Ацелізин

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

АЦЕЛІЗИН

(ACELYSIN)

• Склад
• Фармакологічні властивості
• Показання
• Протипоказання
• Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
• Особливості застосування
• Застосування у період вагітності або годування груддю
• Спосіб застосування та дози
• Передозування
• Побічні реакції

Склад:

діюча речовина: ацелізин стерильний;

1 флакон містить ацелізину стерильного – 1 г;

Лікарська форма. Порошок для розчину для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок білого кольору без запаху або зі слабким специфічним запахом.

Фармакотерапевтична група. Інші аналгетики та антипіретики. Саліцилова кислота та її похідні. Код АТХ N02B A01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ацелізин є ін’єкційною формою ацетилсаліцилової кислоти і має характерні для неї властивості, а також підвищує її біодоступність та аналгетичний ефект. Володіє аналгезуючою, протизапальною, жарознижувальною і антиагрегантною дією.

Препарат інгібує циклооксигеназу, у результаті чого пригнічується синтез простагландинів і утворення тромбоксану А₂ у тромбоцитах. Зменшується здатність тромбоцитів і еритроцитів до склеювання і прилипання (адгезії) до ендотелію кровоносних судин. Знижуючи поверхневий натяг мембран еритроцитів, препарат полегшує їх деформування при проходженні через капіляри і покращує кровотік.

Фармакокінетика.

Препарат зв’язується з білками плазми на 80-90 %. Проникає у більшість тканин організму, у тому числі в синовіальну, цереброспінальну, перитонеальну рідини. У крові гідролізується, утворюючи ацетилсаліцилову кислоту і лізин. У печінці ацетилсаліцилова кислота перетворюється на саліцилову. Період напіввиведення ацетилсаліцилової кислоти становить 15-20 хвилин, саліцилової та її активних метаболітів – від 3-6 годин (малі дози) до 15-           30 годин (великі дози). Екскретується переважно нирками у незмінній формі (60 %) та у вигляді метаболітів.

Клінічні характеристики.

Показання.

-        Больовий синдром різного генезу (головний, вушний і зубний біль, болі у післяопераційному періоді, а також при міалгії, артралгії, невралгії, невритах, колікоподібних болях, при ревматичних захворюваннях);

-        гарячкові стани;

-        тромбофлебіт поверхневих вен;

-        профілактика і лікування післяопераційних тромбозів та емболій.

Протипоказання.

-        Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або до будь-якого компоненту препарату.

-        Бронхіальна астма, викликана застосуванням саліцилатів або речовин з подібною дією, особливо НПЗЗ, в анамнезі.

-        Гострі шлунково-кишкові виразки.

-        Геморагічний діатез.

-        Ниркова недостатність важкого ступеня.

-        Печінкова недостатність важкого ступеня.

-        Серцева недостатність важкого ступеня.

-        Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше.

-        Комбінація ацетилсаліцилової кислоти в протизапальних/жарознижуючих/ анальгезуючих дозах із пероральними антикоагулянтами у хворих з гастродуоденальною виразкою в анамнезі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Протипоказання для одночасного застосування.

-        Застосування ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату в дозах 15 мг/тиждень і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з білками плазми).

-        Застосування ацетилсаліцилової кислоти з пероральними антикоагулянтами в протизапальних/жарознижуючих/анальгезуючих дозах пацієнтам з гастродуоденальними виразками в анамнезі: підвищений ризик кровотечі.

Не рекомендовані комбінації.

-        Застосування ацетилсаліцилової кислоти з пероральними антикоагулянтами в протизапальних/жарознижуючих/анальгезуючих дозах пацієнтам при відсутності гастродуоденальних виразок в анамнезі: підвищений ризик виникнення кровотечі.

-        Застосування ацетилсаліцилової кислоти з пероральними антикоагулянтами в антиагрегантних дозах пацієнтам з гастродуоденальними виразками в анамнезі: підвищений ризик кровотеч.

-        Одночасне застосування з низькомолекулярним гепарином, нефракційним гепарином у пацієнтів похилого віку (старше 65 років) незалежно від дози гепарину і протизапальних/жарознижуючих/анальгезуючих доз ацетилсаліцилової кислоти.

-        Застосування з клопідогрелем (якщо немає затверджених показань до застосування даної комбінації у пацієнтів з гострим коронарним синдромом).

-        Застосування з тиклопідином, з урикозуричними лікарськими засобами.

-        Застосування з глюкокортикоїдами (крім замісної терапії) для протизапальних доз ацетилсаліцилової кислоти.

-        Застосування з пеметрекседом у пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну між 45 мл/хв і 80 мл/хв): підвищується ризик токсичності пеметрекседу.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.

