Амантин

Амантин (Amantin) инструкция по применению

Состав

действующее вещество: амантадина сульфат

1 таблетка содержит

• амантадина сульфата 100 мг

вспомогательные вещества: лактоза, целлюлоза микрокристаллическая, крахмал картофельный, желатин, повидон, натрия кроскармеллоза, тальк, кремния диоксид коллоидный, магния стеарат, Opadry II White (полиэтиленгликоль, поливиниловый спирт, тальк, титана диоксид (Е 171)).

Лекарственная форма

Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.

Основные физико-химические свойства:

круглые двояковыпуклые таблетки с насечкой, покрытые пленочной оболочкой белого цвета.

Фармакологическая группа

Противопаркинсонические препараты. Допаминергические средства. Код АТХ N04В В01.

Фармакологические свойства

Фармакодинамика.

Амантадин имеет различные фармакологические свойства. Он обнаруживает косвенную свойство агониста стриарного допаминового рецептора. Исследования на животных показали, что амантадин увеличивает внеклеточную концентрацию допамина как путем увеличения высвобождения допамина, так и путем блокады обратного захвата в пресинаптических нервных клетках. В терапевтических концентрациях амантадин ингибирует высвобождение ацетилхолина, опосредованного NMDA-рецепторами, и таким образом может оказывать антихолинергическое действие. Амантадин имеет эффект синергетического действия с L-допа.

Фармакокинетика.

После приема амантадин быстро и полностью всасывается из желудочно-кишечного тракта. Максимальная концентрация в плазме крови (С max) достигается через 2 - 8:00 после приема разовой дозы. Легко растворим амантадина гидрохлорид дает более высокую концентрацию в плазме крови, чем менее растворим амантадина сульфат, у которого максимальная концентрация (Сmax) в плазме наступает позже, чем в гидрохлорида. Cmax 0,5 мкг / мл достигается после однократного приема дозы 250 мг амантадина гидрохлорида.

При приеме препарата в дозе 200 мг / день состояние равновесной концентрации достигается через 4 - 7 дней при концентрации в плазме 400 - 900 нг / мл. После приема 100 мг амантадина сульфата максимальная концентрация составляет 0,15 мкг / мл. Клиренс определен как идентичный почечного клиренса и составляет 17,7 ± 10 л / час у здоровых взрослых добровольцев. Условный объем распределения составляет 4,2 ± 1,9 л / кг и зависит от возраста пациента; у взрослых - 6 л / кг.

Период полувыведения составляет 10 - 30 часов (в среднем 15 часов) и в значительной степени зависит от возраста пациента. У пациентов пожилого возраста мужского пола (62 - 72 года) период полувыведения составляет 30 часов. У пациентов с почечной недостаточностью конечный период полувыведения может быть значительно продлен (до 68 ± 10:00).

Амантадин связывается с белками плазмы крови приблизительно на 67% (in vitro) около 33% обнаруживается в плазме в несвязанной форме. Проникает через гематоэнцефалический барьер, с помощью транспортных систем, насыщаются. Выводится с мочой практически в неизмененном виде (90% разовой дозы), незначительное количество выводится с калом.

Способность к диализу в амантадина низкая, примерно 5% за один диализ.

В организме человека амантадин не метаболизируется.

Показания

Синдром Паркинсона: лечение симптомов болезни Паркинсона, таких как ригидность, тремор, гипокинезия и акинезия.

Экстрапирамидные побочные эффекты нейролептиков и других лекарственных средств: ранняя дискинезия, акатизия и паркинсонизм.

Противопоказания Амантина

• Повышенная чувствительность к амантадину или к любому компоненту препарата
• эпилепсия и другие судорожные припадки;
• тяжелая почечная недостаточность
• язвенная болезнь;
• декомпенсированная сердечная недостаточность (стадия IV согласно классификации, разработанной Нью-Йоркской ассоциации кардиологов - NYНA)
• кардиомиопатия и миокардит;
• блокада II и III степени;
• брадикардия (менее 55 ударов / мин);
• пролонгированный интервал QT (Bazett QTc> 420 мс) или с заметными U-волнами, или с врожденным QT-синдромом в семейном анамнезе
• тяжелая желудочковая аритмия, включая хаотическую полиморфное желудочковой тахикардии;
• одновременное лечение будипином или другими препаратами, которые удлиняют интервал QT (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»);
• снижен уровень калия или магния в крови.

Особые меры безопасности.

Пациенты, которые одновременно принимают нейролептики и амантадин, подвергаются риску развития злокачественного нейролептического синдрома в случае внезапного прекращения приема амантадина.

У пациентов с поражением почек может наблюдаться интоксикация.

Необходимо быть особенно осторожными при назначении препарата пациентам с органическим мозговым синдромом или пациентам, склонным к судорогам, поскольку возможно возникновение судорог и усиления уже имеющихся симптомов (см. Разделы «Способ применения и дозы» и «Побочные реакции»).

Пациенты с кардиоваскулярными нарушениями нуждаются в присмотре врача во время лечения амантадина.

У пациентов с заболеванием Паркинсона часто наблюдаются такие симптомы, как артериальная гипотензия, усиленное слюноотделение, усиленное потоотделение, повышенная температура тела, накопление тепла, отеки и депрессия. Во время лечения таких пациентов необходимо обратить особое внимание на побочные реакции и взаимодействие амантадина с другими лекарственными средствами.

Необходим осмотр офтальмолога, если появились симптомы потери остроты зрения или помутнение зрения, для того чтобы исключить возможный отек роговицы. Если диагностируется отек роговицы, нужно прекратить прием амантадина. Отек роговицы, вызванный приемом амантадина, как правило, исчезает после прекращения лечения в течение месяца.

