Інструкція до препарату Цефазолін-Дарниця 1 г порошок для розчину для ін'єкцій №5

Цефазолін-Дарниця (Cefazolin-Darnitsa) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина: cefazolin;

• 1 флакон містить цефазоліну натрієвої солі в перерахуванні на цефазолін 0,5 г або 1 г.

Лікарська форма

Порошок для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого чи майже білого кольору. Дуже гігроскопічний.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини першого покоління. Код АТХ J01D В04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Цефазолін – напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик першого покоління для парентерального введення. Механізм антимікробної дії пов'язаний із пригніченням ферменту транспептидази, блокадою біосинтезу мукопептиду у клітинній стінці бактерії. Цефазолін – антибіотик широкого спектра дії, активний відносно багатьох грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. До лікарського засобу чутливі грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Staphylococcus epidermidis (стафілококи, резистентні до метициліну, також стійкі до цефазоліну), b-гемолітичні стрептококи групи А та інші штами стрептококів (багато штамів ентерококів, резистентні до лікарського засобу), Streptococcus (Diplococcus) pneumoniae, Corynebacterium diphtheria, Bacillus anthracis; а також грамнегативні мікроорганізми: Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella spp., Enterobacter aerogenes, Haemophilus influenzae, Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Shigella spp., Salmonella spp., Treponema spp., Leptospira spp. Більшість індолпозитивних штамів Proteus (Proteus vulgaris), а також Enterobacter cloacae, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Serratia, Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., а також анаеробні коки Peptococcus, Peptostreptococcus, у тому числі В. fragilis, резистентні до цефазоліну. Рикетсії, віруси, гриби та найпростіші стійкі до дії лікарського засобу.

Фармакокінетика

При внутрішньом'язовому введенні лікарський засіб швидко всмоктується; близько 90% дози зв'язується із білками плазми крові. Максимальна концентрація у крові при внутрішньом'язовому введенні спостерігається через 1 годину після ін'єкції та становить 37-64 мкг/мл. При внутрішньовенному застосуванні максимальна концентрація лікарського засобу визначається одразу після введення та становить 185 мкг/мл.

Терапевтична концентрація у крові зберігається 8-12 годин. Лікарський засіб добре проникає в тканини та рідини організму, проникає через запалену синовіальну оболонку в суглоби та черевну порожнину. Цефазолін легко проникає крізь плацентарний бар'єр. Лікарський засіб у незначній кількості метаболізується у печінці та виводиться з жовчю. Значна частина введеної дози лікарського засобу (приблизно 60-90%) екскретується у перші 6 годин, через 24 години – 70-95% і виводиться у незміненому вигляді із сечею. Незначна кількість лікарського засобу може проникати у грудне молоко.

Період напіввиведення – приблизно 2 години після внутрішньом'язового введення, 1,8 години – після внутрішньовенного введення. За порушення функції нирок період напіввиведення становить 3-42 години.

Клінічні характеристики

Показання

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до цефазоліну мікроорганізмами:

• інфекції дихальних шляхів;
• інфекції сечостатевої системи;
• інфекції шкіри та м'яких тканин;
• інфекції кісток та суглобів;
• сепсис;
• ендокардит;
• інфекції жовчовивідних шляхів.

Профілактика хірургічних інфекцій.

Протипоказання Цефазоліну-Дарниця

Підвищена чутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та інших β-лактамних антибіотиків.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При одночасному застосуванні Цефазоліну-Дарниця з:

пробенецидом – уповільнюється екскреція цефазоліну, що сприяє його кумуляції, тривалому підвищенню концентрації лікарського засобу у сироватці крові;

антикоагулянтами (варфарин, гепарин) – підвищується ризик кровотечі. Протягом застосування цефазоліну з антикоагулянтами у високих дозах слід контролювати параметри коагуляції;

вітамін К: деякі цефалоспорини, такі як цефазолін, можуть призвести до порушення метаболізму вітаміну K, особливо у випадках його дефіциту, що може вимагати додаткового введення вітаміну К;

аміноглікозидами та петлевими діуретиками (фуросемід, етакринова кислота), іншими нефротоксичними лікарськими засобами (в т.ч. колистин, поліміксин В, ванкоміцин): підвищується ризик нефротоксичності; порушується функція нирок у результаті блокади канальцевої секреції цефазоліну, при цьому дозу лікарського засобу слід зменшити та лікування проводити під контролем вмісту азоту сечовини та креатиніну у сироватці крові. Супутнього лікування з нефротоксичними лікарськими засобами слід уникати;

етанолом – можливі дисульфірамоподібні реакції.