-        При застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та метотрексату в дозах менше               15 мг/тиждень підвищується гематологічна токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з білками плазми).

-        Застосування ацетилсаліцилової кислоти з ібупрофеном перешкоджає необоротному інгібуванню тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою. Лікування ібупрофеном пацієнтів з ризиком кардіоваскулярних захворювань може обмежувати кардіопротекторну дію ацетилсаліцилової кислоти.

-        Застосування ацетилсаліцилової кислоти та антикоагулянтів, тромболітиків/інших інгібіторів агрегації тромбоцитів/гемостазу підвищує ризик кровотечі.

-        Застосування високих доз саліцилатів із НПЗЗ (завдяки взаємодоповнюючим ефектам) підвищується ризик виникнення виразок шлунково-кишкового тракту і шлунково-кишкових кровотеч.

-        Застосування з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (включаючи циталопрам, есціталопрам, флуоксетин, флувоксамін, пароксетин, сертралін) підвищує ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі внаслідок можливого ефекту синергізму.

-        Застосування з дигоксином – концентрація останнього в плазмі підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції.

-        Застосування високих доз ацетилсаліцилової кислоти і протидіабетичних препаратів із групи похідних сульфонілсечовини посилює гіпоглікемічний ефект останніх за рахунок витіснення сульфонілсечовини, зв’язаної з білками плазми, ацетилсаліциловою кислотою.

-        Діуретичні засоби в поєднанні з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти знижують клубочкову фільтрацію завдяки зниженню синтезу простагландинів у нирках.

-        Системні глюкокортикостероїди (за винятком гідрокортизону, який застосовують для замісної терапії при хворобі Аддісона) знижують рівень саліцилатів в крові. Застосування з кортикостероїдами підвищує ризик розвитку шлунково-кишкових кровотеч.

-        Інгібітори АПФ в поєднанні з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняють зниження фільтрації в клубочках внаслідок інгібування вазодилататорного ефекту простагландинів і також зниження антигіпертензивного ефекту.

-        Застосування з вальпроєвою кислотою – ацетилсаліцилова кислота витісняє її зі зв’язку з білками плазми крові, підвищуючи токсичність останньої.

-        Алкоголь сприяє пошкодженню слизової оболонки шлунково-кишкового тракту і пролонговує час кровотечі внаслідок синергізму ацетилсаліцилової кислоти і алкоголю.

-        Застосування сечогінних лікарських засобів, інгібіторів АПФ, антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ з протизапальними/жарознижувальними/анальгезуючими дозами ацетилсаліцилової кислоти: ризик гострої ниркової недостатності. На початку лікування необхідно переконатися, що у пацієнта немає зневоднення і постійно контролювати функції нирок.

-        Застосування з клопідогрелем (відповідно до затверджених показань до застосування даної комбінації у пацієнтів з гострим коронарним синдромом). При необхідності одночасного застосування необхідний клінічний моніторинг за хворим.

-        При застосуванні з пеметрекседом у пацієнтів з нормальною функцією нирок.

-        Застосування з низькомолекулярним гепарином, нефракційним гепарином у пацієнтів до 65 років.

-        Застосування з тромболітиками.

-        Застосування з пероральними антикоагулянтами в антиагрегантних дозах.

-        Застосування з іншими нестероїдними протизапальними препаратами в антиагрегантних дозах.

-        Застосування з глюкокортикостероїдами (крім замісної терапії) і анальгезуючими/ жарознижувальними дозами.

Особливості застосування.

Ацетилсаліцилову кислоту застосовують з обережністю у таких ситуаціях:

-        гіперчутливість до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також за наявності алергії на інші речовини;

-        виразки шлунково-кишкового тракту, включаючи хронічну і рекуррентну виразкову хворобу або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;

-        одночасне застосування антикоагулянтів;

-        порушення функції нирок або порушення серцево-судинного кровообігу (наприклад патологія судин нирки, застійна серцева недостатність, гіповолемія, обширні операції, сепсис або сильні кровотечі), оскільки ацетилсаліцилова кислота може також збільшити ризик порушення функції нирок і розвитку гострої ниркової недостатності;

-        важка недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, оскільки ацетилсаліцилова кислота може викликати гемоліз або гемолітичну анемію, особливо при наявності факторів, які можуть збільшити ризик гемолізу, таких як високі дози препарату, лихоманка або гострий інфекційний процес;

-        порушення функції печінки.

У разі застосування Ацелізину перед початком прийому ібупрофену як знеболюючого засобу пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.