Пациенты должны проинформировать врача в случае появления трудностей с мочеиспусканием.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Перед началом приема других лекарственных средств совместно с амантадина необходимо внимательно прочитать инструкцию по применению относительно возможного взаимодействия этих лекарственных средств с амантадина, что может привести к удлинению интервала QT. Возможна комбинация амантадина с другими противопаркинсоническими препаратами. Чтобы избежать побочных действий (таких как психотические реакции), следует уменьшить дозу других препаратов или их комбинаций.

Известно, что специальные исследования взаимодействия после одновременного приема амантадина и других противопаркинсонических средств (таких как леводопа, бромокриптин, мемантин, тригексилфенидил т.д.) не проводились (обращать внимание на побочные действия).

Одновременный прием амантадина и любых других типов лекарственных средств или активных компонентов, указанных ниже, может привести к таким видам взаимодействия.

Антихолинергические средства. Усиление побочных реакций (спутанность сознания и галлюцинации), антихолинергических средств (таких как тригексилфенидил, бензатропин, скополамин, биперидена, орфенадрин т.д.).

Симпатомиметики с прямым действием на ЦНС. Усиление основного действия амантадина.

Алкоголь. Снижение переносимости алкоголя.

Леводопа (противопаркинсонический препарат). Взаимное усиление терапевтического действия. Итак, леводопу можно назначать одновременно с амантадина.

Другие противопаркинсонические. Мемантин может усиливать действие и побочные эффекты амантадина (важно обратить внимание на раздел «Особенности применения»), поэтому следует избегать одновременного применения с мемантином.

Другие лекарственные средства. Одновременное применение мочегонных средств типа триамтерен / гидрохлоротиазид может привести к снижению вывода амантадина из плазмы, что приводит к образованию токсической концентрации последнего в плазме. Итак, следует избегать одновременного применения этой комбинации.

Противопоказано одновременное применение амантадина и лекарственных средств, которые удлиняют QT-интервал. К ним относятся:

• определенные антиаритмические средства класса IA (например хинидин, дизопирамид, прокаинамид) и класса III (например амиодарон, соталол)
• определенные нейролептики (например тиоридазин, хлорпромазин, галоперидол, пимозид)
• определенные трициклические и тетрацикличные антидепрессанты (например амитриптилин)
• определенные антигистаминные препараты (например астемизол, терфенадин)
• определенные макролидные антибиотики (например эритромицин, кларитромицин)
• определенные ингибиторы гиразы (например спарфлоксацин)
• азоловые противогрибковые и другие препараты, такие как будипин, галофантрин, тримоксазол, пентамидин, цизаприд и бепридил.

Особенности применения препарата

Необходимо соблюдать особую осторожность при применении препарата пациентам с:

• психозами;
• нарушением функции печени
• тиреотоксикоз;
• рецидивною екземою;
• гипертрофией предстательной железы
• узкоугольной глаукомой;
• почечной недостаточностью (различной тяжести) существует риск кумуляции амантадина вследствие нарушения почечной фильтрации (см. также раздел «Способ применения и дозы»);
• ажитацией или спутанностью сознания;
• синдромом делирия или экзогенным психозом в анамнезе
• при одновременном лечении мемантином (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»);
• при одновременном применении с лекарственными средствами, влияющими на ЦНС (см. раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»).

Перед началом, а также через 1 и 3 недели лечения следует сделать ЭКГ (50 мм / с) и частотную коррекцию времени QT (QTc) по Bazett, что определяется вручную. Такую ЭКГ необходимо делать перед любым последующим увеличением дозы и через 2 недели после него. В дальнейшем ЭКГ необходимо проводить как минимум один раз в год. Лечение нельзя начинать или следует прекратить, если исходное значение QTс превышает 420 мс, при увеличении QT более чем на 60 мс во время лечения или если значение QTc более 480 мс, а также при наличии видимых на ЭКГ U-волн.

Пациенты с риском электролитного дисбаланса в результате, например, лечение диуретиками, с частым рвотой и / или диареей, пациенты, которые принимают инсулин в кризисных ситуациях, или пациенты с почечными или анорексичная нарушениями должны проходить обследование и контроль лабораторных показателей и соответствующее пополнение электролитов, особенно калия и магния.

В случае возникновения таких симптомов, как учащенное сердцебиение, головокружение или обморок, лечения амантадина необходимо немедленно прекратить и наблюдать за пациентом в течение 24 часов по удлинение интервала QT. Если удлинение интервала QT отсутствует, можно восстановить лечения, учитывая противопоказания и взаимодействия.

У пациентов с электрокардиостимулятора точное определение времени QT невозможно, поэтому решение о применении амантадина нужно принимать индивидуально после консультации с кардиологом.

Дополнительное применение амантадина для профилактики и лечения гриппа, вызванного вирусом А, не рекомендуется из-за риска передозировки.

Лечение амантадина нельзя прекращать внезапно, так как это может привести к ухудшению болезни Паркинсона, появления симптомов, характерных злокачественный нейролептический синдром, а также развития когнитивных нарушений, таких как: кататония, спутанность сознания, дезориентация, ухудшение психического состояния, бред.

Не следует резко прекращать прием амантадина пациентам, которые одновременно применяют нейролептики, в связи с возможным риском развития индуцированной нейролептиком кататонии.

Сообщалось о суицидальные попытки и суицидальные мысли у пациентов при применении амантадина. С целью предупреждения возникновения суицидальных мыслей и намерений препарат необходимо назначать в минимальных эффективных дозах.