Не слід застосовувати цефазолін разом з антибактеріальними лікарськими засобами, що мають бактеріостатичний механізм дії (тетрациклін, сульфаніламіди, еритроміцин, хлорамфенікол).

Розчин цефазоліну не можна змішувати в одній ємності з іншими антибіотиками.

Може виникати перехресна реактивність між цефазоліном та лікарськими засобами пеніцилінової групи.

Гормональні контрацептиви – як і при застосуванні інших антибіотиків знижується ефективність гормональних контрацептивів, тому рекомендується використовувати додаткові (негормональні) методи контрацепції під час лікування.

Як і інші антибіотики, цефазолін може знижувати терапевтичний ефект вакцини БЦЖ, вакцини проти тифу, тому така комбінація не рекомендується. Слід дотримуватись інтервалу не менше 24 годин між застосуванням останньої дози антибіотика та живої вакцини.

Лабораторні дослідження: можливий хибно-позитивний результат глюкозуричних тестів при застосуванні неферментних методів з використанням розчинів Бенедикту, Фелінгу або таблеток Clinitest; цефазолін не впливає на ферментні методи вимірювання глюкози в сечі. Пряма і непряма проба Кумбса може давати хибно-позитивні результати.

Особливості застосування препарату

При призначенні цефазоліну слід дотримуватися офіційних рекомендацій щодо антибіотикотерапії та рекомендацій щодо профілактики антибіотикорезистентності.

Гіперчутливість. Перед початком кожного нового курсу лікування цефазоліном слід встановити, чи були у пацієнта в анамнезі реакції гіперчутливості до цефазоліну, цефалоспоринів, пеніцилінів, інших β-лактамних антибіотиків, інших лікарських засобів.

Існує можливість перехресних алергічних реакцій між пеніцилінами та цефалоспоринами. Повідомлялося про тяжкі реакції гіперчутливості (включаючи анафілаксію) на обидва лікарські засоби.

Антибіотики слід призначати обережно пацієнтам, в анамнезі яких були будь-які форми алергічних реакцій, особливо на лікарські засоби.

Як і при застосуванні інших цефалоспоринів, не можна виключати можливість тяжких гострих алергічних реакцій, у тому числі анафілактичного шоку – навіть якщо у докладному анамнезі немає відповідних вказівок. При розвитку таких реакцій необхідно вводити адреналін (епінефрін), глюкокортикоїди та проводити інші невідкладні заходи.

Цефалоспорини можуть абсорбуватися на поверхні мембран еритроцитів та взаємодіяти з антитілами, спрямованими проти лікарського засобу. Це може призводити до хибно-позитивного тесту Кумбса (наприклад, у дітей, матері яких лікувалися цефазоліном) і дуже рідко – до розвитку гемолітичної анемії. За такої реакції може виникати перехресна реактивність з пеніцилінами.

Антибіотикоасоційований коліт/надмірне зростання нечутливих мікроорганізмів. Лікування антибактеріальними препаратами, особливо при тяжких захворюваннях у людей похилого віку, а також у ослаблених пацієнтів, дітей може призвести до виникнення антибіотик-асоційованої діареї, колітів, у тому числі псевдомембранозного коліту. Тяжкість проявів псевдомембранозного коліту може коливатися від легкого до загрозливого життя, тому важливо розглядати можливість цього діагнозу у всіх пацієнтів, у яких під час або після застосування цефазоліну виникла діарея. Тому при виникненні діареї під час або після лікування цефазоліном необхідно виключити ці діагнози, зокрема псевдомембранозний коліт. Застосування цефазоліну необхідно припинити у разі тяжкої та/або з домішкою крові діареї та провести відповідну терапію. Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, не слід застосовувати. За відсутності необхідного лікування може розвинутись токсичний мегаколон, перитоніт, шок.