Ацетилсаліцилова кислота може обумовлювати розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми, або інші реакції підвищеної чутливості. Фактори ризику включають астму в анамнезі, сінну лихоманку, поліпи носа чи хронічні респіраторні захворювання, алергічні реакції (наприклад шкірні реакції, свербіж, кропив’янку) на інші речовини.

Через здатність ацетилсаліцилової кислоти пригнічувати агрегацію тромбоцитів, яка зберігається протягом кількох днів після прийому, застосування препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити ймовірність/посилення кровотечі при хірургічних операціях (включаючи незначні хірургічні втручання, наприклад видалення зуба).
При застосуванні малих доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватися виведення сечової кислоти. Це може призвести до нападу подагри у схильних пацієнтів.
Регулярне використання анальгетиків може привести до стійких уражень нирок (з ризиком ниркової недостатності).

З обережністю застосовувати пацієнтам з гастритом в анамнезі, з метрорагією і/або менорагією.
Під час лікування препаратом в будь-який час можуть виникнути шлунково-кишкові кровотечі, виразки/перфорації, без наявності будь-яких станів в анамнезі пацієнта. Відносний ризик збільшується у літніх осіб, у пацієнтів з низькою масою тіла, у пацієнтів, які отримують антикоагулянти або інгібітори агрегації тромбоцитів. У разі виникнення шлунково-кишкових кровотеч лікування має бути негайно припинене.

При застосуванні високих протизапальних доз в ревматології, необхідно контролювати можливі ознаки передозування. У разі виникнення порушення слуху, шуму у вухах або запамороченні, потрібно переглянути лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональний/внутрішньоутробний розвиток. Є дані про можливість ризику викидня і вад розвитку плоду після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на початку вагітності. Ризик підвищується в залежності від збільшення дози і тривалості терапії. Згідно з наявними даними, зв’язок між прийомом ацетилсаліцилової кислоти і підвищеним ризиком викидня не підтверджена.

Дані про виникнення вад розвитку не є послідовними, проте підвищений ризик гастрошизису не можна виключити при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти.

В I і II триместрі вагітності препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід призначати без чіткої клінічної необхідності. Для жінок, у яких ймовірна вагітність або в першому і другому триместрі вагітності, доза препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту, повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування коротшою.

Під час III триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід наступним чином:

-        серцево-легенева токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки і легеневою гіпертензією);

-        порушення функції нирок з можливим подальшим розвитком ниркової недостатності з олігогідроамніозом.

На жінку і плід наприкінці вагітності – наступним чином:

-        можливе збільшення часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може виникнути навіть після застосування дуже низьких доз;

-        гальмування скорочень матки, що може привести до затримки або збільшення тривалості пологів.

Враховуючи це ацетилсаліцилова кислота протипоказана в III триместрі вагітності.

Ацетилсаліцилова кислота проникає в грудне молоко, тому її застосування під час лактації не рекомендується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або  іншими  механізмами.

Не відзначалося впливу на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати за призначенням і під контролем лікаря.

Ацелізин вводити внутрішньом’язово (глибоко) і внутрішньовенно. Для внутрішньо-м’язового введення вміст флакона розчиняти безпосередньо перед застосуванням: 1 г               (1 флакон) – у 5 мл води для ін'єкцій, збовтуючи до повного розчинення порошку.

Для профілактики тромбозу препарат вводити внутрішньом’язово (глибоко) по 0,5-3 мл розчину 1 раз на добу або через добу. Курс лікування – до 5 ін’єкцій, після чого, при необхідності, можна переходити на прийом пероральних форм кислоти ацетилсаліцилової.

Разову дозу і частоту повторних ін’єкцій препарату слід визначати враховуючи динаміку результатів лабораторного обстеження показників гемостазу після першого введення Ацелізину.

При внутрішньовенному введенні Ацелізину для профілактики тромбозу перевага надається повільному вливанню препарату. Перед застосуванням 1 г (1 флакон) розчиняти у 5 мл води для ін’єкцій, збовтуючи до повного розчинення порошку. Потім приготований розчин розводити в 150-200 мл 5 % розчину глюкози або 0,9 % розчину натрію хлориду та вводити зі швидкістю 1 мл/хвилину.

Для пацієнтів при больовому синдромі помірної сили, гарячкових станах, ревматичних захворюваннях, невритах рекомендується одноразове введення 1 г Ацелізину. При сильних болях, колікоподібних болях разова доза може бути збільшена до 2 г. При повторному застосуванні Ацелізину не слід перевищувати його добову дозу, яка становить 10 г.

Курс лікування становить 3-10 днів.

Діти. Ін’єкційна форма ацетилсаліцилової кислоти не застосовується у дітей.