У некоторых пациентов при длительном применении препарата могут возникнуть периферические отеки. Это следует учитывать лицам с хронической сердечной недостаточностью.

Препарат не применять пациентам с закрытоугольной глаукомой.

Препарат содержит лактозу, поэтому пациентам с редкими наследственными формами непереносимости галактозы, недостаточностью лактазы или синдромом глюкозо-галактозной мальабсорбции не следует применять амантадин.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Амантадин противопоказано принимать беременным и женщинам, планирующим беременность. Препарат противопоказан в период кормления грудью, поскольку он проникает в грудное молоко. В случае необходимости применения препарата кормление грудью следует прекратить.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.

Амантадин может снижать концентрацию внимания и скорость реагирования, вызывать головокружение, снижение остроты зрения, поэтому пациентов следует предупреждать о потенциальной опасности при управлении автомобилем или работе с механизмами.

Способ применения и дозы Амантин

Таблетки необходимо принимать взрослым внутрь, с небольшим количеством жидкости, после еды, желательно утром и / или днем. В связи с возможным активирующим влиянием на центральную нервную систему (ЦНС) последнюю дозу рекомендуется принимать не позднее шестнадцатого часа.

Разовая и суточная доза.

Следуя вышеупомянутых мер и учитывая противопоказания, можно предотвратить угрожающей для жизни побочной реакции - хаотичной полиморфной желудочковой тахикардии.

Лечение пациентов с синдромом Паркинсона и нарушениями двигательной активности, вызванные применением лекарственных средств, следует проводить постепенно, соблюдая дозировку в соответствии с терапевтического эффекта.

Лечение следует начинать с приема 1 таблетки (100 мг амантадина сульфата) препарата Амантин в сутки в первые 4 - 7 дней с последующим увеличением суточной дозы на 1 таблетку раз в неделю до достижения эффективной терапевтической дозы.

Обычно эффективная доза составляет 1 - 3 таблетки два раза в сутки (200 - 600 мг амантадина сульфата).

Пожилым пациентам, в частности при состояниях ажитации, спутанности сознания или синдромах делирия, рекомендуется суточная доза 100 мг (1 таблетка). Если такая доза не будет эффективной, ее можно осторожно увеличить до 200 мг в сутки под наблюдением врача.

При комбинированном лечении с другими противопаркинсоническими средствами дозу следует подбирать индивидуально.

Для пациентов, ранее лечили амантадина, раствором для инъекций, начальная доза должна быть выше.

При резком ухудшении паркинсоническое симптомов при акинетическом кризисе необходимо назначить введение раствора амантадина сульфата.

Пациенты с почечной недостаточностью.

Дозы для пациентов с почечной недостаточностью нужно адаптировать в соответствии со скоростью клубочковой фильтрации (СКФ), как показано в таблице:

СКФ (мл / мин)	Доза амантадина сульфата (мг)	Интервал между приемами доз амантадина сульфата
80 – 60	100	Каждые 12:00
60 – 50	200 и 100 *	Каждый следующий день *
50 – 30	100	1 раз в сутки
30 – 20	200	2 раза в неделю
20 – 10	100	3 раза в неделю
<10 и пациенты, находящиеся на гемодиализе	200 и 100	1 раз в неделю или 1 раз каждые 2 недели

* Достигается путем приема поочередно 1 раз по 1 таблетке и 1 раз по 2 таблетки по 100 мг амантадина сульфата.

Скорость клубочковой фильтрации (СКФ) можно примерно вычислить с помощью такого уравнения:

cr где, Сlcr - клиренс креатинина мл / мин;

креатинин - креатинин сыворотки в мг / 100 мл.

КК, исчисляемый в соответствии с данного выражения, применяется исключительно к мужчинам (соответствующее значение для женщин составляет 85% данного значения) и может быть приравнен к клиренса инсулина для определения СКФ (120 мл / мин для взрослых).

Амантадин диализируется слабо (примерно 5%).

Продолжительность лечения зависит от природы и тяжести заболевания и определяется врачом. Пациенты не должны самостоятельно прерывать лечение.

Следует избегать резкого прекращения лечения, поскольку в таком случае у пациентов с болезнью Паркинсона возможно усиление экстрапирамидных симптомов, иногда включают акинетический кризисов, и эффект прекращения приема иногда может проявляться в виде делирия.

Дети.

Опыт применения амантадина детям недостаточный, поэтому препарат не применяют данной возрастной категории.

Передозировка

Всегда необходимо учитывать возможность многократной интоксикации, например прием более чем одного препарата с целью суицида.

Симптомы. Значительное место при передозировке амантадина занимают симптомы острого токсического психоза в виде спутанности сознания со зрительными галлюцинациями, иногда включают кому и миоклонией и могут наблюдаться после одновременного приема амантадина и других противопаркинсонических препаратов.

• чрезмерное возбуждение
• тремор
• атаксия
• затуманивание зрения
• летаргия
• депрессия
• дизартрия
• нервно-мышечные нарушения
• гиперрефлексия
• двигательное беспокойство
• судороги
• экстрапирамидные явления
• торсионные спазмы
• расширение зрачков
• дисфагия
• спутанность сознания
• дезориентация
• делирий
• миоклонус
• тошнота
• рвота
• сухость во рту
• гипервентиляция
• отек легких
• дыхательная недостаточность
• респираторный дистресс-синдром
• гипертония
• сердечная аритмия
• тахикардия
• приступ стенокардии
• остановка сердечной деятельности

Возможно нарушение функции почек, в том числе повышение азота мочевины и снижение клиренса креатинина, задержка мочи.

