Інструкція до препарату Фарестон 60 мг таблетки №30

Фарестон (Fareston) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина:

• 1 таблетка містить тореміфену цитрат, еквівалент 20 мг або 60 мг тореміфену;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, повідон, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 20 мг: білого, майже білого кольору, круглі, плоскі, зі скошеними краями, з відміткою 20 з одного боку;

таблетки по 60 мг: білого, майже білого кольору, круглі, плоскі, зі скошеними краями, з відміткою 60 з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Антиестрогенні засоби.
Код ATX L02B A02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Тореміфен є нестероїдною похідною речовиною трифенілетілену. Як і інші представники цього класу (наприклад, тамоксифен і кломіфен), тореміфен зв'язується з рецепторами естрогену і має естрогеноподібний та/або антиестрогенний ефект залежно від тривалості лікування, статі, органу-мішені та інших особливостей.

При лікуванні тореміфеном хворих на рак молочної залози у постменопаузі було виявлено помірне зниження сироваткового холестеролу та ЛПНЩ.
Тореміфен конкурентно зв'язується з естрогенрецепторами та гальмує естрогенопосередковану стимуляцію синтезу ДНК та клітинну реплікацію. На експериментальних моделях раку при застосуванні високих доз тореміфен чинив естрогеннезалежний протипухлинний ефект.

Протипухлинний ефект тореміфену на рак молочної залози опосередкований антиестрогенною дією, проте не можна виключити, що інші механізми (зміни в експресії онкогенів, секреція факторів росту, індукція апоптозу та вплив на кінетику клітинного циклу) також можуть чинити протипухлинний ефект.

Фармакокінетика

Абсорбція. Після вживання тореміфен швидко абсорбується. Пік концентрації в плазмі визначається в середньому через 3 (в межах 2-5) годин. Їжа не впливає на тривалість абсорбції, але може відкладати одержання пікових концентрацій на 1,5–2 години. Зміни, пов'язані з їдою, клінічно незначні.

Розподіл. Концентрація у плазмі крові описується біекспоненційною кривою. Період напіввиведення у першій фазі (розподіл) становить 4 (2–12) годин, у другій (елімінація) – 5 (2–10) діб. Уявний кліренс (CL) та обсяг розподілу (V) не оцінювалися через відсутність досліджень внутрішньовенних інфузій. Більше 99,5% тореміфену пов'язують із протеїнами плазми крові (альбумінами). Кінетика тореміфену в плазмі при пероральному прийомі від 11 до 680 мг на добу має лінійний характер. Середня рівноважна концентрація тореміфену при прийомі дози, що рекомендується, 60 мг/добу становить 0,9 (0,6–1,3) мкг/мл.

Метаболізм. Тореміфен активно метаболізується. Основним метаболітом у плазмі крові є N-диметилтореміфен із середнім періодом напіввиведення 11 (4–20) діб. Він має схожий антиестрогенний ефект, але трохи менше, ніж тореміфен. Понад 99,9% пов'язано з білками плазми. Ще 3 менш значущих метаболіту визначаються в плазмі крові: деаміногідрокситореміфен, 4-гідрокситореміфен і N,N-дидеметилтореміфен.

Елімінація. Тореміфен елімінується переважно у вигляді метаболітів з калом. Може спостерігатись ентерогепатична рециркуляція. Більше 10% дози виводиться із сечею у вигляді метаболітів. Через повільну елімінацію рівноважна концентрація в плазмі досягається протягом 4-6 тижнів.

Клінічні властивості

Показання

Лікування гормонозалежного метастатичного раку молочної залози в постменопаузі як препарат першої лінії.

Фарестон не рекомендований пацієнтам із естрогенрецепторнегативними пухлинами.

Протипоказання Фарестону

Гіперплазія ендометрію в анамнезі та виражена печінкова недостатність є протипоказанням до тривалого застосування тореміфену.