Передозування.

Передозування саліцилатами можливе внаслідок хронічної інтоксикації, що виникла внаслідок тривалої терапії (застосування понад 100 мг/кг/добу більше 2 днів може спричинити токсичні ефекти), а також через гостру інтоксикацію, яка несе загрозу життю (передозування), причинами якої можуть бути, наприклад, випадкове застосування дітьми або непередбачене передозування.

Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки його ознаки неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, викликана саліцилатами, або саліцилізм зустрічається, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз.

Симптоми. Порушення рівноваги, запаморочення, дзвін у вухах, глухота, посилене потовиділення, нудота і блювота, головний біль, сплутаність свідомості. Зазначені симптоми залежать від дози. Дзвін у вухах може відзначатися при концентрації саліцилатів в плазмі крові більше 150-300 мкг/мл. Серйозні побічні реакції зустрічаються при концентрації саліцилатів в плазмі крові більше 300 мкг/мл. При важкому отруєнні: підвищення температури, кетоз, респіраторний алкалоз, метаболічний ацидоз, кома, кардіоваскулярний колапс, дихальна недостатність, важка гіпоглікемія, важка гіпокаліємія.

Про гостру інтоксикацію свідчить виражена зміна кислотно-лужного балансу, який може відрізнятися залежно від віку і тяжкості інтоксикації. Важкість стану не може бути визначена тільки на підставі концентрації саліцилатів у плазмі крові.

Лікування. Лікування інтоксикації, викликаної передозуванням ацетилсаліцилової кислоти, визначається ступенем тяжкості, клінічними симптомами і забезпечується стандартними методами, які застосовують при отруєнні. Всі вживані заходи повинні бути спрямовані на прискорення видалення препарату та відновлення електролітного і кислотно-лужного балансу. Застосовують активоване вугілля, форсований лужний діурез. Залежно від стану кислотно-лужної рівноваги та електролітного балансу проводять інфузійне введення розчинів електролітів. При серйозних отруєннях показаний гемодіаліз.

Побічні реакції.

При застосуванні препарату Ацелізин можливі:

з боку шлунково-кишкового тракту: ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, в результаті яких можливі кровотеча, перфорація, диспепсія, печія, болі в животі, нудота, блювота, діарея, езофагіт, транзиторна печінкова недостатність;

з боку крові та кровотворення: дуже рідко можуть спостерігатися тромбоцитопенія, постгеморагічна залізодефіцитна анемія;

з боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи шкірні висипи, свербіж, кропив’янку, бронхоспазм, загострення бронхіальної астми, ангіоневротичний набряк, анафілаксія, включаючи анафілактичний шок;

з боку дихальної системи: закладеність носа, риніт, набряк легенів;

з боку органів слуху: оборотні порушення – шум у вухах, втрата слуху;

з боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, запаморочення;
інші: рідко – гостра ниркова недостатність, оборотні порушення функції нирок і печінки, можливо – виникнення гепатотоксичності, синдрому Рейно, реакції в місці введення, включаючи біль.

Внаслідок антиагрегантної дії на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота може асоціюватися з ризиком розвитку кровотеч, збільшення часу кровотечі. Спостерігалися такі кровотечі, як периопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен, пурпура; серйозні кровотечі, такі як церебральні геморагії (особливо у пацієнтів із неконтрольованою гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках можуть потенційно загрожувати життю.

Геморагії можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірних покривів, гіпоперфузія.
У пацієнтів з тяжкими формами недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази спостерігалися гемоліз або гемолітична анемія.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. В оригінальній упаковці при температурі від 2 °С до 8 °С.  Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 1 г у флаконах, по 10 флаконів у пачці; по 1 г у флаконах.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ПАТ «Київмедпрепарат».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження  діяльності.

Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства

АЦЕЛИЗИН

(ACELYSIN)

Состав:

действующее вещество: ацелизин стерильный;

1 флакон содержит ацелизина стерильного – 1 г;

Лекарственная форма. Порошок для раствора для инъекций.

Основные физико-химические свойства: кристаллический порошок белого цвета без запаха или со слабым специфическим запахом.

Фармакотерапевтическая группа. Прочие анальгетики и антипиретики. Салициловая кислота и ее производные. Код АТХ N02B A01.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Ацелизин является инъекционной формой ацетилсалициловой кислоты и имеет характерные для нее свойства, а также повышает ее биодоступность и анальгетический эффект. Обладает анальгезирующим, противовоспалительным, жаропонижающим и антиагрегантным действием.

