Димексид розчин 50 мл

Димексид (Dimexid) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина: диметилсульфоксид;

1 флакон містить:

• диметилсульфоксиду 50 мл.

Лікарська форма

Розчин нашкірний.

Основні фізико-хімічні властивості: 

безбарвна рідина або безбарвні кристали. Гігроскопічний. 

Фармакотерапевтична група

Засоби для місцевого застосування при суглобовому та м’язовому болю. Код АТХ М02А Х03. 

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Диметилсульфоксид має особливість проникати крізь біологічні мембрани, включаючи бар’єри шкіри, реалізуючи таким чином свої специфічні ефекти, до яких належать протизапальний, антипіретичний, аналгетичний, антисептичний, помірний фібринолітичний. Препарат посилює проникнення крізь непошкоджену шкіру і слизові оболонки лікарських засобів (здатність до транспортування).

Фармакокінетика.

При аплікації розчину (90 %) Димексиду  на шкіру він виявляється у крові через 5 хвилин, досягаючи максимальної концентрації через 4-6 годин зі збереженням майже незмінного рівня протягом 1,5-3 діб. Диметилсульфоксид виділяється з сечею і калом як у незмінному вигляді, так і у вигляді диметилсульфону. 

Клінічні характеристики

Показання

• У складі комплексної терапії запальних захворювань опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, хвороба Бехтєрєва, деформуючий остеоартроз (при наявності ураження периартикулярних тканин);
• при артропатії, розтягненні сухожиль при забитті, травматичних інфільтратах, гострих та хронічних остеомієлітах, стрептодермії, гнійних ранах, абсцесах.
• застосовується також у шкірно-пластичній хірургії – для приживлення пересаджених шкірних ауто- і гомотрансплантатів, а також для консервування шкірних гомотрансплантатів.

Протипоказання Димексиду

Підвищена чутливість до препарату. Серцево-судинна недостатність, виражений атеросклероз, стенокардія, порушення функції нирок або печінки, інсульт, інфаркт міокарда, коматозні стани, глаукома, катаракта. 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Диметилсульфоксид посилює дію етанолу (алкоголь гальмує виведення препарату) та інсуліну, кислоти ацетилсаліцилової, бутадіону; препаратів дигіталісу, хінідину, нітрогліцерину, антибіотиків (стрептоміцину, мономіцину), хлорамфеніколу, рифампіцину, гризеофульвіну, сенсибілізує організм до засобів для наркозу. Слід врахувати посилення препаратом як специфічної активності, так і токсичності лікарських засобів. Можна застосовувати разом з нестероїдними протизапальними засобами у комплексній терапії деформуючого остеоартрозу і ревматоїдного артриту; в комбінації з антимікробними засобами місцевої дії (лінімент синтоміцину) – для лікування стрептодермії.

Особливості застосування препарату

Не наносити на ушкоджену шкіру та шкіру з проявами алергії. Не наносити на шкіру обличчя.

Перед застосуванням препарату необхідно провести пробу на чутливість. Для цього Димексид наносити на шкіру з допомогою ватного тампона, змоченого Димексидом. Різке почервоніння і свербіж шкіри після нанесення Димексиду свідчать про індивідуальну підвищену чутливість до препарату.

Пацієнти літнього віку можуть застосовувати препарат після попередньої консультації з лікарем.

Не допускати потрапляння препарату на слизові оболонки та в очі. При випадковому потраплянні препарату в очі їх слід негайно промити проточною водою.

При температурі 18 °С можлива кристалізація диметилсульфоксиду, що не впливає на якість препарату. Щоб розплавити кристали, слід обережно розігрівати флакон з препаратом на водяній бані (температура води майже 60 °С).

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю. 

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний до застосування у період вагітності. Під час лікування диметилсульфоксидом слід припинити годування груддю. 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Слід застосовувати з обережністю з урахуванням впливу на центральну нервову систему, зокрема імовірності виникнення запаморочення. 

Спосіб застосування та дози Димексид

Застосовувати у вигляді водних розчинів (30-50 % концентрації) для компресів, тампонів.

Марлеві серветки, змочені розчином Димексиду, накладати на ушкоджені ділянки, захоплюючи прилеглі здорові ділянки шкіри, 1 раз на добу протягом 20-30 хвилин. Поверх серветки накладати поліетиленову плівку та бавовняну або лляну тканину.

При дифузних стрептодерміях рекомендуються компреси з 40-90 % розчином препарату Димексид.

При гнійничкових захворюваннях шкіри застосовувати 40 % розчин.

У шкірнопластичній хірургії застосовувати пов’язки з 10-20 % розчином препарату на пересаджені шкірні ауто- і гомотрансплантати безпосередньо після операцій і в наступні дні післяопераційного періоду до стійкого приживлення трансплантата.

Як консервуючий засіб для зберігання шкірних гомотрансплантатів застосовувати 5 % розчин препарату у розчині Рінгера.

Рекомендації щодо приготування водних розчинів препарату вказаних концентрацій: 

Діти.

Не застосовувати препарат дітям віком до 12 років. 

Передозування

Передозування препарату може спричинити виникнення алергічних реакцій (кропив'янка, набряк) та посилення проявів побічних реакцій.

Лікування. Припинення застосування препарату, симптоматична терапія. 

Побічні реакції Димексиду

Диметилсульфоксид зазвичай добре переноситься, але у деяких хворих можливі:

• З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи дерматити, шкірний висип, ангіоневротичний набряк, свербіж, печіння, гіперемію шкіри, еритему, сухість шкіри.
• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея.
• З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, адинамія.
• З боку органів дихання: бронхоспазм. 

Термін придатності

3 роки. 

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці. 

Упаковка

По 50 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці. 

Категорія відпуску з аптеки

Без рецепта.