Лечение. Специальное медикаментозное лечение или антидот неизвестны. Для предотвращения всасывания препарата необходимо вызвать рвоту и / или промыть желудок (если пациент в сознании), применять активированный уголь. В случае угрожающей жизни интоксикации необходимые реанимационные мероприятия. Необходимо принять терапевтических мероприятий, обеспечить поддержание жизненно важных функций организма, адекватную гидратацию, возможно, седацию, меры против судом и аритмий. Для лечения описанных выше нейротоксических симптомов можно применять внутривенное введение физостигмина в дозе 1-2 мг каждые 2:00 для взрослых и от 2 × 0,5 мг с интервалом 5-10 минут до максимальной дозы 2 мг для детей.

Рекомендуется тщательный контроль за пациентами с риском удлинения интервала QT и возникновения хаотической полиморфной желудочковой тахикардии, например с электролитным дисбалансом (в частности гипокалиемией и гипомагниемией) или брадикардией. Из-за низкой способность амантадина к диализу (почти 5%) гемодиализ не рекомендуется.

Побочные реакции Амантина

Побочные реакции на амантадин, что чаще бывают легкой степени и имеют преходящий характер, как правило, появляются в течение 2 - 4 дней от начала лечения и быстро проходят после прекращения приема препарата.

Частоту возникновения побочных реакций оценивали по следующим критериям:

• очень часто (> 1/10)
• часто (> 1/100 до < 1/10)
• нечасто (> 1/1000 до < 1/100)
• редко (> 1/10 000 до <1/1000)
• очень редко (<1/10 000)
• частота неизвестна (нельзя оценить по имеющимся данным)

Со стороны психики:

часто:

• нарушение сна и психическая ажитация

У пациентов (особенно пожилых), склонных к психическим расстройствам, при совместном применении с антихолинергическими препаратами могут начаться параноидные экзогенные психозы, которые сопровождаются зрительными галлюцинациями. Побочные реакции такого типа могут наблюдаться чаще, если препарат Амантин принимают в комбинации с другими противопаркинсоническими препаратами (леводопа, бромокриптин или мемантин).

Со стороны крови и лимфатической системы:

Очень редко:

• тромбоцитопения
• лейкопения

Со стороны нервной системы:

часто:

• двигательные нарушения

нечасто:

• головокружение
• ортостатические нарушения

редко

• затуманенное зрение

Очень редко:

• эпилептические припадки

Как правило, после лечения дозами, превышающих рекомендуемые, симптомы:

• миоклонии и периферические нейропатии
• тревожность
• головная боль
• сонливость
• бессонница
• слабость
• лихорадка
• атаксия
• нечеткое вещания
• ухудшение концентрации внимания
• раздражительность
• депрессия
• парестезия
• спутанность сознания
• дезориентация
• тремор
• дискинезия
• ступор
• суицидальные мысли и намерения
• злокачественный нейролептический синдром
• делирий
• состояние гипомании и мании
• галлюцинации
• ночные кошмары

Со стороны органов зрения:

редко

• затуманенное зрение *

Очень редко:

• временная потеря зрения *
• повышенная чувствительность к свету
• поражения роговицы (точечная субэпителиального помутнение, которое может быть связано с поверхностным точечным кератитом)
• отек эпителия роговицы
• снижение остроты зрения
• окулогирные кризиса
• мидриаз

неизвестно:

• отек роговицы, исчезает после прекращения лечения.

Со стороны сердечно-сосудистой системы:

Очень редко:

• сердечная аритмия (желудочковая тахикардия, фибрилляция желудочков, хаотичная полиморфная желудочковая тахикардия и удлинение интервала QT)
• ортостатическая гипотензия
• тахикардия
• периферические отеки
• сердечная недостаточность

Причиной возникновения большинства этих случаев было передозировки, одновременное применение определенных лекарственных средств или другие факторы риска (см. Разделы «Противопоказания» и «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий»). Сердечная аритмия с тахикардией.

Со стороны сосудистой системы:

часто:

• ортостатическая дисрегуляция

Со стороны пищеварительного тракта:

часто:

• тошнота
• сухость во рту

нечасто:

• анорексия
• рвота
• запор
• понос
• обратимое повышение активности печеночных ферментов

Со стороны кожи и подкожной клетчатки:

часто:

• «Мраморная» кожа (появление сетчато-голубоватого оттенка кожи), ассоциированная иногда с отеком голеностопного сустава

Очень редко:

• кожные высыпания
• зуд
• повышенное потоотделение
• повышенная светочувствительность
• екзематозний дерматит

Со стороны костно-мышечной и соединительной тканей

• может возникать рабдомиолиз

Следует проводить тщательный мониторинг состояния пациентов. Если наблюдаются симптомы, в т. Ч. Миалгия, ощущение слабости, повышенный уровень КФК (КФК) или повышенный уровень миоглобина в крови и моче, следует прекратить применение этого лекарственного средства и принять соответствующие меры. Кроме того, следует быть осторожными из-за возможности развития острой почечной недостаточности вследствие рабдомиолиза.

Со стороны мочеполовой системы:

часто:

• задержка мочи у больных с гиперплазией предстательной железы
• недержание мочи
• изменение либидо

другие:

• реакции гиперчувствительности при непереносимости какого-либо компонента препарата.

* Необходим осмотр офтальмолога, как только появятся симптомы потери остроты зрения или помутнение зрения, для того, чтобы исключить возможный отек роговицы (см. Раздел «Особые меры безопасности»).

Срок годности

3 года

Условия хранения

Хранить в недоступном для детей месте, в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 ° C.

Упаковка

По 10 таблеток в блистере, по 3 или по 6 блистеров в картонной пачке.

Категория отпуска из аптеки

По рецепту.