Препарат ингибирует циклооксигеназу, в результате чего угнетается синтез простагландинов и образование тромбоксана А₂ в тромбоцитах. Уменьшается способность тромбоцитов и эритроцитов к склеиванию и прилипанию (адгезии) к эндотелию кровеносных сосудов. Снижая поверхностное натяжение мембран эритроцитов, препарат облегчает их деформирование при прохождении через капилляры и улучшает кровоток.

Фармакокинетика.

Препарат связывается с белками плазмы на 80-90 %. Проникает в большинство тканей организма, в том числе в синовиальную, цереброспинальную, перитонеальную жидкости. В крови гидролизуется, образуя ацетилсалициловую кислоту и лизин. В печени ацетилсалициловая кислота превращается в салициловую. Период полувыведения ацетилсалициловой кислоты составляет 15-20 минут, салициловой и ее активных метаболитов – от 3-6 часов (малые дозы) до 15-30 часов (большие дозы). Экскретируется преимущественно почками в неизмененной форме (60 %) и в виде метаболитов.

Клинические характеристики.

Показания.

-        Болевой синдром различного генеза (головная, ушная и зубная боль, боли в послеоперационном периоде, а также при миалгии, артралгии, невралгии, невритах, коликоподобных болях, при ревматических заболеваниях);

-        лихорадочные состояния;

-        тромбофлебит поверхностных вен;

-        профилактика и лечение послеоперационных тромбозов и эмболий.

Противопоказания.

-        Гиперчувствительность к ацетилсалициловой кислоте, другим салицилатам или к любому компоненту препарата.

-        Бронхиальная астма, вызванная применением салицилатов или веществ с подобным действием, особенно НПВС, в анамнезе.

-        Острые желудочно-кишечные язвы.

-        Геморрагический диатез.

-        Почечная недостаточность тяжелой степени.

-        Печеночная недостаточность тяжелой степени.

-        Сердечная недостаточность тяжелой степени.

-        Комбинация с метотрексатом в дозировке 15 мг/неделю или больше.

-        Комбинация ацетилсалициловой кислоты в противовоспалительных/ жаропонижающих/анальгезирующих дозах с пероральными антикоагулянтами у больных с гастродуоденальной язвой в анамнезе.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.

Противопоказания для одновременного применения.

-        Применение ацетилсалициловой кислоты и метотрексата в дозах 15 мг/неделю и более повышает гематологическую токсичность метотрексата (снижение почечного клиренса метотрексата противовоспалительными агентами и вытеснение салицилатами метотрексата из связи с белками плазмы).

-        Применение ацетилсалициловой кислоты с пероральными антикоагулянтами в противовоспалительных/жаропонижающих/анальгезирующих дозах пациентам с гастродуоденальными язвами в анамнезе: повышенный риск кровотечения.

Не рекомендованные комбинации.

-        Применение ацетилсалициловой кислоты с пероральными антикоагулянтами в противовоспалительных/жаропонижающих/анальгезирующих дозах пациентам при отсутствии гастродуоденальных язв в анамнезе: повышенный риск возникновения кровотечения.

-        Применение ацетилсалициловой кислоты с пероральными антикоагулянтами в антиагрегантных дозах пациентам с гастродуоденальными язвами в анамнезе: повышенный риск кровотечений. 

-        Одновременное применение с низкомолекулярным гепарином, нефракционным гепарином у пациентов пожилого возраста (старше 65 лет) независимо от дозы гепарина и противовоспалительных/жаропонижающих/анальгезирующих доз ацетилсалициловой кислоты.

-        Применение с клопидогрелем (если нет утвержденных показаний к применению данной комбинации у пациентов с острым коронарным синдромом).

-        Применение с тиклопидином, с урикозурическими лекарственными средствами.

-        Применение с глюкокортикоидами (кроме заместительной терапии) для противовоспалительных доз ацетилсалициловой кислоты.

-        Применение с пеметрекседом у пациентов с легкой и умеренной почечной недостаточностью (клиренс креатинина между 45 мл/мин и 80 мл/мин): повышается риск токсичности пеметрекседа.

Комбинации, которые следует применять с осторожностью.

-        При применении ацетилсалициловой кислоты и метотрексата в дозах менее                15 мг/неделю повышается гематологическая токсичность метотрексата (снижение почечного клиренса метотрексата противовоспалительными агентами и вытеснение салицилатами метотрексата из связи с белками плазмы).

-        Применение ацетилсалициловой кислоты с ибупрофеном препятствует необратимому ингибированию тромбоцитов ацетилсалициловой кислотой. Лечение ибупрофеном пациентов с риском кардиоваскулярных заболеваний может ограничивать кардиопротекторное действие ацетилсалициловой кислоты.