Гіперчутливість до тореміфену або будь-якої з допоміжних речовин.
При застосуванні тореміфену спостерігалися зміни серцевої електропровідності, а саме – подовження інтервалу QT, тому лікарський засіб протипоказаний пацієнтам із:

• уродженим або набутим подовженням інтервалу QT;
• порушеннями електролітного балансу, особливо з невідкоригованою гіпокаліємією;
• клінічно значущою брадикардією;
• клінічно значимої серцевої недостатністю зі зниженням фракції викиду лівого шлуночка;
• симптоматичними аритміями в анамнезі

Тореміфен не рекомендується для застосування разом із препаратами, що подовжують інтервал QT.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій

Не виключено додаткового ефекту подовження інтервалу QT при застосуванні Фарестону разом з іншими препаратами, які можуть пролонгувати інтервал QT. Це підвищує ризик виникнення вентрикулярних аритмій, включаючи тріпотіння/миготіння. Тому одночасне застосування Фарестону з лікарськими препаратами протипоказане:

• антиаритмічні препарати класу ІА (наприклад, квінідин, гідроквінідин, дизопірамід);
• антиаритмічні препарати класу III (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
• нейролептики (наприклад, фенотіазини, пімозід, сертиндол, галоперидол, сультопірид);
• деякі антибактеріальні препарати (наприклад, моксифлоксцин, еритроміцин внутрішньовенно (в/в), пентамідин, протималярійні засоби, особливо галофантрин);
• деякі антигістамінні засоби (наприклад, терфенадин, астемізол, мізоластин);
• інші (цисапірид, вінкамін внутрішньовенно, беприділ, дифеманіл).

При одночасному застосуванні препаратів, що зменшують ниркову екскрецію кальцію (тіазидні) діуретики), можливий розвиток гіперкальціємії.
Індуктори ферментних систем печінки (наприклад, фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін) можуть прискорювати метаболізм тореміфену в печінці та призводити до зменшення рівноважної концентрації тореміфену в плазмі. У цьому випадку може виникнути потреба подвоїти добову дозу.

Одночасний прийом антиестрогенів та варфариноподібних антикоагулянтів може значно збільшувати час кровотечі. Слід уникати їхнього одночасного застосування.

Теоретично деякі препарати, що інгібують ферментну систему CYP 3A, можуть уповільнювати метаболізм тореміфену. До цієї групи лікарських засобів належать антимікотики – похідні імідазолу (кетоконазол) та інші подібні засоби антимікотичної дії (ітраконазол, вориконазол, позаконазол), інгібітори протеази (ритонавір, нелфінавір), макроліди (кларитроміцин та кларитроміцин). При одночасному призначенні таких препаратів (наприклад, кетоконазол, еритроміцин, тролеандоміцин) слід враховувати цей факт.

Особливості застосування препарату

Перед початком лікування пацієнти мають пройти гінекологічне обстеження. Особливу увагу слід приділити стану слизової оболонки ендометрію. Потім гінекологічні обстеження необхідно повторювати щонайменше рази на рік. Пацієнтки з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом і високим рівнем індексу маси тіла (> 30) або ті, хто отримував тривалу замісну гормональну терапію, знаходяться в групі ризику раку ендометрію і тому потребують ретельного моніторингу.

Повідомлялося про випадки анемії, лейкопенії та тромбоцитопенії. Червоні кров'яні клітини, лейкоцити чи тромбоцити слід контролювати при застосуванні лікарського засобу Фарестон.

При застосуванні тореміфену повідомлялося про випадки пошкодження печінки, у тому числі відзначалося підвищення рівня печінкових ферментів (у більш ніж 10 разів вище верхньої межі норми), випадки гепатиту та жовтяниці. Більшість із цих випадків виникало в перші місяці лікування. Характер ушкодження печінки переважно був гепатоцелюлярним.

Тореміфен не рекомендується для лікування пацієнтів, у яких в анамнезі були випадки тяжких тромбоемболічних захворювань.

У деяких пацієнтів Фарестон може спричинити дозозалежне подовження інтервалу QT.

Фарестон необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з проаритмічними станами (особливо у пацієнтів похилого віку ), такими як міокардіальна ішемія або подовження інтервалу QT, які можуть призвести до підвищення ризику виникнення вентрикулярної аритмії (включаючи тріпотіння/миготіння) та зупинення серця. При виникненні симптомів, які можуть асоціюватися із серцевою аритмією, що виникають при застосуванні Фарестону, терапію необхідно припинити та провести ЕКГ дослідження.

Не слід застосовувати препарат, якщо інтервал QTс > 500 мс.