Амантин (Amantin) інструкція по застосуванню

Склад

Лікарська форма

Фармакотерапевтична група

Фармакологічні властивості

Показання

Протипоказання Амантину

Особливості застосування препарату

Спосіб застосування та дози Амантин

Передозування

Побічні реакції Амантину

Термін придатності

Умови зберігання

Упаковка

Категорія відпуску з аптеки

Склад

діюча речовина: амантадину сульфат;

1 таблетка містить:

• амантадину сульфату 100 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль картопляний, желатин, повідон, натрію кроскармелоза, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, Opadry II White (поліетиленгліколь, спирт полівініловий, тальк, титану діоксид (Е 171)).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

круглі двоопуклі таблетки з рискою, вкриті плівковою оболонкою білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Протипаркінсонічні препарати. Допамінергічні засоби. Код АТХ N04В В01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Амантадин має різні фармакологічні властивості. Він виявляє непряму властивість агоніста стріарного допамінового рецептора. Дослідження на тваринах показали, що амантадин збільшує позаклітинну концентрацію допаміну як шляхом збільшення вивільнення допаміну, так і шляхом блокади зворотного захоплення в пресинаптичних нервових клітинах. У терапевтичних концентраціях амантадин інгібує вивільнення ацетилхоліну, опосередкованого NMDA-рецепторами, й у такий спосіб може чинити антихолінергічну дію. Амантадин має ефект синергетичної дії з L-допа.

Фармакокінетика.

Після перорального прийому амантадин швидко та повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові (Сmax) досягається приблизно через 2 – 8 годин після прийому разової дози препарату. Легкорозчинний амантадину гідрохлорид дає більш високу концентрацію у плазмі крові, ніж менш розчинний амантадину сульфат, у якого пік концентрації (Сmax) у плазмі настає пізніше, ніж у гідрохлориду. Cmax 0,5 мкг/мл досягається після одноразової пероральної дози 250 мг амантадину гідрохлориду.

При прийомі препарату у дозі 200 мг/день стан рівноважної концентрації досягається через 4 – 7 днів при концентрації в плазмі 400 – 900 нг/мл. Після прийому 100 мг амантадину сульфату Сmax становить 0,15 мкг/мл. Плазмовий кліренс визначений як ідентичний нирковому кліренсу і становить 17,7±10 л/годину у здорових дорослих добровольців. Умовний об’єм розподілу становить 4,2±1,9 л/кг і залежить від віку пацієнта; у дорослих – 6 л/кг.

Період напіввиведення становить 10 – 30 годин (у середньому 15 годин) і значною мірою залежить від віку пацієнта. У пацієнтів літнього віку чоловічої статі (62 – 72 роки) період напіввиведення становить 30 годин. У пацієнтів з нирковою недостатністю кінцевий період напіввиведення з плазми може бути значно подовжений (до 68±10 годин).

Амантадин зв’язується з білками плазми крові приблизно на 67 % (in vitro); близько 33 % виявляється у плазмі у незв’язаній формі. Проникає через гематоенцефалічний бар’єр, за допомогою транспортних систем, що насичуються. Виводиться із сечею практично у незміненому вигляді (90 % разової дози), незначна кількість виводиться з калом.

Здатність до діалізу у амантадину низька, приблизно 5 % за один діаліз.

В організмі людини амантадин не метаболізується.

Показання

Синдром Паркінсона: лікування симптомів хвороби Паркінсона, таких як ригідність, тремор, гіпокінезія й акінезія.

Екстрапірамідні побічні ефекти нейролептиків та інших лікарських засобів: рання дискінезія, акатизія й паркінсонізм.

Протипоказання Амантину

• Підвищена чутливість до амантадину або до будь-якого компонента препарату;
• епілепсія та інші судомні напади;
• тяжка ниркова недостатність;
• виразкова хвороба;
• декомпенсована серцева недостатність (стадія IV відповідно до класифікації, розробленої Нью-Йоркською Асоціацією Кардіологів – NYНA);
• кардіоміопатія та міокардит;
• атріовентрикулярна блокада II і III ступеня;
• брадикардія (менше 55 ударів/хв);
• пролонгований інтервал QT (Bazett QTc > 420 мс) або з помітними U-хвилями, або з уродженим QT-синдромом у сімейному анамнезі;
• тяжка шлуночкова аритмія, включаючи хаотичну поліморфну шлуночкову тахікардію;
• одночасне лікування будипіном або іншими препаратами, які подовжують інтервал QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
• знижений рівень калію або магнію в крові.

Особливі заходи безпеки.

Пацієнти, які одночасно приймають нейролептики і амантадин, піддаються ризику розвитку злоякісного нейролептичного синдрому у разі раптового припинення прийому амантадину.

У пацієнтів з ураженням нирок може спостерігатися інтоксикація.

Необхідно бути особливо обережними при призначенні препарату пацієнтам з органічним мозковим синдромом або пацієнтам, схильним до судом, оскільки можливе виникнення судом та посилення вже наявних симптомів (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Побічні реакції»).

Пацієнти з кардіоваскулярними порушеннями потребують нагляду лікаря під час лікування амантадином.

У пацієнтів із захворюванням Паркінсона часто спостерігаються такі симптоми, як артеріальна гіпотензія, посилене слиновиділення, посилене потовиділення, підвищена температура тіла, накопичення тепла, набряки й депресія. Під час лікування таких пацієнтів необхідно звернути особливу увагу на побічні реакції та взаємодію амантадину з іншими лікарськими засобами.