-        Применение ацетилсалициловой кислоты и антикоагулянтов, тромболитиков/других ингибиторов агрегации тромбоцитов/гемостаза повышается риск кровотечения.

-        Применение высоких доз салицилатов с НПВП (благодаря взаимодополняющим эффектам) повышается риск возникновения язв желудочно-кишечного тракта и желудочно-кишечных кровотечений.

-        Применение с селективными ингибиторами обратного захвата серотонина (включая циталопрам, есциталопрам, флуоксетин, флувоксамин, пароксетин, сертралин)  повышается риск развития желудочно-кишечного кровотечения вследствие возможного эффекта синергизма.

-        Применение с дигоксином – концентрация последнего в плазме повышается вследствие снижения почечной экскреции.

-        Применение высоких доз ацетилсалициловой кислоты и противодиабетических препаратов из группы производных сульфонилмочевины усиливается гипогликемический эффект последних за счет вытеснения сульфонилмочевины, связанной с белками плазмы, ацетилсалициловой кислотой.

-        Диуретические средства в сочетании с высокими дозами ацетилсалициловой кислоты снижают клубочковую фильтрацию благодаря снижению синтеза простагландинов в почках.

-        Системные глюкокортикостероиды (за исключением гидрокортизона, который применяют для заместительной терапии при болезни Аддисона) снижают уровень салицилатов в крови. Применение с кортикостероидами повышается риск развития желудочно-кишечных кровотечений.

-        Ингибиторы АПФ в сочетании с высокими дозами ацетилсалициловой кислоты вызывают снижение фильтрации в клубочках вследствие ингибирования вазодилататорного эффекта простагландинов, а так же снижение антигипертензивного эффекта.

-        Применение с вальпроевой кислотой – ацетилсалициловая кислота вытесняет ее из связи с белками плазмы, повышая токсичность последней.

-        Алкоголь способствует повреждению слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта и пролонгирует время кровотечения вследствие синергизма ацетилсалициловой кислоты и алкоголя.

-        Применение мочегонных лекарственных средств, ингибиторов АПФ, антагонистов рецепторов ангиотензина ІІ с противовоспалительными/жаропонижающими/ анальгезирующими дозами ацетилсалициловой кислоты: риск острой почечной недостаточности. В начале лечения необходимо убедится, что у пациента нет обезвоживания и постоянно контролировать функции почек.

-        Применение с клопидогрелем (в соответствии к утвержденным показаниям к применению данной комбинации у пациентов с острым коронарным синдромом). При необходимости сочетанного применения необходим клинический мониторинг за больным.

-        При применении с пеметрекседом у пациентов с нормальной функцией почек.

-        Применение с низкомолекулярным гепарином, нефракционным гепарином у пациентов до 65 лет.

-        Применение с тромболитиками.

-        Применение с пероральными антикоагулянтами в антиагрегантных дозах.

-        Применение с другими нестероидными противовоспалительными препаратами в антиагрегантных дозах.

-        Применение с глюкокортикостероидами (кроме заместительной терапии) и анальгезирующими/жаропонижающими дозами.

Особенности применения.

Ацетилсалициловую кислоту применяют с осторожностью в следующих ситуациях:

-        гиперчувствительность к анальгетическим, противовоспалительным, противоревматическим средствам, а также при наличии аллергии на другие вещества;

-        язвы желудочно-кишечного тракта, включая хроническую и рекуррентную язвенную болезнь или желудочно-кишечные кровотечения в анамнезе;

-        одновременное применение антикоагулянтов;

-        нарушение функции почек или нарушение сердечно-сосудистого кровообращения (например патология сосудов почки, застойная сердечная недостаточность, гиповолемия, обширные операции, сепсис или сильные кровотечения), поскольку ацетилсалициловая кислота может также увеличить риск нарушения функции почек и развития острой почечной недостаточности;

-        тяжелая недостаточность глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, поскольку ацетилсалициловая кислота может вызвать гемолиз или гемолитическую анемию, особенно при наличии факторов, которые могут увеличить риск гемолиза, таких как высокие дозы препарата, лихорадка или острый инфекционный процесс;

-        нарушение функции печени.

В случае применения Ацелизина перед началом приема ибупрофена как обезболивающего средства пациент должен проконсультироваться с врачом.

Ацетилсалициловая кислота может обусловливать развитие бронхоспазма или приступа бронхиальной астмы, или другие реакции повышенной чувствительности. Факторы риска включают астму в анамнезе, сенную лихорадку, полипы носа или хронические респираторные заболевания, аллергические реакции (например кожные реакции, зуд, крапивницу) на другие вещества.