Слід обережно призначати пацієнтам, які мають в анамнезі захворювання шлунково-кишкового тракту, особливо коліт. Тривале застосування антибактеріальних лікарських засобів може призводити до надмірного зростання нечутливих мікроорганізмів, грибків та розвитку суперінфекції, що потребує вжиття відповідних заходів, зокрема – періодично досліджувати чутливість мікрофлори до лікарського засобу.

Ниркова недостатність. У пацієнтів із нирковою недостатністю дози та/або інтервал між застосуванням лікарського засобу можуть бути скориговані залежно від ступеня порушення функції нирок. При призначенні цефазоліну пацієнтам з порушеннями функції нирок добову дозу слід зменшити або продовжити інтервал між прийомами лікарського засобу, щоб уникнути токсичної дії.

У разі ниркової недостатності зі швидкістю клубочкової фільтрації до 55 мл/хв слід зважити на можливість кумуляції цефазоліну. Хоча цефазолін рідко є причиною порушення функції нирок, рекомендується контролювати функцію нирок, особливо тяжкохворим пацієнтам, які отримують максимальні дози лікарського засобу та пацієнтам, які отримують супутню терапію іншими потенційно нефротоксичними препаратами (в т.ч. діуретиками аміноглікозидами).

Застосування високих доз цефазоліну пацієнтам з нирковою недостатністю може бути пов'язане з ризиком судом.

Корекція дози для пацієнтів геріатричної групи з нормальною функцією нирок не потрібна.

Інтратекальне введення лікарського засобу не рекомендується. Були повідомлення про тяжкі токсичні реакції з боку центральної нервової системи, у тому числі судоми при застосуванні саме такого шляху введення лікарського засобу, а також при перевищенні доз препарату на фоні ниркової дисфункції.

При тривалому лікуванні цефазоліном рекомендується регулярно контролювати картину крові, показники функціонального стану печінки та нирок.

Порушення згортання крові. Цефазолін може зрідка призвести до порушення згортання крові. Тому пацієнтам із захворюваннями, які можуть викликати кровотечі (наприклад, виразки травного тракту), пацієнтам з дефектами коагуляції (успадкованими: наприклад, гемофілія; набутими: наприклад, при тромбоцитопенії, пацієнтам з порушенням синтезу або недостатністю вітаміну К (наприклад, хронічні захворювання печінки, нирок, літній вік, недоїдання, тривала антибіотикотерапія), при тривалій терапії антикоагулянтами, що передувала призначенню цефазоліну, слід контролювати протромбіновий час При наявності показань слід призначити екзогенний вітамін К (10 мг на тиждень).

Вплив на результати лабораторних досліджень. Під час лікування можуть відзначати хибнопозитивні результати глюкозуричних тестів, що проводяться неферментативними методами. Лікарський засіб не впливає на результати глюкозуричних тестів, які проводять ферментативні методи.

Натрій. Лікарський засіб містить натрій, що необхідно враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з контрольованим вмістом натрію.

Для використання придатні лише прозорі свіжоприготовлені розчини лікарського засобу. Розчин цефазоліну не можна змішувати в одному обсязі з іншими антибіотиками.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Лікарський засіб протипоказаний під час вагітності.

За необхідності застосування цефазоліну годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакцій під час керування автотранспортом чи іншими механізмами.

Поки не буде з'ясовано індивідуальну реакцію пацієнта на лікарський засіб, слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з механізмами, враховуючи, що при лікуванні можуть спостерігатися такі порушення з боку нервової системи, як запаморочення, судоми.

Спосіб застосування та дози Цефазолін-Дарниця

Перед початком терапії необхідно виключити наявність у пацієнта підвищеної чутливості до антибіотика, зробивши шкірну пробу.

Цефазолін вводити внутрішньом'язово та внутрішньовенно (краплинно та струминно).

Цефазолін не можна вводити інтратекально!

Приготування розчинів для ін'єкцій та інфузій.

Для внутрішньом'язового введення вміст флакона 500 мг (1000 мг) розчинити у 2-3 мл (4-5 мл) 0,9% розчину натрію хлориду або стерильної води для ін'єкцій, ретельно струшуючи до повного розчинення. Вводити глибоко у верхній зовнішній квадрант великого сідничного м'яза.

Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу лікарського засобу розчинити у 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або стерильної води для ін'єкцій та повільно вводити протягом 3-5 хвилин.