Необхідний огляд офтальмолога, якщо з’явилися симптоми втрати гостроти зору або помутніння зору, для того щоб виключити можливий набряк рогівки. Якщо діагностується набряк рогівки, потрібно припинити прийом амантадину. Набряк рогівки, спричинений прийомом амантадину, як правило, зникає після припинення лікування упродовж місяця.

Пацієнти повинні проінформувати лікаря у разі появи труднощів із сечовипусканням.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Перед початком прийому інших лікарських засобів сумісно з амантадином необхідно уважно прочитати інструкцію для медичного застосування стосовно можливої взаємодії цих лікарських засобів з амантадином, що може призвести до подовження інтервалу QT. Можлива комбінація амантадину з іншими протипаркінсонічними препаратами. Щоб уникнути побічних дій (таких як психотичні реакції), слід зменшити дозу інших препаратів або їх комбінацій.

Відомо, що спеціальні дослідження взаємодії після одночасного прийому амантадину та інших протипаркінсонічних засобів (таких як леводопа, бромокриптин, мемантин, тригексилфенідил тощо) не проводилися (звертати увагу на побічні дії).

Одночасний прийом амантадину і будь-яких інших типів лікарських засобів або активних компонентів, зазначених нижче, може призвести до таких видів взаємодії.

Антихолінергічні засоби. Посилення побічних реакцій (сплутаність свідомості і галюцинації), антихолінергічних засобів (таких як тригексилфенідил, бензатропін, скополамін, біпериден, орфенадрин тощо).

Симпатоміметики з прямою дією на ЦНС. Посилення основної дії амантадину.

Алкоголь. Зниження переносимості алкоголю.

Леводопа (протипаркінсонічний препарат). Взаємне посилення терапевтичної дії. Отже, леводопу можна призначати одночасно з амантадином.

Інші протипаркінсонічні засоби. Мемантин може посилювати дію й побічні ефекти амантадину (важливо звернути увагу на розділ «Особливості застосування»), тому слід уникати одночасного застосування з мемантином.

Інші лікарські засоби. Одночасне застосування сечогінних засобів типу тріамтерен/гідрохлоротіазид може призвести до зниження виведення амантадину із плазми, що призводить до утворення токсичної концентрації останнього в плазмі. Отже, слід уникати одночасного застосування цієї комбінації.

Протипоказане одночасне застосування амантадину і лікарських засобів, які подовжують QT-інтервал. До них належать:

• певні антиаритмічні засоби класу IA (наприклад квінідин, дизопірамід, прокаїнамід) і класу III (наприклад аміодарон, соталол);
• певні нейролептики (наприклад тіоридазин, хлорпромазин, галоперидол, пімозид);
• певні трициклічні і тетрациклічні антидепресанти (наприклад амітриптилін);
• певні антигістамінні препарати (наприклад астемізол, терфенадин);
• певні макролідні антибіотики (наприклад еритроміцин, кларитроміцин);
• певні інгібітори гірази (наприклад спарфлоксацин);
• азолові протигрибкові та інші препарати, такі як будипін, галофантрин, котримоксазол, пентамідин, цизаприд і бепридил.

Особливості застосування препарату

Необхідно дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату пацієнтам з:

• психозами;
• порушенням функції печінки;
• тиреотоксикозом;
• рецидивною екземою;
• гіпертрофією передміхурової залози;
• вузькокутовою глаукомою;
• нирковою недостатністю (різної тяжкості); існує ризик кумуляції амантадину внаслідок порушення ниркової фільтрації (див. також розділ «Спосіб застосування та дози»);
• ажитацією або сплутаністю свідомості;
• синдромом делірію або екзогенним психозом в анамнезі;
• при одночасному лікуванні мемантином (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
• при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які впливають на ЦНС (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Перед початком, а також через 1 і 3 тижні лікування слід зробити ЕКГ (50 мм/с) та частотну корекцію часу QT (QTc) за Bazett, що визначається вручну. Таку ЕКГ необхідно робити перед будь-яким наступним збільшенням дози та через 2 тижні після нього. Надалі ЕКГ необхідно проводити як мінімум один раз на рік. Лікування не можна розпочинати або слід припинити, якщо вихідне значення QTс перевищує 420 мс, при збільшенні QT на понад 60 мс під час лікування препаратом або якщо значення QTc більше 480 мс, а також у разі наявності видимих на ЕКГ U-хвиль.

Пацієнти з ризиком електролітного дисбалансу внаслідок, наприклад, лікування діуретиками, із частим блюванням та/або діареєю, пацієнти, які приймають інсулін у кризових ситуаціях, або пацієнти з нирковими або анорексичними порушеннями повинні проходити обстеження та контроль лабораторних параметрів і відповідне поповнення електролітів, особливо калію й магнію.

У разі виникнення таких симптомів, як прискорене серцебиття, запаморочення або непритомність, лікування амантадином необхідно негайно припинити й спостерігати за пацієнтом протягом 24 годин щодо подовження інтервалу QT. Якщо подовження інтервалу QT відсутнє, можна відновити лікування препаратом, враховуючи протипоказання та взаємодії.

У пацієнтів з електрокардіостимуляторами точне визначення часу QT неможливе, тому рішення про застосування амантадину потрібно приймати індивідуально після консультації з кардіологом.

Додаткове застосування амантадину для профілактики й лікування грипу, спричиненого вірусом А, не рекомендується через ризик передозування.

Лікування амантадином не можна припиняти раптово, оскільки це може призвести до погіршення хвороби Паркінсона, появи симптомів, притаманних злоякісному нейролептичному синдрому, а також розвитку когнітивних порушень, таких як: кататонія, сплутаність свідомості, дезорієнтація, погіршення психічного стану, марення.