Из-за способности ацетилсалициловой кислоты подавлять агрегацию тромбоцитов, которая сохраняется на протяжении нескольких дней после приема, применение препаратов, содержащих ацетилсалициловую кислоту, может повысить вероятность/усиление кровотечения при хирургических операциях (включая незначительные хирургические вмешательства, например удаление зуба).

При применении малых доз ацетилсалициловой кислоты может снижаться выведение мочевой кислоты. Это может привести к приступу подагры у предрасположенных пациентов.

Регулярное использование анальгетиков может привести к стойким поражениям почек (с риском почечной недостаточности).

С осторожностью применять пациентам с гастритом в анамнезе, с метроррагией и/или меноррагией.

Во время лечения препаратом могут возникнуть желудочно-кишечные кровотечения, язвы/перфорации в любое время, без наличия каких-либо состояний в анамнезе пациента. Относительный риск увеличивается у пожилых лиц, у пациентов с низкой массой тела, у пациентов, получающих антикоагулянты или ингибиторы агрегации тромбоцитов. В случае возникновения желудочно-кишечных кровотечений лечение должно быть немедленно прекращено.

При применении высоких противовоспалительных доз в ревматологии, необходимо контролировать возможные  признаки передозировки. В случае возникновения нарушения слуха, шума в ушах или головокружении, нужно пересмотреть лечение.

Применение в период беременности или кормления грудью.

Угнетение синтеза простагландинов может негативно повлиять на беременность и/или эмбриональное/внутриутробное развитие. Есть данные о возможности риска выкидыша и пороков развития плода после применения ингибиторов синтеза простагландинов в начале беременности. Риск повышается в зависимости от увеличения дозы и продолжительности терапии. Согласно имеющимся данным, связь между приемом ацетилсалициловой кислоты и повышенным риском выкидыша не подтверждена.

Данные о возникновении пороков развития не являются последовательными, однако повышенный риск гастрошизиса нельзя исключить при применении ацетилсалициловой кислоты.

В I и II триместре беременности препараты, содержащие ацетилсалициловую кислоту, не следует назначать без четкой клинической необходимости. Для женщин, у которых вероятна беременность или в первом и втором триместре беременности, доза препаратов, содержащих ацетилсалициловую кислоту, должна быть как можно ниже, а продолжительность лечения короче.

Во время III триместра беременности все ингибиторы синтеза простагландинов могут влиять на плод следующим образом:

-        сердечно-легочная токсичность (с преждевременным закрытием артериального протока и легочной гипертензией);

-        нарушение функции почек с возможным последующим развитием почечной недостаточности с олигогидроамниозом.

На женщину и плод в конце беременности – следующим образом:

-        возможно увеличение времени кровотечения, антиагрегантный эффект, который может возникнуть даже после применения очень низких доз;

-        торможение сокращений матки, что может привести к задержке или увеличения продолжительности родов.

Учитывая это, ацетилсалициловая кислота противопоказана в III триместре беременности.

Ацетилсалициловая кислота проникает в грудное молоко, поэтому ее применение во время лактации не рекомендуется.

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими  механизмами.

Не отмечалось влияния на способность управлять автомобилем и работать с механизмами.

Способ применения и дозы.

Применять по назначению и под контролем врача.

Ацелизин вводить внутримышечно (глубоко) и внутривенно. Для внутримышечного введения содержимое  флакона  растворять  непосредственно  перед  применением: 1 г (1 флакон) – в 5 мл воды для инъекций, взбалтывая до полного растворения порошка.

Для профилактики тромбоза препарат вводить внутримышечно (глубоко) по 0,5-3 мл раствора 1 раз в сутки или через сутки. Курс лечения – до 5 инъекций, после чего, при необходимости, можно переходить на прием пероральных форм кислоты ацетилсалициловой. Разовую дозу и частоту повторных инъекций препарата необходимо определять учитывая динамику результатов лабораторного обследования показателей гемостаза после первого введения Ацелизина.

При внутривенном введении Ацелизина для профилактики тромбоза преимущество отдается медленному вливанию препарата. Перед применением 1 г (1 флакон) растворяют в 5 мл воды для инъекций, взбалтывая до полного растворения порошка. Затем приготовленный раствор разводить в 150-200 мл 5 % раствора глюкозы или 0,9 % раствора натрия хлорида и вводить со скоростью 1 мл/минуту.

Для пациентов при болевом синдроме умеренной силы, лихорадочных состояниях, ревматических заболеваниях, невритах рекомендуется однократное введение 1 г Ацелизина. При сильных болях, коликоподобных болях разовая доза может быть увеличена до 2 г. При повторном применении Ацелизина не следует превышать его суточную дозу, которая составляет 10 г.