При внутрішньовенному краплинному введенні 500 мг або 1000 мг лікарського засобу розвести в 50-100 мл води для ін'єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду або в одному з наступних розчинів: 5 % розчин глюкози, 10 % розчин глюкози, 5 % розчин глюкози у розчині лактату натрію для інфузій, 0,9 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для внутрішньовенної інфузії, 0,45 % розчин натрію хлориду з 5 % розчином глюкози для внутрішньовенної інфузії, 5 % розчин лактату натрію або 1 у воді для ін'єкцій, розчин Рінгера для ін'єкцій з лактатом або без лактату; введення здійснювати протягом 20-30 хвилин (швидкість введення - 60-80 крапель/хв). Під час розведення флакони енергійно струшувати до повного розчинення. Добові дози при внутрішньовенному введенні залишаються такими самими, як і для внутрішньом'язового введення.

Дозування.
Середня добова доза для дорослих становить 1000-4000 мг, максимальна добова доза - 6000 мг.

Тип інфекції	Разова доза	Частота
Інфекції, спричинені грампозитивними мікроорганізмами	250 – 500 мг	кожні 8 годин
Інфекції дихальних шляхів середньої тяжкості, спричинені пневмококами, та інфекції сечовивідних шляхів	1 г	Кожні 12 годин
Інфекції, спричинені грамнегативними мікроорганізмами	500 мг -1 г	кожні 6 - 8 годин
Інфекції, що загрожують життю (сепсис, ендокардит, перитоніт, деструктивна пневмонія, гострий гематогенний остеомієліт, ускладнені урологічні інфекції)	1 - 1,5 г	кожні 6 - 8 годин

Для профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень у дорослих рекомендується вводити Цефазолін-Дарниця внутрішньом'язово або внутрішньовенно:

• у дозі 1000 мг за 0,5-1 годину на початок хірургічного втручання;
• при тривалих операціях (2 години та більше) – додатково 500-1000 мг у процесі операції;
• після операції - у дозі 500-1000 мг кожні 6-8 годин протягом перших 24 годин.

У деяких випадках (наприклад, операції на відкритому серці, протезування суглобів) профілактичне застосування цефазоліну може тривати 3-5 днів після операції.

У дорослих пацієнтів із порушенням функції нирок режим дозування встановлюватимуть залежно від кліренсу креатиніну. Після ударної дози, яка відповідає тяжкості інфекції, можуть бути використані рекомендації, наведені нижче. При кліренсі креатиніну:

• 55 мл/хв і більше – корекція дози не потрібна;
• 35-54 мл/хв – разова доза не змінюється, але інтервал між введеннями має становити не менше 8 годин;
• 11-34 мл/хв – разову стандартну дозу слід зменшити у 2 рази, інтервал між віданнями становить 12 годин;
• менше 10 мл/хв – призначати половину терапевтичної дози кожні 18-24 години.

Пацієнти похилого віку: дозування як у дорослих (за умови нормальної функції нирок).

Дітям віком з 1 місяця лікарський засіб призначати у дозі 25-50 мг/кг на добу (у тяжких випадках – до 100 мг/кг на добу), розділеній на 3-4 прийоми.

Максимальна добова доза для дітей – 100 мг/кг.

Для дітей із порушеннями функції нирок корекцію дози проводити в залежності від кліренсу креатиніну.

При кліренсі креатиніну:

• 40-70 мл/хв - 60% добової дози лікарського засобу, розподіленої для введення з інтервалом 12 годин;
• 20-40 мл/хв - 25% добової дози, розподіленої для введення з інтервалом 12 годин;
• 5-20 мл/хв – 10% середньої добової дози кожні 24 години.

Усі дози, що рекомендуються, призначають після початкової ударної дози.

Тривалість лікування в середньому становить 7-10 днів.

Діти

Лікарський засіб не застосовувати дітям до 1 місяця та недоношеним дітям.

Передозування

Симптоми: запаморочення, парестезії та головний біль, можливий розвиток алергічних реакцій; у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю можливі нейротоксичні явища, при цьому відзначається підвищена судомна готовність, генералізовані судоми, блювання та тахікардія. Можливі наступні відхилення лабораторних показників як підвищення рівня креатиніну, азоту сечовини крові, печінкових ферментів та білірубіну, позитивний тест Кумбса, тромбоцитоз/тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія та збільшення протромбінового часу.