Не слід різко припиняти прийом амантадину пацієнтам, які одночасно застосовують нейролептики, у зв’язку з можливим ризиком розвитку індукованої нейролептиком кататонії.

Повідомлялося про суїцидальні спроби та суїцидальні думки у пацієнтів при застосуванні амантадину. З метою попередження виникнення суїцидальних думок та намірів препарат необхідно призначати у мінімальних ефективних дозах.

У деяких пацієнтів при тривалому застосуванні препарату можуть виникнути периферичні набряки. Це слід брати до уваги особам з хронічною серцевою недостатністю.

Препарат не застосовувати пацієнтам із закритокутовою глаукомою.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати амантадин.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Амантадин протипоказано приймати вагітним і жінкам, які планують вагітність. Препарат протипоказаний у період годування груддю, оскільки він проникає у грудне молоко. У разі необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Амантадин може знижувати концентрацію уваги та швидкість реагування, спричиняти запаморочення, зниження гостроти зору, тому пацієнтів слід попереджати про потенційну небезпеку при керуванні автомобілем або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози Амантин

Таблетки необхідно приймати дорослим внутрішньо, з невеликою кількістю рідини, після їди, бажано вранці та/або вдень. У зв’язку з можливим активуючим впливом на центральну нервову систему (ЦНС) останню дозу препарату рекомендовано приймати не пізніше 16-ої години.

Разова і добова доза.

Дотримуючись вищезазначених застережних заходів і враховуючи протипоказання, можна запобігти загрозливій для життя побічній реакцій – хаотичній поліморфній шлуночковій тахікардії.

Лікування пацієнтів із синдромом Паркінсона й порушеннями рухової активності, що спричинені застосуванням лікарських засобів, слід проводити поступово, дотримуючись дозування відповідно до терапевтичного ефекту.

Лікування слід розпочинати з прийому 1 таблетки (100 мг амантадину сульфату) препарату Амантин на добу у перші 4 – 7 днів з подальшим збільшенням добової дози на 1 таблетку раз на тиждень до досягнення ефективної терапевтичної дози.

Зазвичай ефективна доза становить 1 – 3 таблетки двічі на добу (200 – 600 мг амантадину сульфату).

Літнім пацієнтам, зокрема при станах ажитації, сплутаності свідомості або синдромах делірію, рекомендується добова доза 100 мг (1 таблетка). Якщо така доза не буде ефективною, її можна обережно збільшити до 200 мг на добу під наглядом лікаря.

При комбінованому лікуванні з іншими протипаркінсонічними засобами дозу слід підбирати індивідуально.

Для пацієнтів, яких раніше лікували амантадином, розчином для ін’єкцій, початкова доза повинна бути вищою.

При різкому погіршенні паркінсонічних симптомів при акінетичному кризі необхідно призначити введення розчину амантадину сульфату.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Дози для пацієнтів з нирковою недостатністю потрібно адаптувати відповідно до швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), як показано в таблиці:

ШКФ (мл/хв)	Доза амантадину сульфату (мг)	Інтервал між прийомами доз амантадину сульфату
80 – 60	100	Кожні 12 годин
60 – 50	200 і 100*	Кожного наступного дня*
50 – 30	100	1 раз на добу
30 – 20	200	2 рази на тиждень
20 – 10	100	3 рази на тиждень
< 10 і пацієнти, які перебувають на гемодіалізі	200 і 100	1 раз на тиждень або 1 раз кожні 2 тижні

* Досягається шляхом прийому по черзі 1 раз по 1 таблетці і 1 раз по 2 таблетки по 100 мг амантадину сульфату.

Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) можна приблизно обчислити за допомогою такого рівняння:

cr де, Сlcr – кліренс креатиніну в мл/хв;

креатинін – креатинін сироватки в мг/100 мл.

Кліренс креатиніну, що обчислюється відповідно до даного виразу, застосовується виключно до чоловіків (відповідне значення для жінок становить 85 % даного значення) і може бути прирівняний до кліренсу інсуліну для визначення ШКФ (120 мл/хв для дорослих).

Амантадин діалізується слабко (приблизно 5 %).

Тривалість лікування залежить від природи і тяжкості перебігу захворювання і визначається лікарем. Пацієнти не повинні самостійно переривати лікування.

Слід уникати різкого припинення лікування препаратом, оскільки в такому випадку у пацієнтів із хворобою Паркінсона можливе посилення екстрапірамідних симптомів, які іноді включають акінетичний криз, і ефект припинення прийому іноді може проявлятися у вигляді делірію.

Діти.

Досвід застосування амантадину дітям недостатній, тому препарат не застосовують даній віковій категорії.

Передозування

Завжди необхідно враховувати можливість багаторазової інтоксикації, наприклад прийом більш ніж одного препарату з метою суїциду.

Симптоми. Значне місце при передозуванні амантадином займають симптоми гострого токсичного психозу у вигляді сплутаності свідомості із зоровими галюцинаціями, що іноді включають кому й міоклонію та можуть спостерігатися після одночасного прийому амантадину та інших протипаркінсонічних препаратів.

• Надмірне збудження
• тремор
• атаксія
• затуманення зору
• летаргія
• депресія
• дизартрія
• нервово-м’язові порушення
• гіперрефлексія
• руховий неспокій
• судоми
• екстрапірамідні явища
• торсійні спазми
• розширення зіниць
• дисфагія
• сплутаність свідомості
• дезорієнтація
• делірій
• міоклонус
• нудота
• блювання
• сухість у роті
• гіпервентиляція
• набряк легенів
• дихальна недостатність
• респіраторний дистрес-синдром
• гіпертонія
• серцева аритмія
• тахікардія
• напад стенокардії
• зупинка серцевої діяльності

Можливе порушення функції нирок, у тому числі підвищення азоту сечовини і зниження кліренсу креатиніну, затримка сечі.

