенія, анемія.

З боку імунної системи: дуже рідко, частота невідома* – сироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції, перехресна підвищена чутливість серед тієнопіридинів (наприклад, циклопідін, прасугрель).

З боку психіки: дуже рідко, частота невідома галюцинації, сплутаність свідомості.

З боку нервової системи: рідко – внутрішньочерепні кровотечі (у деяких випадках – з летальним кінцем), головний біль, парестезія, запаморочення; дуже рідко, частота невідома * - Зміна смакового сприйняття.

З боку органів зору: нечасто – крововилив у ділянку ока (кон'юнктивальний, очковий, ретинальний).

З боку органів слуху та лабіринту: рідко – вертиго.

З боку судин: часто – гематома; дуже рідко, частота невідома * - тяжкий крововилив, кровотеча з операційної рани, васкуліт, артеріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – носова кровотеча; дуже рідко, частота невідома - кровотечі респіраторного шляху (кровохаркання, легеневі кровотечі), бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, еозинофільна пневмонія.

З боку шлунково-кишкового тракту: часто – шлунково-кишкова кровотеча, діарея, біль у животі, диспепсія; нечасто – виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; рідко – ретроперитонеальний крововилив; дуже рідко, частота невідома * - шлунково-кишкові та ретроперитонеальні кровотечі з летальним кінцем, панкреатит, коліт (у тому числі виразковий або лімфоцитарний), стоматит.

З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко, частота невідома - гостра печінкова недостатність, гепатит, аномальні результати показників функції печінки.

З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підшкірний крововилив; нечасто – висипання, свербіж, внутрішньошкірні крововиливи (пурпура); дуже рідко, частота невідома * - бульозний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, гострий генералізований) екзантематозний пустульоз (ГГЕП), ангіоневротичний набряк, еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), екзема, плоский лишай.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: рідко – гінекомастія.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: дуже рідко, частота невідома* – кістково-м'язові крововиливи (гемартроз), артрит, артралгія, міалгія.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – гематурія; дуже рідко, частота невідома * - Гломерулонефрит, підвищення рівня креатиніну в крові.
Загальні розлади та реакції у місці препарату: часто – кровотеча у місці ін'єкції; дуже рідко, частота невідома - лихоманка.

Зміни при лабораторних дослідженнях: рідко – подовження часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілів та тромбоцитів.

* Інформація про клопідогрель із частотою «частота невідома».

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 30 °С.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 1, 3 або 10 блістерів у пачці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.