Лікування: відмінити лікарський засіб, за необхідності – провести протисудомне, десенсибілізуюче лікування. У разі тяжкого передозування рекомендовано підтримуючу терапію та моніторинг гематологічної, ниркової, печінкової функцій та системи коагуляції крові до стабілізації стану пацієнта. Лікарський засіб виводиться із організму шляхом гемодіалізу; Перітонеальний діаліз менш ефективний.

Побічні реакції Цефазоліну-Дарниця

З боку органів зору: Порушення колірного зору.

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: кашель, риніт, біль у грудях, задишка, плевральний випіт, інтерстиціальна пневмонія, дихальна недостатність.

З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, нудота, блювання, біль у животі, діарея, метеоризм, симптоми псевдомембранозного коліту, які можуть з'явитися під час або після лікування; при тривалому застосуванні може розвинутись дисбактеріоз, кандидамікоз шлунково-кишкового тракту (у тому числі кандидозний стоматит).

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: у поодиноких випадках спостерігалося транзиторне підвищення рівня АЛТ, АСТ та лужної фосфатази, транзиторний гепатит та холестатична жовтяниця, гіпербілірубінемія.

З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок (транзиторне підвищення рівня азоту сечовини у крові, гіперкреатинінемія, протеїнурія) без клінічних ознак ниркової недостатності. Рідко повідомлялося про інтерстиціальний нефрит можливо з піурією, еозинофілурією та інші порушення функції нирок (нефропатія, некроз сосочків нирки, ниркова недостатність).

З боку нервової системи: загальна слабкість, головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, парестезії, безсоння/сонливість, гіперактивність, підвищена збудливість (нервовість), тривожні стани, нічні кошмари, вертиго, припливи, сплутаність свідомості, епілептогенна активність, судома.

Серцево-судинна система: тахікардія, артеріальна гіпертензія.

З боку крові та лімфатичної системи: повідомлялося про випадки лейкопенії/лейкоцитозу, гранулоцитозу/гранулоцитопенії, агранулоцитозу, нейтропенії; лімфопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, тромбоцитопенія/тромбоцитоз, гіпопротромбінемія, зниження гемоглобіну та/або гематокриту, збільшення протромбінового часу, коагулопатії та геморагії, панцитопенія.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи медикаментозну лихоманку, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, ексудативна мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), еозинофілія, артралгія.

Можливі реакції гіперчутливості до компонентів лікарського засобу, антибіотиків класу цефалоспоринів, пеніцилінів або інших b-лактамних антибіотиків (монобактамів та карбапенемів) або до допоміжної речовини, включаючи L-аргінін.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: блідість шкіри, геморагії, висипання на шкірі, свербіж, гіперемія шкіри, дерматит, кропив'янка, локальне підвищення проникності кровоносних судин з розвитком ангіоневротичного набряку, в т.ч. суглобів, слизових оболонок.

Загальні порушення та реакції у місці введення: біль, ущільнення, набряк у місці ін'єкції, відзначали випадки розвитку флебіту при внутрішньовенному введенні. У поодиноких випадках можлива поява аногенітального свербежу, генітального кандидозу та вагініту. При тривалому застосуванні може розвинутись суперінфекція, спричинена стійкими до лікарського засобу збудниками.

Лабораторні показники: гіпоглікемія/гіперглікемія. Позитивний тест Кумбса.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці за температури не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Приготовлені розчини для зберігання не підлягають.

Несумісність

Лікарський засіб небажано змішувати з іншими лікарськими засобами.

Розчин цефазоліну не слід змішувати з іншими антибіотиками в одному шприці або в одній інфузійній системі.

Упаковка

0,5 г або 1 г порошку у флаконі; по 1, 5 чи 40 флаконів в упаковці. По 1 флакону по 0,5 г порошку та 1 ампулі розчинника (Вода для ін'єкцій-Дарниця в ампулі по 5 мл) в упаковці. По 1 флакону по 1 г порошку та 1 ампулі розчинника (Вода для ін'єкцій-Дарниця в ампулі по 10 мл) в упаковці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.