Лікування. Спеціальне медикаментозне лікування або антидот невідомі. Для запобігання всмоктуванню препарату необхідно викликати блювання та/або промити шлунок (якщо пацієнт притомний), застосовувати активоване вугілля. У разі загрозливої для життя інтоксикації необхідні реанімаційні заходи. Необхідно вжити терапевтичних заходів, забезпечити підтримку життєво важливих функцій організму, адекватну гідратацію, можливо, седацію, заходи проти судом та аритмій. Для лікування описаних вище нейротоксичних симптомів можна застосовувати внутрішньовенне введення фізостигміну в дозі 1–2 мг кожні 2 години для дорослих та від 2 × 0,5 мг з інтервалом 5–10 хвилин до максимальної дози 2 мг для дітей.

Рекомендується ретельний контроль за пацієнтами з ризиком подовження інтервалу QT і виникнення хаотичної поліморфної шлуночкової тахікардії, наприклад з електролітним дисбалансом (зокрема гіпокаліємією й гіпомагніємією) або брадикардією. Через низьку здатність амантадину до діалізу (майже 5%) гемодіаліз не рекомендується.

Побічні реакції Амантину

Побічні реакції на амантадин, що частіше бувають легкого ступеня і мають минущий характер, як правило, з’являються протягом 2 – 4 днів від початку лікування і швидко минають після припинення прийому препарату.

Частоту виникнення побічних реакцій оцінювали за такими критеріями:

• дуже часто (> 1/10)
• часто (> 1/100 до < 1/10)
• нечасто (> 1/1000 до < 1/100)
• рідко (> 1/10 000 до < 1/1000)
• дуже рідко (< 1/10 000)
• частота невідома (не можна оцінити за наявними даними)

З боку психіки:

часто:

• порушення сну й психічна ажитація

У пацієнтів (особливо літніх), схильних до психічних розладів, при сумісному застосуванні з антихолінергічними препаратами можуть розпочатись параноїдні екзогенні психози, які супроводжуються зоровими галюцинаціями. Побічні реакції такого типу можуть спостерігатися частіше, якщо препарат Амантин приймають в комбінації з іншими протипаркінсонічними препаратами (такими як леводопа, бромокриптин або мемантин).

З боку крові та лімфатичної системи:

дуже рідко:

• тромбоцитопенія
• лейкопенія

З боку нервової системи:

часто:

• рухові порушення

нечасто:

• запаморочення
• ортостатичні порушення

рідко:

• затуманений зір

дуже рідко:

• епілептичні напади

Як правило, після лікування дозами, що перевищують рекомендовані, симптоми:

• міоклонії та периферичні нейропатії
• тривожність
• головний біль
• сонливість
• безсоння
• слабкість
• гарячка
• атаксія
• нечітке мовлення
• погіршення концентрації уваги
• дратівливість
• депресія
• парестезія
• сплутаність свідомості
• дезорієнтація
• тремор
• дискінезія
• ступор
• суїцидальні думки та наміри
• злоякісний нейролептичний синдром
• делірій
• стан гіпоманії та манії
• галюцинації
• нічні кошмари

З боку органів зору:

рідко:

• затуманений зір*

дуже рідко:

• тимчасова втрата зору*
• підвищена чутливість до світла
• ураження рогівки (точкове субепітеліальне помутніння, яке може бути пов’язане з поверхневим точковим кератитом)
• набряк епітелію рогівки
• зниження гостроти зору
• окулогірні кризи
• мідріаз

невідомо:

• набряк рогівки, зникає після припинення лікування.

З боку серцевої системи:

дуже рідко:

• серцева аритмія (шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків, хаотична поліморфна шлуночкова тахікардія й подовження інтервалу QT)
• ортостатична гіпотензія
• тахікардія
• периферичні набряки
• серцева недостатність

Причиною виникнення більшості цих випадків було передозування, одночасне застосування певних лікарських засобів або інші фактори ризику (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Серцева аритмія з тахікардією.

З боку судинної системи:

часто:

• ортостатична дисрегуляція

З боку травного тракту:

часто:

• нудота
• відчуття сухості у роті

нечасто:

• анорексія
• блювання
• запор
• понос
• оборотне підвищення активності печінкових ферментів

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

часто:

• «мармурова» шкіра (поява сітчасто-голубуватого відтінку шкіри), асоційована іноді з набряком гомілковостопного суглоба

дуже рідко:

• шкірні висипання
• відчуття свербежу
• підвищене потовиділення
• підвищена фоточутливість
• екзематозний дерматит

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин:

• може виникати рабдоміоліз

Слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів. Якщо спостерігаються симптоми, в т. ч. міалгія, відчуття слабкості, підвищений рівень креатинкінази (креатинфосфокінази) або підвищений рівень міоглобіну у крові та сечі, слід припинити застосування цього лікарського засобу та вжити відповідних заходів. Крім того, слід бути обережними через можливість розвитку гострої ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу.

З боку сечостатевої системи:

часто:

• затримка сечі у хворих з гіперплазією передміхурової залози
• нетримання сечі
• зміна лібідо

Інші:

• реакції гіперчутливості при непереносимості будь-якого компонента препарату.

*Необхідний огляд офтальмолога, як тільки з’являться симптоми втрати гостроти зору або помутніння зору, для того, щоб виключити можливий набряк рогівки (див. розділ «Особливі заходи безпеки»).

Термін придатності

3 роки

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 або по 6 блістерів в картонній пачці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.