Курс лечения составляет 3-10 дней.

Дети. Инъекционная форма ацетилсалициловой кислоты не применяется у детей.

Передозировка.

Передозировка салицилатов возможна вследствие хронической интоксикации, возникшей вследствие длительной терапии (применение более 100 мг/кг/сутки более 2 дней может вызвать токсические эффекты), а также из-за острой интоксикации, которая несет угрозу жизни (передозировка), причинами которой могут быть, например, случайное применение детьми или непредвиденная передозировка.

Хроническое отравление салицилатами может иметь скрытый характер, поскольку его признаки неспецифичны. Умеренная хроническая интоксикация, вызванная салицилатами, или салицилизм встречается, как правило, только после повторных приемов больших доз.

Симптомы. Нарушение равновесия, головокружение, звон в ушах, глухота, усиленное потоотделение, тошнота и рвота, головная боль, спутанность сознания. Указанные симптомы дозозависимы. Звон в ушах может отмечаться при концентрации салицилатов в плазме крови более 150-300 мкг/мл. Серьезные побочные реакции встречаются при концентрации салицилатов в плазме крови более 300 мкг/мл. При тяжелом отравлении: повышение температуры, кетоз, респираторный алкалоз, метаболический ацидоз, кома, кардиоваскулярный коллапс, дыхательная недостаточность, тяжелая гипогликемия, тяжелая гипокалиемия.

Об острой интоксикации свидетельствует выраженное изменение кислотно-щелочного баланса, который может отличаться в зависимости от возраста и тяжести интоксикации. Тяжесть состояния не может быть определена только на основании концентрации салицилатов в плазме крови. 

Лечение. Лечение интоксикации, вызванной передозировкой ацетилсалициловой кислоты, определяется степенью тяжести, клиническими симптомами и обеспечивается стандартными методами, которые применяют при отравлении. Все применяемые меры должны быть направлены на ускорение удаления препарата и восстановление электролитного и кислотно-щелочного баланса. Применяют активированный уголь, форсированный щелочной диурез. В зависимости от состояния кислотно-щелочного равновесия и электролитного баланса проводят инфузионное введение растворов электролитов. При серьезных отравлениях показан гемодиализ.

Побочные реакции.

При применении препарата Ацелизин возможны:

со стороны желудочно-кишечного тракта: эрозивно-язвенные поражения желудочно-кишечного тракта в результате которых возможны кровотечение, перфорация; диспепсия, изжога, боли в животе, тошнота, рвота, диарея, эзофагит, транзиторная печеночная недостаточность;

со стороны крови и кроветворения: очень редко могут наблюдаться тромбоцитопения, постгеморрагическая железодефицитная анемия;

со стороны иммунной системы: аллергические реакции, включая кожную сыпь, зуд, крапивницу, бронхоспазм, обострение бронхиальной астмы, ангионевротический отек; анафилаксия, включая анафилактический шок;

со стороны дыхательной системы: заложенность носа, ринит, отек легких;

со стороны органов слуха: обратимые нарушения – шум в ушах, потеря слуха;

со стороны центральной и периферической нервной системы: головная боль, головокружение;

другие: редко – острая почечная недостаточность, обратимые нарушения функции почек и печени, возможно – возникновение гепатотоксичности, синдрома Рейно; реакции в месте введения, включая боль.

Вследствие антиагрегатного действия на тромбоциты ацетилсалициловая кислота может ассоциироваться с риском развития кровотечений, увеличение времени кровотечения. Наблюдались такие кровотечения, как периоперационные геморрагии, гематомы, кровотечения из органов мочеполовой системы, носовые кровотечения, кровотечения из десен, пурпура; серьезные кровотечения, такие как церебральные геморрагии (особенно у пациентов с неконтролируемой гипертензией и/или при одновременном применении антигемостатичних средств), которые в редких случаях могут потенциально угрожать жизни.

Геморрагии могут привести к острой и хронической постгеморрагической анемии/ железодефицитной анемии (вследствие так называемого скрытого микрокровотечения) с соответствующими лабораторными проявлениями и клиническими симптомами, такими как астения, бледность кожных покровов, гипоперфузия.

У пациентов с тяжелыми формами недостаточности глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы наблюдались гемолиз или гемолитическая анемия.

Срок годности. 2 года.

Условия хранения. В оригинальной упаковке при температуре от 2 °С до 8 °С.  Хранить в недоступном для детей месте.

Упаковка. По 1 г во флаконах, по 10 флаконов в пачке; по 1 г во флаконах.

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель. ПАО «Киевмедпрепарат».

Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, 01032, г. Киев, ул. Саксаганского, 139.