Пацієнти з декомпенсованою серцевою недостатністю або пацієнти зі стенокардією тяжкого ступеня потребують ретельного моніторингу.
Оскільки у пацієнтів з метастазами в кістках на початку лікування препаратом може розвинутись гіперкальціємія, ці пацієнти потребують ретельного моніторингу.
Інформація про застосування препарату пацієнтам з нестабільним діабетом, серцевою недостатністю або тяжким загальним станом відсутня.
Препарат містить лактозу (пігулки по 20 мг – 19,0 мг/таблетку, таблетки по 60 мг
28,5 мг/таблетку). При рідкій спадковій непереносимості галактози, лактазної недостатності або мальабсорбції глюкози/галактози застосування препарату не показане.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Лікарський засіб рекомендований для застосування пацієнткам у менопаузі.

Фарестон не слід застосовувати в період вагітності або годування груддю через відсутність інформації про його безпеку та ефективність. Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Зазвичай препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами, але в окремих випадках можливе виникнення запаморочення. У таких випадках необхідно утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози Фарестон

Препарат призначений для перорального застосування незалежно від їди.

Рекомендована доза становить 60 мг на добу.

Ниркова недостатність

При нирковій недостатності корекція дози не потрібна.

Печінкова недостатність

При печінковій недостатності тореміфен слід призначати обережно.

Діти

Інформація щодо застосування препарату дітям відсутня, тому застосування цієї категорії пацієнтів не показано.

Передозування

Запаморочення, біль голови, вертиго можуть виникати при застосуванні препарату в дозі 680 мг на добу. Також слід зважати на подовження інтервалу QT, яке може виникнути при передозуванні.

Терапія передозування симптоматична, специфічного антидоту немає.

Побічні реакції Фарестону

Найчастіше виникають такі побічні реакції: припливи, підвищена пітливість, маткові кровотечі, вагінальні виділення, підвищена стомлюваність, нудота, висипання, свербіж, запаморочення та депресія. Зазвичай ці побічні реакції виражені у легкій формі та викликані антиестрогенною дією тореміфену.
Частота побічних реакцій класифікована так: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000); надзвичайно рідко (<1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

Доброякісні та злоякісні новоутворення.

Надзвичайно рідко: рак ендометрію.

З боку крові та лімфатичної системи.
Частота невідома: тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія.

З боку метаболізму та харчування.
Нечасто: втрата апетиту.
Психічні розлади.
Часто депресія.
Нечасто: безсоння.

З боку нервової системи.
Часто: запаморочення.
Нечасто: біль голови.

З боку органів зору.
Надзвичайно рідко: короткочасне помутніння рогівки.

З боку органів слуху.
Рідко: вертиго.

З боку судинної системи.
Найчастіше: припливи крові.
Нечасто тромбоемболічні епізоди.

З боку дихальної системи.
Нечасто: дисп.

З боку травного тракту.
Часто: нудота, блювання.
Нечасто: запор.

З боку гепатобіліарної системи.
Рідко: підвищення рівнів трансаміназ.
Надзвичайно рідко: жовтяниця.
Частота не відома гепатит, стеатоз печінки.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.
Дуже часто: підвищена пітливість.
Часто: висипання, свербіж.
Надзвичайно рідко: алопеція.

З боку репродуктивної системи.
Часто: маткові кровотечі, вагінальні виділення.
Нечасто: гіпертрофія ендометрію.
Рідко: поліпи ендометрію.
Надзвичайно рідко: гіперплазія ендометрію.

Загальні порушення

Часто: підвищена стомлюваність, набряк.
Нечасто збільшення маси тіла.
Реакція гіперчутливості.

Тромбоемболічні епізоди включають глибокий тромбоз вен, тромбофлебіти та легеневу емболію.

Лікування тореміфеном асоційовано зі змінами рівнів печінкових ферментів (підвищення рівнів трансаміназ) та дуже рідко – з тяжкими порушеннями функції печінки (жовтяниця).

На початку терапії у пацієнтів з метастазами в кістках повідомлялося про випадки розвитку гіперкальціємії.

Протягом терапії тореміфеном може виникнути гіпертрофія ендометрію внаслідок часткової естрогенної дії тореміфену. Існує ризик появи змін ендометрію, таких як гіперплазія, поліпоз та рак. Це може бути спричинене основним механізмом дії препарату – естрогенною стимуляцією.

Подовження інтервалу QT при застосуванні лікарського засобу Фарестон є дозозалежним.

Термін придатності

5 років.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

20 мг – по 30 таблеток у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці;

60 мг – по 30 таблеток у флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.